Document No. 90932998

Справа № 991/6590/20

Провадження1-кс/991/6778/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Воронько В.Д., за участю секретаря судового засідання Батир Б.В., прокурора Шкрума В.М. підозрюваного ОСОБА_1 та його захисників Мироненка С.С., Туліна Р.А., Яковця К.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Довженка Андрія Сергійовича, погоджене прокурором у кримінальному провадженні Шкрумом В.М., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Суми, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.4 ст.190, ч.4 ст.27, ч.2 ст.15, ч.1 ст.369 КК України у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52020000000000450 від 17.07.2020, -

ВСТАНОВИВ:

Детектив Національного бюро першого відділу детективів третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Довженко А.С. за погодженням із прокурором першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Шкрумом В.М., звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду в рамках кримінального провадження № 52020000000000450 від 17.07.2020, зареєстрованого за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190; ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 369 КК України, із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з можливістю внесення застави у розмірі 600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 318 200,00 грн, та в разі внесення застави покласти на підозрюваного обов`язки, в порядку ч.5 ст. 194 КПК України.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 369 КК України КК України, які передбачають основне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна, що є особливо тяжким злочином, а тому об`єктивно існують ризики, передбачені п.п.1, 3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: те що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Враховуючи викладене орган досудового розслідування вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Прокурор Шкрум В.М. в судовому засіданні просив суд задовольнити клопотання в повному обсязі.

Підозрюваний ОСОБА_1 , його захисники Мироненко С.С., Тулін Р.А., Яковць К.І. заперечували проти задоволення клопотання прокурора, просили відмовити в його задоволенні, додатково зазначили, що підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190; ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 369 КК України, є необґрунтованою, а докази, якими вона обґрунтовується - недопустимими, поряд з цим порушено підслідність, визначену ст. 216 КПК України. Так само, на переконаннясторони захисту, стороною обвинувачення не надано жодного переконливого доказу на підтвердження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. За твердженням адвокатів, непомірним для підозрюваного є і розмір застави, визначений органом досудового розслідуванням.

Заслухавши пояснення підозрюваного та його захисників, доводи прокурора, дослідивши подані матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Слідчою групою детективів Національного антикорупційного бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000450 від 17.07.2020 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190; ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 369 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до розпорядження Голови Харківської обласної державної адміністрації (далі - ХОДА) від 08.04.2020 № 78-к, ОСОБА_1 призначений на посаду начальника Управління паливно-енергетичного комплексу ХОДА.

Розпорядженням Голови ХОДА від 17.06.2020 № 349 Управління паливно-енергетичного комплексу ХОДА припинено шляхом його реорганізації та приєднання до Департаменту житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури ХОДА та, відповідно до розпорядження Голови ХОДА від 25.06.2020 № 380 (із змінами відповідно до розпорядження від 23.07.2020 № 156-к), ОСОБА_1 призначено головою ліквідаційної комісії з його припинення.

Розпорядженням Голови ХОДА від 22.07.2020 № 153-к ОСОБА_1 призначено на посаду директора Департаменту капітального будівництва ХОДА.

Відповідно до Положення про Департамент капітального будівництва ХОДА, затвердженого розпорядженням Голови ХОДА від 11.08.2017 № 397: п. 10 Департамент очолює директор який призначається на посаду і звільняється з посади головою обласної державної адміністрації і погодженням із Мінрегіоном України згідно з чинним законодавством; п. 11 Директор Департаменту:

- здійснює керівництво діяльністю Департаменту, несе персональну відповідальність перед головою обласної державної адміністрації за виконання покладених на Департамент завдань;

- затверджує структуру Департаменту, розподіляє обов`язки між заступниками директора Департаменту, керівниками структурних підрозділів Департаменту та визначає ступінь їх відповідальності;

- подає на затвердження кошторис доходів і видатків та штатний розпис Департаменту у межах граничної чисельності і фонду оплати праці працівників відповідно до чинного законодавства;

- видає у межах своєї компетенції накази, організовує і контролює їх виконання.

- затверджує положення про структурні підрозділи Департаменту і функціональні обов`язки його працівників;

- розпоряджається коштами у межах затвердженого кошторису доходів і видатків на утримання Департаменту та несе персональну відповідальність за їх цільове використання;

- призначає на посади та звільняє з посад у порядку, передбаченому законодавством про державну службу, державних службовців Департаменту, присвоює їм ранги державних службовців, приймає рішення щодо їх заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності;

- призначає у порядку, передбаченому законодавством про працю, працівників Департаменту, які не є державними службовцями, приймає рішення щодо їх заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності;

- проводить особистий прийом громадян з питань, що належать до повноважень Департаменту;

- представляє інтереси Департаменту у взаємовідносинах з іншими структурними підрозділами обласної державної адміністрації, з Мінрегіоном України, іншими центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, установами та організаціями за дорученням керівництва обласної державної адміністрації;

- здійснює інші повноваження, визначені законодавством.

Таким чином, ОСОБА_1 одночасно перебуваючи на посадах директора Департаменту капітального будівництва ХОДА та голови ліквідаційної комісії з припинення Управління паливно-енергетичного комплексу ХОДА, а тому є службовою особою державного органу.

Як службова особа органу державної влади ОСОБА_1 , зобов`язаний, відповідно до ст. 68 Конституції України, неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до п.п. «и» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами відповідальності за вчинення корупційних правопорушень є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема службові особи інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим.

Відповідно до ст. 22 вказаного Закону особам, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.

Відповідно до ч. 1 ст. 65 вказаного Закону за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Однак, ОСОБА_1 , нехтуючи зазначеними вимогами законодавства, умисно вчинив кримінальні правопорушення за наступних обставин:

У середині червня 2020 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 познайомився з представником ТОВ «Континент Агроголд» (код ЄДРПОУ 40494767) ОСОБА_2 та консультував останнього з питань підключення до електромереж.

У ході зустрічі ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_1 , що йому, як представнику ТОВ «Континент Агроголд», доручено вчинити дії щодо надання послуги директору указаного товариства ОСОБА_3 з приєднання електроустановок до електричних мереж та здійснення комплексу заходів з приєднання та первинного підключення (далі - підключення) потужністю 600 кВт на належній останній земельній ділянці, розташованій за адресою АДРЕСА_2 .

ОСОБА_1 у зв`язку з виконанням своїх службових повноважень начальника управління паливно-енергетичного комплексу ХОДА та в подальшому директора департаменту капітального будівництва ХОДА відомо, що порядок приєднання електроустановки певної потужності до електромереж відбувається на підставі Кодексу систем розподілу (далі - Кодекс), затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.03.2018 № 310.

ОСОБА_1 вирішив використати ситуацію, що склалась довкола надання послуги ОСОБА_3 з приєднання електроустановок до електричних мереж та здійснення комплексу заходів з приєднання та первинного підключення, з метою власного протиправного збагачення і в нього виник умисел на заволодіння чужим майном (грошовими коштами) останньої в особливо великих розмірах шляхом обману (шахрайства).

З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння шляхом обману майном ОСОБА_3 в особливо великому розмірі (шахрайство), ОСОБА_4 вирішив переконати ОСОБА_2 у вигідності та необхідності передачі йому грошей для подальшого їх надання як неправомірної вигоди ОСОБА_5 , який є виконуючим обов`язки генерального директора АТ «Харківобленерго», 65 % акцій якого належить державі Україна в особі Фонду державного майна України.

ОСОБА_5 , як виконуючий обов`язки генерального директора АТ «Харківобленерго» відповідно до п. 1 примітки до ст. 364 КК України є службовою особою.

При цьому ОСОБА_1 реальних намірів передавати одержані від ОСОБА_2 як неправомірна вигода грошові кошти ОСОБА_5 немав, а останній із його злочинними планами обізнаний не був. Діючи з умислом на заволодіння шляхом обману майном ОСОБА_3 в особливо великому розмірі (шахрайство), ОСОБА_1 , на початку липня 2020 року, під час зустрічі у ресторані « Parma rest », що розташований за адресою: м. Харків, проспект Незалежності, 5Б, повідомив ОСОБА_2 про існування у м. Харкові неофіційної суми за підключення до електромереж у розмірі 2200 грн. за кожен підключений 1 кВт потужності, який надається як неправомірна вигода, що є необхідною умовою для вирішення указаного питання.

16.07.2020 ОСОБА_1 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння шляхом обману майном ОСОБА_3 в особливо великому розмірі (шахрайство), під час розмови з використанням додатку «Telegram», з метою створення у внутрішньому сприйнятті ОСОБА_2 уяви про наявні у нього можливості щодо вирішення порушеного питання, повідомив останньому про наявність у

АТ «Харківобленерго» технічної можливості надання ОСОБА_3 послуги з приєднання електроустановок до електричних мереж та здійснення комплексу заходів з приєднання та первинного підключення. Також ОСОБА_1 , під час вказаної розмови, діючи умисно, з метою заволодіння шляхом обману майном ОСОБА_3 в особливо великому розмірі (шахрайство), повідомив, що для успішного вирішення питання щодо підключення необхідно передати йому для подальшої передачі ОСОБА_5 неправомірну вигоду у сумі 1 320 000 (один мільйон триста двадцять тисяч) грн.

У подальшому ОСОБА_1 , діючи з умислом на заволодіння шляхом обману майном ОСОБА_3 в особливо великому розмірі (шахрайство), з метою створення у ОСОБА_2 переконання про вигідність надання неправомірної вигоди та з метою подальшого введення його в оману, звернувся до працівника АТ «Харківобленерго» ОСОБА_6 , з проханням переслати на його електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 типову форму заяви на підключення, передбачену Кодексом.

Отримавши від ОСОБА_6 указаного електронного листа, ОСОБА_1 27.07.2020 о 14.22, з метою створення у внутрішньому сприйнятті ОСОБА_2 уяви про наявні у нього можливості щодо вирішення питання щодо підключення до електромереж, переслав його на електронну пошту останнього ІНФОРМАЦІЯ_4 Одночасно ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_2 про необхідність підписання ОСОБА_3 указаної незаповненої заяви та надання завірених копій документів, передбачених Кодексом з метою, начебто, подальшої передачі їх до АТ «Харківобленерго» для початку процесу підключення.

Того ж дня, близько 16 год. 15 хв. ОСОБА_2 , діючи на виконання вказівок ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: м. Харків, площа Свободи, 5, передав незаповнений, підписаний ОСОБА_3 бланк заяви та копії необхідних документів, його заступнику, оскільки сам ОСОБА_1 ніби-то перебував на нараді.

Того ж дня приблизно о 16 год. 45 хв. під час зустрічі з ОСОБА_2 , яка відбулась у ресторані « Parma rest », що розташований за адресою: м. Харків, проспект Незалежності, 5Б, ОСОБА_1 , продовжуючи дії, спрямовані на заволодіння шляхом обману майном ОСОБА_3 в особливо великому розмірі, з метою формування у ОСОБА_2 стійкого переконання та беззастережного розуміння щодо наявних у нього можливостей з приводу організації вирішення порушеного питання, запевнив останнього, що з приводу питання з приєднання електроустановок до електричних мереж та здійснення комплексу заходів з приєднання та первинного підключення спілкується з виконувачем обов`язків генерального директора АТ «Харківобленего», а тому ОСОБА_2 немає необхідності зустрічатися з працівниками АТ «Харківобленерго» з приводу вказаного питання.

28.07.2020 ОСОБА_1 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння шляхом обману майном ОСОБА_3 в особливо великому розмірі (шахрайство), перебуваючи неподалік від КЗ «Харківський обласний палац дитячої та юнацької творчості» за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 37, з метою закріплення у внутрішньому сприйнятті ОСОБА_2 уяви про наявні у нього можливості щодо вирішення питання щодо підключення до електромереж, з метою введення в оману останнього, повідомив йому про ніби-то підзвітність генерального директора АТ «Харківобленерго» ОСОБА_1 , а також повторно наголосив на необхідності надання йому для подальшої передачі виконувачу обов`язків генерального директора АТ «Харківобленерго» раніше обумовленої неправомірної вигоди у сумі 1 320 000 грн.

30.07.2020 близько 15 год. 00 хв., ОСОБА_1 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу на заволодіння шляхом обману майном ОСОБА_3 в особливо великому розмірі (шахрайство), перебуваючи поблизу ресторану «Parma rest», що розташований за адресою: м. Харків, проспект Незалежності, 5Б, з метою введення ОСОБА_2 в оману, під час зустрічі повідомив останньому, що отримати підключення ОСОБА_3 зможе лише після передачі раніше обумовленої неправомірної вигоди у сумі 1 320 000 грн. та без надання такої неправомірної вигоди її заява вирішена не буде.

ОСОБА_2 усвідомлюючи, що у випадку ненадання обумовленої з ОСОБА_1 неправомірної вигоди у розмірі 1 320 000 грн питання про приєднання електроустановок до електричних мереж та здійснення комплексу заходів з приєднання та первинного підключення за адресою: м. Харків Орджонікідзевський район, вулиця Плиткова, 12 не буде вирішене, був змушений погодитися на умови ОСОБА_1 та повідомив, що вказані кошти він зможе передати останньому 03.08.2020.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння шляхом обману майном ОСОБА_3 в особливо великому розмірі (шахрайство), ОСОБА_1 , 03.08.2020 домовилися з ОСОБА_2 про зустріч в кафе на площі Соборна у м. Харкові.

Цього ж дня, приблизно о 17 год. 50 хв. під час зустрічі у зазначеному вище кафе, ОСОБА_2 повідомив, що приніс обумовлену раніше неправомірну вигоду у розмірі 1 320 000 грн. Після чого, приблизно о 18 год. 45 хв. ОСОБА_1 , з метою доведення до кінця свого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння шляхом обману майном ОСОБА_3 в особливо великому розмірі (шахрайства), запропонував ОСОБА_2 піднятися до нього в кабінет Директора департаменту капітального будівництва Харківської ОДА за адресою: м. Харків, площа Соборна, 5 та продовжити розмову там.

У кабінеті ОСОБА_1 одержав від ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 1 320 000 грн., однак не встиг ними розпорядитись, оскільки був затриманий працівниками Національного антикорупційного бюро України, а вказані вище грошові кошти були вилучені.

Таким чином ОСОБА_1 виконав усі дії, які вважав необхідними для заволодіння чужим майном (грошовими коштами) шляхом обману (шахрайства) у особливо великих розмірах, а саме грошовими коштами в розмірі 1 320 000,00 (один мільйон триста двадцять тисяч) гривень.

03.08.2020 о 21.41 год. ОСОБА_1 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.

04.08.2020 о 21.21 год. ОСОБА_1 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 369 КК України.

05.08.2020 ОСОБА_1 вручено письмове повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлення про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 369 КК України .

За змістом ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 178 К КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до положень ч.ч.1,2, ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

2. Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин ( рішення ЄСПЛ «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України»)

«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Влох проти України»).

При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 369 КК України підтверджується зібраними на стадії судового розслідування доказами, зокрема:

- протоколами допиту свідка ОСОБА_2 про зміст його спілкування безпосередньо з ОСОБА_7 щодо передачі неправомірної вигоди службовим особами АТ «Харківобленерго»;

- протоколами негласних слідчих (розшукових) дій - аудіо- та відеоконтролю, в яких зафіксовано зміст вказаного спілкування щодо передачі неправомірної вигоди;

- протоколом огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів, в якому ідентифіковано та вручено ОСОБА_2 1,32 млн грн, як предмет неправомірної вигоди;

- протоколом обшуку службового кабінету ОСОБА_1 , під час якого виявлено та вилучено 1,32 млн грн.;

- іншими матеріалами кримінального провадження.

Поряд з цим доводи захисників стосовно порушення правил підслідності не заслуговують на увагу, оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні в тому числі кримінального корупційного правопорушення, передбаченого ст.369 КК України, підслідність якого згідно положень ч.5 ст. 216 КПК України віднесена до Національного антикорупційного бюро України.

Слід враховувати, що на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання наявності в діянні особи складу кримінального правопорушення та винуватості особи у вчиненні такого правопорушення, які вирішуються судом при ухваленні вироку, відповідно до вимог ч. 1 ст. 368 КПК України, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.

Обґрунтовуючи клопотання детектив послався на наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Наявність зазначених ризиків підтверджується тим, що ОСОБА_1 повідомлено про підозру у тому числі вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, що передбачає можливість призначення йому покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна. Вказана обставина сама по собі може бути причиною для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду, що б уникнути покарання за вчинення вказаного корупційного злочину.

Разом з тим, наявний ризик впливу підозрюваного на свідків у кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_1 як директор Департаменту капітального будівництва та начальник управління паливно-енергетичного комплексу Харківської ОДА здобув певний авторитет та широке коло знайомств, працюючи раніше у АТ «Харківобленерго», зберіг дружні відносини з відповідними службовими особами товариства. Використовуючи свої зв`язки та службове становище директора Департаменту, а також дружні відносини може особисто чи опосередковано впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, зокрема на свідка ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 з метою спонукання останніх до дачі вигідних для нього показань.

При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у § 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Смірнова проти Росії» (Smirnova v. Russia N 71362/01 від 21.07.2003), суд зазначив, що при визначенні ризику переховування обвинуваченого від правосуддя потрібно враховувати особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.

Перевіряючи доводи клопотання детектива на предмет наявності ризиків, передбачених п.п.1,3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що органом досудового розслідування довів їх наявність з огляду на підвищену суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушеннях, а також з огляду на конкретні обставини кримінального провадження. Зокрема наявні в матеріалах докази, якими обґрунтовано клопотання, та обставини, на які посилається детектив, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, всупереч твердженням захисників, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків, та інших учасників у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а тому приходить до висновку про неможливість запобігання вказаним ризикам, шляхом застосування більш м`яких запобіжних забезпечення кримінального провадження.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом. Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

При визначенні розміру застави суд враховує дані про особу підозрюваного ОСОБА_1 , його вік, сімейний стан, соціальні зв`язки, майновий стан, обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, а також те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які віднесено до категорії особливо тяжких.

Крім того, суд приймає до уваги і практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. У зв`язку з викладеним суд приходить до висновку про доцільність визначити ОСОБА_1 , як альтернативу застосованому щодо нього запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою заставу, розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 630 600,00 грн., оскільки саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків і таким, що не суперечить положенням ч.5ст. 182 КПК України та вимогам ст. ст.178,182,183 КПК України, позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання порушувати покладені на нього процесуальні обов`язки.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути ним внесений, суд вважає за необхідне відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на нього такі обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою: прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомлення про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №52020000000000450 від 17.07.2020, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду; носити електронний засіб контролю.

Згідно ч. 6 ст. 194 КПК України зазначені обов`язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 178, 182-184, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 206, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Довженка А.С., погоджене прокурором у кримінальному провадженні Шкрумом В.М., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Суми, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15 ч.4 ст. 190, ч.4 ст. 27, ч.2 ст.15, ч.1 ст.369 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 днів з дня його фактичного затримання, тобто до 02 жовтня 2020 року включно.

Одночасно визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 630 600,00 грн (шістост тридцять тисяч шістсот)грн, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:

Код ЄДРПОУ 42836259

Номер рахунку за стандартом ІВАN НОМЕР_1 .

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Київський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного, який вніс заставу, з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва у суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Шкрума В.М. та слідчого суддю Вищого антикорупційного суду.

За умови внесення застави покласти на підозрюваного, який вніс таку заставу наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомлення про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 52020000000000450 від 17.07.2020, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду;

- носити електронний засіб контролю.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, який вніс таку заставу вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, в такому разі контроль з виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрюваного обов`язків - покласти на детективів.

Строк дії ухвали до 02.10.2020 включно.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя В.Д. Воронько