Document No. 91021836

Справа № 760/21638/19

Провадження №11-сс/991/639/20

Слідчий суддя: Вишняк М.В.

Категорія: застосування заходу

забезпечення кримінального провадження

Доповідач: Павлишин О.Ф.

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2020 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого - судді Павлишина О.Ф.,

суддів: Никифорова А.С., Чорної В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Халітова С.І.,

представника ТОВ «Дісіжн» - адвоката Прозорського І.О.,

детектива Кравчука І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу адвоката Прозорського Івана Олександровича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Дісіжн», код за ЄДРПОУ 41634325 на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 02 серпня 2019 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 02.08.2019 задоволено клопотання старшого детектива - заступника керівника П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України, погоджене прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України, про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №52018000000001132 від 14.11.2018, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Накладено арешт на майно з метою забезпечення його збереження як речового доказу, вилучене 12.02.2019 під час обшуку, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 31.01.2019 (справа № 760/2931/19), в приміщеннях, які займають ТОВ «Дісіжн», код за ЄДРПОУ 41634325, ТОВ «Стоун Про», код за ЄДРПОУ 41738831, ТОВ «Науково-дослідний центр екологічної безпеки та природокористування», код за ЄДРПОУ 41994332, що за адресою місто Київ, вул. Жилянська, 72-а, а саме: накопичувач на жорстких магнітних дисках Seagate Barracuda ST1000DM010 1ТВ, серійний номер Z9AMFZCL; накопичувач на жорстких магнітних дисках Seagate Barracuda ST1000DM010 1ТВ, серійний номер Z9AMFYNT; накопичувач на жорстких магнітних дисках Seagate Barracuda ST1000DM010 1ТВ, серійний номер Z9AMFZBQ; накопичувач на жорстких магнітних дисках Seagate Barracuda ST1000DM010 1ТВ, серійний номер Z9AMFZ9L (далі накопичувач на жорстких магнітних дисках - також НЖМД).

На вказану ухвалу адвокатом Прозорським І.О. в інтересах ТОВ «Дісіжн» подано апеляційну скаргу, в якій останній стверджує, що викладені в ухвалі слідчого судді висновки не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, що ухвала постановлена з істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону.

Посилається на такі обставини.

Детектив при ухваленні постанови від 04.06.2019 про визнання накопичувачів на жорстких магнітних дисках речовими доказами в кримінальному провадженні порушив п. 2 ч. 5 ст. 110 КПК України та не навів змісту обставин, які є підставами для прийняття постанови, обґрунтування мотивів її прийняття. Зокрема не вказано, які саме файли щодо родовищ Слобідське-1, Сліпчицьке, Головинське, що знаходяться в різних районах Житомирської області, виявлено на кожному окремому накопичувачі на жорсткому магнітному диску, що визнаються речовими доказами, та яким чином вони можуть свідчити про ті чи інші обставини вчинення посадовими особами Держгеонадра та/або Держеокадастру зловживання своїм службовим становищем.

Детективом в постанові від 04.06.2019 про визнання накопичувачів на жорстких магнітних дисках речовими доказами в кримінальному провадженні не зазначено, що на вказаних носіях міститься інформація щодо зміни (підроблення) деяких документів, які були використані та долучені до звітів про затвердження запасів корисних копалин. Однак дана обставина зазначена в оскаржуваній ухвалі слідчого судді.

Постанова про визнання предметів та документів речовими доказами не є доказом та не може свідчити про наявність у речей та документів тих чи інших ознак, притаманних речовим доказом.

Стороною обвинувачення під час розгляду клопотання про накладення арешту на майно не надано суду належних та допустимих доказів того, що вилучені в ході обшуку накопичувачі містять будь-яку інформацію, що має значення для досудового розслідування. А тому, вилучені у TOB «Дісіжн» накопичувачі на жорстких магнітних дисках, на які ухвалою слідчого судді від 02.08.2019 у справі №760/11405/19 накладено арешт, не володіють ознаками, передбаченими статтею 98 КПК України для речових доказів.

Крім того, стверджує, що слідчим суддею під час вирішення питання про арешт майна розглядалося клопотання саме детектива який, відповідно до положень ст. 64-2 КПК України, не має права звертатися до слідчого судді з клопотанням про арешт майна третіх осіб, оскільки такою компетенцією наділений виключно прокурор, і саме з такими діями прокурора чинний кримінальний процесуальний закон пов`язує виникнення у третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, відповідних прав та обов`язків.

В доповненнях до апеляційної скарги стверджує, що слідчим суддею допущено істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, яке тягне за собою повне скасування судового рішення, а оскільки слідчий суддя під час розгляду клопотання не дослідив матеріали кримінального провадження, так як судове засідання тривало 2 хвилини 56 секунд, розгляд самого клопотання по суті, разом із оголошенням детективом заявленого клопотання відбулося за 1 хвилину 43 секунди.

Просить ухвалу слідчого судді скасувати повністю та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно, що на праві власності належить TOB «Дісіжн».

11.08.2020 до початку судового засідання через канцелярію Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду прокурор подав заперечення на апеляційну скаргу. Зазначає, що за період з 15.02.2019 по 04.06.2019 вищевказані накопичувачі на жорстких магнітних дисках (НЖМД) оглянуто, встановлено, що вони мають значення для досудового розслідування та зберігають на собі відомості, які можуть бути використані як докази обставин, що встановлюються в ході досудового розслідування, а саме: виявлені файли щодо родовищ Слобідське-1, Сліпчицьке, Головинське, які знаходяться в різних районах Житомирської області. На вказаних носіях міститься інформація щодо зміни (підроблення) деяких документів, які були використані та долучені до звітів про затвердження запасів корисних копалин. Звіти про розвідку родовища твердих корисних копалин попередня геолого-економічна оцінка ділянки граніту Слобідська-1 у Коростишівському районі Житомирської області, звіти лабораторних досліджень та договір №4 від 12.01.2018 з TOB «Перспектива-Коростишів» були знайдені на кожному із НЖМД, які були вилучені під час обшуку 12.02.2019 в TOB «Дісіжн». Вказані відомості можуть бути використані як доказ факту чи обставин, які досліджуються під час досудового розслідування. Прокурор також стверджує, що питання визначення належності певних речей і документів до речових доказів відноситься до компетенції органу досудового розслідування як сторони кримінального провадження, яке приймається у формі постанови у випадках передбачених КПК України, а також коли слідчий визнає це за необхідне. В мотивувальній частині постанови про визнання речовими доказами від 04.06.2019 вказано зміст обставин, які стали підставами для прийняття постанови, а також зазначені мотиви винесення постанови із обґрунтуванням і посиланнями на положення КПК України. Також зазначає, що детальний опис всієї інформації, віднайденої на носіях інформації, вилучених під час обшуку в приміщеннях ТОВ «Дісіжн», із зазначенням конкретного місцезнаходження такої інформації, зафіксовано під час проведення відповідної слідчої дії - огляду носіїв інформації, за результатами якого було складено відповідний процесуальний документ - протокол огляду від 15.02.2019-04.06.2019. Тому в постанові про визнання речовими доказами від 04.06.2019 зазначені загальні мотиви та підстави винесення вказаної постанови із посиланням також на проведення огляду вилучених носіїв інформації. Прокурор також зазначає, що ст. 170 КПК України передбачено право слідчих за погодженням з прокурором подавати клопотання про накладення арешту на майно, тому твердження адвоката в апеляційній скарзі про застосування статті 64-2 КПК України, розміщуються в параграфі 5 Глави 3 «Інші учасники кримінального провадження» КПК України, яка надає визначення учасникам кримінального провадження та регламентує їх права та обов`язки. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги представника ТОВ «Дісіжн» Прозорського І.О. на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва у справі № 760/21638/19 від 02.08.2019.

11.08.2020 до початку судового засідання через канцелярію Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду детектив НАБУ Кравчук І.І. подав заперечення на апеляційну скаргу. Детектив стверджує, що його постанова про визнання речовими доказами від 04.06.2019 відповідає вимогам, визначеним ч. 5 ст. 110 КПК України, містить вступну, мотивувальну та резолютивну частини. В мотивувальній частині постанови вказано зміст обставин, які стали підставами для прийняття постанови, а також зазначено мотиви винесення постанови із обґрунтуванням і посиланнями на положення КПК України. Детальний опис всієї інформації, віднайденої на носіях інформації, вилучених під час обшуку в приміщеннях TOB «Дісіжн», із зазначенням конкретного місцезнаходження такої інформації, зафіксовано під час проведення відповідної слідчої дії - огляду носіїв інформації, за результатами якого складено відповідний процесуальний документ - протокол огляду від 15.02.2019-04.06.2019. А тому в постанові про визнання речовими доказами зазначено загальні мотиви та підстави винесення вказаної постанови із посиланням також на проведення огляду вилучених носіїв інформації. На даний час постанова про визнання речовими доказами від 04.06.2019 є не скасованою, тому вважає вищевказані НЖМД продовжують бути речовими доказами у кримінальному провадженні № 52018000000001132. Згідно ч. 3 ст. 99 КПК України на сторону кримінального провадження, у тому числі сторону обвинувачення, покладено обов`язок надавати суду оригінал документа, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому, як зазначає детектив, вилучені в ході проведення обшуку офісних приміщень ТОВ «Дісіжн» НЖМД знаходяться в сторони обвинувачення на підставах, передбачених КПК України, а також є речовими доказами фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

У судовому засіданні адвокат Прозорський І.О. підтримав апеляційну скаргу та надав пояснення, що аналогічні її доводам.

Детектив Кравчук І.І. у судовому засіданні надав пояснення, що аналогічні доводам поданого заперечення, просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Прокурор у судове засідання не прибув. Оскільки прокурор належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду, відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України його неприбуття не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду, а тому апеляційна скарга розглядається без участі прокурора.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення адвоката Прозорського І.О. та детектива, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Постановляючи оскаржувану ухвалу слідчий суддя виходив з того, що вилучені під час проведення обшуку накопичувачі на жорстких магнітних дисках зберігають на собі відомості, які можуть бути використані як докази обставин, що встановлюються в ході досудового розслідування. Зокрема в ході огляду, проведеного 15.02.2019-04.06.2019 встановлено, що на вказаних накопичувачах на жорстких магнітних дисках виявлені файли щодо родовищ Слобідське-1, Сліпчицьке, Головинське, що знаходяться в різних районах Житомирської області. На вказаних носіях міститься інформація щодо зміни (підроблення) деяких документів, які були використані та долучені до звітів про затвердження запасів корисних копалин. Вказані речі постановою старшого детектива - заступника керівника П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Кравчуком І.І. від 04.06.2019 визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 52018000000001132. У зв`язку з можливістю використання даного майна як доказу у кримінальному провадженні та тим, що вказане у клопотанні детектива майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, оскільки містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, слідчий суддя вважав наявними достатні підстави для накладення арешту на вказане у клопотанні майно з метою збереження речових доказів.

Вказані висновки слідчого судді достатньо мотивовані та відповідають встановленим обставинам та положенням закону.

Так, відповідно до матеріалів провадження детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000001132, відомості про яке зареєстровані в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 14.11.2018 за ч. 2 ст. 364 КК України за фактом зловживання службовими особами Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, які діючи всупереч інтересам служби, без дотримання передбаченого законодавством України порядку, безпідставно передали у власність громадян земельні ділянки площею 16 га на загальну суму близько 33 млн. грн. а також за фактом зловживання службовими особами Державної служби геології та надр України, які діючи всупереч інтересам служби, без дотримання передбаченого законодавством України порядку, видали юридичним особам приватного права спеціальні дозволи на користування надрами на території Житомирської області, що спричинило тяжкі наслідки державі та іншим юридичним особам.

31.01.2019 ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва у справі № 760/2931/19, провадження № 1-кс/760/2189/19, надано дозвіл на обшук приміщень, які займають ТОВ «Дісіжн», код за ЄДРПОУ 41634325, ТОВ «Стоун Про», код за ЄДРПОУ 41738831, ТОВ «Науково-дослідний центр екологічної безпеки та природокористування», код за ЄДРПОУ 41994332, що знаходяться за адресою м. Київ, вул. Жилянська, 72-а. (а.с. 22-26)

12.02.2019 в ході проведення обшуку у вказаних приміщеннях детективами Національного бюро вилучено накопичувані на жорстких магнітних дисках, які в подальшому упродовж 15.02.2019-04.06.2019 оглянуто та встановлено, що вони мають значення для досудового розслідування та зберігають на собі відомості, які можуть бути використані як докази обставин, що встановлюються в ході досудового розслідування. (а.с. 27-48)

04.06.2019 старшим детективом - заступником керівника П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України винесено постанову про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні № 52018000000001132, вилучених в ході проведення обшуку накопичувача на жорсткому магнітному диску Seagate Barracuda ST1000DM010 1ТВ, серійний номер Z9AMFZCL, накопичувача на жорсткому магнітному диску Seagate Barracuda ST1000DM010 1 TB, серійний номер Z9AMFYNT, накопичувача на жорсткому магнітному диску Seagate Barracuda ST1000DM010 1ТВ, серійний номер Z9AMFZBQ, накопичувач на жорсткому магнітному диску Seagate Barracuda ST1000DM010 1ТВ, серійний номер Z9AMFZ8L, що вилучені 12.02.2019 у приміщеннях TOB «Дісіжн», код ЄДРПОУ 41634325, TOB «Стоун Про», код ЄДРПОУ 4173831, TOB «Науково-дослідний центр екологічної безпеки та природокористування», код ЄДРПОУ 41994332, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 72-а (а.с. 93-94)

Детальний опис всієї інформації, віднайденої на носіях інформації, вилучених під час обшуку в приміщеннях ТОВ «Дісіжн», із зазначенням конкретного місцезнаходження такої інформації, зафіксовано під час проведення відповідної слідчої дії - огляду носіїв інформації, за результатами якого складено відповідний процесуальний документ - протокол огляду від 15.02.2019-04.06.2019 (а.с. 10-14)

За змістом ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

А тому, оскільки звіти, звіти лабораторних досліджень та договір №4 від 12.01.2018 з TOB «Перспектива-Коростишів» наявні на кожному із чотирьох НЖМД, вилучених під час обшуку 12.02.2019 в TOB «Дісіжн», а досудовим розслідуванням встановлено, що договір №4 від 12.01.2018 на придбання геологічної інформації у TOB «Перспектива-Коростишів», долучений до одного із звітів, хоча згідно даних Держгеонадр TOB «Перспектива-Коростишів» жодної геологічної інформації не створювало, що згідно показів директорів вказаної юридичної особи жодної інформації TOB «Стоун Про» вони не продавали, що до звіту долучались висновки лабораторних досліджень, проведених ДП «Українська геологічна компанія» на замовлення TOB «Стоун Про» за договором № 23/0218 від 23.02.2018, хоча в кожному звіті були різні висновки лабораторних досліджень, а TOB «Дісіжн» готував для TOB «Стоун Про» звіти про розвідку родовища твердих корисних копалин у Коростишівському районі Житомирської області, правильним є висновок слідчого судді, що НЖМД містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто є речовими доказами в розумінні положень ст. 98 КПК України.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.

Згідно з п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Враховуючи встановлення слідчим суддею наявність сукупності підстав вважати, що вилучені НЖМД є доказом злочину накладення арешту на НЖМД з метою збереження речових доказів відповідає положенням ч.1 та ч.2 ст.170 КПК України.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та принципу верховенства права, що включає свободу від свавілля.

Будь-яке втручання державного органу в права осіб повинне забезпечити справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп.69 і 73). Тобто повинне існувати обґрунтоване співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти.

Враховуючи те, що досудове розслідування проводиться за фактом зловживання службовими особами Державної служби геології та надр України, яке спричинило тяжкі наслідки державі та іншим юридичним особам, слід визнати, що арешт чотирьох НЖМД забезпечує справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав TOB «Дісіжн», і не покладає індивідуальний та надмірний тягар на власника - TOB «Дісіжн».

Неспроможним є твердження в апеляційній скарзі, що постанова про визнання предметів та документів речовими доказами не є доказом та не може свідчити про наявність у речей та документів тих чи інших ознак, притаманних речовим доказом, оскільки визначення належності певних речей і документів до речових доказів відноситься до компетенції органу досудового розслідування, як сторони кримінального провадження, яке приймається у формі постанови у випадках передбачених КПК України.

Також помилковим є твердження в апеляційній скарзі про незаконність ухвали з посиланням на те, що слідчим суддею під час вирішення питання про арешт майна розглядалося клопотання саме детектива, який, відповідно до положень ст. 64-2 КПК України, не мав права звертатися до слідчого судді з клопотанням про арешт майна третіх осіб, оскільки такою компетенцією наділений виключно прокурор, і саме з такими діями прокурора чинний кримінальний процесуальний закон пов`язує виникнення у третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, відповідних прав та обов`язків.

Так, згідно з положеннями ч.1 та ч.2 ст. 64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення спеціальної конфіскації.

Згідно з ч. 4 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Однак, TOB «Дісіжн» не є особою, щодо майна якої вирішувалось питання про арешт майна за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, тобто не є третьою особою в розумінні положень ч.1 та ч.2 ст. 64-2 КПК України.

Більше того, питання про арешт майна TOB «Дісіжн» вирішувалось з метою збереження речових доказів.

А тому вищевказане твердження в апеляційній скарзі про порушення вимог ст. 64-2 КПК України, як таке, що не суперечить встановленим обставинам та положенням КПК України, визнається колегією суддів безпідставним.

Також колегія суддів вважає, що посилання в доповненнях до апеляційної скарги на те, що слідчий суддя під час розгляду клопотання не дослідив матеріали кримінального провадження, а також того, що судове засідання тривало 2 хвилини 56 секунд, не стверджує незаконність ухвали слідчого судді.

Так, згідно з положеннями ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання. Клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна. Слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні. Під час розгляду клопотання про арешт майна слідчий суддя має право за клопотанням учасників розгляду або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про арешт майна.

Детектив Кравчук І.І. під час апеляційного розгляду підтвердив свою участь в розгляді клопотання про арешт майна.

А тому, оскільки вказане посилання апеляційної скарги не ґрунтується на положеннях ст. 172 КПК України, враховуючи безспірність проведення слідчим суддею розгляду клопотання, колегія суддів визнає його безпідставність.

У зв`язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим суддею постановлено ухвалу, яка відповідає вимогам КПК України, тому ухвалу слідчого судді слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 170, 376, 392, 404, 407, 418, 419, 422, 424, 532 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу адвоката Прозорського Івана Олександровича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Дісіжн» - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 02 серпня 2019 року про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 52018000000001132 від 14.11.2018 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України - залишити без змін.

Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: О. Ф. Павлишин

Судді: А. С. Никифоров

В. В. Чорна