- Presiding judge (HACC): Moisak S.M.
Справа № 991/6851/20
Провадження1-кс/991/7040/20
У ХВ АЛ А
19 серпня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3, детектива ОСОБА_4, розглянувши у судовому засіданні в м.Києві клопотання адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_5, у межах кримінального провадження №42014000000000640 про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів,
ВСТАНОВИВ:
До слідчого судді надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_5, у межах кримінального провадження №42014000000000640 про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів.
У зазначеному клопотанні адвокат просив надати адвокату ОСОБА_3 - представнику ОСОБА_5, яка є третьою особою, щодо майна якої вирішено питання про арешт, тимчасовий доступ до речей і документів, шляхом зняття належним чином завірених копії в роздрукованому вигляді, а саме постанов про зупинення та відновлення досудового розслідування кримінального провадження від 19.07.2014 №42014000000000640, які діяли станом на 13.02.2020 та 19.02.2020.
Клопотання про тимчасовий доступ обґрунтоване тим, що на підставі клопотання прокурора ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 про арешт майна від 13.02.2020 ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 по справі від 19.02.2020 № 757/6750/20-к згідно п.3 ч.2 ст. 170 КПК України накладено арешт на грошові кошти, які належать ОСОБА_5 та перебувають на її рахунку № НОМЕР_1, відкритому в Київській філії АТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », з забороною розпоряджатися цим майном будь-яким чином. З огляду на ці обставини, адвокат зазначає, що ОСОБА_5, відповідно до ч. 3 ст. 64-2 КПК України, є третьою особою, щодо майна якої вирішено питання про арешт та, яка користується правами, передбаченими цим Кодексом для підозрюваного та, якій повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються арешту майна.
За твердженням адвоката, арешт від 19.02.2020 накладено необґрунтовано, з порушенням положень ст. 170 КПК України, без перевірки обставин та підстав накладення такого арешту. Вилучені грошові кошти мають законне походження та розгляд клопотання про арешт майна було здійснено без участі власника майна, у зв`язку із чим ОСОБА_5 була позбавлена можливості доведення вказаних обставин. Крім цього, зважаючи на постанову від 26.12.2018 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42014000000000640 та відсутності постанови про його відновлення, подання прокурором клопотання про арешт майна від 13.02.2020 та винесення ухвали від 19.02.2020 № 757/6750/20-к здійснено поза межами досудового розслідування у кримінальному провадженні (після зупинення досудового розслідування), що свідчить про незаконність накладеного арешту.
У змісті клопотання адвокат зазначає, що з метою захисту порушеного права на вільне володіння майном, власником майна подано до Вищого антикорупційного суду клопотання про скасування арешту майна (справа № 991/6271/20). Для підтвердження своєї позиції щодо подання прокурором клопотання про арешт майна від 13.02.2020 та винесення ухвали від 19.02.2020 № 757/6750/20-к поза межами досудового розслідування у кримінальному провадженні №42014000000000640, під час розгляду справи № 991/6271/20, до детектива НАБУ ОСОБА_4, який є старшим групи детективів, яка здійснює досудове розслідування, подано адвокатський запит від 30.07.2020 щодо надання інформації, чи було зупинене досудове розслідування кримінального провадження №42014000000000640 станом на 13.02.2020 та 19.02.2020, а також надати копії відповідних постанов.
Детектив НАБУ ОСОБА_4, у розпорядженні якого знаходяться запитувані відомості з матеріалів кримінального провадження №42014000000000640, у відповідь на адвокатський запит документів не надав, пославшись на те, що отримання інформації та копій документів під час досудового розслідування кримінального провадження, здійснюється в порядку, встановленому КПК України.
На переконання адвоката, отримана інформація, чи було зупинене досудове розслідування кримінального провадження №42014000000000640 станом на 13.02.2020 та 19.02.2020, а також надання належним чином посвідчених копій відповідних постанов можуть бути використані, як документи (письмові докази) з метою аргументації незаконного накладення арешту. Посилаючись на вищевикладені обставини адвокат ОСОБА_3 просить слідчого суддю надати йому дозвіл на тимчасовий доступ.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 клопотання підтримав. Пояснення надав аналогічні викладеним у клопотанні та просив його задовольнити.
Детектив ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечив. Зазначив, що адвокат ОСОБА_3, звернувся до НАБУ із адвокатським запитом в інтересах третьої особи, щодо майна якої вирішено питання про арешт, у той же час отримання документів у кримінальному провадженні встановлений кримінальним процесуальним законом.
Вивчивши клопотання адвоката та додані до нього матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків.
Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним з таких заходів забезпечення є тимчасовий доступ до речей і документів (стаття 131 КПК України).
За ч. 1 ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).
Крім того, за приписами до ч. 1ст.160КПК України саме сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів.
За положеннями вищезазначених норм кримінального процесуального закону, право звернутися з клопотанням про тимчасовий доступ до речей надається виключно сторонам кримінального провадження.
В свою чергу, відповідно до п. 19 ч. 1ст.3КПК України сторони кримінального провадження - з боку обвинувачення: слідчий, дізнавач, керівник органу досудового розслідування, керівник органу дізнання, прокурор, а також потерпілий, його представник та законний представник у випадках, установлених цим Кодексом; з боку захисту: підозрюваний, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники.
Третя особа, щодо майна якої вирішено питання про арешт, її представник не є стороною кримінального провадження, а відповідно до п. 25 ч. 1 ст. 3 КПК України, належить до категорії інших учасників кримінального провадження.
У змісті клопотання адвокат обґрунтовуючи наявність права у ОСОБА_5 і у нього як її представника, на звернення до слідчого судді із клопотанням про надання дозволу на тимчасовий доступ, посилається на ч. 3 ст. 64-2 КПК України, яка передбачає, що третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, має права та обов`язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного. Разом з тим, ч. 3 ст. 64-2 КПК України, яка передбачає вищезазначене положення, обмежує права третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, лише тими правами підозрюваного, які стосуються арешту майна. Системний аналіз ст. 42 та Глави 17 «Арешт майна» КПК України свідчить про те, що до таких прав третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, можуть належати зокрема право бути чітко і своєчасно повідомлена про свої права, передбачені КПК України, а також отримати їх роз`яснення; мати представника; брати участь у проведенні процесуальної дії арешту майна (за виключенням випадків, передбачених ч. 2 ст. ст. 172 КПК України); збирати і подавати слідчому, прокурору, слідчому судді докази; під час проведення процесуальної дії ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дій, які заносяться до протоколу; отримати копію судового рішення за результатами розгляду клопотання про арешт майна; бути повідомленим про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються арешту майна; заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково; оскаржувати рішення про арешт майна. Питання ж ініціювання застосування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді тимчасового доступу до постанов про зупинення та відновлення кримінального провадження, з метою одержання доказів для скасування арешту майна, не стосуються забезпечення кримінального провадження та на переконання слідчого судді, безпосередньо не відносяться до такої процесуальної дії як арешт майна. А тому слідчий суддя вважає, що адвокат ОСОБА_3, що діє в інтересах ОСОБА_5, яка є третьою особою, щодо майна якої вирішено питання про арешт, звернувся до слідчого судді з клопотанням про тимчасовий доступ до документів, не маючи права на таке звернення.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги що адвокат ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_5 за даних обставин не є суб`єктом звернення з клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів у даному кримінальному провадженні, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання.
Керуючись ст.ст. 46-2, 107, 131-132, 159 -166, 309 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ :
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_5, у межах кримінального провадження №42014000000000640 про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1