Document No. 91089125

Справа № 991/5757/20

Провадження №11-сс/991/669/20

Слідчий суддя: Біцюк А.В.

Доповідач: Никифоров А.С.

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

Головуючого Никифорова А.С.,

Суддів Павлишина О.Ф.,

Чорної В.В.,

за участю секретаря судового засідання - Халітова С.І.,

прокурора - Посвистака О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу в.о. генерального директора Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» - «Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма «Укрінмаш» ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.07.2020 у справі № 991/5757/20, у кримінальному провадженні № 52020000000000345 від 22.05.2020,

ВСТАНОВИЛА:

Зміст оскаржуваного судового рішення

і встановлені судом першої інстанції обставини

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14 липня 2020 року у справі № 991/5757/20 було частково задоволено клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Посвистака Олександра Миколайовича та накладено арешт на грошові кошти у сумі 488 000,00 (чотириста вісімдесят вісім тисяч) доларів США, що знаходяться на належному дочірньому підприємству Державної компанії «Укрспецекспорт» - «Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма «Укрінмаш» банківському рахунку IBAN НОМЕР_1 в Публічному акціонерному товаристві Акціонерний банк «Укргазбанк» (код ЄДРПОУ 23697280, зареєстроване місцезнаходження юридичної особи: 03087, м. Київ, вулиця Єреванська, будинок, 1, код банку 320478), шляхом заборони користуватися та розпоряджатися зазначеними грошовими активами.

На обґрунтування ухвали слідчим суддею зазначено наступне.

Досудове розслідування здійснюється у кримінальному провадженні № 52020000000000345 від 22.05.2020 р., за фактом заволодіння службовими особами дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» - «Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма «Укрінмаш» (далі - ДП ДГЗІФ «Укрінмаш») за попередньою змовою зі службовими особами ДК «Укроборонпром», ДП «Луцький ремонтний завод «Мотор» (далі - ДП «ЛРЗ «Мотор») та компанії «European commercial and industrial company s.r.o.» грошовими коштами ДП «ЛРЗ «Мотор» на суму 11 млн 724 тис 541 грн, що в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину та є особливо великим розміром, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч. 5 ст. 191 КК України, що відповідно до ст.ст. 12,45 КК України є особливо тяжким корупційним правопорушенням.

Слідчим суддею встановлена наявність достатніх підстав вважати, що грошові активи в сумі 488 000,00 (чотириста вісімдесят вісім тисяч) доларів США, на які прокурор просить накласти арешт, дійсно можуть бути розміщені на належному ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» банківському рахунку IBAN НОМЕР_1 в Публічному акціонерному товаристві Акціонерний банк «Укргазбанк» (код ЄДРПОУ 23697280, зареєстроване місцезнаходження юридичної особи: 03087, м. Київ, вулиця Єреванська, будинок, 1, код банку 320478), оскільки це підтверджується доданими до клопотання доказами (службовою запискою від 30.01.2020 р. № 4.5-28-С (а.с. 53); листуванням ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» з АТ «Укргазбанк» щодо направлення на адресу АТ «Укргазбанк» копій документів для проходження фінансового моніторингу (листами № 27/9-26дск від 10.02.2020 та № 27/9-31дск від 12.03.2020, а.с. 54-55), а також - додатковою угодою від 15.01.2020 № 1 до агентської угоди від 10.09.2018 № 25/3д-19, (а.с. 51-52).

З огляду на зазначене, слідчий суддя вбачав потребу у накладенні арешту на грошові кошти у сумі 488 000,00 (чотириста вісімдесят вісім тисяч) доларів США, що знаходяться на належному ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» банківському рахунку в АТ «Укргазбанк» (код ЄДРПОУ 23697280), шляхом заборони користуватися та розпоряджатися зазначеними грошовими активами, яка обумовлена необхідністю запобігання можливості продовження вчинення службовими особами ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» протиправних дій шляхом перерахування вказаних грошових коштів на банківський рахунок компанії «European commercial and industrial company s.r.o.».

Вимоги апеляційної скарги

і узагальнені доводи особи, яка її подала

Не погодившись із вказаною вище ухвалою слідчого судді, 06.08.2020 представником в особі в.о. генерального директора ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» ОСОБА_1 було подано апеляційну скаргу, в якій останній ставить вимогу про скасування ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.07.2020 та постановлення нової ухвали, якою слід відмовити в задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на грошові кошти у сумі 488 000,00 доларів США, що знаходяться на належному дочірньому підприємству Державної компанії «Укрспецекспорт» - «Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма «Укрінмаш» банківському рахунку IBAN НОМЕР_1 в Публічному акціонерному товаристві Акціонерний банк «Укргазбанк».

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані наступним.

Судовий розгляд клопотання прокурора від 13.07.2020 здійснювався слідчим суддею без повідомлення власника майна - ДП ДГЗІФ «Укрінмаш». Копію оскаржуваної ухвали про арешт майна від 14.07.2020 представником ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» було отримано лише 03.08.2020.

Слідчим суддею під час вирішення питання про накладення арешту на грошові кошти у сумі 488 000,00 доларів США не надано належної оцінки тому, що ці кошти не є власністю ДП ДГЗІФ «Укрінмаш».

Так, ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» не є власником грошових коштів у сумі 488 000,00 доларів США, оскільки вони є коштами Комітента - ДП «ЛРЗ «Мотор», який дав доручення Комісіонеру (ДП ДГЗІФ «Укрінмаш») на укладення зовнішньоекономічного контракту від 20.09.2018 № 25/80-К та погодив витрати Комісіонера, в тому числі витрати на роботи (послуги) третіх осіб нерезидентів - агентів, пов`язаних з укладанням зовнішньоекономічного контракту та наступним супроводженням (виконанням) умов укладеного контракту із замовником.

Оскільки в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які дані про повідомлення підозри посадовим особам ДП ДГЗІФ «Укрінмаш», слідчий суддя не мав правових підстав для накладення арешту на грошові кошти в розмірі 488 000,00 доларів США.

Крім того, у клопотанні взагалі не обґрунтовано яке відношення вказані вище грошові кошти мають до кримінального провадження за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч. 5 ст. 191 КПК України, оскільки вони були отримані в результаті здійснення реальної господарської діяльності державного підприємства.

Ні прокурором у клопотанні, ні слідчим суддею не було надано оцінку розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального під час накладення арешту на грошові кошти у розмірі 488 000,00 доларів США.

Позиції учасників судового провадження

У судове засідання представник ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» не з`явився, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином, до початку судового засідання подав суду клопотання про розгляд справи за відсутності представників ДП ДГЗІФ «Укрінмаш».

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Пояснив, що на грошові кошти у розмірі 488 000,00 доларів США, які розміщені на банківському рахунку, слідчим суддею було правомірно накладено арешт із метою забезпечення спеціальної конфіскації. Ступінь обґрунтованості підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.5 ст.191 КК України відповідає даному етапу здійснюваного досудового розслідування у кримінальному провадженні №52020000000000345, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.05.2020 та підтверджується наявними у кримінальному провадженні матеріалами. Прокурор вказав, що доводи апеляційної скарги відносно того, що арештовані грошові кошти у розмірі 488 000,00 доларів США не належать ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» не відповідають дійсності, оскільки вони перебувають на банківському рахунку, який відкритий на ім`я ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» в Публічному акціонерному товаристві Акціонерний банк «Укргазбанк».

Мотиви суду

Заслухавши доповідь головуючого, доводи прокурора та обговоривши їх, дослідивши матеріали апеляційного провадження, Суд дійшов наступних висновків.

Згідно із ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, а тому під час апеляційного перегляду оскаржуваного рішення слідчого судді, Суд здійснює його оцінку на відповідність критеріям, визначеним у наведеній нормі Кримінального процесуального кодексу України саме через призму доводів апеляційної скарги.

Щодо доводів, викладених в апеляційній скарзі, про відсутності правових підстав для накладення арешту у зв`язку з тим, що жодній особі у кримінальному провадженні №52020000000000345 не повідомлено про підозру, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до загальних правил застосування заходів забезпечення кримінального провадження, визначених положеннями ст.132 КПК України, обгрунтовуючи клопотання про застосування певного заходу забезпечення кримінального провадження, прокурор має довести суду факт існування обґрунтованої підозри про вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження (п.1 ч.3 ст.132 КПК України).

При цьому в даному випадку мова не йде про обов`язковий факт здійснення в конкретному кримінальному провадженні вручення письмового повідомлення про підозру конкретній особі, оскільки на початковій стадій досудового розслідування сторона обвинувачення, виходячи із наявних в її розпорядженні певних фактів та доказів, може бути в достатній мірі переконана про факт вчинення кримінального правопорушення, при тому, що факт причетності конкретних осіб до вчинення такого правопорушення ще належить довести шляхом застосування відповідної процедури, визначеної Кримінальним процесуальним законодавством.

Положення Глави 17 КПК України регулюють порядок застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

Так, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (ч.1 ст. 170 КПК України).

Арешт майна допускається з метою забезпечення спеціальної конфіскації (п.2 ч.2 ст.170 КПК України). При цьому в такому випадку, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Відповідно до ст.96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, зокрема, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно, в тому числі, були предметом злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави (п.3 ч.1 ст.96-2 КК України).

Під час вирішення слідчим суддею питання про арешт майна на підставі п.2 ч.2 ст.170 КПК України (арешт майна з метою забезпечення спеціальної конфіскації) сторона обвинувачення повинна довести можливість застосування в конкретному кримінальному провадженні спеціальної конфіскації майна (п.3-1 ч.2 ст.170 КПК України).

При цьому законодавець не встановив додаткової вимоги про необхідність обов`язкової наявності у кримінальному провадженні особи, яка на момент ініціювання питання про арешт майна з метою забезпечення спеціальної конфіскації набула статус підозрюваного у зв`язку з врученням їй письмового повідомлення про підозру. Також Законом не встановлено й вимоги про те, що майно про арешт якого ставить вимогу сторона обвинувачення, має належати саме такій особі.

Відповідно до матеріалів судового провадження до слідчого судді Вищого антикорупційного суду в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні №52020000000000345 з клопотанням про арешт майна (безготівкових грошових коштів, що знаходяться на рахунку ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» у ПАТ АБ «Укргазбанк») звернувся прокурор САП ОГП Посвистак О. М.

В обгрунтування свого клопотання прокурором було зазначено про необхідність накладення арешту на вказані грошові кошти з метою забезпечення можливості їх спеціальної конфіскації.

Так, службові особи ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» за попередньою змовою зі службовими особами ДК «Укроборонпром», ДП «ЛРЗ «Мотор» та компанії «European commercial and industrial company s.r.o.», будучи достовірно обізнаними про відсутність законних підстав для перерахування коштів на користь компанії-нерезидента, протиправно, з корисливих мотивів, з метою розтрати та подальшого заволодіння чужим майном, використовуючи службове становище всупереч інтересам служби, незаконно та безпідставно вчинили всі дії, спрямовані на здійснення оплати за агентською угодою, яка, як вбачає сторона обвинувачення, є фіктивною, оскільки не була спрямована на настання реальних наслідків. Тобто вчинили дії, що містять склад кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України, а саме закінчений замаху на розтрату/заволодіння чужим майном - державними коштами, вчиненому в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем. При цьому предметом даного кримінального правопорушення були грошові кошти в розмірі 488 000,00 доларів США, питання про арешт яких було ініційовано прокурором.

Колегія суддів погоджується з доводами прокурора та висновками слідчого судді, викладеними в оскаржуваній ухвалі від 14.07.2020, про те, що грошові кошти, про арешт яких заявлено клопотання від 13.07.2020, є предметом кримінального правопорушення, за вчинення якого відповідною нормою Особливої частини КК України передбачене основне покарання у вигляді позбавлення волі, тобто ці кошти відповідають критеріям, встановленим ч.1 ст.96-1 та п.3 ч.1 ст.96-2 КК України та можуть підпадати під спеціальну конфіскацію.

Також колегія суддів погоджується з тим, що слідчим суддею Вищого антикорупційного суду в належний спосіб було встановлено факт існування обґрунтованої підозри про вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, та наявність ризиків його втрати у разі незастосування даного заходу забезпечення (а.с. 86-88).

Тобто, слідчим суддею Вищого антикорупційного суду в повному обсязі здійснено процедуру судового контролю законності обмеження прав осіб, щодо майна яких стороною обвинувачення було ініційовано питання застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

У зв`язку з наведеним, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про відсутність правових підстав для накладення арешту, оскільки жодній особі у кримінальному провадженні №52020000000000345 не повідомлено про підозру, так як арешт майна у даному кримінальному провадженні накладений на відповідній правовій підставі, має законну мету, а Кримінальне процесуальне законодавство України не містить заборони застосування такого заходу забезпечення у відношенні майна особи, яка не має статусу підозрюваного чи обвинуваченого, та взагалі не ставить можливість застосування арешту майна з метою забезпечення спеціальної конфіскації в залежність від наявності у кримінальному провадженні осіб, що набули на момент ініціювання питання про арешт майна статус підозрюваного чи обвинуваченого. Фактично, особа, що звернулась з апеляційною скаргою, помилково посилається на вимоги, встановлені законодавцем до клопотання про арешт майна, що накладається з метою конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, в той час, як стороною обвинувачення було зазначено іншу правову підставу.

Також колегія суддів відхиляє довід апеляційної скарги про незаконність арешту безготівкових грошових коштів в сумі 488 000,00 доларів США, що знаходяться на рахунку ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» у ПАТ АБ «Укргазбанк», оскільки дані грошові кошти належать ДП «ЛРЗ «Мотор» та мали бути перераховані як агентська винагорода на рахунок «European commercial and industrial company s.r.o.».

Так, перебування зазначених коштів на рахунку ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» жодним чином не спростовує того факту, що саме ці грошові кошти з достатньою ступеню ймовірності були предметом протиправного посягання, а чинний КПК України прямо надає можливість арешту майна, що перебуває у володінні третіх осіб, з підстав, передбачених п.2. ч.2 ст.170 КПК України.

Відповідно до ч.3 ст.407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін, або скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Враховуючи, що за результатами апеляційного перегляду ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.07.2020 не було встановлено підстав для її скасування, передбачених ст.409 КПК України, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення без задоволення апеляційної скарги в.о. генерального директор ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 170 -173, 376, 405, 407, 418, 532 КПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу в.о. генерального директора Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» - «Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма «Укрінмаш» ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.07.2020 у справі № 991/5757/20, у кримінальному провадженні № 52020000000000345 від 22.05.2020 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.07.2020 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: А.С. Никифоров

Судді: О.Ф. Павлишин

В.В. Чорна