- Presiding judge (HACC AC) : Mykhailenko D.H.
Справа № 991/5643/20
Провадження №11-сс/991/606/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2020 року місто Київ
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:
головуючого ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,
учасники судового провадження: підозрюваний ОСОБА_5, захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_7, прокурор ОСОБА_8,
розглянула апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.07.2020 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного за частиною5 статті191, частиною4 статті369, частиною3 статті209, частиною3 статті28 частинами3, 4 статті358 Кримінального кодексу України ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №42017000000004969.
Історія провадження
1.02.10.2019 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною3 статті27 частиною5 статті191 Кримінального кодексу України (далі КК), в рамках кримінального провадження №42017000000004969 від 11.12.2017.
2.04.10.2019 слідчий суддя Вищого антикорупційного суду застосував до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 5,5 млн грн.
3.22.10.2019 ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду: (1)скасовано ухвалу від 04.10.2019; (2)застосовано до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою; (3)визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80млнгрн; (4) за умови внесення якої на підозрюваного покладено ряд процесуальних обов`язків, передбачених частиною5 статті194 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК).
4.24.10.2019 заставодавець ОСОБА_9 внесла за підозрюваного заставу в повному розмірі. У зв`язку з цим підозрюваний ОСОБА_5 був звільнений з-під варти та в подальшому строк дії покладених судом на нього обов`язків у зв`язку із внесенням застави неодноразово продовжувався слідчими суддями.
5.03.04.2020 ухвалою слідчого судді звернуто в дохід держави внесену за підозрюваного заставу в розмірі 80млн грн та до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 100млн грн з покладенням ряду процесуальних обов`язків.
6.29.04.2020 Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду: (1)скасовано ухвалу від 03.04.2020; (2)постановлено нову ухвалу, якою звернуто в дохід держави суму в розмірі 30млнгрн, що є частиною застави, внесеної за підозрюваного ОСОБА_5 ; (3)застосовано до нього запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 100млнгрн; (4)постановлено вважати, що за ОСОБА_5 із суми застави в розмірі 100млнгрн, внесено грошові кошти в розмірі 50млнгрн; (5)решта суми застави в розмірі 50млнгрн підлягає внесенню відповідно до статті182 КПК.
7.04.05.2020 ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру: його дії кваліфіковано за частиною5 статті191, частиною4 статті369, частиною3 статті209, частиною3 статті28 частинами3, 4 статті358 КК.
8.14.05.2020 слідчий суддя змінив запобіжний захід у вигляді застави на домашній арешт.
9.28.05.2020 ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду: (1)скасовано ухвалу від 14.05.2020; (2)застосовано до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 14.07.2020; (3)визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 100млнгрн; (4)за умови внесення якої на підозрюваного покладено ряд процесуальних обов`язків.
10.08.07.2020 прокурор подав до слідчого судді клопотання про продовження строку тримання під вартою.
11.10.07.2020 слідчий суддя продовжив строк тримання під вартою підозрюваного.
12.15.07.2020 на зазначену ухвалу захисник підозрюваного ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали та мотиви слідчого судді
13.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.07.2020: (1)частково задоволено клопотання прокурора; (2)продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 до 07.09.2020; (3)підозрюваному роз`яснено право внесення застави в розмірі 100млн грн; (4)у разі внесення застави на підозрюваного покладено ряд процесуальних обов`язків.
14.Ухвала мотивованатаким:(1)наявнаобґрунтована підозравчинення ОСОБА_5 інкримінованих діянь;(2)прокурордовів наявністьризиків,передбачених пунктами1,3,5статті177КПК,а саме:1)переховуватисявід органівдосудового розслідуваннята/абосуду; 2)незаконновпливати насвідків,іншого підозрюваного,експерта уцьому жкримінальному провадженні; 3)вчинити інше кримінальне правопорушення; (3)прокурором не доведено наявність інших ризиків; (4)застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить запобігання встановленим ризикам з огляду на раніше встановлений факт порушення підозрюваним процесуального обов`язку та невнесення застави; (5)розмір застави (як альтернативи тримання під вартою) визначається лише при застосуванні запобіжного заходу, тому при вирішенні питання про продовження тримання під вартою слідчий суддя позбавлений можливості визначити розмір застави та відповідно оцінювати її співмірність; (6)у задоволенні клопотання в частині покладення на підозрюваного обов`язку утриматись від спілкування з підозрюваною ОСОБА_10 відмовлено у зв`язку з відсутністю доказів повідомлення їй про підозру в цьому провадженні.
Вимоги та зміст апеляційної скарги
15.В апеляційній скарзі захисник висловив прохання: (1)скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та (2)постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 та звільнити його негайно в залі суду.
16.Апеляційна скарга обґрунтована таким: (1)відсутня обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих кримінальних правопорушень; (2)відсутні ризики, передбачені статтею177КПК; (3)слідчим суддею не надано оцінку обставинам, передбаченим статтею178КПК; (4)не встановлено недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні про продовження строку тримання під вартою; (5)застава у розмірі 100млн грн для підозрюваного є завідомо непомірною.
Позиція учасників провадження
17.Захисник ОСОБА_6 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити. Захисник ОСОБА_7 та підозрюваний ОСОБА_5 підтримали позицію захисника ОСОБА_6 .
18.Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Оцінка та мотиви Суду
19.Для правильного вирішення апеляційної скарги Суд має дати відповіді на такі питання: (1)чи є законні підстави для продовження підозрюваному ОСОБА_5 строку запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою; (2)якщо так, то чи є підстави для зменшення раніше визначеного розміру застави в сумі 100млн грн (як альтернативи триманню під вартою).
20.На перше питання Суд надає ствердну відповідь, на друге негативну, з наведених нижче мотивів.
21.Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (частина4 статті199КПК).
22.Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор не доведе, що: (1)обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, (2)обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою (частини3 та 5 статті199КПК).
23.В ухваліпро застосуваннязапобіжного заходуслідчий суддязазначає відомостіпро: 1)кримінальнеправопорушення (йогосуть іправову кваліфікаціюіз зазначеннямстатті (частинистатті)закону Українипро кримінальнувідповідальність),у якомупідозрюється особа; 2)обставини,які свідчатьпро існуванняризиків,передбачених статтею177КПК; 3)обставини,які свідчатьпро недостатністьзастосування більшм`яких запобіжнихзаходів длязапобігання ризикам,передбаченим статтею177КПК; 4)посиланняна докази,які обґрунтовуютьці обставини; 5)запобіжний захід, який застосовується (частина1 статті196КПК).
24.Отже, для обґрунтування відповідей, які Суд зафіксував вище у пункті20 цієї ухвали, необхідно в межах доводів апеляційної скарги розкрити: (1)кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа; (2)чи продовжують існувати ризики, які були заявлені прокурором, та їх обґрунтованість; (3)чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею177КПК; (4)обґрунтованість розміру застави; (5)обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
(1) Кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа
25.ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною5 статті191, частиною4 статті369, частиною3 статті209, частиною3 статті28 частинами3, 4 статті358 КК.
Кримінальне правопорушення, передбачене частиною5 статті191КК
26.За версією сторони обвинувачення ОСОБА_5, будучи кінцевим бенефіціарним власником (контролером) ТОВ«Укрбуд Девелопмент», діючи організованою групою у складі спільно з ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, за попередньою змовою спільно із залученими до вчинення злочину шляхом підкупу командувачем Національною гвардією України ОСОБА_15 та ОСОБА_16, як її керівник та учасник організованої групи, в інтересах ТОВ«Укрбуд Девелопмент», заволодів чужим державним майном, закріпленим за Головного управління Національної гвардії України (далі ГУ НГУ), в особливо великому розмірі у виді активів на суму 81635448 грн, що полягає в різниці між ринковою вартістю частки ГУНГУ в ЖК«Аристократ», належної до отримання ГУ НГУ після введення його в експлуатацію, та ринковою вартістю квартир, фактично достроково отриманих квартир в житлових комплексах «Оберіг» і «Казка».
27.Досудовим розслідуванням встановлено, що 12.04.2006 між Головним управлінням внутрішніх військ МВС України, правонаступником якого є ГУ НГУ (Сторона 1), військовою частиною НОМЕР_1 внутрішніх військ МВС України (Уповноважений представник Сторони 1) та ТОВ«ФБК «Пагода» (Сторона 2) було укладено договір №209 на проектування та будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями та паркінгом для легкових автомобілів (далі Об`єкт, ЖК «Аристократ») на земельній ділянці по АДРЕСА_1 (далі Договір №209).
28.За умовами вказаного вище договору та додаткової угоди №93/20/1-209/15/Д3 від 18.11.2015 до нього будівництво мало здійснюватися на частині земельної ділянки орієнтовною площею 0,9 га, що перебуває в постійному користуванні військової частини НОМЕР_1, та після введення Об`єкта в експлуатацію ГУ НГУ мало отримати у власність 50 квартир загальною площею 4173,36 кв.м та 30 машино-місць. Договором передбачалась можливість дострокового виконання зобов`язань шляхом обміну нерухомості в Об`єкті на нерухомість в інших житлових об`єктах за умови відповідності ринкової вартості предметів такого обміну (пункт5.10 Договору 3209).
29.За браком фінансово-економічних ресурсів у ТОВ «ФБК «Пагода» для здійснення подальшого фінансування будівництва Об`єкта директор цього товариства на початку 2013року звернулася до ОСОБА_5 з відповідною комерційною пропозицією про залучення до інвестиційного проекту будівництва Об`єкта. ОСОБА_5 на той час обіймав посаду президента Української державної будівельної корпорації «Укрбуд» (далі корпорація «Укрбуд») та прийняв зазначену пропозицію.
30.За версією сторони обвинувачення в ОСОБА_5 виник умисел на заволодіння майном, належним ГУ НГУ, шляхом збільшення загальної площі Об`єкту за результатами внесення змін до Проектної документації без здійснення належного розрахунку з ГУ НГУ відповідно до Договору №209 та подальшого дострокового виконання договору шляхом нерівноцінного обміну. З метою реалізації цього задуму ОСОБА_5, зокрема, визначив в якості підконтрольної йому юридичної особи, що братиме участь у реалізації вказаного інвестиційного проекту, ТОВ«Укрбуд Девелопмент», а в якості виконавця вчинення заволодіння часткою ГУ НГУ у Договорі № 209 обрав генерального директора цього товариства ОСОБА_12 та призначеного Указом Президента України №733/2015 від 30.12.2015 на посаду Командувача Головного управління ОСОБА_15 .
31.01.08.2013 між ТОВ «ФБК «Пагода» та ТОВ «Укрбуд Девелопмент» був укладений договір №70, за яким до участі в будівництві Об`єкта було залучено ТОВ«Укрбуд Девелопмент» для інвестування засобів, достатніх для завершення будівництва.
32.06.10.2016 сторони (від ГУ НГУ діяв ОСОБА_15 ) уклали додаткову угоду №3/20/1-209/15/Д4 до Договору № 209. За умовами цієї додаткової угоди було здійснено обмін частки ГУ НГУ в ЖК«Аристократ», на 65 квартир загальною площею 5550,45 кв.м в ЖК«Оберіг», що розташований за адресою: містоКиїв, Дарницький район, вулиця Бориспільська, 21-45.
33.29.11.2016 сторони (від ГУ НГУ діяв ОСОБА_15, від ТОВ«Укрбуд Девелопмент» ОСОБА_12 ) уклали додаткову угоду №3/20/1-209/15/Д5 до Договору №209, за умовами якої було здійснено обмін частки ГУ НГУ в ЖК «Аристократ» на 65 квартир загальною площею 5572,00 кв.м в ЖК«Оберіг». Права на ці 65 квартир належали ТОВ«Укрбуд Девелопмент» та були передані ГУ НГУ за акт приймання-передачі 30.11.2016.
34.Внаслідок укладення та виконання зазначених угод було суттєво змінено співвідношення майнових інтересів сторін за договором № 209 у бік погіршення становища ГУ НГУ та військової частини НОМЕР_1 . Внаслідок чого вчинено заволодіння на користь третьої особи ТОВ«Укрбуд Девелопмент» державним майном, закріпленим за ГУ НГУ у виді активів на суму 77153700грн, що полягає в різниці між ринковою вартістю частки ГУ НГУ в ЖК«Аристократ», належної до отримання ГУ НГУ, та ринковою вартістю квартир, фактично отриманих Головним управлінням за актом приймання-передачі від 30.11.2016 в ЖК«Оберіг». Цим спричинено матеріальну шкоду (збитки) в розмірі 77153700грн.
35.07.11.2017 Сторони (від Головного управління діяв ОСОБА_15 ) та ТОВ«Укрбуд Девелопмент» в особі генерального директора ОСОБА_12 уклали додаткову угоду №3/20/1-209/15/Д7 до Договору №209. Відповідно до умов цієї угоди у зв`язку із збільшенням площі квартир в Об`єкті в порівнянні з проектною площею ТОВ«Укрбуд Девелопмент» мало передати ГУ НГУ 5 квартир загальною площею 336,40 кв.м (4 квартири в ЖК «Оберіг» та 1 квартиру в ЖК «Казка» за адресою: місто Київ, вулиця Академіка Лебедєва, 1). Ці квартири були передані ГУ НГУ за актом приймання-передачі 07.11.2017.
36.Внаслідок укладення та виконання додаткової угоди № 3/20/1-209/15/Д7 від 07.11.2017 до Договору №209 вчинено заволодіння на користь третьої особи ТОВ «Укрбуд Девелопмент» державним майном, закріпленим за ГУ НГУ у виді активів на суму 4481748грн, що полягає у різниці між ринковою вартістю об`єктів обміну, чим спричинено матеріальну шкоду (збитки) на вказану суму.
37.Всього внаслідок укладення та виконання додаткових угод №3/20/1-209/15/Д4 від 06.10.2016, №3/20/1-209/15/Д5 від 29.11.2016, №3/20/1-209/15/Д7 від 07.11.2017 ГУ НГУ та військовою частиною НОМЕР_1 втрачено активів на загальну суму 81635448грн.
38.Дії підозрюваного ОСОБА_5 кваліфіковані за частиною5 статті191 КК як заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене організованою групою.
Кримінальне правопорушення, передбачене частиною4 статті369 КК
39.ОСОБА_5 підозрюється в тому, що висловив пропозицію, пообіцяв та надав командувачу НГУ ОСОБА_15 (який є особою, що займає відповідальне становище) та ОСОБА_16 неправомірну вигоду на загальну суму 5057051,87грн, з яких: у вигляді грошових коштів у розмірі 125 тис. доларів США (100тис. доларів США ОСОБА_15 та 25тис. доларів США ОСОБА_16 ), що станом на 05.10.2016 за офіційним курсом НБУ становило 3233951,87грн, та у вигляді квартири АДРЕСА_2, ринковою вартістю 1824000грн (далі квартира), яка була оформлена на доньку ОСОБА_15 ОСОБА_17 .
40.За версією слідства ОСОБА_5, будучи керівником та учасником організованої групи, діючи через ОСОБА_11 та ОСОБА_14 (як учасників організованої групи), з відома і за узгодженням з ОСОБА_12, за посередництва ОСОБА_16 у період з 21.07.2016 по 04.08.2016 висловив ОСОБА_15 пропозицію надати йому та третій особі ОСОБА_16 неправомірну вигоду в сумі від 50 до 100 тис. доларів США, в подальшому сума неправомірної вигоди була уточнена із погодженням часу, місця, способу та інших умов її надання та в період часу з 05.10.2016 по 07.06.2016 ОСОБА_15 була надана неправомірна вигода у розмірі 100 тис. доларів США та ОСОБА_16 25 тис. доларів США.
41.Неправомірна вигода надавалась за вчинення ОСОБА_15 в інтересах того, хто пропонує, обіцяє та надає таку вигоду, та в інтересах третьої особи ТОВ«Укрбуд Девелопмент», дій з використанням наданої йому влади та службового становища, а саме за підписання ним від імені ГУНГУ проекту додаткової угоди від 06.10.2016 №3/20/1 209/15/Д4.
42.Продовжуючи свою незаконну діяльність, ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_11 у період з 10.08.2016 по 09.03.2017 висловив ОСОБА_15 пропозицію надати неправомірну вигоду у вигляді квартири в ЖК«Микитська слобода», забудовником якого було ТОВ«Укрбуд Девелопмент», яка в подальшому (з березня2017року до 10.04.2017) була надана у завуальованій формі під виглядом укладення законної угоди нібито оплатного придбання майнових прав на вказану квартиру дочкою ОСОБА_15 ОСОБА_17 шляхом надання спільно з ОСОБА_11 та ОСОБА_12 доручень підпорядкованим особам: без належного документального оформлення встановити спеціальну поточну ціну у сумі 7800грн за 1 м.кв, забезпечити підписання від імені ОСОБА_17 пакету документів щодо придбання нею майнових прав на вказану квартиру та здійснити оплату майнових прав за вказану квартиру від імені ОСОБА_17 готівкою у розмірі 592800грн з метою унеможливити ідентифікацію справжньої особи платника. Таким чином ОСОБА_15 була надана неправомірна вигода у вигляді зазначеної квартири ринковою вартістю1824000грн за підписання ним з використанням наданої йому влади та службового становища командувача НГУ від імені ГУНГУ правочинів щодо незаконного, повного та остаточного обміну частки ГУНГУ в ЖК«Аристократ» відповідно до договору№209 від 12.04.2006, а саме: додаткових угод від 06.10.2016 №3/20/1-209/15/Д4 та від 07.11.2017 №3/20/1-209/15/Д7 до договору№209.
43.Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за частиною4 статті369КК: пропозиція, обіцянка та надання службовій особі, яка займає відповідальне становище, та третій особі неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє та надає таку вигоду, та в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, вчинені організованою групою та її учасником.
Кримінальне правопорушення, передбачене частиною4 статті209КК
44.ОСОБА_5 підозрюється в тому, що у січні-березні 2018 року, діючи організованою групою у складі спільно з ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, вчинив дії, спрямовані на приховання та маскування незаконного походження квартири, одержаної (наданої) ОСОБА_15 в якості неправомірної вигоди, та надання легального статусу її походженню, шляхом підготовки, укладення та підписання ОСОБА_12 від імені ТОВ «Укрбуд Девелопмент», а також шляхом надання доручень та вказівок на підписання директором ТОВ«Касса народної довіри» і ОСОБА_17 пакету фіктивних правочинів, листів та інших документів, пов`язаних з оформленням квартири, зокрема, кредитного договору КД№0903001/100-КФІ/17 від 09.03.2017 між ТОВ«КНД» та ОСОБА_17 щодо надання останній кредиту на суму 1231200грн(що становило різницю між ринковою вартістю квартири та спеціальною ціною за договором).
45.Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за частиною3 статті209КК як вчинення організованою групою дій, спрямованих на приховання та маскування незаконного походження майна, одержаного внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів.
Кримінальні правопорушення, передбачені частиною3 статті28 частинами3, 4 статті358КК
46.ОСОБА_5 підозрюється в тому, що будучи керівником та учасником організованої групи, спільно з ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_18 шляхом безпосереднього внесення суб`єктом оціночної діяльності та оцінювачем ОСОБА_18 до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей щодо величини ринкової вартості об`єктів оцінки, склав та видав завідомо підроблені офіційні документи, а саме: (1)звіти з незалежної оцінки майнових прав станом на 26.05.2016 в ЖК«Аристократ» (1 звіт) та ЖК«Оберіг» (2 звіти); (2)звіти з незалежної оцінки майнових прав станом на 03.08.2016 (50 квартир загальною площею4173,36кв.м та 30 машино-місць загальною площею480кв.м в ЖК «Аристократ» та 61 квартиру загальною площею5122,70 кв.м в ЖК «Оберіг»); (3)звіт про оцінку станом на 30.11.2016 65квартир загальною площею5572 кв.м в ЖК «Оберіг».
47.У подальшому ОСОБА_5 шляхом безпосереднього внесення залученим ОСОБА_18 до вчинення злочину оцінювачем ОСОБА_19 до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей щодо дати їх складення, підстав проведення і замовника оцінки, величини ринкової вартості об`єктів оцінки повторно склав та видав завідомо підроблені офіційні документи звіти ТОВ«Меркурій партнерс» про оцінку станом на 03.08.2016 65квартир в ЖК«Оберіг» (1звіт), 50 квартир та 30 машино-місць в ЖК«Аристократ» (2звіти).
48.Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за частиною3 статті28 частиною3 статті358КК як складання та видача оцінювачем завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні права і звільняють від обов`язків, вчинені повторно за попередньою змовою групою осіб (організованою групою).
49.Крім цього, ОСОБА_5 підозрюється в тому, що шляхом безпосереднього внесення ОСОБА_18 завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів щодо дати їх складення, підстав проведення і замовника оцінки майна, величини ринкової вартості об`єктів оцінки, шляхом підроблення останньою підписів оцінювача ОСОБА_20 та керівника ТОВ«Меркурій партнерс» ОСОБА_21, повторно підробив офіційні документи: звіт ТОВ«Меркурій партнерс» про оцінку станом на 20.10.2017 квартир загальною площею257,96кв.м в ЖК«Аристократ» та в ЖК«Оберіг» і ЖК«Казка».
50.Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за частиною3 статті28 частиною3 статті358КК як підроблення офіційних документів, які посвідчуються та видаються оцінювачем, як особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, та підприємством-суб`єктом оціночної діяльності, і які посвідчують певні права і звільняють від обов`язків, з метою використання їх іншою особою, вчинені повторно за попередньою змовою групою осіб (організованою групою).
51.Вказані завідомо підроблені документи ОСОБА_5, зокрема, через учасників організованої групи ОСОБА_11 та ОСОБА_13 використав при вирішенні питання на службових нарадах та укладенні угод щодо обміну частки ГУНГУ в ЖК«Аристократ» та квартири в ЖК«Оберіг» та ЖК«Казка» з метою протиправного заволодіння майном НГУ та наступного приховання цього факту.
52.Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за частиною3 статті28 частиною4 статті358КК як використання завідомо підроблених документів, вчинене організованою групою.
53.Отже, ОСОБА_5 підозрюється, зокрема, у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого корупційних злочинів (частини4,5 статті12, примітка1 статті45, частина4 статті369, частина5 статті191 КК).
54.Європейським судом з прав людини вироблено правило, за яким особу, обвинувачену у правопорушенні, має бути звільнено до судового розгляду, якщо держава не доведе існування «відповідних і достатніх» підстав для подальшого тримання її під вартою. Щоб дотримати цієї вимоги, національні судові органи повинні дослідити усі факти за і проти існування реального суспільного інтересу, який, за належного врахування принципу презумпції невинуватості, виправдовує відступ від вимоги забезпечення поваги до особистої свободи, і викласти ці міркування у своїх рішеннях, якими вони відмовляють у задоволенні клопотання про звільнення (рішення у справіБоротюк проти України від 16.03.2011, заява №33579/04, §60, аналогічні висновки викладені в рішенніГеращенко протиУкраїни від 07.02.2014, заява № 20602/05, §100).
55.Корупція являє собою величезну загрозу правовим нормам, демократії, правам людини, об`єктивності та соціальній справедливості, перешкоджає економічному розвиткові та ставить під загрозу стабільність демократичних інститутів та етичних норм суспільства (абзац 2 Угоди про створення групи держав по боротьбі з корупцією (GRECO) від 05.05.1998). Корупція загрожує правопорядку, демократії та правам людини, руйнує належне управління, чесність та соціальну справедливість, перешкоджає конкуренції та економічному розвиткові і загрожує стабільності демократичних інститутів і моральним засадам суспільства (абзац 5 преамбули Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією (ETS 173) від 27.01.1999, ратифікованої Законом України №252-V від 18.10.2006). Корупція породжує серйозні проблеми і загрози для стабільності й безпеки суспільств, що підриває демократичні інститути й цінності, етичні цінності й справедливість та завдає шкоди сталому розвитку й принципу верховенства права. Випадки корупції, пов`язані з великими обсягами активів, які можуть складати значну частку ресурсів держави, ставлять під загрозу політичну стабільність і сталий розвиток цих держав (абзаци 2 та 4 преамбули до Конвенції Організації Об`єднаних Націй проти корупції від 31.10.2003, ратифікованої Законом України №251-V від 18.10.2006).
56.Сучасні реалії в Україні зумовлюють публічний (суспільний) інтерес до корупційних злочинів та необхідності ефективної протидії їм з метою захисту особи, суспільства та держави.
57.Зазначене вище слід враховувати при визначені пропорційності втручання в права людини шляхом застосування запобіжних заходів у кримінальних провадженнях, враховуючи при цьому також особливості проваджень, які підсудні Вищому антикорупційному суду.
58.Наявність значного суспільного інтересу в кримінальному провадженні №42017000000004969 обумовлюється: (1)значенням належного функціонування Національної гвардії України та (2) значним розміром шкоди.
59.Так, Національна гвардія України входить до складу сектору безпеки і оборони України тає військовим формуванням з правоохоронними функціями(частина 2 статті 12 Закону України «Про національну безпеку України», частина 1 статті 1 Закону України «Про Національну гвардію України»). Основними функціями Національної гвардії України є, зокрема, захист конституційного ладу України, цілісності її території від спроб зміни їх насильницьким шляхом; охорона громадського порядку, забезпечення захисту та охорони життя, здоров`я, прав, свобод і законних інтересів громадян (пункти1 та 2 частини1 статті2 ЗаконуУкраїни «Про Національну гвардію України»). Національна гвардія України бере участь відповідно до закону у взаємодії зі Збройними Силами України у відсічі збройній агресії проти України та ліквідації збройного конфлікту шляхом ведення воєнних (бойових) дій, а також у виконанні завдань територіальної оборони (частина2 статті1 Закону України «Про Національну гвардію України»).
60.В умовах збройної агресії проти України та тимчасової окупації частини території України, яка розпочалась з 20.02.2014 (частина2 статті1 та стаття2 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»), належний стан та забезпеченнядержавних органів сектору безпеки і оборони Україниє вкрай актуальним.
61.За версією обвинувачення йдеться про заволодіння активами державного органу сектору безпеки і оборони України вартістю 81635448 грн. Вказаний розмір шкоди більш ніж в 175 разів перевищував мінімальну суму, яка складала особливо великий розмір в контексті частини5 статті191 КК на час вчинення відповідних діянь підозрюваним.
62.Вказані обставини в сукупності, особливо в умовах збройної агресії проти України та тимчасової окупації частини її території, обумовлюють наявність значного суспільного інтересу у цьому кримінальному провадженні. Зазначене, за наявності інших необхідних умов, може виправдовувати обмеження прав підозрюваного ОСОБА_5 .
Щодо обґрунтованості підозри
63.Суд погоджується з висновком слідчого судді щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих кримінальних правопорушень.
64.Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК). Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, у рішенні в справі Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom від 30.08.1990, заяви №12244/86, 12245/86; 12383/86, § 32) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справіНечипорук і Йонкало проти Українивід 21.04.2011, заява № 42310/04, § 175).
65.На підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень прокурор серед іншого надав, зокрема: (1)Договір №209 та додаткові угоди до нього, акти приймання-передачі квартир (том1 а.с.31-71); (2)висновок експертів за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи (том1 а.с.140-144); (3)висновок комісійної судової економічної експертизи (том1 а.с.145-148); (4)аудиторський звіт Департаменту внутрішнього аудиту МВС України (том1 а.с.149-150); (5)звіти ФО-П ОСОБА_22 про оцінку майнових прав (том1 а.с.91-95, 96-99, 100-104); (6)звіти ТОВ«Меркурій Партнерс» про оцінку квартир (том1 а.с.105-108, 109-113, 114-117, 118-122); (7)висновки судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи писемного мовлення (том2 а.с.152-206); (8)протоколи огляду отриманих від операторів мобільного зв`язку документів (відомостей) щодо з`єднань абонентських номерів, якими користувались ОСОБА_15, ОСОБА_5, ОСОБА_12, ОСОБА_11 (том2 а.с.59-60, 61); (9)протокол огляду речей вилучених під час обшуків у ТОВ«ФБК «Пагода» (том2 а.с.98-106); (10) витяг зі стенограми показань свідка ОСОБА_17 (том4 а.с.1); (11)висновок експерта за результатам судово-лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи (том4 а.с.2-58); (12)висновок експерта за результатами проведення фізико-хімічної експертизи (том4 а.с.59-60); (13)протокол за результатами проведення НСРД від 16.12.2019 (том4 а.с.61-74).
66.Наявні в матеріалах провадження докази є достатніми для висновку, що підозра відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
67.Заперечуючи наявність обґрунтованої підозри, захисник зазначив, що: (1)у зв`язку з набуттям ОСОБА_5 у 2016 році статусу народного депутата він передав управління компанією ТОВ«Укрбуд Девеломпент» іншим особам, тому не мав жодного відношення до укладення додаткових угод; 2)суд апеляційної інстанції в ухвалі від 28.05.2020 звернув увагу на недостатність документів для перевірки обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень за статтями369, 209 КК; 3)стороною обвинувачення не надано доказів фактичного надання неправомірної вигоди; 4)не обґрунтовано який саме предикатний злочин передував нібито вчиненню злочину, передбаченого статтею209КК, що є обов`язковим для кваліфікації дій особи за цією статтею.
68.Зазначені вище доводи сторони захисту Суд відхиляє, зважаючи на наступне.
69.ОСОБА_5 на виконання вимог Закону України «Про запобігання корупції» у 2017 та 2018 роках задекларовано, що він є кінцевим бенефіціаром (контролером), зокрема, ТОВ«Укрбуд Девелопмент» (том 2 а. с. 28-29, том 3 а. с. 166).
70.Згідно з чинними на той час роз`яснень НАЗК «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції», що затверджені рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 3 від 11.08.2016 (далі Роз`яснення), термін «кінцевий бенефіціарний власник (контролер)» вживається у значенні, наведеному в Законі України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Згідно з визначенням, наведеним у зазначеному законі (стаття 1), кінцевий бенефіціарний власник (контролер) це фізична особа, яка незалежно від формального володіння має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність юридичної особи безпосередньо або через інших осіб. Такий вирішальний вплив здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами юридичної особи чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов`язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління. Кінцевим бенефіціарним власником (контролером) є також фізична особа, яка має можливість здійснювати вплив шляхом прямого або опосередкованого (через іншу фізичну чи юридичну особу) володіння однією особою самостійно або спільно з пов`язаними фізичними та/або юридичними особами часткою в юридичній особі у розмірі 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі. При цьому кінцевим бенефіціарним власником (контролером) не може бути особа, яка має формальне право на 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого права. Отже, при встановленні того, чи є суб`єкт декларування або член його сім`ї кінцевим бенефіціарним власником (контролером) юридичної особи, слід вважати на наявність можливості здійснювати фактичний контроль (вирішальний вплив) за діяльністю юридичної особи, навіть якщо такий контроль не ґрунтується на формальній власності корпоративних прав у такій юридичній особі (пункт42 Роз`яснень).
71.Таким чином, факт заповнення, підписання і подання ОСОБА_5 декларації із зазначенням себе як бенефіціарного власника (контролера) ТОВ«Укрбуд Девелопмент» є визнанням ним наявності можливості здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність такої юридичної особи безпосередньо або через інших осіб незалежно від формального володіння, тобто незважаючи на відсутність встановлених цивільним, господарським (у тому числі корпоративним) законодавством чи статутними документами прямих чи опосередкованих механізмів впливу на прийняття рішень ТОВ«Укрбуд Девелопмент». При цьому вказану обставину Суд оцінює в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними в матеріалах провадження доказами. Зокрема, з тексту експертиз вбачається фактична підпорядкованість ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, надання ним вказівок, звітування перед підозрюваним про вчинені дії з питань обміну частки ГУ НГУ в ЖК «Аристократ» на об`єкти в інших житлових комплексах (том2 а.с.204-207, том4 а.с.19 на звороті).
72.Щодо доводів захисту про недостатність документів для перевірки обґрунтованості підозри за статтями369, 209, 358КК, про що було вказано судом апеляційної інстанції в ухвалі від 28.05.2020, Суд зазначає таке. Дійсно, в ухвалі від 28.05.2020 Суд зазначив, що прокурор до клопотання не надав доказів на підтвердження фактичних обставин вчинення вказаних кримінальних правопорушень, викладених в повідомленні про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру від 04.05.2020. Вказане унеможливило перевірити обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень станом на 28.05.2020. Проте до клопотання від 08.07.2020 прокурором додано ряд нових документів, зокрема: витяг зі стенограми показань свідка ОСОБА_17 (том4 а.с.1), висновок експерта за результатам судово-лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи (том4 а.с.2-58), висновок експерта за результатами проведення фізико-хімічної експертизи (том4 а.с.59-60), протокол за результатами проведення НСРД від 16.12.2019 (том4 а.с.61-74).
73.З наданих документів, зокрема, вбачається, що: (1) ОСОБА_17 є дочкою ОСОБА_15 (том4 а.с.1); (2)підписи генерального директора ТОВ«Укрбуд Девелопмент» ОСОБА_12 в документах, пов`язаних з оформленням квартири на ОСОБА_17 виконані пізніше, а саме: в кредитному договорі КД0903001/000-КФІ/17 від 09.03.2017 та листі від 28.02.2017, підпис ОСОБА_12 виконано в період грудень2017року березень2018року, що не відповідає вказаним в документах датам; давність виконання підписів ОСОБА_12 в листі№0689 від 07.03.2017 та документі «Поточна ціна вимірної одиниці об`єкту будівництва…» від 07.03.2017 не відповідає вказаним в документах датам, та виконано в період травень-серпень 2018 року; давність виконання підписів оцінювача ТОВ «Меркурій партнерс» ОСОБА_19 у звітах щодо оцінки об`єктів обміну не відповідає вказаним датам (03.08.2016), а виконано не раніше червня2017 року (том4 а.с.60, том1 а.с.123-124); (3)05.10.2016 ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_12 про необхідність виділення наступного дня грошових коштів ОСОБА_14 в сумі 125 тис. доларів США (після узгодження з ОСОБА_14 сум у 100 тис. та 25 тис доларів США для ОСОБА_15 та ОСОБА_16 відповідно за підписання додаткової угоди на вигідних для Якусевича умовах за коефіцієнтом обміну 1,3 замість 1,8-1,9), та 07.10.2016 ОСОБА_14 підтвердив ОСОБА_11 факт передачі грошових коштів ОСОБА_15 та ОСОБА_16 (том4 а.с.22 на звороті); (4)в ході перемовин ОСОБА_13 просував вигідну їм кандидатуру в якості оцінювача ОСОБА_18 для оцінки майна, що було предметом обміну, при цьому вигідними умовами обміну був обмін майна за коефіцієнтом 1,1-1,3 (том4 а.с.21 на звороті); (5) ОСОБА_11 звітував перед ОСОБА_5 про здійсненні ним 06.10.2016 витрати в розмірі 125 тис доларів США з призначенням за підписання ОСОБА_15 додаткової угоди щодо обміну частки ГУ НГУ в ЖК«Аристократ» на квартири в ЖК«Оберіг» (том4 а.с.22 на звороті, 64); (6)оплата готівкою за квартиру здійснювалась за вказівкою ОСОБА_5 (том4 а.с.65); (7)у січні 2018 року велись перемовини щодо необхідності оформлення договору кредиту в сумі 1,2 млн грн, яка розрахована як різниця між ринковою вартістю приміщення, та сумою, яка фігурувала в договорі (том4 а.с.67-69).
74.Вказані докази в сукупності та взаємозв`язку з іншими матеріалами провадження зокрема, витягом з реєстру прав нерухомого майна від 20.05.2019 про реєстрацію 10.04.2017 права власності на квартиру на ім`я ОСОБА_17 (том1 а.с.152-153), протоколом огляду веб-сторінки компанії «Укрбуд» від 19.08.2019 (том2 а.с.130), протоколом огляду речей, вилучених за результатами обшуку в офісі ТОВ«Укрбуд Девелопмент» від 02.10.2019 (том1 а.с.258-259) свідчать про наявність рівня обґрунтованої підозри за частиною4 статті369, частиною3 статті209КК, частиною 3 статті 28 частинами 3, 4 статті 358 КК, достатнього для застосування запобіжного заходу.
75.Таким чином, посилання захисту в цій частині на висновки Суду, викладені в ухвалі від 28.05.2020, не є релевантними обставинам у цьому провадженні.
76.Враховуючи те, що Суд констатував наявність обґрунтованості підозри за статтями369, 209КК, то твердження захисту про відсутність доказів фактичного надання неправомірної вигоди та необґрунтування вчинення предикатного злочину відхиляються.
77.Отже, у цьому провадженні Суд констатує наявність обґрунтованої підозри та збільшення обсягу підозри.
(3) Ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість
78.Метою застосуваннязапобіжного заходує забезпеченнявиконання підозрюваним,обвинуваченим покладенихна ньогопроцесуальних обов`язків,а такожзапобігання спробам: 1)переховуватисявід органівдосудового розслідуваннята/абосуду; 2)знищити,сховати абоспотворити будь-якуіз речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення; 3)незаконновпливати напотерпілого,свідка,іншого підозрюваного,обвинуваченого,експерта,спеціаліста уцьому провадженні; 4)перешкоджатикримінальному провадженнюіншим чином; 5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина1 статті177 КПК).
79.Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).
80.Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
81.Зазначений стандарт доказування (переконання) Суд використовує для перевірки продовження існування ризиків, передбачених частиною1 статті177КПК, у цьому кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_5 .
82.У межах цього апеляційного провадження Судом в межах доводів апеляційних скарг перевіряється законність та обґрунтованість встановлення слідчим суддею таких ризиків: 1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2)незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного, експерта у цьому ж кримінальному провадженні; 3)вчинити інше кримінальне правопорушення.
Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду
83.Суд погоджується з висновком слідчого судді про продовження існування ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
84.Ризик переховування від правосуддя Суд оцінює в світлі (1) обставин цього кримінального провадження та (2) особистої ситуації (обставин) підозрюваного ОСОБА_5 (фактичних даних, які можуть свідчити про особливості характеру та моральні принципи, сімейний стан, освіту, роботу, місце проживання, засоби до існування).
85.Ризик переховування обумовлюється серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (злочин, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5, передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна). До того ж звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, за вчинення цього злочину КК не передбачено (статті 69, 75 КК).
86.Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку значно підвищують ймовірність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
87.З матеріалів провадження вбачається, що підозрюваний протягом останніх п`яти років понад 40 раз виїжджав за межі України, володіє декількома паспортами для виїзду за кордон, тому обізнаний з правилами перетину державного кордону.
88.Раніше Судом було встановлено, що підозрюваний обізнаний з недоліками роботи електронного засобу контролю, який закріплений на його тілі (пункт 82 ухвали суду від 22.10.2019).
89.При цьому Суд враховує, що ОСОБА_5 володіє значними майновими активами. Наявність таких активів, в тому числі і за кордоном, дає підстави для висновку про достатність ресурсів для життя підозрюваного в умовах розшуку, що підвищує ймовірність ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
90.Наведені вище фактичні дані цього кримінального провадження та особисті обставини підозрюваного ОСОБА_5, факт порушення покладеного на нього судом обов`язку, встановлений ухвалою суду від 29.04.2020, в сукупності дають Суду підстави дійти висновку про існування достатньої ймовірності ризику переховування від органу досудового розслідування або/та суду.
Щодо ризику незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у кримінальному провадженні, а також щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення.
91.Ризики, передбачені пунктом3 та 5 частини1 статті177 КПК у цьому кримінальному провадженні слід дослідити одночасно. При цьому Суд погоджується з висновками слідчого судді, що вказані ризики продовжують існувати. Проте помилковим є висновок слідчого судді про те, що ризик незаконного пливу на учасників провадження зменшився та згаданим ризикам можливо запобігти шляхом застосування запобіжного заходу в вигляді домашнього арешту.
92.При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини1, 2 статті23, стаття224 КПК).
93.Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею225КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина4 статті95 КПК).
94.За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
95.Суд оцінює висловлення підозрюваним намірів вбити інших осіб, які зафіксовані в ході проведення у вересні 2019 року стосовно ОСОБА_5 негласних слідчих (розшукових) дій, як реальні наміри (за стандартом доказування (переконання), який визначений в пунктах 79-80 цієї ухвали)) (протокол про результати проведення НСРД від 01.10.2019).
96.Висновок про таку реальність цих намірів обумовлюється характером розмови та серйозністю сприйняття співрозмовниками висловлювань ОСОБА_5 . Зокрема, такий намір ОСОБА_5 висловлює 23.09.2019 в розмові з рідною людиною. Зі змісту розмови вбачається, що у ОСОБА_5 з цією особою довірливі відносини та з нею підозрюваний є відвертим (щирим). Вказане підтверджується серед іншого тим, що цій особі відомо про його проблеми та вона зателефонувала ОСОБА_5 з пропозицією допомогти. Крім того, вона у розмові відмовляла підозрюваного від реалізації таких намірів, що додатково підтверджує сприйняття нею цих намірів як таких, що можуть бути реалізовані ОСОБА_5 .
97.Так само 23.09.2019 в розмові з іншою особою ОСОБА_5 висловив наміри знайти всіх ймовірно з метою розправи шляхом залучення до цього іншої особи як виконавця, а також повідомив їй про необхідність уберегти себе від цього в обмін на її допомогу (том 1 а. с. 206-208).
98.Зі змісту розмов можна дійти висновку про відсутність внутрішніх стримувачів у поведінці підозрюваного та про ймовірну можливість вирішення проблемних ситуацій у поза правовий спосіб шляхом вчинення злочинів проти життя людини. З розмов також зрозуміло про обізнаність ОСОБА_5 про те, що стосовно нього проводять негласні слідчі (розшукові) дії, проте навіть таке знання не стримало підозрюваного від висловлення відповідних намірів та погроз. Це додатково підтверджує про недієвість навіть таких стримувачів для його поведінки.
99.Наведене дає достатні підстави погодитися із тезою сторони обвинувачення, що ОСОБА_5 висловив намір позбавити життя іншого підозрюваного, а також інших невизначених у телефонній розмові людей для вирішення корпоративного конфлікту з ними. При цьому з матеріалів НСРД слідує, що корпоративний конфлікт ймовірно стосується підприємства, діяльності якого стосується вказане кримінальне провадження.
100.Вказані фактичні дані в сукупності також дають достатні підстави для висновку про реальність намірів ОСОБА_5 щодо ймовірного вирішення проблемної ситуації в неправовий спосіб шляхом вчинення іншого кримінального правопорушення, яке є особливо тяжким. З цих підстав Суд відхиляє доводи захисту, що вказані висловлювання підозрюваного мали виключно емоційний характер. І хоч негативні наслідки не були спричинені, проте таке поводження підозрюваного характеризує його особу та не може бути не прийнято Судом в контексті аналізованих ризиків.
101.Наведене також дає достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто наявність ризику, передбаченого пунктом5 частини1 статті177 КПК.
102.Крім того, як вище було встановлено ОСОБА_5 висловив намір позбавити життя, зокрема, підозрюваного для вирішення корпоративного конфлікту ним. У зв`язку із викладеним, існує ймовірність незаконного впливу й на інших підозрюваних, свідків у цьому кримінальному провадженні.
103.Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (частина 1 статті 3 Конституції України).
104.Із врахуванням того, що підозрюваний висловлював саме намір позбавити життя інших людей, ці два ризики, які перевіряються, Судом оцінюється як дуже вагомі.
105.З матеріалів НСРД, зокрема, вбачається, що 23.09.2019 ОСОБА_5 в телефонному режимі фактично в наказному порядку вказує особі, яка ймовірно є працівником будівельної компанії можливо корпорації«Укрбуд» чи ТОВ«Укрбуд Девелопмент», надати інформацію щодо продажів нерухомості цією компанією за певний період. Такі вказівки ОСОБА_5 згаданою особою сприймаються беззастережно та безумовно як вимоги, обов`язкові до виконання нею як підпорядкованою підозрюваному особою. Вказане підтверджує, що підозрюваний ОСОБА_5 має вплив на працівників корпорації«Укрбуд» та ТОВ«Укрбуд Девелопмент».
106.За версією обвинувачення, кримінальні правопорушення, що є предметом розслідування у цьому кримінальному провадженні, були вчинені організованою групою, між учасниками якої існували взаємозв`язки, координація та відносини залежності. Зокрема, ОСОБА_5, який на момент подій, вказаних у повідомленні про підозру, був народним депутатом України (2016-2019), інкримінуються керівництво та участь у вказаній організованій групі. Суд враховує, що з оглядуна депутатський імунітет перелік слідчих (процесуальних) дій, які могли проводитись стосовно нього, досить тривалий час був обмежений. За таких обставин показання, зокрема, інших підозрюваних матимуть важливе значення при встановленні всіх обставин кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5 . При цьому прокурор в судовому засіданні зазначив, що підозрюваний ОСОБА_12 співпрацює зі слідством, що не заперечувалось захистом, відповідно підозрювані у цьому кримінальному провадженні мають різні правові позиції (пункт 88 ухвали суду від 29.04.2020).
107.При цьому з підстав зазначених вище завершення досудового розслідування не зменшує ризик впливу на учасників провадження, навпаки на цьому етапі досудового розслідування підозрюваному надається доступ до всіх матеріалів кримінального провадження, відповідно він має можливість ознайомитись з показаннями осіб, відомостями, які зафіксовані за допомогою НСРД, які раніше можливо йому не були надані. Вказані обставини, а також факт порушення процесуального обов`язку, ще більше переконують Суд, що наведені вище ризики не втратили свою актуальність.
Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, та ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином
108.Суд погоджується з висновками слідчого судді про те, що прокурор не довів наявність вказаних ризиків.
Значення інших обставин в контексті встановлених ризиків
109.ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Прип`яті Київської області, зареєстроване місце проживання у місті Києві, фактично проживає у Київській області.
110.Одружений, є батьком двох малолітніх дітей, 2009 та 2016 року народження.
111.З 06.03.2020 працює в ТОВ «БУ «Укрбудмонтаж» на посаді заступника генерального директора. Протягом 2016-2019 років ОСОБА_5 був народним депутатом Верховної Ради України восьмого скликання. Раніше був президентом державної будівельної корпорації «Укрбуд» (2010-2016 роки), депутатом Київської міської ради (2014-2015 роки), директором будівельних організацій ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» і ПрАТ «Київсоцбуд» (2007-2010 роки).
112.За місцем проживання та роботи характеризується позитивно, має подяки та грамоти.
113.Проте такі обставини в світлі наведених вище фактичних даних не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені Судом ризики до маловірогідності чи до їх виключення.
114.Також Суд враховує, що 24.09.2019 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною1 статті 296КК у кримінальному провадженні № 62019100000000858 від 05.07.2019 (пункт10 частини1 статті178 КПК).
(4)Чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК?
115.Слідчий суддя дійшов вірного висновку про те, що інші більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою із визначенням певного розміру застави, не зможуть запобігти ризикам, встановленим судом.
116.У цьому провадженні до підозрюваного був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та в силу вимог закону він був звільнений з-під варти у зв`язку із внесенням за нього застави в розмірі 80 млн грн. Проте навіть такий значний розмір застави та загроза її втратити не забезпечили належної процесуальної поведінки підозрюваного, адже у листопаді 2019 року він порушив покладений на нього у зв`язку із застосуванням застави обов`язок утриматись від спілкування з іншими підозрюваними ОСОБА_12 та ОСОБА_11, що було встановлено ухвалою від 29.04.2020.
117.Виходячи з норм, що містяться в частині 10 статті 182, пункту 3 частини 4 статті 183, частини 2 статті 179 КПК, законодавцем передбачене поступове збільшення суворості запобіжного заходу стосовно підозрюваного у разі порушенням ним умов раніше застосованого запобіжного заходу. З цих підстав у цьому провадженні до підозрюваного не можуть бути застосовані запобіжні заходи у вигляді особистого зобов`язання та поруки. Визначена ухвалою від 29.04.2020 застава в розмірі 100млн грн не була внесена.
118.Вирішуючи питання про співвідношення домашнього арешту та тримання під вартою, Суд зазначає наступне. Домашній арешт та тримання під вартою є ізоляційними запобіжними заходами, проте рівень ізоляції особи за ними суттєво відрізняється з огляду на умови, пов`язані з позбавленням (обмеженням) волі підозрюваного. У цьому контексті домашній арешт є «несуворою» формою ізоляції підозрюваного та, зокрема, не запобігає можливості вільного спілкування підозрюваного як особисто, так і за допомогою засобів телекомунікації з особами, стосовно яких є обов`язок утриматись від спілкування. Враховуючи факт порушення такого обов`язку ОСОБА_5 (під загрозою втрати застави в розмірі 80 млн грн.), домашній арешт не зможе ефективно запобігти вказаному ризику.
119.Крім цього, виходячи з системного аналізу норм, що містяться в статтях 178, 181, 183 КПК, Суд дійшов висновку, що встановлення ізоляції підозрюваного може бути здійснено шляхом застосування домашнього арешту, а не тримання під вартою, за злочин, який передбачає (1) позбавлення волі, але не передбачає можливість тримання під вартою, чи (2) за умови, що наявність пом`якшуючих (позитивних) обставин в розумінні статті 178 КПК чи/та характеристик злочину, не дозволяють застосувати до особи тримання під вартою.
120.Разом з тим, такі обставини відсутні у цьому провадженні. Так, Суд відповідно до частини 1 статті 178 КПК враховує такі фактичні дані: (1) факт порушення ОСОБА_5 раніше застосовного до нього запобіжного заходу в вигляді застави в розмірі 80 млн грн (як альтернативи триманню під вартою), а саме: порушення процесуального обов`язку шляхом спілкування з підозрюваними, що могло зашкодити кримінальному провадженню (пункт 9); (2) факт невиконання ухвал слідчого судді від 03.04.2020 та суду від 29.04.2020 про застосування до нього застави в розмірі 100 млн грн, які підлягали безумовному виконання, шляхом невнесення визначеної суми застави (пункт 9); (3) значний суспільний інтерес у цьому кримінальному провадженні та значний розмір шкоди, спричинений державі кримінальним правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 (пункти 2, 11); (4) притягнення його до кримінальної відповідальності за частиною 1 статті 296 КК (у іншому кримінальному провадженні) (пункт 10).
121.З наведеного вище слідує, що завдання, для виконання якого прокурор звернувся з клопотанням від 08.07.2020, а саме: забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим ризикам, може бути виконане лише шляхом продовження застосування до нього запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою із визначенням відповідного розміру застави.
122.При цьому, оцінюючи можливість застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, Суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м`якого запобіжного заходу обов`язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов`язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами1-5 частини1 статті177КПК, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
123.Суд також звертає увагу, що в цьому провадженні тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 не є для нього безальтернативним запобіжним заходом, адже передбачає в якості альтернативи заставу.
(5) Щодо обґрунтованості розміру застави
124.При вирішенні питання щодо визначення та помірності розміру застави (як альтернативи триманню під вартою) слідчий суддя зазначив, що при продовженні строку тримання під вартою він позбавлений повноважень змінювати раніше визначений ухвалою суду апеляційної інстанції від 28.05.2020 розмір застави в сумі 100млнгрн та відповідно надавати оцінку її помірності. З цим висновком Суд не погоджуються, разом з тим вважає, що підстав для зменшення розміру застави немає.
125.Клопотання про продовження строку тримання під вартою розглядається згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (частина4 статті199КПК). У свою чергу, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК, крім випадків, передбачених частиною4 статті183 КПК (абзац1 частини3 статті183 КПК).
126.Ухвалою суду від 28.05.2020 підозрюваному була визначена застава (як альтернатива триманню під вартою) в розмірі 100 млн грн, яка була визначена з врахуванням вимог частин4, 5 статті182 КПК та практики ЄСПЛ (рішення у справіMusuc v. Moldovaвід 06.11.2007, заява №. 42440/06, § 42; рішення у справіОлександр Макаров проти Росіївід 12.04.2009, заява № 15217/07, § 139; рішення у справіMangouras v. Spain,заява № 12050/ 04, § 79; рішення у справі Punzelt v. Czech Republicвід 25.04.2000 заява № 31315/96, § 86).
127.Суд в черговий раз звертає увагу, що положення КПК та практика ЄСПЛ орієнтують на такі критерії, які слід врахувати при визначені розміру застави: (1) обставини кримінального правопорушення; (2) особливий характер справи; (3) майновий стан підозрюваного; (4) його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; (5) масштаб його фінансових операцій; (6) даних про особу підозрюваного; (7) встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК; (8) «професійне середовище» підозрюваного; (9) помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин (10) шкода, завдана кримінальним правопорушенням тощо.
128.ОСОБА_5 підозрюється в заволодінні активами державного органу сектору безпеки і оборони України вартістю 81 635 448 грн.
129.Особливий характер справи, який слід врахувати при визначені розміру застави, пов`язаний із значним суспільним інтересом у цьому кримінальному провадженні, який обумовлюється (1) значенням належного функціонування Національної гвардії України як на час ймовірного вчинення злочину, так і на сьогодні; (2) значним розміром шкоди, який більш ніж в 175 разів перевищував мінімальну суму, яка складала особливо великий розмір в контексті частини 5 статті 191 КК на час вчинення відповідних діянь підозрюваним.
130.Судом було враховано майновий стан ОСОБА_5 та його дружини, яка була у цьому провадженні заставодавцем. Зокрема, ОСОБА_5 та його дружина є власниками значної кількості нерухомого майна. ОСОБА_5 є власником: (1) трьох земельних ділянок у Печерському районі міста Києві загальною площею 0,2288 га; (2) домоволодіння в Київській області; (3) садибного будинку у Печерському районі міста Києві площею 522,8 кв. м; (4) квартири площею 133,4 кв. м у місті Києві. Дружина підозрюваного володіє на праві власності: (1) сімома земельними ділянками у Київській області (Бориспільський район) та у місті Чернігові загальною площею 1,3766 га; (2) трьома квартирами у місті Києві загальною площею 176,7 кв. м; (3) двома садовими будинками у Київській області (Бориспільський район) загальною площею 1992,2 кв. м (пункт 181 ухвали суду від 29.04.2020). ОСОБА_5 володіє значними майновими активами. Зокрема, підозрюваний у 2018 році задекларував таке майно щодо себе та своєї дружини: 1) грошові активи у розмірі більш ніж 113,2 мільйонів грн та 4,7 мільйонів доларів США (з них особисто підозрюваному належали 11,579 мільйонів грн та 4,4 мільйонів доларів США); 2) нерухоме майно (земельні ділянки, квартири, житлові та садові будинки) загальною вартістю за останньою оцінкою більше ніж 51 мільйон грн; 3) автомобілі вартістю більше 12 мільйонів грн; 4) цінні папери номінальною вартістю більше ніж 12,5 мільйонів грн; 5) корпоративні права вартістю понад 101,4 мільйони грн та інше цінне майно (коштовні годинники, ювелірні вироби, меблі, майнові права тощо), вартість якого не була зазначена в Декларації (пункт 182 ухвали суду від 29.04.2020).
131.Також було враховано, що у 2018 році підозрюваний ОСОБА_5 задекларував здійснення видатків на загальну суму 96790866 грн (розділ 14 декларації, поданої ОСОБА_5 як особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2018 рік) (пункт 187 ухвали від 29.04.2020). Також він має активи за кордоном, у 2018 році він задекларував себе бенефіціарним власником п`яти іноземних компаній, які зареєстровані у Великій Британії, Белізі, Південній Кореї, Естонії. Зокрема, в ТОВ «Селестіс Консалтінг» (Естонія), мав 100% від статутного капіталу вартістю 98380528грн. Такі дані, як зазначає сторона обвинувачення, містяться в декларації, поданої ОСОБА_5 як особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2018 рік (пункт 183 ухвали суду від 29.04.2020).
132.Крім цього, підозрюваний ОСОБА_5 у 2018 році задекларував себе кінцевим бенефіціарним власником (контролером) 8 юридичних осіб з місцем реєстрації в Україні, в тому числі корпорації «Українська будівельна корпорація «Укрбуд» та ТОВ «УКРБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ» (ухвала від 22.10.2019).
133.У клопотанні прокурор посилався на актуальність цих відомостей згідно даних декларування майна за 2019 рік (том 1 а.с.12).
134.Сторона захисту зазначаючи про непомірність розміру застави в сумі 100 млн грн, будь-яких доказів в спростування доводів прокурора щодо майнового стану підозрюваного, про які зазначав прокурор, Суду не надала. Надаючи суду відомості про те, що ОСОБА_5 станом на 2020 рік не є учасником (засновником) чи кінцевим бенефіціарним власником жодної юридичної особи, захист не надав Суду відомості щодо способу припинення відповідної участі у складі зазначених вище юридичних осіб та відчуження корпоративних прав. При цьому, підозрюваний в судовому засіданні пояснив Суду, що станом серпепь 2019 року (на момент припинення повноважень народного депутата України) задекларував в якості збережень понад 4 млн доларів США готівки, точну суму готівки в національній валюті не зміг повідомити. За даними декларації про майновий стан ОСОБА_5 за 2019 рік, оприлюдненими за посиланням: https://public.nazk.gov.ua/declaration/7c75779a-701f-4479-8bfc-11ee98b158f9, він задекларував готівку у сумі 4,4 млн доларів США та 40 млн грн. Доказів чи будь-яких пояснень щодо витрачання цих коштів підозрюваний Суду не надав.
135.Також за даними декларації за 2019року вбачається, що дружина підозрюваного не надала відомості щодо суми наявних у неї готівковких коштів. Раніше Судом було встановлено, що у 2018році дружина підозрюваного отримала дивіденди у розмірі 58823529грн, дохід від зайняття підприємницької діяльності в сумі 979125грн, вона мала готівкові кошти у сумі 100млн грн та 300 тис. доларів США, на банківських рахунках розмістила 1715727грн (декларація, що подана ОСОБА_5 як особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2018рік) (пункт 185 ухвали від 29.04.2020). У матеріалах провадження відсутні відомості, що належні ОСОБА_9 об`єкти нерухомості обтяжені.
136.В обґрунтування апеляційної скарги сторона захисту як на нові та вагомі обставини щодо зміни майнового стану підозрюваного посилалась на договір поділу майна подружжя від 07.10.2019 (далі Договір), відповідно до якого готівкові кошти в розмірі 82 млн грн. подружжя ОСОБА_23 були визнані особистою власністю ОСОБА_9 . Захист зазначив, що ОСОБА_9 внесла вказані грошові кошти в якості застави за ОСОБА_5 в розмірі 80млнгрн, з них в подальшому 30млнгрн були звернуті в дохід держави та 50млнгрн повернуті ОСОБА_9, однак на них було накладено арешт ухвалою від 25.06.2020.
137.Суд не розглядає вказані фактичні дані як нові докази зміни майнового стану підозрюваного з таких підстав.
138.Статтею 69 Сімейного кодексу України (далі СК) передбачено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
139.Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт6 частини1 статті3 Цивільного кодексу України (далі ЦК)) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою до інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Сутність добросовісності передбачає вірність зобов`язанням, повагу до прав інших суб`єктів, обов`язок до співставлення власних та чужих інтересів, унеможливлення заподіяння шкоди третім особам. Згідно з частиною3 статті13 ЦК не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
140.Як вбачається з тексту Договору (пункт 3.1), готівкові кошти у сумі 82 млн грн, які є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_23, передаються у власність Сторони1, тобто ОСОБА_9, Сторона 2 ( ОСОБА_5 ) отримала годинник вартістю 2511411,2 грн (вартість визначена за домовленістю сторін) (пункти 2 та 3.4 Договору).
141.Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що поділ спільного майна подружжя не може використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення сплати боргу боржником або виконання судового рішення про стягнення боргу. Боржник, проти якого ухвалене судове рішення про стягнення боргу та накладено арешт на його майно, та його дружина, які здійснюють поділ майна, діють очевидно недобросовісно та зловживають правами стосовно кредитора, оскільки поділ майна порушує майнові інтереси кредитора і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом. Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11.11.2019 у справі №337/474/14-ц, постановах Верховного Суду від 29.01.2020 у справі №711/10526/16-ц, від 20.05.2019 у справі № 461/12463/15-ц, від 01.09.2019 у справі №638/8669/18, постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №14-712цс19.
142.Враховуючи: (1) очевидно нееквівалентний розподіл спільно нажитого майна у формі готівкових грошових коштів, за яким підозрюваний ОСОБА_5 фактично відступив близько 40000000 (сорока мільйонів) грн із спільної сумісної власності своїй дружині, не отримавши жодного зустрічного задоволення; (2) дату підписання Договору (07.10.2019), що слідує за датою постановлення слідчим суддею Вищого антикорупційного суду (04.10.2019) ухвали про відмову в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосування запобіжного заходу у вигляді застави) та відповідає початку проміжку часу, в який ОСОБА_9 частинами внесла заставу за ОСОБА_5, Суд розцінює укладання Договору про розподіл грошових коштів подружжя як зловживання правом та намагання вивести ці кошти з-під можливої кримінальної (у частині конфіскації майна як виду покарання, зокрема з метою уникнення можливого звернення стягнення на кошти, внесені в якості застави як запобіжного заходу, після розгляду судом обвинувального акту по суті) чи цивільно-правової відповідальності у зв`язку із кримінальними правопорушеннями, про які ОСОБА_5 повідомлено про підозру.
143.Тому у цьому провадженні Суд розглядає грошові кошти в розмірі 50 млн грн, які повернуто застоводавцю ОСОБА_9, спільною сумісною власністю подружжя.
144.Крім цього, в судовому засіданні встановлено, що остаточно питання щодо арешту вказаних коштів не вирішено у зв`язку з оскарженням ОСОБА_9 цієї ухвали в апеляційному порядку. При цьому Суд звертає увагу, що розмір застави визначається виходячи з критеріїв, зазначених в пункті127цієї ухвали, а не лише з кількості наявних у підозрюваного готівкових коштів.
145.З урахуванням висновків ЄСПЛ у справіPunzelt v. Czech Republicвід 25.04.2000 Судом враховується обсяг здійснюваних підозрюваним фінансових операцій. Зокрема, з матеріалів НСРД йдеться про надання ОСОБА_5 1млн доларів США одній особі, про купівлю іншою особою у ОСОБА_5 за 2 млн доларів США 50% «госпітальної», одночасну витрату 200тис доларів США тощо (протокол про результати проведення НСРД від 01.10.2019 (том1 а.с.208)).
146.Суд зазначає, що у цьому провадженні сторона захисту не надала будь-які нові докази зміни майнового стану підозрюваного після 28.05.2020.
147.З урахуваннямнаведеного,застава врозмірі 100млн грн здатна забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього обов`язків та запобігти встановленим ризикам, та не є завідомо непомірною для нього із урахуванням викладеного вище.
(6)Обставини, що унеможливлюють завершення досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу
148.На теперішній час матеріали кримінального провадження відкриті стороні захисту, яка ознайомлюється з ними в порядку статті290КПК. Зокрема, ОСОБА_5 ознайомився з частиною матеріалів кримінального провадження, яких всього близько 200 томів (том4 а.с.53-58). Вказані обставини, об`єктивно унеможливлюють завершення досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу, тобто до 14.07.2020.
Щодо інших доводів захисника
149.В апеляційній скарзі містяться також інші аргументи захисту, які не потребують детального аналізу Суду та не мають будь-якого вирішального значення в цьому провадженні. При цьому Суд виходить з усталеної практики ЄСПЛ. Так, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справіRuiz Torija v. Spainвід 09.12.1994, № 303-A, § 29; рішення у справіСерявін та інші проти Українивід 10.02.2010, заява № 4909/04, § 58). У цьому провадженні Суд надав відповіді на всі вагомі аргументи сторони захисту.
Висновки Суду за результатами розгляду апеляційної скарги
150.Ухвали слідчого судді про продовження строку тримання під вартою можуть бути оскаржені в апеляційному порядку (пункт3 частини1 статті309 КПК).
151.За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити ухвалу без змін (пункт1 частини3 статті407КПК).
152.З мотивів наведених вище, Суд погоджується з висновками слідчого судді щодо наявності необхідних підстав для продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 із альтернативою внесення застави в розмірі 100 млн грн. При цьому висновки слідчого судді щодо неможливості перегляду розміру застави при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою є помилковими, однак не впливають на правильність по суті оскаржуваного рішення.
153.Судом було встановлено, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_5 тяжкого та особливо тяжких злочинів, що згідно пункту4 частини2 статті183 КПК може бути підставою для застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою.
154.З огляду на встановлені та описані вище (1) збільшення обсягу підозри; (2) наявність значного суспільного інтересу в кримінальному провадженні № 42017000000004969; (3) ризики, передбачені статтею 177 КПК, Суд дійшов висновку, що потреби кримінального провадження виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, про який ідеться в клопотанні прокурора від 08.07.2020.
155.Завдання, для виконання якого прокурор звернувся з клопотанням від 08.07.2020, а саме: забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим ризикам може бути виконане лише через продовження строку застосування до нього запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою із альтернативою внесення відповідного розміру застави.
156.Таким чином, апеляційну скаргу захисника слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді від 10.07.2020 без змін.
157.Керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 200, 404, 405, 407, 409, 411, 532 КПК, колегія суддівпостановила:
1. Апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення.
2. Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.07.2020 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3