Search

Document No. 91190285

  • Date of the hearing: 26/08/2020
  • Date of the decision: 26/08/2020
  • Case №: 991/7164/20
  • Proceeding №: 42020000000000482
  • Instance: HACC
  • Judicial form: Criminal
  • Presiding judge (HACC): Shyroka K.Yu.

Справа № 991/7164/20

Провадження1-кс/991/7363/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2020 року м.Київ

Слідча суддя Вищого антикорупційного суду Широка Катерина Юріївна, розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 , на бездіяльність прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо нерозгляду його клопотання про зміну підслідності у кримінальному провадженні № 42020000000000482 від 12.03.2020 року,

ВСТАНОВИЛА

25 серпня 2020 року до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_1 (скаржника) на бездіяльність прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо нерозгляду його клопотання про зміну підслідності у кримінальному провадженні № 42020000000000482 від 12.03.2020 року.

Скаржник у скарзі зазначає, що Державне бюро розслідувань у місті Хмельницькому (ДБР у м. Хмельницькому) здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000000482 від 12.03.2020 року за його заявою про вчинення щодо нього злочинів, передбачених статтями 364, 365, 366, 370, 371, 372, 375, 376, 384 Кримінального кодексу України (КК України). Скаржник направив до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) клопотання про зміну підслідності у зазначеному кримінальному провадженні, розслідування у якому проводить ДБР у м. Хмельницькому, змінивши її на підслідність детективам Національного антикорупційного бюро України (НАБУ).

10.08.2020 року він отримав відповідь на його клопотання за підписом начальника управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Довганя А. З відповіді вбачається, що прокурори САП не здійснюють нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000000482 від 12.03.2020 року, а тому не мають повноважень на зміну підслідності у цьому кримінальному провадженні.

Скаржник вважає, що прокурори САП не розглянули його клопотання належним чином, тобто вчинили бездіяльність. У скарзі він, з посиланням на статті 56, 216 Кримінального процесуального кодексу України (КПК України), просить:

1)визнати протиправною бездіяльність прокурорів САП щодо нерозгляду свого клопотання про зміну підслідності у кримінальному провадження № 42020000000000482 від 12.03.2020 року;

2)зобов`язати прокурорів САП розглянути клопотання ОСОБА_1 про зміну підслідності у кримінальному провадженні № 42020000000000482 від 12.03.2020 року згідно з КПК України, з врахуванням наявності відомостей щодо причетності до вчинення злочинів народного депутата України VIII скликання ОСОБА_2 , керівників відділу прокуратури Житомирської області, заступника прокурора Житомирської області ОСОБА_3 та заподіяння шкоди реалізації конституційних прав та свобод трьох і більше осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

Слідча суддя розглянула матеріали скарги та дослідила доводи скаржника.

Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування регламентовано главою 26 КПК України, параграфом 1, ст. 303-308 КПК України.

Слідча суддя повинна встановити, чи скарга відповідає вимогам процесуального закону. Для цього необхідно встановити, чи 1) скарга була подана особою, що має право подавати скаргу, 2) скарга підлягає розгляду у Вищому антикорупційному суді (підсудна цьому суду), 3) подана в строк, передбачений ч. 1 ст. 304 КПК України, а також 4) оскаржується рішення, дія чи бездіяльність слідчого, яка підлягає оскарженню (тобто, належить до зазначених у ч. 1 ст. 303 КПК України).

Чи скарга була подана особою, що має право подавати скаргу

Оскільки скарга подається на бездіяльність прокурора, слідча має для розгляду цього питання встановити не тільки факт бездіяльності прокурора, а також якої процесуальної дії така скарга стосується (тобто, стосовно чого прокурор не вчинив дій, які він був зобов`язаний вчинити відповідно до процесуального закону). Це необхідно для, зокрема, визначення підстав для задоволення скарги, або ж повернення скарги чи відмови у відкритті провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України заявник, потерпілий, його представник чи законний представник, підозрюваний, його захисник чи законний представник, володілець тимчасово вилученого майна може оскаржити на досудовому провадженні бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у, зокрема, нездійсненні інших процесуальних дій, який він зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк.

Скаржник заявляє у скарзі, що він у кримінальному провадженні № 42020000000000482 від 12.03.2020 року є заявником та потерпілим. При цьому, він не надає відомостей, які прямо на це вказують, а також не надає витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Втім, на це вказує відповідь САП на звернення скаржника щодо зміни підслідності у кримінальному провадженні. З урахуванням наданої інформації, та з метою захисту прав особи, слідча суддя приходить до висновку про достатність підстав вважати, що скарга подана особою, що має право подавати скаргу. В подальшому, у разі встановлення обставин, які виключають можливість відкриття провадження за скаргою на етапі розгляду по суті, слідча суддя прийме рішення про закриття провадження.

Чи скарга підлягає розгляду у Вищому антикорупційному суді (підсудна цьому суду)

Відповідно до вимог ст. 306 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду розглядаються слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 33-1 Кримінального процесуального кодексу України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 КПК України. Примітка статті 45 КК України деталізує перелік антикорупційних злочинів, до яких входять злочини, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також злочини, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368 - 369-2 КК України. Пункти 1-3 частини п`ятої статті 216 КПК України встановлюють вимоги до спеціального суб`єкта кримінального правопорушення та розміру шкоди, предмету злочину.

Підсудність Вищого антикорупційного суду, передбачена КПК України, як суду першої інстанції, суду апеляційної інстанції та слідчих суддів, поширюється на кримінальні провадження, відомості за якими про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань:

1) з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду";

2) до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду", якщо досудове розслідування здійснюється або здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. (пункт 20-2 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України)

Скаржник зазначає, що дата внесення кримінального провадження № 42020000000000482 є 12.03.2020 року. Отже, з високим рівнем ймовірності датою, коли відомості були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, є 12.03.2020 року (на це також вказує начальник управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Довгань А. у своїй відповіді на звернення ОСОБА_1 ). Тобто, кримінальне провадження, найімовірніше, здійснюється з моменту набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду» (після 22.09.2019 року). При цьому, кримінальне провадження здійснюється ДБР у м. Хмельницькому.

Сукупний аналіз статей 33-1, 216 та пункту 20-2 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України вказує на те, що станом на момент розгляду, з урахуванням ознаки кримінального провадження - наявного факту предметної підсудності за статтею 364 КК України, кримінальне провадження дійсно може належати до підсудності Вищого антикорупційного суду. Втім, скаржник не надає підтвердження того, що у такому кримінальному провадженні розслідуються саме такі злочини і, зокрема, злочин, що належить до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду. Разом з тим, слід врахувати, що сам по собі цей злочин у кримінальному провадженні не є достатнім для встановлення підсудності Вищому антикорупційному суду. Як зазначалося раніше, має бути також наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 КПК України. Пункти 1-3 частини п`ятої статті 216 КПК України встановлюють вимоги до спеціального суб`єкта кримінального правопорушення та розміру шкоди, предмету злочину. Скаржник також не наводить підтвердження того, що саме такі обставини розслідуються у кримінальному провадженні № 42020000000000482 від 12.03.2020 року. Ці обставини також неможливо встановити з відповіді САП на звернення скаржника.

Слідча суддя керується загальними засадами кримінального провадження, а саме принципами законності та верховенства права (пункти 1-2, частини 1 статті 7 КПК України). Слідча суддя також зазначає, що судове рішення повинно бути обґрунтованим і вмотивованим (частина 1 статті 370 КПК України). Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до правил оцінки доказів (частина 3 статті 370 КПК України). Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, суд повинен виносити вмотивовані рішення (наприклад, Рішення Великої Палати у справі Moreira Ferreira проти Португалії (no. 2) від 11 липня 2007 року, Заява № 19867/12, параграф 84). Вмотивованість вимагає від суду чітко вказати на підстави тієї чи іншої аргументації.

У цьому випадку, має бути чітко встановлено, що ця скарга подається у кримінальному провадженні, що належить до підсудності Вищого антикорупційного суду, оскільки відкриття провадження за скаргою у разі непідсудності такого провадження Вищому антикорупційному суду, може становити порушення принципу суду, що «встановлений законом». «Встановлений законом» також стосується не лише правових підстав самого існування суду, але й дотримання цим судом особливих правил, якими він має керуватись, а також складу суду у кожній справі (Рішення у справі Kontalexis проти Греції від 31 травня 2011 року, заява № 59000/08, параграф 42). Недотримання судом положень внутрішнього права, пов`язаних із організацією і повноваженнями судових органів, зазвичай спричиняє порушення норм параграфу 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (наприклад, Рішення у справі Coeme та інші проти Бельгії від 22 червня 2000 року, заяви № 32492/96, 32547/96, 32548/96, 33209/96 та 33210/96, параграф 98). Тому суд, котрий, згідно з чинними положеннями права, не має повноважень здійснювати процес, не має статусу «суд, встановлений законом» у розумінні параграфу 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (серед іншого, Рішення у справі Richert проти Польщі від 25 жовтня 2011 року, заява № 54809/07, параграф 41).

Отже, слідча суддя приходить до висновку, що скаржником не доведено, що його скарга підлягає розгляду у Вищому антикорупційному суді (підсудна цьому суду). Скарга повертається, якщо, зокрема, скарга не підлягає розгляду в цьому суді (п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України). Відповідність скарги іншим вимогам процесуального закону не перевіряється, оскільки слідча суддя встановила підстави для повернення скарги. При цьому, повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України (ч. 7 ст. 304 КПК України).

З огляду на зазначене, керуючись статтями 33-1, 216, 303, 304 КПК України, слідча суддя

ПОСТАНОВИЛА

Повернути скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, що полягає у нерозгляді його клопотання про зміну підслідності у кримінальному провадженні № 42020000000000482 від 12.03.2020 року.

Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня отримання її копії.

Слідча суддя Широка К. Ю.