- Presiding judge (HACC AC): Mykhailenko D.H.
- Lawyer : Hereliuka T.B.
Справа № 757/3156/19-к
Провадження №11-кп/991/52/20
У Х В А Л А
02 вересня 2020 року місто Київ
Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду Михайленко Д. Г. перевірив апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Герелюка Тараса Богдановича на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 27.07.2020 про відмову в поверненні застави у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.04.2017 за № 52017000000000282 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366-1 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Історія провадження
1.На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному проваджені № 52017000000000282 стосовно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366-1 КК.
2.22.05.2020 суд звернув у дохід держави заставу внесену за обвинуваченого в розмірі 35 240 грн та застосував до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 42 040 грн, із покладенням на нього ряду процесуальних обов`язків строком до 20.07.2020.
3.27.07.2020 адвокат Олійник В. Б. подав клопотання про повернення обвинуваченому застави.
4.27.07.2020 суд відмовив у задоволенні цього клопотання.
5.13.08.2020 на зазначену ухвалу захисник ОСОБА_1 адвокат Герелюк Т. Б. подав апеляційну скаргу (далі - апеляційна скарга), яка надійшла до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду разом із матеріали оскарження 02.09.2020.
Вимоги та короткий зміст апеляційної скарги
6.В апеляційній скарзі захисник висловлює прохання (1) поновити строк апеляційного оскарження ухвали суду; (2) скасувати оскаржувану ухвалу; (3) постановити нову ухвалу, якою повернути обвинуваченому заставу.
7.Захисник навів доводи (1) щодо правових підстав оскарження в апеляційному порядку ухвали суду від 27.07.2020, (2) щодо її незаконності та (3) щодо строку апеляційного оскарження.
8.Захисник зазначив, що не зважаючи на те, що нормами Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) прямо не передбачено право оскаржувати ухвалу про відмову в поверненні застави окремо від судового рішення, апеляційна скарга подана ним на підставі Конституції України, актів міжнародного права, судової практики Європейського суду з прав людини.
9.По суті вимог апеляційної скарги вказав, що застава припинила свою дію у зв`язку із спливом строку дії ухвали, не звернена в дохід держави, тому на даний час грошові кошти, внесені як застава, утримуються без законної на те підстави.
10.Також захисник зазначив, що 27.07.2020 під час оголошення оскаржуваної ухвали він не був присутній, суд не повідомляв його про дату та час проголошення оскаржуваної ухвали, повний текст ухвали він отримав засобами поштового зв`язку 06.08.2020.
Оцінка та мотиви судді-доповідача
11.Суддя-доповідач на етапі прийняття апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції має перевірити апеляційну скаргу на наявність чи відсутність перешкод для призначення її до розгляду, передбачених частиною 1, пунктами 1-4 частини 3 та частиною 4 статті 399 КПК.
12.Суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, зокрема, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку (частина 4 статті 399 КПК).
13.Отже, у цьому провадженні на етапі прийняття апеляційної скарги суддя-доповідач першочергово має вирішити питання, чи може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції про відмову в поверненні застави.
14.На це питання суддя-доповідач надає негативну відповідь з таких мотивів.
15.Перелік судових рішень, зокрема ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, визначені статтею 392 КПК з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 4-р/2019 від 13.06.2019 (далі - Рішення КСУ).
16.Так, вапеляційному порядку можуть бути оскаржені такі ухвали суду першої інстанції: (1) ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру (пункт 2 частини 1 статті 392 КПК); (2) інші ухвали у випадках, передбачених КПК (пункти 2 та 3 частини 1 статті 392 КПК).
17.Ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною 1 статті 392 КПК, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених КПК. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 статті 392 КПК (частина 2 статті 392 КПК). Нормами КПК прямо не передбачена можливість апеляційного оскарження ухвали суду про відмову в поверненні застави, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
18.В апеляційному порядку сторона захисту може оскаржити ухвалу суду щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті (частина 2 статті 392 КПК, пункт 1 резолютивної частини Рішення КСУ). Однак ухвала суду про повернення застави не стосується позбавлення свободи особи шляхом застосування до неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
19.Отже, ні нормами КПК, ні Рішенням КСУ не передбачена можливість окремого апеляційного оскарження ухвали суду про відмову в поверненні застави, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті обвинувачення.
20.Таким чином, ухвала суду від 27.07.2020 не підлягає окремому оскарженню в апеляційному порядку, тому у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника слід відмовити.
21.Щодо посилань захисника на положення Конституції України як на підставу апеляційного оскарження ухвали суду від 27.07.2020, суддя-доповідач зазначає наступне.
22.Пунктом 8 частини 1 статті 129 Основного Закону України гарантоване забезпечення права на «апеляційний перегляд справи», тобто цією нормою гарантоване апеляційне оскарження кінцевого рішення суду першої інстанції в кримінальному провадженні за результатами судового провадження, а не кожного судового рішення в кримінальному провадженні під час судового розгляду.
23.Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (частина 5 статті 9 КПК). Так, в ухвалі ЄСПЛ щодо прийнятності заяви № 32671/02 у справі Скорик проти України зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги. Безумовно, право доступу до судів не є абсолютним, але може бути обмежене; це дозволено в тому розумінні, що право доступу «за своєю суттю вимагає регулювання державою, регулювання якої може змінюватися за часом та місцем відповідно до потреб та ресурсів громади та окремих людей». Тим не менш, застосовані обмеження не повинні обмежувати чи зменшувати доступ до особи таким чином або настільки, що порушується сама суть права (рішення у справі Ashingdane v. the United Kingdom від 28.05.1985, заява № 8225/78, § 57).
24.Наведені висновки ЄСПЛ хоча і сформульовані щодо випадків, які відмінні від оскарження судового рішення у цьому провадженні, проте встановлюють деякі загальні вимоги щодо прийнятності апеляційних скарг і у кримінальному провадженні. Так, законодавець у КПК, як це було мотивовано вище, чітко висловився щодо неможливості оскарження ухвали суду першої інстанції про відмову в поверненні застави. При цьому це обмеження не може вважатися таким, що порушує саму суть права на судове оскарження, гарантоване статтею 55 Конституції України, оскільки доводи щодо незаконності оскаржуваної ухвали хоча і не можуть бути розглянуті в апеляційному порядку окремо до ухвалення судового рішення по суті обвинувачення, проте це компенсується наявністю права подати заперечення проти цієї ухвали під час оскарження судового рішення за результатами судового провадження (частина 2 статті 392 КПК).
25.Щодо клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження суддя-доповідач зазначає наступне.
26.У КПК не встановлено черговості дій з перевірки відсутності перешкод для призначення апеляційної скарги до розгляду, передбачених статтею 399 КПК: першочергового встановлення підстав для повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження. Вирішення питання щодо поновлення строку апеляційного оскарження належить до повноважень колегії суддів (пункт 4 частини 3 статті 399 КПК). Проте результати вирішення судом по суті цього питання (поновлення чи відмова в поновленні процесуального строку) чи залишення його без вирішення (у зв`язку з непропущенням процесуального строку) не вплине на подальшу можливість апеляційногоперегляду ухвали суду від 27.07.2020, оскільки така ухвала згідно КПК оскарженню не підлягає. Тому у цьому випадку з метою процесуальної економії за умови наявності безумовної перешкоди для апеляційного провадження суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника на ухвалу суду від 27.07.2020, не призначаючи до розгляду судом клопотання про поновлення строку на її апеляційне оскарження.
27.Керуючись частиною 4 статті 399 КПК, суддя-доповідач постановив:
1.Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Герелюка Тараса Богдановича на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 27.07.2020 про відмову в поверненні застави у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.04.2017 за № 52017000000000282 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366-1 КК.
2.Копію ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її постановлення.
Суддя Д. Г. Михайленко