- Presiding judge (HACC) : Shyroka K.Yu.
- Secretary : Puzyria V.R.
- Lawyer : Paziuk Ye.S.
Справа № 991/2182/20
Провадження1-кс/991/2227/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 вересня 2020 року м.Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2,
заявника адвоката ОСОБА_3,
детектива НАБУ ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_5, про скасування арешту майна грошових коштів у розмірі 124000 доларів США, вилучених під час обшуку 26.07.2016 року у кримінальному провадженні № 42018000000000528 від 07.03.2018 року,
ВСТАНОВИЛА
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання ОСОБА_3 (заявника), який діє в інтересах ОСОБА_5, про скасування арешту майна, що було накладено ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 21.01.2019 року (справа № 757/1961/19). Арешт було накладено у кримінальному провадженні № 42018000000000528 від 07.03.2018 року, зокрема, на грошові кошти у розмірі 124000 доларів США. Ці грошові кошти були вилучені під час обшуку 26.07.2016 року слідчим групи слідчих Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 в квартирі за адресою: АДРЕСА_1, у якій, як зазначає заявник, мешкає ОСОБА_5 зі своєю сім`єю.
Слід звернути увагу на те, що грошові кошти у розмірі 124000 доларів США були вилучені в межах іншого кримінального провадження №42015000000000915, з якого в подальшому було виділено матеріали, що були приєднані до кримінального провадження № 42016000000003033, яке в подальшому було об`єднане з кримінальним провадженням № 12013220540000400. 07.03.2018 року з цього провадження було виділено матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 109 Кримінального кодексу України (КК України), розслідування яких здійснюється у кримінальному провадженні № 42018000000000528 (провадженні, у межах якого заявник просить скасувати арешт).
Заявник зазначає, що арешт вперше було накладено одразу після проведення обшуку, проте після цього неодноразово скасовувався та накладався.
В обґрунтування клопотання заявник зазначає, що у рішенні про накладення арешту на майно неповно встановлені обставини, що призвело до помилкових висновків, які були покладені в основу мотивації їх прийняття. Так, він зазначає, що: 1) неправильно зазначена дата проведення обшуку, 2) допущені неточності при встановленні обставин щодо надання ключа до сейфу, у якому було знайдено грошові кошти у розмірі 124000 доларів США зокрема, у судовому рішенні зазначено, що доступ до сейфу мала лише дружина ОСОБА_7, в той час як у протоколі обшуку від 26.07.2016 року зазначено, що ключ від сейфу надала ОСОБА_8, сестра дружини ОСОБА_7 АДРЕСА_2 ) зазначене неправильне твердження щодо того, що жоден з присутніх під час обшуку не заявив зауважень чи інших коментарів стосовно належності їм грошових коштів, що, як стверджує заявник, є неправдою, оскільки у протоколі обшуку від 26.07.2016 року зазначено, що ОСОБА_5 зазначила, що у сейфі містяться кошти у сумі близько 120 тисяч доларів США одразу після відкриття сейфу, 4) зазначене неточне твердження щодо того, хто проживав у квартирі, у якій проводився обшук (слідчий суддя зазначив, що батьки ОСОБА_7, в той час як згідно з паспортом ОСОБА_5 там проживає саме вона зі своїм чоловіком та донькою з її чоловіком), 5) станом на момент вилучення коштів, ОСОБА_7 не мав статусу підозрюваного, 6) обшук було проведено особою, яка не має відповідних повноважень на це. Окрім цього, заявник стверджує, що суд зробив висновок про наявність у коштів ознак, передбачених статтею 98 Кримінального процесуального кодексу України (КПК України), тобто, наклав арешт на це майно як на речові докази, проте у рішенні відсутнє посилання на докази, якими такі ознаки встановлені.
Заявник стверджує, що грошові кошти належать сім`ї ОСОБА_5, оскільки за період з 2008 року по 2017 роки, оскільки загальна сума доходів її сім`ї підтверджується в розмірі понад 230000 доларів США. Він переконаний, що арешт є непропорційним заходом у цьому випадку, оскільки вилучені кошти знаходяться у сторони обвинувачення вже понад три роки. Окрім цього, заявник стверджує, що інших коштів у ОСОБА_5 нема, оскільки 05.04.2018 року під час обшуку у межах кримінального провадження № 42018000000000528 було вилучено тільки техніку. Відповідно, заявник вважає, що арешт було накладено необґрунтовано. Він просить провернути грошові кошти законному володільцю, ОСОБА_5 .
У судовому засіданні заявник підтримав клопотання, надав додаткові пояснення, та попросив його задовольнити. Присутній у судовому засіданні детектив ОСОБА_4 заперечив проти задоволення клопотання заявника. Він зазначив, що житло, у якому проводився обшук, належить на праві приватної власності ОСОБА_7 . Під час проведення першого обшуку 26.07.2016 року, у присутніх (в тому числі ОСОБА_5 ) не було ключа від сейфу; під час проведення другого обшуку 05.04.2018 року у цьому житлі були батьки ОСОБА_7 . Тому, нема жодного підтвердження того, що ОСОБА_5 є власником чи володільцем грошових коштів у розмірі 124000 доларів США, які було вилучено під час обшуку та на які було накладено арешт.
Встановлені обставини
Слідча суддя проаналізувала клопотання заявника, доводи сторін у судовому засіданні, та дійшла до такого.
У кримінальному провадженні розслідуються обставини можливого вчинення злочину колишнім Президентом України ОСОБА_9, який організував та очолив злочинну організацію з метою отримання незаконного доходу внаслідок вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів у сфері економіки, у тому числі проти власності. Учасники цієї злочинної організації ОСОБА_9 у період з 2010 року по 2014 рік створили та придбали понад 400 підприємств, як резидентів та і нерезидентів України, для здійснення фіктивного підприємництва. Всього ця злочинна організація незаконно заволоділа чужим майном на загальну суму 104198183639,02 гривні. Для приховання і маскування незаконного походження коштів, учасники злочинної організації вирішили оформити право власності на облігації внутрішньої державної позики України на підконтрольних їм підставних осіб, зокрема ОСОБА_7 представника компанії «BALEINGATE FINANCE LIMITED» (HE 285076, CY).
ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 109 КК України.
26.07.2016 року в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 було проведено обшук, під час якого зі сейфу слідчий групи слідчих Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 вилучив грошові кошти у розмірі 124000 доларів США. В ухвалі про накладення арешту на ці грошові кошти зазначено, що орган досудового розслідування вважає, що ці грошові кошти могли бути здобуті злочинним шляхом, вони мають значення для досудового розслідування та можуть бути доказами під час судового розгляду. Ці грошові кошти було визнано речовими доказами 27.04.2017 року постановою прокурора. Окрім грошових коштів, зі сейфу також було вилучено речі, які є предметом мисливського промислу, предмети схожі на автомат, пістолет, мисливський ніж, рушницю.
Щодо накладення та скасування арешту з грошових коштів у розмірі 124000 доларів США, вилучених під час обшуку 26.07.2016 року, були постановлені такі судові рішення: 04.08.2016 року було накладено арешт ухвалою Печерського районного суду міста Києва; 06.12.2016 року було відмовлено у скасуванні арешту ухвалою Печерського районного суду міста Києва; 14.07.2016 року було відмовлено у задоволенні апеляційної скарги Апеляційним судом міста Києва на рішення про накладення арешту на майно; 29.06.2017 року було відмовлено у скасуванні арешту ухвалою Печерського районного суду міста Києва; 07.08.2017 року було відмовлено у скасуванні арешту ухвалою Печерського районного суду міста Києва; 07.12.2017 року було відмовлено у скасуванні арешту ухвалою Печерського районного суду міста Києва; 22.12.2017 року було відмовлено у скасуванні арешту ухвалою Печерського районного суду міста Києва; 24.01.2018 року було скасовано арешт на майно ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва; 01.02.2018 року було відмовлено у скасуванні арешту ухвалою Печерського районного суду міста Києва; 30.03.2018 року було накладено арешт ухвалою Печерського районного суду міста Києва; 01.08.2018 року було задоволено апеляційну скаргу на рішення про накладення арешту на майно і, відповідно, скасовано арешт; 16.08.2018 року було накладено арешт ухвалою Печерського районного суду міста Києва; 26.11.2018 року було задоволено апеляційну скаргу на рішення про накладення арешту на майно і, відповідно, скасовано арешт; 21.01.2019 року було накладено арешт ухвалою Печерського районного суду міста Києва; 03.09.2019 року було відмовлено у задоволенні апеляційної скарги Київським апеляційним судом на рішення про накладення арешту на майно.
Мотивація суду
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (абзац 2 частини 1 статті 174 КПК України).
Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею. Таким чином, при дослідженні доказів та доводів сторін, слідча суддя встановлює відсутність підстав для можливого подальшого застосування арешту, а також підстави для необґрунтованості накладеного арешту. Разом з тим, перевірка ухвали, якою було накладено арешт на майно (ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 21.01.2019 року) не проводиться. Слідча суддя не уповноважена на такий розгляд. Що потрібно встановити так це підстави для скасування арешту, які виникли станом на момент розгляду клопотання, що є відмінністю від перегляду судом вищої інстанції, оскільки слідча суддя не оцінює ухвалу про накладення арешту на майно на предмет його законності та обґрунтованості в момент накладення арешту. Апеляційне оскарження та скасування арешту в порядку статті 174 КПК України мають різні процесуальні ролі.
Відповідно до частини 1 статті 174 Кримінального процесуального кодексу України (КПК України), власник або володілець майна, який не був присутнім при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею.
Ухвала про арешт майна може бути оскаржена в апеляційному порядку підозрюваним, обвинуваченим, їх захисником або володільцем майна, які були присутні при розгляді питання про арешт майна, або із клопотанням про скасування арешту майна мають право звернутися ці ж учасники кримінального провадження, якщо вони не були присутні при розгляді питання про арешт майна (пункт 12 розділу 2.6 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року).
Як вбачається з ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 21.01.2019 року (справа № 757/1961/19), у судовому засіданні сторін не було, а тому ні заявник, ні інший представник ОСОБА_5, ні сама ОСОБА_5 не були присутні при розгляді питання про арешт майна.
У цьому випадку ОСОБА_5, як вбачається з матеріалів клопотання, не має статусу у кримінальному провадженні, а тому оскаржувати арешт вона може лише як власник чи володілець майна. Важливо зазначити, що якщо особа не є власником чи володільцем, або це не доведено стороною, слідча суддя відмовляє у задоволенні клопотання, оскільки воно подане неповноважним суб`єктом. Клопотання було подане заявником, який вважає, що ОСОБА_5 є справжнім володільцем грошових коштів у розмірі 124000 доларів США, які було вилучено під час обшуку від 26.07.2016 року в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . На підтвердження цього він вказує на те, що: 1) ОСОБА_5 під час проведення обшуку зазначила, що у сейфі знаходяться кошти у розмірі близько 120 тисяч доларів США, 2) ОСОБА_5 зареєстрована та проживає у квартирі, з якої було вилучено ці грошові кошти, 3) під час допиту ОСОБА_5 зазначила, що ОСОБА_7 не залишав жодних речей та документів у вказані квартирі, 4) належність вилучених грошових коштів сім`ї ОСОБА_5 підтверджується відомостями про суми виплачених доходів, виписками по рахунках, договором позики та іншими документами, що підтверджують походження коштів.
Слідча суддя критично оцінює доводи заявника щодо належності грошових коштів ОСОБА_5 . Так, приміщення квартири, у якій проводився обшук, належить на праві власності ОСОБА_7 (це підтверджується матеріалами, що є у розпорядженні слідчої судді і, зокрема, витягом з Реєстру прав власності на нерухоме майно по квартирі за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер майна 32654375, що міститься у витребуваній з Печерського районного суду міста Києва справі). Слідча суддя враховує доводи детектива у судовому засіданні, який зазначив, що під час проведення першого обшуку 26.07.2016 року у цій квартирі, ОСОБА_5 не мала ключа від сейфу (згідно з протоколом обшуку ключ привезла донька ОСОБА_5 ), а тому слідча суддя критично ставиться до того, що знання ОСОБА_5 стосовно приблизної суми грошових коштів, що знаходиться у сейфі, вказує на її володіння цим майном.
Також, слідча суддя зазначає, що інші доводи (такі як підтверджене місце реєстрації ОСОБА_5 за цією адресою) та те, що вона стверджує, що ОСОБА_7 не залишав своїх речей у квартирі, не вказують на те, що ОСОБА_5 є володільцем цього майна, оскільки у цій квартирі, окрім неї, проживають інші особи (що підтверджується протоколами першого обшуку 26.07.2016 року та другого обшуку 05.04.2018 року; у другому в квартирі перебували ОСОБА_10 та ОСОБА_11 і не було ОСОБА_5 ).
Слідча суддя критично оцінює й доводи щодо можливого зв`язку грошових коштів, що було вилучено, з виплаченими доходами сім`ї ОСОБА_5 . В цілому, сукупний дохід хоч і вказує на можливість мати ці кошти, він жодним чином не підтверджує того, що ОСОБА_5 є власником чи володільцем цього майна. Надані докази стосуються не тільки її, а й членів її сім`ї та неідентифікованої заявником особи ОСОБА_12 . При цьому, заявник не зазначає, яка частина грошових коштів належить ОСОБА_5, посилаючись на сукупний дохід її сім`ї та неідентифікованої особи. Тому, цей аргумент також відхиляється як такий, що не підтверджує власність або володіння ОСОБА_5 цими грошовими коштами.
Отже, між особою ОСОБА_5 та вилученими грошовими коштами не доведено достатній зв`язок, не надано підтверджуючих документів чи переконливих доказів стосовно того, що саме вона є власником чи володільцем цих грошових коштів. Більше того, у матеріалах справи містяться докази, які можуть вказувати на те, що власником чи володільцем цих грошових коштів може бути інша особа (серед інших, власник житла, власник чи володілець сейфа, інші члени сім`ї ОСОБА_5 чи ОСОБА_7 ).
Таким чином, слідча суддя робить висновок, що заявник не має повноважень на звернення з клопотанням про скасування арешту майна. Отже, слід відмовити у задоволенні клопотання заявника про скасування арешту майна.
Керуючись статтями 174, 372, 376 КПК України, слідча суддя
ПОСТАНОВИЛА
Відмовити у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_5, про скасування арешту майна грошових коштів у розмірі 124000 доларів США, вилучених під час обшуку 26.07.2016 року у кримінальному провадженні № 42018000000000528 від 07.03.2018 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідча суддя ОСОБА_1