- Presiding judge (HACC) : Moisak S.M.
- Secretary : Zaplatynskoi K.V.
Справа № 991/1069/20
Провадження1-кс/991/1088/20
УХВАЛА
04 вересня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М., за участю секретаря судового засідання Заплатинської К.В., розглянувши скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на бездіяльність службових осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на бездіяльність службових осіб Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Свою скаргу заявники обґрунтовують тим, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.01.2020 зобов`язано уповноважених осіб НАБУ внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) відомості за заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 19.12.2019.
14.01.2020 заявниками до НАБУ було подано заяву від 14.01.2020 про виконання ухвали слідчого судді щодо внесення відомостей до ЄРДР та про вчинення слідчих (процесуальних) дій у порядку ст. 220 КПК України. Зазначена заява, за твердженням заявників, була отримана 15.01.2020. Втім, в порушення вимог ст. 220 КПК України розглянута уповноваженими особами НАБУ не була.
У зв`язку з цим, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Вищого антикорупційного суду зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ та просять слідчого суддю зобов`язати останніх виконати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.01.2020, та після її виконання розглядати заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про вчинення слідчих (процесуальних) дій у порядку ст. 220 КПК України.
Особа, бездіяльність якої оскаржується у судове засідання не з`явилась. Втім, від старшого детектива П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ Пачевського В. до суду надійшли заперечення у змісті яких, старший детектив зазначив, що 24.01.2020 на виконання ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.01.2020 розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000070 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України. У цей же день листом за № 0435-188/3113 було повідомлено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про внесення відомостей у ЄРДР.
06.02.2020 за вих № 0435-187/4953 матеріали кримінального провадження № 52020000000000070 направлено до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури для визначення підслідності.
17.02.2020 підслідність у кримінальному провадженні № 52020000000000070 визначено за Печерським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві. На підтвердження зазначеного, старшим детективом Пачевським В.В. в доповнення до заперечень було долучено копію постанови прокурора у кримінальному провадженні - прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання держаного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратур Офісу Генерального прокурора Гречишкіна В.В. від 17.02.2020.
Посилаючись на вищевикладені обставини старший детектив просив провадження за скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 закрити.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, відсутність слідчого або прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Слідчий суддя, вирішуючи питання про розгляд скарги за відсутності осіб, які подали скаргу, - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , вважає за необхідне зазначити про наступне.
Ухвалою слідчого судді було відкрито провадження за цією скаргою та призначено справу до розгляду на 28.02.2020 у приміщенні Вищого антикорупційного суду.
Відповідно до довідки секретаря судового засідання, судове засідання 28.02.2020 було знято з розгляду у зв`язку із зайнятістю судді в іншому кримінальному процесі до 12 год 30 хв 25.03.2020.
23.03.2020 до слідчого судді надійшло клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи через установлений карантин на всій території України, у зв`язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19). Інший заявник - ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився. Відповідно до довідки секретаря судового засідання, судове засідання 25.03.2020 було знято з розгляду у зв`язку з неявкою усіх учасників процесу до 11 год 00 хв 28.04.2020.
28.04.2020 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з`явились. Відповідно до довідки секретаря судового засідання, судове засідання 28.04.2020 було знято з розгляду у зв`язку з неявкою усіх учасників процесу до 12 год 00 хв 19.05.2020.
19.05.2020 заявники у судове засідання не з`явились. Відповідно до довідки секретаря судового засідання, судове засідання 19.05.2020 було знято з розгляду у зв`язку з неявкою усіх учасників процесу до 17 год 00 хв 03.06.2020.
До початку розгляду скарги 03.06.2020 через канцелярію Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 було подано заяву про відвід слідчому судді Мойсаку С.М. від розгляду скарги, за результатом розгляду якої ухвалою слідчої судді Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В. від 04.06.2020 відмовлено у її задоволенні.
Наступне судове засідання слідчим суддею було призначене на 12 год 40 хв 11.06.2020.
10.06.2020 через канцелярію Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 було подано заяву про відвід слідчому судді Мойсаку С.М. від розгляду скарги, за результатом розгляду якої ухвалою слідчої судді Вищого антикорупційного суду Широкої К.Ю. від 17.06.2020 відмовлено у її задоволенні.
Наступне судове засідання слідчим суддею було призначене на 08 год 40 хв 25.06.2020.
До початку розгляду скарги 24.06.2020 через канцелярію Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 було подано заяву про відвід всьому складу Вищого антикорупційного суду. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду Хамзіна Т.Р. від 09.07.2020 відмовлено у її задоволенні.
Наступне судове засідання слідчим суддею було призначене на 08 год 50 хв 17.07.2020.
15.07.2020 через канцелярію Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 було подано заяву про неможливість розгляду справи після оголошення відводу всьому склад Вищого антикорупційного суду від 24.06.2020.
17.07.2020 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з`явились. Відповідно до журналу судового засідання наступне судове засідання було призначене на 11 год 00 хв 21.07.2020.
21.07.2020 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з`явились. Відповідно до довідки секретаря судового засідання, судове засідання 21.07.2020 було знято з розгляду у зв`язку з неявкою усіх учасників процесу до 14 год 00 хв 17.08.2020.
17.08.2020 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з`явились. Відповідно до журналу судового засідання наступне судове засідання було призначене на 13 год 45 хв 21.08.2020.
21.08.2020 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з`явились. Відповідно до довідки секретаря судового засідання, судове засідання 21.08.2020 було знято з розгляду у зв`язку з неявкою усіх учасників процесу до 14 год 00 хв 04.09.2020.
Втім, у судове засідання 04.09.2020 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не з`явились.
Дослідивши матеріали справи, слідчий суддя вважає, що постійна і систематична неявка ОСОБА_1 та ОСОБА_2 фактично унеможливлює розгляд скарги, а тому ці дії розцінюються слідчим суддею як такі, що мають ознаки зловживання правом з метою затягування провадження.
Особа, яка подала скаргу, повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов`язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом, для прискорення процедури слухання.
Слідчий суддя вжив усіх можливих та необхідних заходів щодо повідомлення особи про час і місце судового розгляду, однак ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судове засідання не прибули.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалого судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 10 липня 1984 року у справі «Гінчо проти Португалії» передбачив, що держави - учасниці Ради Європи зобов`язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень п.1 ст. 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку. При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.
З огляду на викладене та враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 306 КПК України скарга на бездіяльність детектива розглядається не пізніше 72 годин, наявність встановлених ознак зловживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 процесуальними правами, з метою забезпечення їх права доступу до суду, слідчий суддя вважає можливим розглянути скаргу за відсутності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на бездіяльність службових осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, слідчий суддя керується наступним.
Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті (ч. 2 ст. 33-1 КПК України).
Частиною 1 ст. 33-1 передбачено, що Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 КК України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.
Як свідчать матеріали скарги, кримінальне провадження № 52020000000000070 від 24.01.2020 було зареєстроване за фактом заволодіння службовими особами ПАТ «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» та ТОВ «Інвест-Сервіс» грошовим вкладом ОСОБА_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України. Зазначений злочин, відповідно до примітки до ст. 45 КК України, належить до числа корупційних, однак жодної з умов, передбачених п.п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України, слідчим суддею не встановлено.
Так, службові особи ПАТ «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» та ТОВ «Інвест-Сервіс» не належать до суб`єктів, наведених у пункті 1 частини 5 статті 216 КПК.
Кримінальне провадження № 52020000000000070 від 24.01.2020 також не зареєстроване за фактом вчинення корупційного злочину службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків, що є обов`язковою ознакою, передбаченою пунктом 2 частини 5 статті 216 КПК.
Обов`язковою умовою підсудності кримінального провадження Вищому антикорупційному суду, передбаченою пунктом 3 частини 5 статті 216 КПК, є вчинення злочину, передбаченого статтею 369, частиною першою статті 369-2 КК. Втім, як свідчать матеріали скарги кримінальне провадження № 52020000000000070 від 24.01.2020 не здійснюється за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 369 та ч. 1 ст. 369-2 КК України.
Враховуючи наведене, скарга ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на бездіяльність службових осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, подана у межах досудового розслідування кримінального провадження № 52020000000000070 від 24.01.2020, не підсудна Вищому антикорупційного суду та має розглядатися слідчим суддею місцевого загального суду, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення.
Статтею 9 КПК України встановлено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).
Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства.
Право на повноважний суд встановлене статтею 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Статтею 1 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» встановлено, що Вищий антикорупційний суд: здійснює правосуддя як суд першої та апеляційної інстанцій у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до його юрисдикції (підсудності) процесуальним законом.
Правила підсудності судових справ, встановлені процесуальним законодавством з урахуванням сукупності юридичних ознак судової справи. На підставі цих ознак нормами КПК України визначено суд, який вправі і зобов`язаний розглянути справу і вирішити її по суті.
Завдяки правилам про підсудність насамперед реалізується право на розгляд і вирішення справи компетентним судом.
Слід також врахувати, що розгляд провадження судом з порушенням правил підсудності матиме наслідком розгляд справи неповноважним судом. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини, який у справі «Занд проти Австрії», висловив думку, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з […] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів [...]».
Оскільки, ця обставина була встановлена під час дослідження матеріалів скарги, слідчий суддя зобов`язаний керуватися за аналогією із тими діями, які повинні бути вчиненими при з`ясуванні цієї обставини до відкриття провадження по скарзі, а саме положеннями п. 2 ч. 1 ст. 304 КПК України - повернути скаргу якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді.
У той же час, якщо після відкриття провадження за скаргою буде встановлено, що вона відкрита за скаргою, яка не підлягає розгляду в цьому суді, слідчий суддя виносить ухвалу про закриття кримінального провадження.
З огляду на зазначене, керуючись ст.ст. 33-1, 303, 304, 307, 309 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
Провадження за скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на бездіяльність службових осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк - закрити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя С.М. Мойсак