- Presiding judge (HACC): Moisak S.M.
- Secretary : Cherevach I.I.
- Lawyer : Hryhoriva V.B.
- Prosecutor : Skybenko O.I.
Справа № 991/7313/20
Провадження1-кс/991/7514/20
У Х В А Л А
02 вересня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М.
за участю:
секретаря судового засідання Черевач І.І.,
прокурора Скибенка О.І.,
підозрюваного ОСОБА_1 ,
захисника Григоріва В.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду
клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в судді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Скибенка Олексія Ігоровича про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
у кримінальному провадженні № 42017000000004969 від 11.12.2017,
В С Т А Н О В И В:
До Вищого антикорупційного суду надійшло відповідне клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 згідно ч. 5 ст. 194 КПК України, у кримінальному провадженні № 42017000000004969 від 11.12.2017.
Відповідно до матеріалів клопотання, детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017000000004969 від 11.12.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч.ч. 3, 4 ст. 358, ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 369 КК України.
За версією органу досудового розслідування, учасники організованої групи у складі кінцевого бенефіціарного власника ТОВ «Укрбуд Девелопмент» ОСОБА_2 , генерального директора «Укрбуд Девелопмент» ОСОБА_3 , заступника генерального директора ТОВ «Укрбуд Девелопмент» з правових питань ОСОБА_1 разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , у співвиконавстві з командувачем Національної гвардії України ОСОБА_6 та за пособництва ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою групою осіб між собою, шляхом укладання та виконання між ТОВ «Укрбуд Девелопмент», в особі ОСОБА_3 , та Національною гвардією України, в особі ОСОБА_6 , ряду правочинів об`єднаних єдиним умислом, заволоділи на користь зазначеного товариства державним майном, закріпленим за Головним управлінням Національної гвардії України у виді активів на суму 81 635 448,00 гривень, що є різницею між ринковою вартістю частки Головного управління НГУ в ЖК «Аристократ» та ринковою вартістю квартир, фактично достроково отриманих Головним управлінням в ЖК «Оберіг» і «Казка».
Крім того, будучи учасником вищезазначеної організованої групи та достовірно знаючи про незаконність походження квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 76,00 кв.м., яка була надана ОСОБА_6 у якості неправомірної вигоди, ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , протягом січня-березня 2018 року вчинив правочини, спрямовані на маскування незаконного походження вказаної квартири та надання легального статусу її походження, тобто вчинив дії щодо приховування майна, одержаного внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації доходів.
Окрім цього, учасники організованої групи у складі ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , шляхом безпосереднього внесення суб`єктом оціночної діяльності та оцінювачем ОСОБА_8 до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей щодо величини ринкової вартості об`єктів оцінки, склали та видали завідомо підроблені офіційні документи - звіти про оцінку майна ЖК «Аристократ» та «Оберіг», та в подальшому, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6 , використали вищезазначені завідомо підроблені документи.
17.01.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ч. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.
04.05.2020 ОСОБА_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28 ч.ч. 3, 4 ст. 358 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.01.2020, ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням розміру застави та покладенням низки обов`язків.
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 06.02.2020, ухвала слідчого судді від 23.01.2020 скасована в частини визначення розміру застави, в іншій частині - залишена без змін.
В результаті внесення застави до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді застави з покладанням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду;
3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 ;\
5) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16
6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право виїзду з України і в`їзд в Україну;
7) носити електронний засіб контролю.
В подальшому ухвалами слідчих суддів покладені на підозрюваного обов`язки неодноразово продовжувалися та ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.07.2020, строк дії обов`язків продовжено до 08.09.2020.
Також прокурор зазначає, що закінчити досудове розслідування у вказаний строк не представляється можливим, оскільки 08.05.2020 стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування. До теперішнього часу сторона захисту продовжує знайомитися з матеріалами.
Посилаючись на наведені вище обставини, а також на наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які продовжують існувати, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експерта чи спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення, прокурор просить продовжити строк дії покладених раніше на підозрюваного обов`язків на два місяці.
Прокурор Скибенко О.І. у судовому засіданні клопотання підтримав, пояснення надав аналогічні тексту клопотання. Зазначив, ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні ряду тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень, а тому, ризики вчинення підозрюваним будь-яких дій з метою уникнення від кримінальної відповідальності продовжують існувати і дотепер. На підставі зазначеного просив продовжити дію обов`язків.
Захисник Григорів В.Б. у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, надав пояснення з приводу того, що підозра є необґрунтованою, оскільки з тексту підозри вбачається, що відбулося заволодіння активами, хоча відповідальність повинна наступати виключно за заволодіння майном. В той же час, пояснив, що шкоди завдано нікому не було. Також зазначив, що з моменту застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу, прокурор посилається весь час на одні й ті ж ризики, хоча жодним чином не зазначає своїх дій, які ним виконувалися до мінімізації вказаних ризиків. Крім того з часом проведення досудового розслідування ризики зменшуються, що стороною обвинувачення зовсім не береться до уваги. ОСОБА_1 з моменту повідомлення йому про підозру не вчинив жодних дій, які б сторона обвинувачення могла покласти в обґрунтування хоча б одного ризику, наведені у клопотанні ризики жодним чином прокурором не доводяться. Також з огляду на стадію досудового розслідування, ризик знищення чи приховування речей, документів взагалі не може вважатися таким, що має місце. Просив відмовити у задоволенні клопотання.
Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав позицію захисника та додатково зазначив, що не вчиняв ніяких протиправних дій, інвестори справно отримують квартири у новобудовах. Пояснив, що у зв`язку з застосованим до нього обов`язком здачі документів для виїзду за кордон, не має можливості вивезти дітей на відпочинок за кордон, просив скасувати даний обов`язок.
Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши позицію учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків
У судовому засіданні встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 11.12.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017000000004969, в якому 17.01.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ч. 27, ч. 5 ст. 191 КК України/
04.05.2020 ОСОБА_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28 ч.ч. 3, 4 ст. 358 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.01.2020, ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням розміру застави у розмірі 2900 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 6 095 800 гривень.
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 06.02.2020, ухвала слідчого судді від 23.01.2020 скасована в частини визначення розміру застави, який збільшено до суми 40 000 000 гривень, в іншій частині - залишена без змін.
В результаті внесення застави до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді застави з покладанням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду;
3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 ;\
5) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16
6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право виїзду з України і в`їзд в Україну;
7) носити електронний засіб контролю.
В подальшому ухвалами слідчих суддів покладені на підозрюваного обов`язки неодноразово продовжувалися та з часом було скасовано обов`язок носіння електронного засобу контролю та заборона виїзду з населеного пункту без дозволу уповноваженої особи.
Востаннє, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.07.2020, строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , продовжено до 08.09.2020.
Постановою заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 05.02.2020, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000004969 від 11.12.2017, продовжено до дванадцяти місяців, тобто до 14 травня 2020 року.
08.05.2020 на виконання вимог ч. 1 ст. 290 КПК України стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні та надано доступ до матеріалів досудового розслідування. Дотепер сторона захисту знайомиться з матеріалами провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Отже, при вирішенні питання про доцільність продовження дії процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_1 , слідчий суддя має врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваним може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо обґрунтованості підозри
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікацій дій ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28 ч.ч. 3, 4 ст. 358 КК України, виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри тією мірою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У той же час, відносно наданих стороною захисту заперечень стосовно необґрунтованості підозри, повідомленої ОСОБА_1 , слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що надані заперечення стосуються саме питання остаточної винуватості або невинуватості підозрюваного, що у певній мірі виходить за межі повноважень слідчого судді при розгляді клопотання про продовження строку дії обов`язків покладених на підозрюваного. Належну оцінку таким доказам має дати суд при розгляді справи по суті. На даному етапі слідчий суддя має повноваження щодо встановлення доведеності того, що підозрюваний міг вчинити кримінальне правопорушення і чи є підстави для здійснення подальшого досудового розслідування, яке не обов`язково має закінчитись складанням обвинувального акта. Отже у своїх запереченнях сторона захисту ставить більш високі вимоги до оцінки доказів на цій стадії розслідування, ніж передбачено законом. З огляду на вказане, суд розглядає надані заперечення саме, як позицію сторони захисту щодо невинуватості підозрюваного та як аргумент для відмови у задоволенні клопотання про продовження строку дії обов`язків
Щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 194 КПК України, обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.
Так, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.01.2020 була встановлена наявність ризику можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду. Даний ризик також знайшов своє підтвердження і при вирішенні питання про продовження покладених на підозрюваного обов`язків до 08.09.2020. Втім, слідчим суддею було зазначено, що вказаний ризик істотно зменшився з огляду на внесення підозрюваним застави, його процесуальну поведінку та стадію досудового розслідування, на якій перебуває кримінальне провадження.
Так, стосовно загрози переховування підозрюваного, практика ЄСПЛ виходить з того, що якщо тяжкість покарання, якому може бути підданий підозрюваний, чи обвинувачений можна законно розглядати, як таку, що може спонукати до втечі, однак можливість жорстокого засудження є недостатньою для виправдання тримання під вартою (застосування запобіжного заходу). При цьому загроза втечі не випливає з простої можливості для обвинуваченого перетнути кордон держави. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно доказувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, її моральний облік, місце проживання, професію, прибуток, сімейні зв`язки, будь-які зв`язки з іншою країною, або наявність зв`язків в іншому місці.
Слідчий суддя констатує, що належна поведінка ОСОБА_1 під час досудового розслідування вказує на його свідоме дотримання покладених на нього обов`язків. Також слідчий суддя бере до уваги наявність у підозрюваного родинних зв`язків на території України та його соціальний статус. Одночасно із цим при вирішені питання про продовження дії покладених обов`язків, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні тяжких та особливо тяжких правопорушень, один з яких є корупційним, а отже, у разі доведення вини останнього, його загрожує покарання виключно у виді позбавлення волі, що, на думку слідчого судді, із врахуванням достатнього майнового стану підозрюваного, само по собі може бути мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
А тому, зазначене є достатнім для того, щоб дійти висновку про ймовірність існування ризику переховування, який і дотепер не зник.
Також, на переконання слідчого судді, продовжує існувати ризик можливого незаконного впливу на учасників цього кримінального провадження, в силу визначеної КПК України процедури отримання показів від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні - суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показах, які він безпосередньо сприймав. За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показів від свідків та дослідження їх судом.
Крім того, при врахуванні зазначеного ризику слідчим суддею береться до уваги той факт, що більша частина осіб, які є свідками у даному кримінальному провадженні, та інших підозрюваних, є співробітниками групи компаній «Укрбуд», які тривалий час перебували у підпорядкуванні ОСОБА_1 та останній міг встановити з ними тісні дружні та товариські відносини, використовуючи які зможе впливати на правдивість показань зазначених осіб у майбутньому з метою ухилення або мінімізації кримінальної відповідальності. З огляду на вказане, слідчий суддя вважає, що даний ризик продовжує мати місце.
Одночасно із цим, слідчий суддя вважає, що не знайшли свого підтвердження у ході розгляду справи наявність ризиків знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення. Так, у ході розгляду справи, прокурором не наведено достатніх доводів вважати, що з огляду на належну процесуальну поведінку підозрюваного та стадію завершення досудового розслідування, продовжує мати місце ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. В той же час прокурором не доведено, що з моменту попереднього продовження покладених на підозрюваного обов`язків, ОСОБА_1 вчинив дії, які дають підстави вважати, що почали існувати ризики, наявність яких не була встановлена ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.07.2020.
З приводу тверджень сторони захисту щодо скасування обов`язку здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, слідчий суддя зазначає, що вказаний обов`язок не може бути скасований на даному етапі досудового розслідування, оскільки прокурором доведено наявність ризику можливого переховування підозрюваного поза межами території України, що в свою чергу значно ускладнить можливість притягнення ОСОБА_1 до можливої кримінальної відповідальності та виконання можливого вироку суду.
З огляду на вищезазначене, враховуючи доведеність прокурором у судовому засіданні про продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які з часом проведення досудового розслідування хоча і значно зменшилися, але не перестали існувати повністю, особу підозрюваного та його належну процесуальну поведінку, ту обставину що підозрюваний ознайомився із 70 відсотками матеріалами досудового розслідування, слідчий суддя вважає за можливе клопотання прокурора задовольнити частково в частині визначення дати закінчення дії обов`язків та з метою мінімізації встановлених ризиків, продовжити дію обов`язків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись статтями: 107, 177, 178, 194 КПК України, слідчий суддя,
У Х В А Л И В:
Клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в судді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Скибенка О.І. про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по кримінальному провадженню № 42017000000004969 від 11.12.2017 - задовольнити частково.
Продовжити щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії покладених на нього обов`язків, а саме:
1) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
2) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
3) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 ; утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право виїзду з України і в`їзд в Україну.
Строк дії ухвали встановити до 12 жовтня 2020 року, включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні № 42017000000004969 від 11.12.2017.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя С. М. Мойсак