- Presiding judge (HACC) : Tkachenko O.V.
- Secretary : Bendiuzhyk Yu.A.
- Prosecutor : Zhovnytska A.V.
Справа № 761/2940/17
Провадження № 1-кп/991/19/20
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2020 року місто Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів - головуючого судді Ткаченка Олега Володимировича, суддів Коліуша Олега Леонідовича та Дубаса Віталія Михайловича (надалі - суд),
за участю:
секретаря судового засідання Бендюжик Ю.А.
прокурора Жовницької А.В.
обвинуваченої ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні під час підготовчого провадження у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду питання про звернення до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області для порушення питання про дисциплінарну відповідальність адвокатів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) 14 грудня 2015 року за № 42015220000001081 за обвинуваченням ОСОБА_1 (народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Фастів, Київської області, громадянка України, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,
ВСТАНОВИВ:
03 лютого 2020 року до Вищого антикорупційного суду із Шевченківського районного суду міста Києва надійшов обвинувальний акт із матеріалами судового провадження у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 14 грудня 2015 року за № 42015220000001081 за обвинуваченням ОСОБА_1 (народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Фастів, Київської області, громадянка України, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
08 вересня 2020 року, у зв`язку з систематичними неявками захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які діють в інтересах обвинуваченої ОСОБА_1 , у судові засідання, суд вважає за необхідне повторно звернутися до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області для порушення питання про дисциплінарну відповідальність зазначених адвокатів.
В судовому засіданні прокурор Жовницька А.В. зазначила про необхідність звернення до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у зв`язку з неявками адвокатів у судові засідання.
Обвинувачена ОСОБА_1 щодо звернення до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області пояснення надавати відмовилася.
Суд заслухав думки сторін кримінального провадження та дослідив наявні матеріали судового провадження за наслідком чого дійшов наступного висновку.
ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, яке відноситься до особливо тяжких злочинів відповідно до вимог ч. 6 ст. 12 КК України, у зв`язку з чим участь захисника у цьому кримінальному провадженні є обов`язковою відповідно до вимог ч. 1 ст. 52 КПК України.
Захист обвинуваченої ОСОБА_1 здійснюється: адвокатом ОСОБА_2 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 28 квітня 2016 року серії НОМЕР_4 видане Радою адвокатів Київської області, згідно Єдиного реєстру адвокатів України обліковується у Раді адвокатів Київської області, адреса: АДРЕСА_2, тел. НОМЕР_1 ), адвокатом ОСОБА_3 (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю від 15 жовтня 2001 року НОМЕР_5 видане Київською обласною КДКА, згідно Єдиного реєстру адвокатів України обліковується у Раді адвокатів Київської області, адреса: АДРЕСА_3, тел. НОМЕР_2 ) та адвокатом ОСОБА_4 (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю від 15 жовтня 2001 року НОМЕР_6 видане Радою адвокатів Житомирської області, згідно Єдиного реєстру адвокатів України обліковується у Раді адвокатів Київської області, адреса: АДРЕСА_4, тел. НОМЕР_3 ).
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 05 лютого 2020 року у вказаному кримінальному провадженні було призначено підготовче судове засідання на 18 лютого 2020 року, яке неодноразово відкладалося і на теперішній час не завершене, з огляду на нижче викладені обставини.
28 липня 2020 року захисники ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не з`явилися у підготовче судове засідання та надіслали на електронну пошту суду заяви про припинення повноважень адвокаті в якості захисників. У своїх заявах вони зазначили, що між ними та обвинуваченою ОСОБА_1 достроково припинені договірні відносини з надання правової допомоги, що має наслідком припинення їх повноважень як захисників у цьому кримінальному провадженні. Також у своїй заяві адвокат ОСОБА_2 повідомив суд про те, що, для здійснення захисту обвинуваченої нею залучені інші адвокати. Будь-яких документів та/або їх копій на підтвердження викладених у зазначених заявах обставин захисниками ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до суду надано не було.
У підготовчому судовому засіданні 28 липня 2020 року обвинувачена ОСОБА_1 спростувала вищезазначену інформацію та повідомила суд, що договір про надання правової допомоги вона з зазначеними адвокатами не розірвала, від їх послуг не відмовлялася, інших захисників на свій захист не залучала, а адвокати ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 продовжують здійснювати її захист у цьому кримінальному провадженні.
У даному судовому засіданні 28 липня 2020 року суд також встановив, що внаслідок неприбуття захисників були відкладені наступні підготовчі судові засідання, зокрема:
05 травня 2020 року у судове засідання не прибули захисники ОСОБА_4 та ОСОБА_3;
12 травня 2020 року у судове засідання не прибули захисники ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3;
22 травня 2020 року у судове засідання не прибули захисники ОСОБА_4 та ОСОБА_3;
04 червня 2020 у судове засідання не прибув захисник ОСОБА_4;
12 червня 2020 року у судове засідання не прибув захисник ОСОБА_3
Про дату, час та місце судових засідань зазначені захисники були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про виклик, проте не повідомили суд про неможливість та причини свого неприбуття.
Зважаючи на викладені обставини, колегія суддів 28 липня 2020 року постановила протокольну ухвалу (без видалення до нарадчої кімнати; із занесенням ухвали до журналу судового засідання), якою визнала неповажними причини неприбуття захисника ОСОБА_3 у призначені на 05 травня 2020 року, 12 травня 2020 року, 22 травня 2020 року, 12 червня 2020 року та 28 липня 2020 року підготовчі судові засідання; неприбуття захисника ОСОБА_2 у призначені на 12 травня 2020 року та 28 липня 2020 року підготовчі судові засідання та неприбуття захисника ОСОБА_4 у призначені на 05 травня 2020 року, 12 травня 2020 року, 22 травня 2020 року та 04 червня 2020 року підготовчі судові засідання.
Разом з тим, неповідомлення захисником ОСОБА_2 про неможливість прибути в призначений строк у судове засідання 12 травня 2020 року, неповідомлення захисником ОСОБА_3 про неможливість прибути в призначений строк у судові засідання, крім 28 липня 2020 року, а також неповідомлення захисником ОСОБА_4 про неможливість прибути в призначений строк, крім 28 липня 2020 року,- суд визнав порушенням вимог КПК України.
Право підозрюваного, обвинуваченого на захист є невід`ємною складовою закріпленого у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд. Кожен обвинувачений має право використовувати ефективну юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд.
Відповідно до вимог ст. 59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до вимог ст. 20 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені КПК України.
Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені КПК України строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 47 КПК України, захисник зобов`язаний використовувати засоби захисту, передбачені КПК України та іншими законами України, з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого та з`ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом`якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 47 КПК, захисник зобов`язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю підозрюваного, обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов`язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд, а у разі, якщо він призначений органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, - також і цей орган (установу).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 52 КПК України, участь захисника є обов`язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів. У цьому випадку участь захисника забезпечується з моменту набуття особою статусу підозрюваного.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 138 КПК України, поважними причинами неприбуття особи на виклик є: 1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання; 2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; 3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); 4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; 5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; 6) смерть близьких родичів, членів сім`ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; 7) несвоєчасне одержання повістки про виклик; 8) інші обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 324 КПК України, якщо в судове засідання не прибув за повідомленням прокурор або захисник у кримінальному провадженні, де участь захисника є обов`язковою, суд відкладає судовий розгляд, визначає дату, час та місце проведення нового засідання і вживає заходів до прибуття їх до суду. Одночасно, якщо причина неприбуття є неповажною, суд порушує питання про відповідальність прокурора або адвоката, які не прибули, перед органами, що згідно із законом уповноважені притягати їх до дисциплінарної відповідальності.
З огляду на вимогу, визначену в ч.1 ст. 324 КПК України, суд зазначає, що вжите слово «одночасно» не означає обов`язкового визнання неповажними причин неприбуття в судове засідання прокурора чи захисника в тому ж засіданні, в якому вони були відсутні, оскільки це позбавило б такого учасника судового провадження природнього права надати свої пояснення щодо підстав відсутності, а тому суд вважає можливим здійснювати встановлення фактичних підстав неприбуття в подальшому під час судового провадження.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний дотримуватися присяги адвоката України та Правил адвокатської етики.
Відповідно до вимог ст. 12-1 Правил адвокатської етики (затверджених рішенням з`їзду адвокатів України 09.06.2017 року (із змінами від 15.02.2019 року), адвокат повинен бути добропорядним, чесно та гідно виконувати свої професійні обов`язки. Адвокату заборонено робити завідомо неправдиві заяви стосовно суті доручення, фактичних обставин, що мають до нього відношення, їх правової оцінки, прав і обов`язків адвоката, клієнта, а також обсягу своїх повноважень щодо представництва інтересів клієнта.
Відповідно до вимог ст. 44 Правил адвокатської етики, під час здійснення професійної діяльності в суді адвокат повинен бути добропорядним, поводити себе чесно та гідно, стверджуючи повагу до адвокатської професії. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи.
Відповідно до вимог п.п. 3.3 п.3 Рішення № 37 Ради адвокатів України «Про встановлення плати за організаційне забезпечення розгляду заяв (скарг) до кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури та до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури» від 18 червня 2020 року, суди звільнені від плати за організаційне забезпечення розгляду заяв (скарг) до кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури та до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Відповідно до вимог п.10 Положення «Про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність» із доповненнями, внесеними рішенням Ради адвокатів України від 15 листопада 2019 року № 149, до заяв (скарг) щодо поведінки адвоката (далі узагальнено - заяви (скарги)) слід відносити: заяви (скарги) громадян; рішення, ухвали, постанови, звернення суддів.
Суд, з урахуванням позиції ЄСПЛ («Санніно проти Італії», «Кускані проти Сполученого Королівства») вважає, що хоча ведення захисту по суті є справою обвинуваченого та його адвоката, національні суди не повинні пасивно спостерігати за випадками неефективного представництва.
За таких обставин, своїми діями адвокати ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишили без правової допомоги обвинувачену ОСОБА_1 , чим позбавили її основоположного права на захист, закріпленого у ст. 63 Конституції України, а також порушили її право на розгляд цього провадження у розумні строки, що призвело до невиправданого затягування судового розгляду справи, що суперечить вимогам ч. 1 ст. 318 КПК України.
Враховуючи те, що в процесуальній поведінці адвокатів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 наявні ознаки дисциплінарних проступків, передбачених п. п. 3 та 5 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме порушення Правил адвокатської етики та неналежне виконання своїх професійних обов`язків, колегія суддів вважає за необхідне порушити перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Київської області питання про дисциплінарну відповідальність адвокатів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 138, 324 КПК України,-
ПОСТАНОВИВ:
Порушити перед Кваліфікаційно - дисциплінарною комісією адвокатури Київської області питання про притягнення адвоката ОСОБА_2 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 28 квітня 2016 року серії НОМЕР_4 видане Радою адвокатів Київської області, згідно Єдиного реєстру адвокатів України обліковується у Раді адвокатів Київської області, адреса: АДРЕСА_2, тел. НОМЕР_1 ) до дисциплінарної відповідальності.
Порушити перед Кваліфікаційно - дисциплінарною комісією адвокатури Київської області питання про притягнення адвоката ОСОБА_3 (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю від 15 жовтня 2001 року НОМЕР_5 видане Київською обласною КДКА, згідно Єдиного реєстру адвокатів України обліковується у Раді адвокатів Київської області, адреса: АДРЕСА_3, тел. НОМЕР_2 ) до дисциплінарної відповідальності.
Порушити перед Кваліфікаційно - дисциплінарною комісією адвокатури Київської області питання про притягнення адвоката ОСОБА_4 (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю від 15 жовтня 2001 року НОМЕР_6 видане Радою адвокатів Житомирської області, згідно Єдиного реєстру адвокатів України обліковується у Раді адвокатів Київської області, адреса: АДРЕСА_4, тел. НОМЕР_3 ) до дисциплінарної відповідальності.
Поштову адресу, номер засобу зв`язку та адресу електронної пошти Вищого антикорупційного суду зазначити у супровідних листах до цієї ухвали.
Надати Кваліфікаційно - дисциплінарній комісії адвокатури Київської області докази на підтвердження обставин, викладених у мотивувальній частині цієї ухвали, а також її копії з копіями доданих до неї документів для вручення адвокатам ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4, разом із супровідними листами до цієї ухвали та у відповідності до переліків, зазначених у цих супровідних листах.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її проголошення. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий суддя Ткаченко О.В.
Судді - Коліуш О.Л.
Дубас В.М.