- Presiding judge (HACC AC): Mykhailenko D.H.
- Judge (HACC AC): Kaluhina I.O., Semennykov O.Yu.
- Secretary : Onufriienko I.V.
Справа № 991/6409/20
Провадження №11-сс/991/738/20
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 вересня 2020 року місто Київ
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:
головуючого Михайленка Д. Г., суддів Калугіної І. О., Семенникова О. Ю.,
за участю секретаря судового засідання Онуфрієнко І. В.,
учасники судового провадження: захисник Єфименко В. В.,
розглянула апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_1 адвоката Єфименка Володимира Вікторовича на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.08.2020 про відмову у відкритті провадження за скаргою на постанову прокурора про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження № 12013220540000400 від 31.03.2013.
Історія провадження
1.Прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12013220540000400 від 31.03.2013, у зв`язку з чим захисник підозрюваного ОСОБА_1 адвокат Єфіменко В. В. звернувся до прокурора із клопотанням від 03.07.2020 про закриття кримінального провадження.
2.10.07.2020 прокурор відповідною постановою відмовив у задоволенні цього клопотання (далі - постанова прокурора від 10.07.2020) (а. с. 36-38).
3.30.07.2020 на вказану постанову захисник подав скаргу до слідчого судді.
4.20.08.2020 слідчий суддя Вищого антикорупційного суду відмовив у відкритті провадження за скаргою захисника.
5.28.08.2020 на вказану ухвалу захисник подав апеляційну скаргу.
Зміст оскаржуваної ухвали та мотиви слідчого судді
6.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.08.2020 відмовлено у відкритті провадження за скаргою захисника на постанову прокурора про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження № 12013220540000400 від 31.03.2013.
7.Ухвала мотивована тим, що скарга подана на рішення прокурора, яке не підлягає оскарженню слідчому судді на стадії досудового розслідування в порядку статті 303 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК). Слідчий суддя зазначила про неможливість оскарження бездіяльності прокурора та його рішення з підстав, передбачених пунктами 1 та 4 частини 1 статті 303 КПК відповідно, оскільки наявна постанова прокурора про відмову в закритті кримінального провадження. В свою чергу на стадії досудового розслідування відповідно до пункту 11 частини 1 статті 303 КПК може бути оскаржена відмова прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження лише з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини 1 статті 284 КПК - існує нескасована постанова слідчого, дізнавача, прокурора про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9 частини 1 статті 284 КПК, у кримінальному провадженні щодо того самого діяння, що розслідувалося з дотриманням вимог щодо підслідності. Проте захисник звернувся до прокурора з клопотанням про закриття кримінального провадження з інших підстав - у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12013220540000400.
Вимоги та доводи апеляційної скарги
8.Захисник в апеляційній скарзі висловлює прохання скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою направити справу до суду першої інстанції на новий розгляд іншим слідчим суддею.
9.Захисник зазначив, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням положень статті 303, 220 КПК, при цьому посилання слідчого судді на пункти 4 та 11 частини 1 статті 303 КПК є нерелевантним щодо суті скарги захисника. Висновки слідчого судді щодо нездійснення судового контролю за процесуальними рішеннями прокурора нівелюють суть ефективного юридичного захисту особи.
10.В обґрунтування вимог апеляційної скарги захисник зазначив, що за приписами статті 284 КПК кримінальне провадження закривається, якщо після повідомлення про підозру закінчився строк досудового розслідування. У такому разі закриття кримінального провадження є безумовним обов`язком прокурора. З цих підстав захисник звернувся до прокурора з клопотанням про закриття кримінального провадження, однак прокурор прийняв невмотивовану постанову про відмову в задоволенні цього клопотання. Отже, прокурор не вчинив дію, яку зобов`язаний був вчинити відповідно до статті 220 КПК - закрити кримінальне провадження або у разі відмови в задоволенні клопотання винести вмотивовану постанову, у зв`язку з чим така бездіяльність прокурора може бути оскаржена до слідчого судді на підставі пункту 1 частини 1 статті 303 КПК. Також захисник послався на те, що положеннями КПК не визначено термін «процесуальна дія», який вживається в статті 220 та пункті 1 частини 1 статті 303 КПК, тому слід керуватись загальними засадами кримінального провадження, зокрема, верховенством права та законністю.
11.Щодо строку апеляційного оскарження захисник зазначив, що отримав копію оскаржуваної ухвали 26.08.2020, відповідно апеляційна скарга подана ним 28.08.2020 - у передбачений КПК строк.
Позиції учасників судового провадження
12.Захисник підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
13.Прокурор надіслав до суду письмові заперечення проти апеляційної скарги.
Оцінка та мотиви Суду
14.Для вирішення апеляційної скарги Суд має дати відповідь на питання: 1) чи дотримано захисником строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді від 20.08.2020; 2) чи є бездіяльністю прокурора, яка підлягає оскарженню в порядку § 1 глави 26 КПК, невчинення прокурором дій щодо закриття кримінального провадження та його відмова в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав закінчення строку досудового розслідування, оформлена постановою.
15.На перше питання Суд надає ствердну відповідь, на друге -негативну.
(1) Чи дотримано захисником строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді від 20.08.2020?
16.Не зважаючи на призначення апеляційної скарги до розгляду, вказане питання має бути вирішено Судом, оскільки на етапі перевірки прийнятності апеляційної скарги суддя-доповідач не мав можливості перевірити додержання апелянтом строку апеляційного оскарження у зв`язку з відсутністю матеріалів провадження, про що зазначено в ухвалі від 20.08.2020.
17.Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення (пункт 3 частини 2 статті 395 КПК). Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення (абзац 2 частини 3 статті 395 КПК).
18.З матеріалів провадження вбачається, що: (1) 20.08.2020 слідчий суддя постановила ухвалу за відсутності та без повідомлення адвоката Єфименка В. В., який її оскаржує; (2) копія вказаної ухвали була направлена захиснику супровідним листом від 21.08.2020 (а. с. 44, 45), проте доказів її отримання адвокатом Єфименком В. В. в матеріалах провадження немає; (3) в апеляційній скарзі та в судовому засіданні захисник зазначив, що отримав оскаржувану ухвалу засобами поштового зв`язку 26.08.2020; (4) 28.08.2020 захисник подав апеляційну скаргу.
19.Отже, враховуючи дату відправки копії оскаржуваної ухвали та пояснення захисника щодо дати її отримання, Суд дійшов висновку, що захисник Єфименко В. В. подав апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді від 20.08.2020 у встановлений КПК строк.
(2) Чи є бездіяльністю прокурора, яка підлягає оскарженню в порядку § 1 глави 26 КПК, невчинення прокурором дій щодо закриття кримінального провадження та його відмова в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав закінчення строку досудового розслідування, оформлена постановою?
20.На досудовому провадженні захисником може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений КПК строк (пункт 1 частини 1 статті 303 КПК).
21.З наведеного формулювання бездіяльності прокурора, яка може бути оскаржена до слідчого судді, випливає три необхідні умови, які повинні мати місце, щоб була можливість задіяти судовий спосіб оскарження такої бездіяльності на етапі досудового розслідування: (1) клопотання має стосуватись необхідності проведення процесуальної дії; (2) обов`язок вчинити таку дію покладається КПК на прокурора; (3) такий обов`язок має бути виконаний у встановлений КПК строк.
22.У цьому провадженні захисник оскаржує постанову прокурора від 10.07.2020 про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження № 12013220540000400 від 31.03.2013 за підозрою ОСОБА_1 з підстав закінчення строку досудового розслідування. При цьому адвокат кваліфікує вказану постанову прокурора не як рішення, а як бездіяльність прокурора, яка полягає у невчиненні дій щодо закриття кримінального провадження та неприйнятті вмотивованої постанови про відмову в закритті кримінального провадження, яка, на його думку, може бути оскаржена на підставі пункту 1 частини 1 статті 303 КПК. З такими доводами Суд не погоджується з огляду на зазначене нижче.
23.Так, процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді (частина 1 статті 110 КПК). Рішення прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених КПК, а також коли прокурор визнає це за необхідне (частина 3 статті 110 КПК).
24.Клопотання сторони захисту про виконання будь-яких процесуальних дій прокурор зобов`язаний розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова.
25.Таким чином, постанова про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження є процесуальним рішенням прокурора.
26.Додатковим свідченням на користь вказаної позиції є те, що законодавець допускає оскарження слідчому судді на досудовому провадженні (і кваліфікує його саме як рішення, а не як дію) рішенняпрокурора про закриття кримінального провадження (пункт 4 частини 1 статті 303 КПК), яке за змістом (та наслідками) є протилежним рішенню про відмову в закритті кримінального провадження, та відмову прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини 1 статті 284 КПК (пункт 11 частини1 статті 303 КПК).
27.Оскарження як бездіяльності прокурора, як це передбачено пунктом 1 частини 1 статті 303 КПК, можливе лише у випадках, коли клопотання, яке подане в порядку статті 220 КПК (1) залишилося взагалі без будь-якого процесуального реагування або (2) у разі реагування на нього будь-яким іншим чином, ніж шляхом винесення мотивованої постанови, що повинно кваліфікуватись як неналежне процесуальне реагування на клопотання. Винесення за результатами розгляду клопотання вмотивованої постанови, як це передбачено частиною 2 статті 220 КПК, не може вважатися бездіяльністю прокурора, яка підлягає оскарженню до слідчого судді на підставі пункту 1 частини 1 статті 303 КПК.
28.Отже, у цьому провадженні захисник оскаржує не бездіяльність прокурора, а його рішення, прийняте за результатами розгляду клопотання у формі постанови від 10.07.2020 про відмову у його задоволенні. Вказане підтверджується не лише мотивами скарги та апеляційної скарги, а й безпосередньо вимогою скарги саме про скасування рішення прокурора - постанови від 10.07.2020, та відсутністю вимог про зобов`язання прокурора вчинити будь-яку процесуальну дію (як це б було у разі оскарження його бездіяльності).
29.Разом з тим, постанова прокурора від 10.07.2020 не належить до вичерпного переліку рішень прокурора, які можуть бути оскарженні на підставі статті 303 КПК.
30.Так, на досудовому провадженні стороною захисту може бути оскаржена лише відмова прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини 1 статті 284 КПК - існує нескасована постанова слідчого, дізнавача, прокурора про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9 частини 1 статті 284 КПК, у кримінальному провадженні щодо того самого діяння, що розслідувалося з дотриманням вимог щодо підслідності (пункт 11 частини 1 статті 303, пунктом 9-1 частини 1 статті 284 КПК). Проте захисник звернувся до прокурора з клопотанням про закриття кримінального провадження з інших підстав - у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12013220540000400.
31.Встановлення обставин, що є підставою для закриття кримінального провадження, та прийняття відповідного процесуального рішення у кримінальних провадженнях, в яких особі повідомлено про підозру, належить до повноважень прокурора. При цьому сам факт подання захисником клопотання про закриття кримінального провадження не є безумовною підставою для прийняття прокурором відповідного рішення. Тим більше положення пункту 10 частини 1 статті 284 КПК, якими передбачено закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування (на що посилався захисник в клопотання від 03.07.2020), до кримінального провадження № 12013220540000400 від 31.03.2013 не застосовуються, оскільки вказане кримінальне провадження було розпочато до набуття чинності вказаним пунктом (до 15.03.2018), вказана норма не має зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в ЄРДР після введення в дію цього пункту (підпункт 19 пункт 7 параграфу 1 розділу 4, пункт 4 параграфу 2 розділу 4 Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017).
32.Отже, постанова прокурора від 10.07.2020 про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження оскарженню не підлягає. При цьому КПК не передбачає повноважень слідчого судді оцінювати обсяг чи правильність викладених у постанові прокурора, яка не підлягає згідно зі статтею 303 КПК окремому оскарженню, мотивів відмови чи часткової відмови у задоволенні клопотання. Повноваженнями по перевірці таких постанов у частині їх мотивації КПК наділяє інших суб`єктів [суд (частина 2 статті 303 КПК) та керівники органів прокуратури (частина 6 статті 36 КПК)].
33.Фактично у цьому провадженні захисник своє право на оскарження рішення прокурора, яке не оскаржується під час досудового розслідування, намагається безпідставно трансформувати у скаргу на бездіяльність прокурора, яка передбачена пунктом 1 частини 1 статті 303 КПК.
34.Нормами КПК вичерпно та однозначно врегульовано питання, що є предметом оскарження у цьому провадженні, тому відсутні підстави для застосування загальних засад кримінального провадження на підставі частини 6 статті 9 КПК.
35.Враховуючи викладене вище, слідчий суддя дійшла правильного висновку, що постанови від 10.07.2020 про відмову задоволенні клопотання захисника про закриття кримінального не охоплюється переліком рішень, дій та бездіяльності, який закріплений в частині 1 статті 303 КПК. У зв`язку з чим законно відмовила у відкритті провадження за скаргою захисника.
36.Висновки Суду узгоджуються з практикою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду в аналогічних справах (наприклад, ухвала від 21.12.2019 у справі № 991/2562/19, ухвала від 24.04.2020 у справі № 991/3079/20, ухвала від 18.03.2020 у справі № 991/1877/20, ухвала від 02.06.2020 у справі № 991/3453/20).
37.Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (частина 5 статті 9 КПК). Так, в ухвалі ЄСПЛ щодо прийнятності заяви № 32671/02 у справі Скорик проти України зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги. Безумовно, право доступу до судів не є абсолютним, але може бути обмежене; це дозволено в тому розумінні, що право доступу «за своєю суттю вимагає регулювання державою, регулювання якої може змінюватися за часом та місцем відповідно до потреб та ресурсів громади та окремих людей». Тим не менш, застосовані обмеження не повинні обмежувати чи зменшувати доступ до особи таким чином або настільки, що порушується сама суть права (рішення у справі Ashingdane v. the United Kingdom від 28.05.1985, заява № 8225/78, § 57).
38.Наведені висновки ЄСПЛ хоча і сформульовані щодо випадків, які відмінні від оскарження судового рішення про відмову у відкритті провадження за скаргою на постанову слідчого про відмову в задоволенні клопотання захисника про відновлення досудового розслідування, проте встановлюють деякі загальні вимоги щодо прийнятності скарг і у кримінальному провадженні, зокрема, на етапі досудового розслідування. Так, законодавець у КПК, як це було мотивовано вище, чітко висловився щодо неможливості оскарження постанови прокурора про відмову у задоволенні клопотання захисника про закриття кримінального провадження. При цьому це обмеження не може вважатися таким, що порушує саму суть права на судове оскарження, оскільки доводи, викладені в скарзі, хоча і не можуть бути розглянуті слідчим суддею на етапі досудового розслідування по суті, проте це компенсується тим, що такі скарги (1) можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 (частина 2 статті 303 КПК); (2) можуть бути звернені до прокурора вищого рівня для перевірки та скасування незаконних й необґрунтованих постанов прокурорів нижчого рівня (частина 6 статті 36 КПК). Крім цього, КПК передбачає недійсність слідчих дій, проведених після закінчення строків досудового розслідування, та недопустимість доказів, отриманих на підставі таких слідчих дій (частина 6 статті 223 КПК).
39.З огляду на зазначене, встановлення законодавцем такого обмеження права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності прокурора на досудовому провадженні (шляхом встановлення їх вичерпного переліку) має на меті забезпечення належного здійснення правосуддя через збалансоване регулювання кількості справ, що надходять до слідчих суддів та створення умов для ефективного використання обмежених ресурсів судової влади.
40.За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін (пункт 1 частини 3 статті 407 КПК).
41.З огляду на вищевикладене Суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги адвоката Єфименка В. В. слід відмовити, а ухвалу слідчого судді залишити без змін.
42.Керуючись статтями 110, 284, 303, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК, колегія суддів постановила:
1.Апеляційну скаргу захисника Єфименко В. В. - залишити без задоволення.
2.Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.08.2020 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Г. Михайленко
Судді І. О. Калугіна
О. Ю. Семенников