- Presiding judge (HACC) : Shyroka K.Yu.
- Secretary : Puzyria V.R.
- Lawyer : Vylkov S.V.
- Prosecutor : Zhovnytska A.V.
Справа № 991/7486/20
Провадження1-кс/991/7692/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2020 року м.Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду Широка Катерина Юріївна,
за участю секретаря судового засідання Пузиря В.Р. ,
адвоката Вилкова С.В., (на підставі ордеру),
підозрюваного ОСОБА_1 ,
прокурора САП Жовницької А.В.
детектива НАБУ Рибалка Е.В.
розглядаючи у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора третього відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Жовницької Аліни Валеріївни про продовження строку дії обов`язків покладених згідно з ч. 5 ст. 194 КПК України підозрюваному ОСОБА_1 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Баба, Недригайлівського району, Сумської області, який займається адвокатською діяльністю відповідно до свідоцтва №1163 від 12.03.2004 року, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, у кримінальному провадженні № 52020000000000389 від 22.06.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 Кримінального кодексу України (КК України),
ВСТАНОВИЛА:
07 вересня 2020 року до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора третього відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Жовницької Аліни Валеріївни про продовження строку дії обов`язків покладених згідно з ч. 5 ст. 194 КПК України підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування, а прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснюють процесуальне керівництво, у кримінальному провадженні № 52020000000000389 від 22.06.2020 . У цьому провадженні ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 369 КК України.
Короткий виклад фактичних обставин, суть і правова кваліфікація кримінального правопорушення
Як зазначає прокурор у клопотанні, Головний підрозділ детективів НАБУ здійснює досудове розслідування за фактами пропозицій та надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, а саме Голові Фонду державного майна України (далі - Фонд, ФДМУ) ОСОБА_2 .
У віданні Фонду перебувають зокрема Акціонерне товариство «Одеський припортовий завод» (частка держави становить 99,5%) та Приватне акціонерне товариство «Черкасиобленерго» (частка держави становить 46%).
17.06.2020 року до ОСОБА_2 звернувся знайомий ОСОБА_3 (колишній Президент України) та попросив посприяти у вирішенні питання щодо корпоративного спору про продовження договору АТ «Одеський припортовий завод» і ТОВ «Енергетичний еквівалент» та призначення на посаду голови правління ПАТ «Черкасиобленерго» ОСОБА_4 . Це відбувалося в приміщенні Фонду, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9. ОСОБА_3 повідомив, що з приводу цих питань з працівниками Фонду контактуватиме адвокат ОСОБА_1 ОСОБА_2 погодився та зазначив, що від його імені переговори вестиме його радниця - ОСОБА_5 .
19.06.2020 року ОСОБА_5 зустрілася з адвокатом ОСОБА_1 та директором ТОВ «Енергетичний еквівалент» ОСОБА_6 . На зустрічі також був директор Департаменту управління корпоративними правами держави та державними підприємствами ФДМУ ОСОБА_7 . Під час зустрічі ОСОБА_6 та ОСОБА_1 попросили, щоби ОСОБА_2 , як Голова ФДМУ, посприяв в пролонгації дії договору на переробку за давальницькою схемою між ТОВ «Енергетичний еквівалент» та АТ «Одеський припортовий завод».
Після зустрічі ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_5 , що надасть ОСОБА_2 неправомірну вигоду за сприяння у вирішенні цього питання.
23.06.2020 року директор Департаменту ФДМУ ОСОБА_7 сказав ОСОБА_5 , що ОСОБА_1 також запропонував надати ОСОБА_2 неправомірну вигоду за призначення ОСОБА_4 за призначення на посаду голови правління ПАТ «Черкасиобленерго».
01.07.2020 року ОСОБА_1 зустрівся з ОСОБА_5 в ресторані « KRITIKOS » (м. Київ, бульвар Лесі Українки, 30В), і також запропонував вирішити питання призначення ОСОБА_8 головою правління АТ «Одеський припортовий завод».
При цьому, ОСОБА_1 повідомив, що надасть ОСОБА_2 неправомірну вигоду:
-за пролонгацію дії договору на переробку за давальницькою схемою між ТОВ «Енергетичний еквівалент» та АТ «Одеський припортовий завод» в розмірі 200 000 доларів США щомісяця;
-за призначення на посаду голови правління АТ «Одеський припортовий завод» ОСОБА_8 в розмірі 500 000 доларів США;
-за призначення на посаду голови правління ПАТ «Черкасиобленерго» ОСОБА_4 в розмірі 50 000 доларів США.
02.07.2020 року ОСОБА_1 знову зустрівся з ОСОБА_5 поряд з приміщенням ФДМУ. ОСОБА_5 повідомила йому, що ОСОБА_2 погодився на пропозицію, проте уточнив, що за призначення ОСОБА_4 на посаду голови правління ПАТ «Черкасиобленерго» треба надати 100 000 доларів США.
06.07.2020 року та 07.07.2020 року ОСОБА_1 знову зустрівся з ОСОБА_5 поряд з приміщенням ФДМУ, та повідомив, що планує передати неправомірну вигоду через банківську скриньку з метою конспірації. Він зазначив, що у визначеному ним банку буде орендовано дві скриньки - одна на ім`я ОСОБА_5 , а інша - на його ім`я. У обумовлений час вони удвох прибудуть до банківської установи, де відбудеться передача коштів в сумі 800 000 доларів США зі скриньки ОСОБА_1 до скриньки ОСОБА_5
08.07.2020 року, приблизно о 18:00, ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 зі своїм сином, ОСОБА_9 зустрілися у ресторані «Fabius» (м. Київ, Столичне шосе, 70). На цій зустрічі ОСОБА_1 підтвердив свій намір надати неправомірну вигоду на загальну суму 800 000 доларів США ОСОБА_2 , та ще раз пояснив спосіб передачі коштів (через банківську скриньку). Він уточнив, що 09.07.2020 року він передасть лише 300 000 доларів за призначення голови правління ПАТ «Черкасиоблеренго» та пролонгації договору між ТОВ «Енергетичний еквівалент» та АТ «Одеський припортовий завод». Решту грошових коштів, 500 000 доларів США буде вирішено після призначення ОСОБА_8 на посаду голови правління.
09.07.2020 року, приблизно о 16:00, ОСОБА_1 передав ОСОБА_5 неправомірну вигоду в сумі 199 900 доларів США за пролонгацію договору. Це відбулося у приміщенні АКБ «Індустріалбанк» за адресою: м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/7.
09.07. 2020 року о 16 год. 35 хв., ОСОБА_1 був затриманий детективами НАБУ на підставі п.п.3 ч.1 ст. 208 КПК України.
Обґрунтування клопотання
10.07.2020 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.369 КК України .
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.07.2020 року ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді застави в сумі 16 000 000 (шістнадцять мільйонів) гривень та покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України (КПК України):
-носити електронний засіб контролю;
-прибувати за вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;
-не відлучатися із м. Києва та Київської області, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;
-повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1 , інші документи, що дозволяють право на виїзд з України та в`їзд до України, а також перетин адміністративної межі з тимчасово окупованими територіями України;
-утримуватися від спілкування безпосередньо та опосередковано із ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_2 працівниками та службовими особами АКБ «ІндустріалБанк», АТ «Одеський припортовий завод», ПАТ «Черкасиобленерго», Фонду державного майна України, ТОВ «Енергетичний еквівалент»
Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 27 серпня 2020 року ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 21 липня 2020 в частині розміру застави було скасовано та застосовано до ОСОБА_1 заставу в розмірі 1500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3295 500 (три мільйони двісті дев`яносто п`ять тисяч п`ятсот) гривень.
Прокурор зазначив, що під час розгляду питання про обрання запобіжного заходу та розгляду Апеляційним судом Вищого антикорупційного суду скарги адвоката, обґрунтованість підозри ОСОБА_1 було підтверджено. Зазначив, що наявність процесуальних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, виправдовують застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу та покладення на нього процесуальних обов`язків, а саме:
ризик переховування від органів досудового розслідування та суду;
ризик знищення, ховання або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
ризик незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні;
ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином
З часу застосування запобіжного заходу ці ризики не зменшилися та продовжують бути. Прокурор просить продовжити на 2 місяці строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_1 ухвалою слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 21 липня 2020 року.
Доводи сторін
Прокурор та детектив підтримали клопотання, попросили його задовольнити. У своєму виступі прокурор також вказав на ключові аспекти клопотання, а саме на доведеність обґрунтованості підозри та ризики. Також, він надавав деякі пояснення щодо суті клопотання та на етапі дослідження доказів слідчою суддею.
Захисник Вилков С.В. та підозрюваний ОСОБА_1 заперечили проти задоволення клопотання. Вважають наявність процесуальних ризиків не доведеними стороною обвинувачення та формальними.
Адвокат зазначив, що його підзахисний сумлінно виконує покладені на нього обов`язки не порушував їх. Просили врахувати міцні соціальні та сімейні зв`язки, стан здоров`я підозрюваного що виключає ризик переховування. Ризик впливу на свідків вважає абстрактним припущенням та необґрунтованим, фактів впливу на жодного зі свідків не надано. Зазначили, що підозрюваний хвора людина, та засіб контролю у вигляді електронних браслетів перешкоджає йому для нормальної життєвої діяльності, він постійно відчуває його дію, так як в нього хворе серце і йому проведено стентування , тобто імплантовано стенти. Підозрюваний зазначив, що йому весь час рекомендовано проходити обстеження та лікування. Для цього він викликав поліцію, щоб зняти засіб контролю і виїхати для проходження лікування.
Вислухавши прокурора, захисників та підозрюваного, перевіривши матеріали кримінального провадження, слідча суддя приходить до висновку, зазначеного у мотивації суду.
Мотивація суду
Згідно зі ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. У разі необхідності строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України (ч. 7 ст. 194 КПК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії обов`язків згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто, при вирішенні питання про продовження строку дії обов`язків, необхідно керуватися положеннями щодо продовження строку тримання під вартою. Таким чином, строк дії обов`язків може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК України (ч. 3 ст. 197 КПК України).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 177 КПК України). Оскільки в процесуальному законодавстві нема чіткого визначення обґрунтованої підозри, слідча суддя звертається до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 2 ст. 8 КПК України). Обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (стандарт, визначений у Рішенні у справі Fox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32). Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (Рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184). Тому, цей стандарт доказування є досить низьким - необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчу суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
При продовженні строку дії обов`язків (як і при продовженні строку тримання під вартою), необхідно також оцінити обґрунтованість підозри протягом усього періоду накладення таких обов`язків. Обґрунтованість підозри має оцінюватися на кожному етапі - від початкового періоду після затримання особи, так і в подальшому, коли строк дії обов`язків продовжується. (Рішення у справі Ilgar Mammadov проти Азербайджану, заява № 15172/13 від 22 травня 2014 року, параграф 90)
Прокурор зазначає, що у клопотанні є докази, що вказують на наявність підстав для підозри ОСОБА_1 , і що така підозра є обґрунтованою.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 177 КПК України). Оскільки в процесуальному законодавстві нема чіткого визначення обґрунтованої підозри, слідча суддя звертається до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 2 ст. 8 КПК України). Обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (стандарт, визначений у Рішенні у справі Fox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32). Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (Рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184). Тому, цей стандарт доказування є досить низьким - необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчу суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
Слідча суддя також звертає увагу на правову кваліфікацію злочину у підозрі. Так, ОСОБА_1 інкримінується - пропозиція службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, надати їй неправомірну вигоду, та надання такої вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує та надає таку вигоду, дії з використанням наданого їй службового становища, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.
Необхідно оцінити відповідність підозри цій правовій кваліфікації лише для встановлення її обґрунтованості (тобто, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_1 міг вчинити саме цій злочин). При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація, а також оцінка всіх епізодів здійснюється судом під час судового розгляду справи.
Звертаючись до матеріалів клопотання, слідча суддя зазначає, що ОСОБА_1 було повідомлено про підозру на підставі зібраних доказів, детальний перелік яких знаходиться у клопотанні. Зокрема, було доведено факт того, що ОСОБА_1 мав декілька зустрічей з ОСОБА_5 , в тому числі разом з ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та своїм сином ОСОБА_9 стосовно питання призначення осіб на посади та вирішення питання корпоративного спору на предмет продовження договору між АТ «Одеський припортовий завод» і ТОВ «Енергетичний еквівалент» за неправомірну вигоду та причетність ОСОБА_1 до вчинення таких дій (підтверджується протоколом допиту свідка та протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіо-, відеоконтроль особи, та протоколом обшуку приміщення АКБ "ІНДУСТРІАЛБАНК" за адресою: м. Київ, вулиця Генерала Алмазова, будинок 18/7, під час якого у ОСОБА_5 вилучено: предмет неправомірної вигоди у розмірі 199900 доларів США, який передав ОСОБА_1 для ОСОБА_2 ), іншими доказами.
Слідча суддя зазначає, що інформація з доказів наданих до клопотання вказує на те, що ОСОБА_1 був причетний до дій, пов`язаних з наданням неправомірної вигоди службовій особі в інтересах того, хто пропонує, обіцяє та надає таку вигоду дії з використанням наданого їй службового становища.
Зважаючи на викладене у попередніх абзацах мотивації, слідча суддя переконана, що надані достатні підстави для наявності обґрунтованої підозри стосовно можливого вчинення ОСОБА_1 дій, що кваліфікуються за ч. 4 ст. 369 КК України.
Далі, слідча суддя оцінює наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Сторона обвинувачення зазначає про чотири такі ризики.
Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду
Прокурор зазначає, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, за який кримінальним законом передбачено відповідальність у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Також про ризик переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду свідчить те, що ОСОБА_1 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1 , за яким у 2018 році він 9 разів виїжджав на непідконтрольну територію України - перетинав адміністративну межу з тимчасово окупованою територією АР Крим, де у ОСОБА_1 та його дружини ОСОБА_13 у власності знаходиться щонайменше 5 об`єктів нерухомості (4 апартаменти та 1 машиномісце) за адресою: АДРЕСА_2 . У вказаних апартаментах ОСОБА_1 може проживати та переховуватись від органів слідства і суду.
Сторона захисту заперечує це, та зазначає, що ці підстави не впливають на наявність ризику переховування та зазначає про міцні соціальні зв`язки ОСОБА_1 .
Крім того, на виконання ухвали слідчої судді Вищого антикорупційного суду щодо обрання запобіжного заходу закордонний паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1 було здано у відповідні органи.
А ОСОБА_1 є хворою людиною та впродовж двох місяців виконував покладені на нього обов`язки належним чином.
В розумінні Кримінального кодексу України інкримінований ОСОБА_1 злочин є тяжким. Щодо суспільної небезпеки, слідча суддя приходить до висновку, що такий злочин має високий ступінь суспільної небезпеки, оскільки стосується можливого надання неправомірної вигоди службовій особі за отримання посад у великих національних компаніях України, вирішення важливих корпоративних питань з відомою компанією та використання своїх соціальних зв`язків для створення можливостей для осіб отримати ту чи іншу державну посаду в обхід обов`язкових процедур відбору та вирішити ті чи інші питання в обхід процедури передбаченої законом, що в свою чергу створює хибне уявлення у суспільства про розбудову Верховенство право в Україні.
При визначенні імовірності переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України слід враховувати тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним у злочині, у вчиненні якого він підозрюється. Врахування цієї обставини відповідає практиці Європейського суду з прав людини. При цьому, цей фактор не є визначальним.
У клопотанні зазначено, що ОСОБА_1 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон. Разом з тим, наявність паспортів для виїзду за кордон сама по собі не є підставою для встановлення ризику переховування, як і перебування ОСОБА_1 за кордоном.
Слідча суддя звертає увагу на те, що попри невелику кількість виїздів за межі України, ОСОБА_1 у 2018 році 9 разів виїжджав на непідконтрольну територію України - перетинав адміністративну межу з тимчасово окупованою територією АР Крим, де у ОСОБА_1 та його дружини ОСОБА_13 у власності знаходиться щонайменше 5 об`єктів нерухомості (4 апартаменти та 1 машиномісце) за адресою: АДРЕСА_2 . Ці обставини свідчать про можливість у підозрюваного ОСОБА_1 проживати та переховуватись від органів слідства і суду в Автономній Республіки Крим. Також в матеріалах клопотання надані докази, що ОСОБА_1 у 2018 році покидав територію України на приватному літаку.
Слідча суддя приходить до висновку, що ОСОБА_1 має реальну можливість перебувати за кордоном (або на території АРК Крим, що на час розгляду клопотання є тимчасово окупованою територією) протягом тривалого періоду часу. Ймовірність переховування, в такому випадку, значно зростає, оскільки тяжкість покарання, що йому загрожує, в сукупності з обґрунтованістю підозри та його можливістю бути за межами України, дають підстави вважати, що він може використовувати своє становище для того, щоби переховуватися у разі, якщо подальші слідчі дії будуть вказувати на його можливу причетність до зазначеного злочину. Враховуючи викладене вище, слідча суддя приходить до висновку, що існує ризик переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та/або суду.
Слідча суддя зобов`язана встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий (п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України). Втім, для всебічної оцінки обставин справи, слідча суддя аналізує доводи слідчого (детектива) стосовно інших ризиків, про які згадано у клопотанні.
Ризик знищення, ховання або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення
Прокурор зазначає, у відповідності до наданої обіцянки ОСОБА_1 обіцяв надати Голові Фонду державного майна України ОСОБА_2 неправомірну вигоду у розмірі 800 тисяч доларів США. Однак, 09.07.2020 ОСОБА_1 надав через ОСОБА_5 лише 199 900 доларів США Доларів США. Місцезнаходження решти суми неправомірної вигоди в розмірі 600 тисяч доларів США, яку ОСОБА_1 обіцяв передати для Голови Фонду державного майна України ОСОБА_2 , на даний час невідомо.
Зазначене свідчить про те, що ОСОБА_1 може сховати зазначені грошові кошти, які можуть бути речовим доказом, предметом злочину та підлягати спеціальній конфіскації.
Окрім цього, ОСОБА_1 може приховати або знищити докази щодо походження предмету неправомірної вигоди, вилучених 199900 доларів США та 600 тисяч доларів США, які можуть бути доказами вчинення ОСОБА_1 злочину, а також доказами причетності інших осіб, зокрема в інтересах яких надавалась неправомірна вигода.
Сторона захисту та підозрюваний заперечили, оскільки вважають, що ОСОБА_1 не може й не буде перешкоджати кримінальному провадженню.
Слідча суддя керується загальними засадами кримінального провадження, а саме принципами законності та верховенства права (пункти 1-2, частини 1 статті 7 КПК України). Слідча суддя також зазначає, що судове рішення повинно бути обґрунтованим і вмотивованим (частина 1 статті 370 КПК України). Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до правил оцінки доказів (частина 3 статті 370 КПК України). Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, суд повинен виносити вмотивовані рішення (наприклад, Рішення Великої Палати у справі Moreira Ferreira проти Португалії (no. 2) від 11 липня 2007 року, Заява № 19867/12, параграф 84). Вмотивованість вимагає від суду чітко вказати на підстави тієї чи іншої аргументації.
Аргументи сторони обвинувачення не дають можливості встановити, на підставі яких доказів сторона обвинувачення однозначно стверджує, що ОСОБА_1 може знищити, сховати або спотворити речі чи документи, необхідні для кримінального провадження. Відповідно, слідча суддя вважає, що такий ризик не доведено.
Ризик незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні
Прокурор зазначає, що ОСОБА_1 знайомий з колишнім Президентом України ОСОБА_3 та колишнім першим заступником Генерального прокурора України ОСОБА_10 ОСОБА_1 постійно демонстрував ОСОБА_5 свою впливовість у зв`язку із знайомством з ОСОБА_14 та ОСОБА_3 , демонстрував можливість випливу на високопосадовців усіх рівнів, зокрема на діючих керівників органів прокуратури. Повідомляв, що його син є помічником ОСОБА_3 , і що ОСОБА_10 просуває його по кар`єрі. Сторона обвинувачення вважає, що такі дії свідчать про намір ОСОБА_1 переконати ОСОБА_5 в його впливовості серед політиків та представників правоохоронних органів. Свідками та безпосередніми очевидцями злочинних дій ОСОБА_1 , на яких останній може незаконно впливати, можуть бути: ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , директор ТОВ «Енергетичний еквівалент» ОСОБА_6 , засновник товариства ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та працівників АКБ «ІндустріалБанк». В свою чергу, ОСОБА_1 може впливати на інших свідків через ОСОБА_3 , який має значний авторитет в суспільстві, зв`язки у правоохоронних органах, які здобув, перебуваючи на посаді Президента України. Таким чином, існує реальна загроза тиску ОСОБА_1 та інших осіб в його інтересах прямо або опосередковано на більшість свідків та очевидців вчинення злочину, які були зацікавлені у вчиненні злочину або щодо яких вчинявся злочин.
Сторона захисту заперечує, вказуючи на те, що можливість впливу на зазначених осіб не обґрунтовується жодними фактичними даними.
Слідча суддя, оцінюючи докази у сукупності, зважає на вид зв`язків між особами, що є свідками у цьому кримінальному провадженні. Доводи сторони обвинувачення вказують на те, що ОСОБА_1 може впливати на свідків у кримінальному проваджені. На це вказує протоколи допиту свідка ОСОБА_5 та протоколи за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіо-, відеоконтроль особи, які були надані до матеріалів клопотання.
В іншому випадку, слідча суддя би звернула увагу на те, що прямих доказів існування ризику (таких як встановлений адміністративний вплив на осіб, попередні факти незаконного впливу на осіб у кримінальному провадженні) не надано. Проте, матеріали у сукупності вказують на те, що вид зв`язків між особами у кримінальному провадженні, статус - адвоката, соціальні зв`язки підозрюваного дають підстави вважати, що підозрюваний має достатній обсяг впливу на зазначених осіб.
Відповідно, слідча суддя вважає, що такий ризик доведено.
Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином
Прокурор зазначає, що оскільки підозрюваний ОСОБА_1 тривалий час працював в органах прокуратури, підтримує дружні відносини з колишнім першим заступником Генерального прокурора України ОСОБА_10 , колишнім Президентом України ОСОБА_3 , син підозрюваного - ОСОБА_9 працює в органах прокуратури м. Києва, ОСОБА_1 має вплив та корупційні зв`язки в правоохоронних органах, судах та серед службових осіб органів державної влади, а також в політичних колах, а тому може здійснювати незаконний тиск не тільки на свідків, а й на слідчих та прокурорів, зокрема через засоби масової інформації, політиків, зокрема народних депутатів України.
Сторона захисту вважає, що такий ризик не доведено, вказуючи на те, що у ОСОБА_1 нема наміру перешкоджати досудовому розслідуванню.
Слідча суддя зазначає, що ризики потрібно оцінювати з посиланням на ряд факторів, які можуть або підтвердити існування такого ризики, або зробити його таким незначним, що він не виправдовує застосування запобіжного заходу. Сторона обвинувачення не наводить конкретних підтверджень того, що ОСОБА_1 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Вказані обставини, на які посилається прокурор, не дозволяють слідчій судді об`єктивно встановити факт можливого перешкоджання. Відповідно, слідча суддя вважає, що такий ризик не доведено.
Оскільки встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідча суддя вважає, що підозрюваному необхідно продовжити дію покладених на нього обов`язків.
Слідча суддя, в цілому, вбачає доцільним покласти на підозрюваного ОСОБА_1 ті ж обов`язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК України, що й були покладені раніше ухвалою судді Вищого антикорупційного суду від 21.07.2020 року
При цьому, слідча суддя враховує доводи захисника й підозрюваного стосовно того, що ОСОБА_1 не порушував обов`язків , добросовісно їх виконував, має хворобу серця та інші захворювання. Враховуючи це, слідча суддя вважає, що покладення обов`язку носити засіб контролю у вигляді електронних браслетів дійсно перешкоджає йому його життєвій діяльності , так як він відчуває стенти, які були імплантовані . Також у зв`язку з хворобою йому потрібно постійно відвідувати медичні заклади, а для цього потрібно викликати поліцію, щоби зняли електронні браслети. Слідча суддя приходить до висновку, що обґрунтованим буде послабити запобіжний захід та скасувати обов`язок «носити електронний засіб контролю» та що це не вплине на виконання ОСОБА_1 процесуальних обов`язків та буде пропорційним і ефективним заходом забезпечення виконання ним цих обов`язків на цій стадії провадження.
Таким чином, слідча суддя задовольняє клопотання частково.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. 176, 182, 193 КПК України, слідча суддя
ПОСТАНОВИЛА:
Клопотання прокурора третього відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Жовницької Аліни Валеріївни про продовження строку дії обов`язків покладених згідно з ч. 5 ст. 194 КПК України підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у кримінальному провадженні № 52020000000000389 від 22.06.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 Кримінального кодексу України (КК України),- задовольнити частково.
Продовжити строк дії обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, покладених ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.07.2020 на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився в селі Баба, Недригайлівського району, Сумської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, який займається адвокатською діяльністю відповідно до свідоцтва №1163 від 12.03.2004 року, в межах досудового слідства до 09 листопада 2020 року а саме:
-прибувати за вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;
-не відлучатися із м. Києва та Київської області, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;
-повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
-здати (залишити) на зберіганні до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1 , інші документи, що дозволяють право на виїзд з України та в`їзд до України, а також перетин адміністративної межі з тимчасово окупованими територіями України;
-утримуватися від спілкування безпосередньо та опосередковано із ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_2 працівниками та службовими особами АКБ «ІндустріалБанк», АТ «Одеський припортовий завод», ПАТ «Черкасиобленерго», Фонду державного майна України, ТОВ «Енергетичний еквівалент».
В іншій частині відмовити.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора України, що здійснює процесуальне керівництво за судовим розслідуванням.
Ухвала підлягає негайному виконанню після оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її проголошення.
Слідча суддя Широка К. Ю.