Search

Document No. 91456028

  • Date of the hearing: 09/09/2020
  • Date of the decision: 09/09/2020
  • Case №: 991/6715/20
  • Proceeding №: 62019100000000752
  • Instance: HACC
  • Judicial form: Criminal
  • Presiding judge (HACC) : Movchan N.V.
  • Secretary : Chebotarenka A.P.
  • Lawyer : Barnatskoho P.S.

Справа № 991/6715/20

Провадження1-кс/991/7468/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мовчан Н.В., за участю секретаря судового засідання Чеботаренка А.П., адвоката Барнацького П.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду скаргу адвоката Барнацького Павла Степановича, поданої в інтересах ОСОБА_1 , на постанову детектива про закриття кримінального провадження,

у с т а н о в и в:

До Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга, в якій адвокат Барнацький П.С. просив постанову детектива Другого відділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Сав`юка М.І. від 22.06.2020 про закриття кримінального провадження № 62019100000000752 від 20.06.2019 скасувати як незаконну, невмотивовану та необґрунтовану, оскільки вона не ґрунтується на всебічному, повному і неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, та є передчасною; повернути матеріали закритого кримінального провадження до Національного бюро, доручивши продовжити проведення досудового розслідування по матеріалам кримінального провадження № 62019100000000752 від 20.06.2019.

Скарга обґрунтована тим, що проаналізувавши постанову від 22.06.2020 про закриття кримінального провадження № 62019100000000752 від 20.06.2019, а також заяву від 05.03.2019, та інші матеріали, адвокат Барнацький П.С. вважає, що детектив Національного бюро Сав`юк М.І. виніс постанову про закриття кримінального провадження передчасно, невмотивовано, а слідство провів поверхнево, не в повному обсязі, не дослідивши всіх наявних доказів, не допитавши всіх свідків, не витребувавши всіх матеріалів та не надавши законну оцінку фактам, які встановлені в ході слідства.

Також адвокатом Барнацьким П.С. зазначено, що строк на оскарження постанови детектива від 22.06.2020 не пропущений, оскільки 04.08.2020 ОСОБА_1 , який з 30.06.2020 по 01.08.2020 перебував у відпустці за межами м. Львова, прибувши до місця свого проживання отримав звичайний конверт з вкладеною у нього постановою детектива Національного бюро Сав`юка М.І. про закриття кримінального провадження від 22.06.2020.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.08.2020 скаргу адвоката Барнацького П.С., подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову детектива про закриття кримінального провадження - повернуто особі, яка подала скаргу.

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду 20.08.2020 апеляційна скарга адвоката Барнацького П.С. задоволена, ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.08.2020 скасована.

31 серпня 2020 року матеріали за вказаною скаргою надійшли до Вищого антикорупційного суду та ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.09.2020 відкрито провадження за скаргою Барнацького П.С., поданою в інтересах ОСОБА_1 , на постанову детектива про закриття кримінального провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні питання щодо дотримання строків звернення зі скаргою .

На виконання ухвали слідчого судді від 01.09.2020 адвокатом Барнацьким П.С. у судовому засіданні зазначено, що ОСОБА_1 у період свої відпустки (з 01.07.2020 по 03.08.2020) перебував на відпочинку у м. Одесі, отримав оскаржувану постанову лише 04.08.2020 при цьому зробивши на поштового конверті відповідну відмітку.

Детектив Національного бюро Сав`юк М.І. повідомив, що постанова про закриття кримінального провадження направлена на адресу ОСОБА_1 22.06.2020 простою поштою, на підтвердження чого надав відповідні докази. Разом з цим, доказів, які б підтверджували дату отримання постанови ОСОБА_1 не надав, зазначивши, що надіслав її звичайним листом без повідомлення.

Згідно Розділу «Листи та поштові картки» Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою КМУ № 270 від 05.03.2009, простий лист/листівка пересилається простим порядком і не має трек-номера для відстеження. Прості листи доставляють за вказаною адресою, і листоноша залишає конверт у поштовій абонентській скриньці (або абонементській скриньці у відділенні).

Таким чином, достовірно встановити дату надходження та отримання простого відправлення адресатом неможливо, а тому враховуючи наявність на поштовому конверті відмітки поштового відділення про її направлення 24.06.2020 та відмітки ОСОБА_1 про його отримання 04.08.2020, слідчий суддя дійшов висновку, що докази того, що особа, яка подала скаргу, не дотрималась вимог ч. 1 ст. 304 КПК України відсутні.

У судовому засіданні адвокат Барнацький П.С. підтримав вимоги скарги, просив задовольнити з підстав, викладених у ній. Додатково зазначив, що детектив Національного бюро не провівши жодних слідчих дій, посилаючись на оспорюваний висновок Вищої кваліфікаційної комісії України дійшов висновку, що рішення комісії є правильним. Детектив Сав`юк М.І. при винесенні оспорюваної постанови не провів слідчі дії, у тому числі: не витребував матеріали із ВККС України написані ОСОБА_2 ; не встановив особу, яка написала звернення під іменем ОСОБА_2 ; не допитав помічника члена ВККСУ ОСОБА_3 на предмет того, що він надав для ознайомлення звернення за 5 хвилин до засідання комісії; не допитав власників готелю «ІНФОРМАЦІЯ_2» та власників ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_1 », де нібито проживав ОСОБА_2 ; не допитав членів ВККСУ ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 ; не провів спільний допит між ОСОБА_1 та членами ВККСУ ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 ; не витребував з НАЗК дані щодо ОСОБА_1 ; не обрахував суму нанесених ОСОБА_1 збитків, тощо. Також просив слідчого суддю за результатом розгляду справи постановити окрему ухвалу, якою встановити допущенні детективом порушення при здійсненні досудового розслідування у межах кримінального провадження № 62019100000000752 від 20.06.2019.

Детектив Національного бюро Сав`юк М.І. у судове засідання не прибув, просив розгляд справи провести за його відсутності. У письмовому повідомленні зазначив, що підстави для задоволення скарги відсутні, оскільки, кримінальне провадження № 62019100000000752 від 20.06.2019 закрито на підставі абз.2 п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, тобто, з підстав, які не залежать від волі детектива або будь-якої іншої посадової особи.

Заслухавши пояснення адвоката Барнацького П.С., дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження № 62019100000000752 від 20.06.2019, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України під час досудового розслідування заявником може бути оскаржене рішення про закриття кримінального провадження.

Досліджуючи надані матеріали кримінального провадження слідчим суддею встановлено, що 20.06.2019 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 23.04.2019 у справі № 757/13668/19-к, якою зобов`язано компетентних осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою ОСОБА_1 з приводу зловживання службовим становищем членами Вищої кваліфікаційної комсії суддів України.

Встановлено, що у заяві про кримінальні правопорушення ОСОБА_1 зазначив, що він обіймає посаду судді Львівського окружного адміністративного суду та на підставі Конституції України та Закону України «Про судоустрій і статус суддів» проходив кваліфікаційне оцінювання, яке складалось із різних етапів. В ході вказаного оцінювання члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України були проінформовані Національним агентством з питань запобігання корупції щодо повної перевірки декларації ОСОБА_1 на підставах та із врахуванням пріоритетності, а також ними було досліджено повідомлення ОСОБА_2 з приводу порушення суддею положень Закону України «Про запобігання корупції». За результатами проведення оцінювання членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 прийнято рішення від 09.11.2018 про порушення ОСОБА_1 вимог ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» та невідповідність займаній посаді судді Львівського окружного адміністративного суду і внесення подання до Вищої ради правосуддя з рекомендацією про звільнення останнього з посади судді, що завдало йому істотної шкоди станом на лютий 2019 року у розмірі 159138,56 грн. На переконання ОСОБА_1 , вказані члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, використавши дані завідомо неправдивого повідомлення про вчинення порушення законодавства у сфері запобігання корупції, зловживаючи владою, всупереч інтересам служби перебрали на себе повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції в частині перевірки законності походження його статків, внаслідок чого, на його думку, вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 364 КК України.

Дослідженням матеріалів кримінального провадження № 62019100000000752 від 20.06.2019встановлено, що постановою прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління ДБР, розташованого у м. Києві, що поширює свою діяльність на м. Київ прокуратури міста Києва Ільяшенка А.В від 21.04.2020 визначено підслідність у кримінальному провадженні № 62019100000000752 від 20.06.2019 за детективами Національного антикорупційного бюро України.

Тобто, з дня внесення відомостей до ЄРДР, а сае: з 20.06.2019, та до 21.04.2020 досудове розслідування здійснювалося слідчими Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві. За вказаний період слідчим першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, Юхименком В.І. винесено постанову від 23.12.2019 про доручення слідчим Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, допитати ОСОБА_1 у статусі свідка. На виконання вказаної постанови 24.01.2020 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, направлено матеріали на 35 аркушах, а саме: протокол допиту свідка ОСОБА_1 від 15.01.2020, та додатки до нього. Доказів, які б свідчили про проведення слідчими Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві,інших слідчих (розшукових) дій чи прийняття процесуальних рішень, матеріали кримінального провадження не містять.

Встановлено, що постанова від 21.04.2020 про зміну підслідності кримінального провадження № 62019100000000752 від 20.06.2019 з матеріалами кримінального провадження надійшли до Національного бюро 27.04.2020 вх. № 006/12602-00, що підтверджується супровідним листом від 22.04.2020.

З дня надходження матеріалів кримінального провадження до Національного бюро детективом жодної процесуальної дії не вчинено, лише 22.06.2020 року постановою детектива Національного бюро Сав`юка М.І. закрито кримінальне провадження № 62019100000000752 від 20.06.2019 у зв`язку з закінченням строку досудового розслідування згідно абзацу 2 пункту 10 частини 1 статті 284 КПК України.

Постанова детектива від 22.06.2020 обґрунтована тим, що у ході досудового розслідування кримінального провадження № 62019100000000752 від 20.06.2019 виникли обставини, які перешкоджають подальшому збиранню доказів та проведенню необхідних слідчих та процесуальних дій, зокрема закінчився строк досудового розслідування та жодній особі не повідомлено про підозру. Разом з цим, детектив зазначив, що обставини, викладені у заяві ОСОБА_1 , свідчать про незгоду з рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України № 1954/ко-18 стосовно каліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді. При визначенні кількості балів Вища кваліфікаційна комісія суддів України оцінювала всі критерії, а звернення ОСОБА_2 не стало основною підставою для прийнятого рішення.

Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України на слідчого суддю покладається функція здійснення контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному

Основна мета функції судового контролю полягає в захисті прав і законних інтересів учасників кримінального судочинства. Для її досягнення перед судовим контролем постає низка завдань: а) запобігти неправомірним діям і рішенням, що порушують конституційні права і свободи громадян; б) відновлювати права, безпідставно порушені органами досудового розслідування; в) надавати правомірним діям і рішенням особи, що провадить дізнання, слідчого, прокурора юридичної сили, легалізувавши, тим самим, отримані докази.

Враховуючи те, що процесуальне рішення про закриття кримінального провадження має істотне значення для кримінального провадження, слідчий суддя при розгляді скарги на відповідні постанови, перевіряє не лише дотримання процесуального порядку закриття кримінального провадження, а й підстави його закриття.

Постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (ст. 110 КПК України).

У свою чергу, слідчий суддя, на якого Кримінальним процесуальним кодексом України покладено обов`язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод і інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, зобов`язаний перевірити законність прийнятої слідчим постанови.

Так, згідно із абз. 2 п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані закрити кримінальне провадження у разі, коли строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру.

Відповідно до ч. 1 ст. 219 КПК України, в редакції на дату винесення оскаржуваної постанови, строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру у кримінальному провадженні щодо злочину невеликої або середньої тяжкості становить дванадцять місяців.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 364 КК України відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України, у редакції на дату винесення оскаржуваної постанови, є злочином середньої тяжкості, а тому строк досудового розслідування становить дванадцять місяців з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Матеріали кримінального провадження не містять даних щодо повідомлення будь-кому у даному провадженні про підозру або про прийняття слідчим, прокурором рішення про звернення з клопотанням до слідчого судді про продовження строку досудового розслідування у порядку ч.1 ст. 294 КПК України.

Згідно із абзацом 2 ч. 5 ст. 294 КПК України строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає.

Тобто, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62019100000000752 від 20.06.2019, встановлений ст. 219 КПК України, сплинув 20.06.2020та поновлений бути не може, а оскаржувана постанова винесена детективом поза межами строку досудового розслідування.

Крім того, слідчим суддею не встановлено порушення обчислення строків досудового розслідування та на відповідні обставини адвокат Барнацький С.П. у скарзі також не посилався, як і не спростовував висновки детектива про закінчення строку досудового розслідування.

З огляду на викладене, слідчий суддя, дійшов висновку, що оскільки у кримінальному провадженні сплинув строк досудового розслідування і детектив, виконуючи імперативну норму п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, правомірно виніс постанову про закриття кримінального провадження, адже пройшло більше дванадцяти місяців з дати внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, у кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру, то дії детектива відповідають вимогам КПК України.

Разом з цим, слідчий суддя погоджується з доводами особи, якою подано скаргу, про те, що досудове розслідування проведено поверхнево, не в повному обсязі, однак, з урахуванням того, що строк досудового розслідування вже сплив, підстави для задоволення скарги відсутні, оскільки скасування постанови слідчого від 22.06.2020 року про закриття кримінального провадження не спричинить жодних правових наслідків в даному кримінальному провадженні, так як строк досудового розслідування подовженню вже не підлягає, і матеріали кримінального провадження № 62019100000000752 від 20.06.2019за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, не можуть бути направлені до Національного антикорупційного бюро України для продовження досудового розслідування, оскільки у детектива вже немає на це відповідних повноважень. Крім того, враховуючи викладене, прийняття детективом рішення про поновлення досудового розслідування та будь-яких інших процесуальних дій у даному кримінальному провадженні буде носити завідомо незаконний характер.

Посилання адвоката Барнацького П.С. щодо навмисного пропущення детективом строків досудового розслідування та як наслідок допущення бездіяльності, а також необхідності направлення матеріалів кримінального провадження для продовження здійснення досудового розслідування слідчим суддею відхиляються, з таких підстав.

Відповідно до ч. 5 ст. 40 КПК України, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог ст. 36 КПК України, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, прокурор уповноважений, в числі інших, приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження та продовження строків досудового розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно із частиною 3 статті 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 28 КПК України проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя, за відсутності клопотання слідчого, прокурора, не наділений повноваженнями на прийняття рішення про продовження строку досудового розслідування та не вправі покладати на слідчого, прокурора обов`язок проводити досудове розслідування за межами визначеного законом строку.

Водночас, слідчий суддя звертає увагу, що питання про визнання можливої бездіяльності детектива виходить за межі предмету скарги, а тому не приймається до уваги при розгляді питання про скасування постанови про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування.

Вимоги адвоката Барнацького П.С. щодо вирішення слідчим суддею питання за результатом розгляду скарги про притягнення детектива до відповідальності за невиконання своїх процесуальних повноважень, шляхом винесення «окремої ухвали», є безпідставними.

Так, згідно із ст. 23-2 КПК України (в редакції 1960 року) суд при наявності на те підстав виносить окрему ухвалу (постанову), якою звертає увагу державних органів, громадських організацій або посадових осіб на встановлені по справі факти порушення закону, причини і умови, що сприяли вчиненню злочину і вимагають вжиття відповідних заходів. Окрему ухвалу (постанову) може бути також винесено при виявленні судом порушень прав громадян та інших порушень закону, допущених при провадженні дізнання, досудового слідства або при розгляді справи нижчестоящим судом.

Однак, норми Крмінального процесуального кодексу України (в редакції 2012 року), діючі на момент розгляду цієї скарги, не містять такого виду судового рішення як «окрема ухвала», лише передбачають заходи реагування, зокрема, притягнення до відповідальності, встановленої законом, порушників порядку судового засідання (ст. 330 КПК України).

Разом з цим, підстави та порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника Національного антикорупційного бюро України визначені ст. 28 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» та Положенням про Дисциплінарну комісію Національного антикорупційного бюро України, затвердженим наказом директора НАБУ № 77 від 14.07.2020.

Керуючись ст. 2, 7, 284, 303-309, 372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя Н. В. Мовчан