Document No. 91490552

справа № 991/3193/20

провадження №11-сс/991/423/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2020 року м.Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого - судді Семенникова О.Ю.,

суддів: Калугіної І.О., Чорненької Д.С.,

секретаря судового засідання Таран Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника Попкова Павла Олександровича, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29 квітня 2020 року про відмову у відкритті провадження за скаргою,

ВСТАНОВИЛА:

Зміст оскаржуваного рішення і встановлені судом обставини.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29 квітня 2020 року відмовлено у відкритті провадження за скаргою захисника Попкова П.О., поданої в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , на бездіяльність Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України в особі начальника третього слідчого відділу - старшого слідчого групи Крупки Р.О., яка виразилась у нездійсненні невідкладного повідомлення Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України про скасування ухвали Печерського районного суду м. Києва від 18 вересня 2017 року у справі №757/52257/17-к згідно з ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 11 грудня 2017 року у справі №11-сс/796/4961/2017.

Відмовляючи у відкритті провадження, слідчий суддя зазначив, що зазначена бездіяльність не може бути оскаржена в порядку, передбаченому п.1 ч.1 ст.303 КПК України, як бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк, оскільки зазначена норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов`язків, виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством. Також, оскарження такого виду бездіяльності, про яку зазначено в скарзі, не передбачено і в будь-якому іншому пункті ч.1 ст.303 КПК України, де визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

Не погоджуючись і вказаним рішенням слідчого судді, вважаючи його необґрунтованим, захисник Попков П.О. звернувся з апеляційною скаргою до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з вимогами про скасування ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29 квітня 2020 року, якою відмовлено у відкритті провадження за скаргою та призначення нового розгляду скарги у Вищому антикорупційному суді.

В обґрунтування апеляційної скарги захисник зазначив, що 19 грудня 2017 року, посилаючись на п.4.7. Інструкції, затвердженої наказом №3/1/2/5/2/2 від 09 січня 1997 року, він звернувся до слідчого Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Крупки Р.О. з клопотанням про негайне повідомлення Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України (далі - Департамент) про скасування згідно з ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 11 грудня 2017 року ухвали Печерського районного суду м. Києва від 18 вересня 2017 року про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Листом від 26 грудня 2017 року слідчий Крупка Р.О. повідомив захисника Попкова П.О. про здійснення такого повідомлення Департаменту, проте 06 квітня 2020 року захиснику Попкову П.О. стало відомо, що лише листом від 24 січня 2018 року слідчий повідомив Департамент про скасування ухвали Печерського районного суду м. Києва від 18 вересня 2017 року, що і стало підставою для звернення зі скаргою до слідчого судді.

На переконання захисника Попкова П.О., відмовляючи у відкритті провадження за скаргою, слідчим суддею не враховано, що бездіяльність слідчого, про яку йдеться у скарзі, носить комплексний характер та охоплює, в тому числі, порушення встановленого ст.220 КПК України строку на розгляд клопотання сторони захисту. Оскільки бездіяльність, що виявилась у несвоєчасному і неналежному розгляді клопотання від 19 грудня 2017 року в порядку ст.220 КПК України, на думку захисника Попкова П.О., носить похідний характер від бездіяльності, що була предметом оскарження до слідчого судді, а тому у якості окремого предмету оскарження у прохальній частині скарги не зазначалась.

Також, захисник Попков П.О. вважає, що приписи п.1 ч.1 ст.303 КПК України слід тлумачити широко, оскільки в його формулюванні використовується словосполучення «а також у нездійсненні інших процесуальних дій», тому зазначена норма не містить вичерпний перелік випадків бездіяльності слідчого чи прокурора, що може бути предметом оскарження в порядку п.1 ч.1 ст.303 КПК України, а можливість оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк, не залежить від формального питання назви нормативно-правового акту, яким такий строк встановлено.

Позиції учасників судового провадження.

Захисник Попков П.О. в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про відмову від апеляційної скарги, просив її прийняти та розглянути разом з апеляційною скаргою за його відсутності.

Прокурор у судове засідання не з`явився, надав суду клопотання, в якому заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив розглянути апеляційну скаргу за його відсутності та відмовити в її задоволенні.

Мотиви суду.

Надаючи оцінку заяві захисника Попкова П.О., поданої в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , про відмову від апеляційної скарги, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.1 ст.403 КПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї до закінчення апеляційного розгляду. Захисник підозрюваного, обвинуваченого, представник потерпілого можуть відмовитися від апеляційної скарги тільки за згодою відповідно підозрюваного, обвинуваченого чи потерпілого.

З урахуванням того, що Попков П.О. є захисником підозрюваного ОСОБА_1 від якого на адресу суду не надходила згода на відмову від апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне відмовити захиснику Попкову П.О. у прийнятті відмови від апеляційної скарги та перейти до її розгляду по суті.

Відповідно до п.18 ч.1 ст.3 КПК України слідчий суддя наділений повноваженнями судового контролю у кримінальному провадженні.

Здійснення такого контролю шляхом прийняття рішень за скаргами на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, визначено главою 26 КПК України.

Перелік рішень, дій чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, передбачений положеннями ч.1 ст.303 КПК України. Скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора за ч.2 ст.303 КПК України не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді.

Зокрема, предметом оскарження згідно з п.1 ч.1 ст.303 КПК України може бути бездіяльність прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.

За вимогами ч.4 ст.304 КПК України слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.

На думку колегії суддів, слідчим суддею при постановленні оскаржуваної ухвали зазначені вимоги закону дотримано в повному обсязі, виходячи з наступного.

Так, слідчим суддею вірно зазначено про наявність обов`язкових ознак бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, та може бути оскаржена за положеннями п.1 ч.1 ст.303 КПК України, а саме: 1) слідчий або прокурор наділені обов`язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК України строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена.

Таким чином, наведена норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов`язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.

З матеріалів судового провадження вбачається, що 19 грудня 2017 року, посилаючись на п.4.7. Інструкції, затвердженої наказом №3/1/2/5/2/2 від 09 січня 1997 року, захисник Попков П.О. звернувся до слідчого Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Крупки Р.О. з клопотанням про негайне повідомлення Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України (далі - Департамент) про скасування, згідно з ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 11 грудня 2017 року, ухвали Печерського районного суду м. Києва від 18 вересня 2017 року про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Листом від 26 грудня 2017 року слідчий Крупка Р.О. повідомив захисника Попкова П.О. про здійснення такого повідомлення Департаменту, проте 06 квітня 2020 року захиснику Попкову П.О. стало відомо, що лише листом від 24 січня 2018 року слідчий повідомив Департамент про скасування ухвали Печерського районного суду м. Києва від 18 вересня 2017 року, що і стало підставою для звернення зі скаргою захисника Попкова П.О. до слідчого судді з вимогами про визнання протиправною бездіяльність слідчого Крупки Р.О., яка виявилась у нездійсненні невідкладного повідомлення Департаменту про скасування ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18 вересня 2017 року та визнання протиправною бездіяльність слідчого Крупки Р.О., яка виявилась у невиконанні запиту Департаменту від 02 січня 2018 року

Відтак, за вимогами та обставини, викладеними у поданій до слідчого судді скарзі вбачається, що предметом оскарження не є бездіяльність слідчого Крупки Р.О., пов`язана із невчиненням процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк, оскільки заявлені захисником Попковим П.О. вимоги та обґрунтування скарги зводяться до встановлення та констатації за допомогою судового рішення, в даному випадку - ухвали слідчого судді, наявності чи відсутності в діях слідчого Крупки Р.О. порушень пунктів 1.9. та 4.7. Інструкції, затвердженої наказом №3/1/2/5/2/2 від 09 січня 1997 року щодо строків повідомлення та виконання запиту Департаменту.

Таким чином слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку, що оскаржувана бездіяльність слідчого не підлягає оскарженню в порядку п.1 ч.1 ст.303 КПК України, адже строки, про які йдеться у скарзі захисника Попкова П.О. і які, на його думку, не дотримано слідчим, не встановлені КПК України.

Також колегія суддів вважає помилковими доводи захисника Попкова П.О. про те, що п.1 ч.1 ст.303 КПК України не містить вичерпного переліку випадків можливої бездіяльності слідчого або прокурора та про формальність зазначення в цій нормі посилання до строку встановленому саме КПК України. Зазначені доводи захисника спростовуються приписами викладеними в ч.2 ст.303 КПК України, відповідно до якої, скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не передбачені у ч.1 ст.303 КПК України, можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу. Отже, право на оскарження бездіяльності слідчого, про яку йдеться у скарзі, сторона захисту може реалізувати у підготовчому судовому засіданні.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що відмовляючи на підставі ч. 4 ст. 304 КПК України у відкритті провадження за скаргою захисника Попкова П.О., який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , на бездіяльність Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України в особі начальника третього слідчого відділу - старшого слідчого групи Крупки Р.О., яка виявилась у нездійсненні невідкладного повідомлення Департаменту про скасування ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18 вересня 2017 року та невиконанні запиту Департаменту від 02 січня 2018 року, слідчий суддя прийшов до правильного та обґрунтованого висновку щодо неможливості оскарження в порядку визначеному у Главі 26 КПК України зазначеної бездіяльності слідчого на стадії досудового розслідування.

Таким чином під час постановлення оскаржуваної ухвали слідчим суддею дотримано передбачені кримінальним процесуальним законодавством вимоги, порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, в тому числі за вимогами та обставинами, викладеними захисником Попковим П.О. в апеляційній скарзі, колегією суддів не встановлено, у зв`язку з чим оскаржувана ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає залишенню без змін, а відтак вимоги апеляційної скарги захисника Попкова В.І., який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , підлягають залишенню без задоволення.

Керуючись ст. ст. 303, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Заяву захисника Попкова П.О. про відмову від апеляційної скарги залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу захисника Попкова Павла Олександровича, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29 квітня 2020 року про відмову у відкритті провадження за скаргою залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

_____________ ______________ ______________

Семенников О.Ю. Калугіна І.О. Чорненька Д.С.