- Presiding judge (HACC) : Oliinyk O.V.
- Secretary : Puzyria V.R.
- Lawyer : Hlushka Yu.M.
Справа № 991/6217/20
Провадження1-кс/991/6398/20
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 вересня 2020 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі:
слідчого судді ОСОБА_1,
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
представників власника майна ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника власника майна ТОВ«Голдвейн» адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна, яке подане у кримінальному провадженні №42014000000000521 від 18.06.2014,
ВСТАНОВИВ:
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_4 від 23.07.2020, подане в інтересах ТОВ«Голдвейн» в порядку ст.174 КПК України, в якому він просить: скасувати арешт майна, що належить ТОВ«Голдвейн», який був накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14.07.2017 у справі №757/40451/17-к, а саме:
-цілісного майнового комплексу, бази мисливства та спортивно-любительської ловлі риби, загальною площею 3021 кв.м., що за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, Циблівська сільська рада, урочище Біле озеро (реєстраційний номер 362397432233);
-земельної ділянки площею 1,5944га, кадастровий номер 3223387800:02:019:0001, що за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, Хоцьківська сільська рада (реєстраційний номер 227791932233).
Обставини, на які посилається особа, яка подала клопотання
14.07.20017 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва за результатами розгляду клопотання прокурора групи прокурорів Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №42016000000003536 (справа №757/40451/17-к) було постановлено ухвалу про накладення арешту на майно ТОВ «ГОЛДВЕЙН».
Розгляд питання щодо арешту майна було здійснено за відсутності представника власника, тому на підставі ч. 1 ст. 174 КПК України ТОВ «ГОЛДВЕЙН» має право на звернення до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту майна.
Зі змісту клопотання прокурора та постановленої слідчим суддею ухвали про арешт майна вбачається, що метою застосування такого заходу забезпечення є нібито існуюча необхідність забезпечення спеціальної конфіскації такого майна та застосування щодо нього конфіскації як виду покарання. Такі доводи сторони обвинувачення є безпідставними, арешт на майно ТОВ «ГОЛДВЕЙН» було накладено необґрунтовано та всупереч вимог ст.170-173 КПК України, сама ухвала слідчого судді про арешт майна є невмотивованою та необґрунтованою, порушує права та законні інтереси ТОВ«ГОЛДВЕЙН», у зв`язку з чим вказане Товариство вже протягом більш ніж трьох років протиправно позбавлене права розпоряджатися та користуватися своїм майном.
Висновки слідчого судді про арешт майна у зв`язку із необхідністю забезпечення можливої конфіскації майна у кримінальному провадженні є безпідставними. Згідно з вимогами ч.1 ст.59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає у примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є виключно власністю засудженого, тобто особи, щодо якої судом буде вирішене обвинувачення по суті та ухвалене судове рішення у формі вироку. Тому це майно не може бути конфісковане відповідно до ст. 59 КК України, так як воно є власністю юридичної особи ТОВ «ГОЛДВЕЙН», а не особи, яка є підозрюваною в цьому кримінальному провадженні. Також ч. 5 ст. 170 КПК України визначено, що з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання може бути накладено виключно на майно підозрюваного, обвинуваченого та засудженого.
Відповідно до матеріалів кримінального провадження, провадження щодо ТОВ«ГОЛДВЕЙН» як юридичної особи не здійснюється, його посадовим особами повідомлення про підозру не вручалось та це товариство, по суті, має процесуальний статус третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, зміст якого визначений у ст. 64-2 КПК України.
У порушення приписів п. 6 ч. 1 ст. 91 та ст. 92 КПК України сторона обвинувачення не довела, що належне ТОВ «ГОЛДВЕЙН» майно може підлягати спеціальній конфіскації. Сторона обвинувачення не дослідила обставини і підстави переходу права власності на земельну ділянку та майновий комплекс та, як наслідок, дійшла хибного висновку про те, що це нерухоме майно придбавалось ТОВ «Голдвейн» у 2013 році, безпідставно стверджуючи, що воно було придбане за кошти, отримані злочинним шляхом, що не відповідає дійсності.
У абзаці третьому п. 1 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної антикорупційної політики у зв`язку з виконанням Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України» чітко визначено, що заходи кримінально-правового характеру, в тому числі зміни до статей 96-1, 96-2 Кримінального кодексу України, не мають зворотної дії і не поширюються на злочини та суспільно небезпечні діяння, що підпадають під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною Кримінального кодексу України, вчинені до набрання чинності цим Законом.
На недопустимість застосування у цьому випадку положень про спеціальну конфіскацію вказують і вимоги частини другої статті 4 КК країни, відповідно до якої злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час чинення цього діяння, а також ст. 5 КК України, у розумінні якої закон не може мати зворотної дії в часі, якщо він погіршує становище особи.
Незважаючи на це, під час розгляду клопотання прокурора та вирішення питання про арешт майна, слідчий суддя не звернув увагу на дату його придбання та не зіставив час набуття товариством права власності на це майно з редакцією закону про кримінальну відповідальність, яка була чинною на той момент, тому не врахував відсутність підстав для спеціальної конфіскації цього майна та необхідності його арешту.
Також при розгляді клопотання прокурора та постановлення ухвали про його задоволення, у слідчого судді об`єктивно були відсутні підстави для арешту майна товариства з метою забезпечення його спеціальної конфіскації, так як сторона обвинувачення не довела те, що це майно було придбане безоплатно або за ціну вищу або нижчу ринкової вартості і ТОВ «ГОЛДВЕЙН» знало чи повинно було знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у п. 1-4 ч. 1 ст. 96-2 КК України, тобто не було дотримано вимог, передбачених в абзаці другому ч.4 ст. 170 КПК України.
На підставі наведеного вище, представник ТОВ «ГОЛДВЕЙН» вважає, що ухвала слідчого судді від 14.07.2017 у справі №757/40451/17-к була постановлена з порушенням вимог ст. 2, 9, 16, ч. 1, 5 ст. 170, ч. 1, 2 ст. 173 КПК України в частині обґрунтованості, підстав та правомірності накладення арешту на майно третьої особи з метою забезпечення спеціальної конфіскації та конфіскації цього майна як виду покарання. Таким чином, арешт на майно накладено необґрунтовано, а тому він підлягає скасуванню слідчим суддею на підставі ст. 174 КПК України в порядку судового контролю за дотримання прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, учасником якого є ТОВ«ГОЛДВЕЙН» як третя особа власник арештованого майна.
Позиція учасників провадження в судовому засіданні
Представник власника майна ТОВ «ГОЛДВЕЙН» адвокат ОСОБА_3 підтримав подане клопотання і просив скасувати накладений арешт повністю з підстав, наведених у ньому.
Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, що здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №42014000000000521, у судове засідання не з`явився. Однак прокурор ОСОБА_6 29.07.2020 та прокурор ОСОБА_7 17.08.2020 надіслали суду аналогічні за змістом письмові пояснення, в яких просили відмовити у задоволенні клопотання адвоката та провести його розгляд за відсутності прокурора. У поясненнях прокурори зазначили, що арешт накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14.07.2017 на майно ТОВ «ГОЛДВЕЙН» з метою забезпечення спеціальної конфіскації та конфіскації як виду покарання. У кримінальному провадженні триває виконання вимог ст.290 КПК України, рішення про закінчення досудового розслідування у порядку, передбаченому ст. 283 КПК України, не прийнято, що підтверджується витягом з ЄРДР. За таких обставин, враховуючи, що арешт накладено на майно, питання про спеціальну конфіскацію якого відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України вирішується при ухваленні рішення, яким закінчується кримінальне провадження, наразі потреба в подальшому застосуванні цього заходу не відпала. За аналогічними клопотаннями адвоката про скасування арешту майна слідчими суддями Печерського районного суду міста Києва неодноразово ухвалювались рішення, зокрема 22.12.2017 у справі №757/73257/17-к про залишення клопотання без задоволення; 11.03.2019 у справі №757/24743/18-к про відмову у задоволенні клопотання. За таких обставин доводи адвоката про необґрунтованість, незаконність та безпідставність арешту є неналежними.
Встановлені обставини справи, мотиви та оцінка слідчого судді
На підставі поданих учасниками провадження документів та матеріалів судової справи №757/40451/17-к, витребуваної із Печерського районного суду міста Києва, встановлено, що у провадженні детективів Національного антикорупційного бюро України перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №42014000000000521 від 18.06.2014, у тому числі за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст. 28, ч. 2 ст. 364; ч. 3 ст. 209КК України, матеріали досудового розслідування щодо яких були спочатку виділені 13.03.2018 із кримінального провадження № 42016000000003536 в окреме провадження під номером №42018000000000563, та в подальшому 24.05.2018 об`єднані в одне провадження із №42014000000000521. Процесуальне керівництво в цьому кримінальному провадженні здійснюють прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. 29.11.2019 детектив НАБУ повідомив сторону захисту, що досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні завершено 03.12.2018 слідчим управлінням Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України.
У кримінальному провадженні № 42016000000003536 від 18.11.2016 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.07.2017 у справі №757/40451/17-к за результатами розгляду клопотання прокурора групи прокурорів Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 накладено арешт на майно ТОВ «ГОЛДВЕЙН» цілісний майновий комплекс, базу мисливства та спортивно-любительської ловлі риби, загальною площею 3021 кв.м., що за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, Циблівська сільська рада, урочище Біле озеро (реєстраційний номер 362397432233); земельну ділянку площею 1,5944га, кадастровий номер 3223387800:02:019:0001, що за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, Хоцьківська сільська рада (реєстраційний номер 227791932233), шляхом заборони розпоряджатися або користуватися вказаним майном.
З клопотання прокурора і ухвали слідчого судді від 14.07.2017 вбачається, що арешт на майно ТОВ«ГОЛДВЕЙН» накладено метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання та спеціальної конфіскації. В ухвалі зазначено про обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.209КК України, санкція якої передбачає конфіскацію майна, та наявність даних про те, що ОСОБА_8 вчиняв дії, направлені на маскування та легалізацію (відмивання) доходів (грошових коштів), одержаних злочинним шляхом, за допомогою ТОВ«ГОЛДВЕЙН», майно ТОВ«ГОЛДВЕЙН» відповідає вимогам ч. 1 ст. 96-2 КК України. Розгляд клопотання прокурора був здійснений слідчим суддею без виклику власника майна, щодо якого накладений арешт, та підозрюваного.
Положеннями ч. 1 ст. 174 КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Також арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
За змістом ст. 26 КПК України, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України, при цьому сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, що визначені КПК України.
Мотивуючи подане клопотання, представник ТОВ «ГОЛДВЕЙН» ОСОБА_4 зазначає, що рішення про застосування арешту майна прийняте необґрунтовано, не відповідає фактичним обставинам та нормам КК України і КПК України щодо накладення арешту на майно з метою конфіскації та з метою спеціальної конфіскації, тому слідчий суддя вирішує безпосередньо поставлене перед ним питання необґрунтованості накладення арешту.
У статті170КПК України(вредакції,чинній начас постановленняухвали проарешт майнаслідчим суддею)визначено,що арештоммайна єтимчасове,до скасуванняу встановленомуцим Кодексомпорядку,позбавлення заухвалою слідчогосудді абосуду правана відчуження,розпорядження та/абокористування майном,щодо якогоіснує сукупністьпідстав чирозумних підозрвважати,що воноє доказомзлочину,підлягає спеціальнійконфіскації упідозрюваного,обвинуваченого,засудженого,третіх осіб,конфіскації уюридичної особи,для забезпеченняцивільного позову,стягнення зюридичної особиотриманої неправомірноївигоди,можливої конфіскаціїмайна.Завданням арештумайна єзапобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч. 2, 4 ст. 170 КПК України з метою забезпечення спеціальної конфіскації арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 КК України.
Пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 КК України (в редакції, чинній на час набуття права власності на майновий комплекс 17.05.2014) визначено, що спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 1) одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення злочину, фінансування та/або матеріального забезпечення злочину або винагороди за його вчинення; 3) були предметом злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
Відповідно до матеріалів справи, із 01.03.2013 на підставі договору купівлі-продажу частки у розмірі 100 % у статутному капіталі ТОВ «ГОЛДВЕЙН» це товариство перейшло під контроль ОСОБА_8 через ТОВ «КУА «Юнісон Фінанс» (наданий час ТОВ«КУА «Ексельсіор») і його довірену особу. Після цього статутний капітал ТОВ «ГОЛДВЕЙН» був збільшений на 2,5млнгрн за рахунок, як підозрює сторона обвинувачення, незаконно отриманих коштів. У матеріалах судової справи №757/40451/17-к наявна інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 13.07.2017, згідно з якою право власності на цілісний майновий комплекс з реєстраційним номером 362397432233 у ТОВ«ГОЛДВЕЙН» виникло на підставі свідоцтва про право власності, виданого 17.05.2014 Реєстраційною службою Переяслав-Хмельницького міськрайонного управління юстиції у Київській області; право власності на земельну ділянку кадастровий номер 3223387800:02:019:0001 (реєстраційний номер 227791932233) за ТОВ«ГОЛДВЕЙН» зареєстроване 29.11.2013 на підставі договору купівлі-продажу від 03.12.2012 та державного акту ЯГ № 244983 від 18.08.2006.
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України (у редакції, що діяла станом на 03.12.2013) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Одночасно з цим абзац другий частини шостої статті 126 ЗК України передбачав, що на державному акті про право власності на земельну ділянку нотаріус, який посвідчує (видає) документ, та орган, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, роблять відмітку про перехід права власності на земельну ділянку із зазначенням документа, на підставі якого відбувся такий перехід.
Представник ТОВ «ГОЛДВЕЙН» не надав слідчому судді документів, що підтверджують обставини, на які є посилання у клопотанні щодо набуття 03.12.2012 товариством права власності на арештоване майно, тобто до того, як частка у статутному капіталі була відчужена ТОВ«КУА «Юнісон Фінанс». Так, не було надано договор купівлі-продажу від 03.12.2012 між ТОВ «Інвестиційна компанія «Укркапітал» (продавець) та ТОВ «Голдвейн» (покупець) щодо відчуження земельної ділянки, який би підтверджував ціну продажу та її відповідність ринковій, нормативній оцінці, та документів про здійснення фактичної оплати за цим договором. У клопотанні адвокат зазначив, що в договорі купівлі-продажу мова йде про те, що продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти у власність та оплатити цілісний майновий комплекс та що продавець передає у власність покупця земельну ділянку, а покупець приймає земельну ділянку та сплачує за неї обговорену грошову суму. У додатках до клопотання наявна лише одна сторона державного акта про право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223387800:02:019:0001, але відсутня титульна сторона цього акта та передбачені абзацом другим ч. 6 ст. 126 ЗК України відмітки нотаріуса і державного реєстратора про перехід права власності на земельну ділянку. Судові рішення господарських судів, додані до клопотання, не є правовстановлюючими документами на нерухоме майно та в них наявна згадка лише про факт укладення договору купівлі-продажу від 03.12.2012, але не встановлено обставин і дат набуття ТОВ«ГОЛДВЕЙН» прав власності на земельну ділянку і майновий комплекс. Тобто на час розгляду клопотання про скасування арешту представник ТОВ«ГОЛДВЕЙН» не довів фактів виконання товариством своїх зобов`язань за укладеним договором купівлі-продажу та набуття прав власності на об`єкти нерухомого майна до 01.03.2013.
Закон України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України стосовно виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України» № 222 від 18.04.2013, яким Кримінальний кодекс України доповнений нормами щодо спеціальної конфіскації (статті 96-1, 96-2) набрав чинності 15.12.2013.
На підставі наведеного вище, враховуючи, що ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 209КК України, в період з 2011 року по 2017рік, тобто закінчення злочину припадає на час після внесення до Кримінального кодексу України змін щодо спеціальної конфіскації, а нерухоме майно, на яке накладено арешт, відповідно до свідоцтва про право власності набуто ТОВ «ГОЛДВЕЙН» 17.05.2014, тобто після того, як до ОСОБА_8 перейшов контроль над цим товариством, слідчий суддя дійшла висновку, що накладення арешту ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14.07.2017 у справі №757/40451/17-к на майно ТОВ«ГОЛДВЕЙН» з метою забезпечення спеціальної конфіскації було здійснене обґрунтовано, за наявності для того необхідних фактичних і правових підстав.
Згідно з п. 3 ч. 2, ч. 5 ст. 170 КПК України, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.209КК України, санкція якої передбачає можливість призначення покарання у вигляді конфіскації майна.
У частині першій ст. 59 КК України визначено, що покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Кримінально-виконавчий кодекс у статті 49 передбачає, що конфіскації підлягає майно, що є власністю засудженого, в тому числі його частка у спільній власності, статутному фонді суб`єктів господарської діяльності, гроші, цінні папери та інші цінності, включаючи ті, що знаходяться на рахунках і на вкладах чи на зберіганні у фінансових установах, а також майно, передане засудженим у довірче управління.
На підставі наведених норм законодавства України та з урахуванням того, що з наявних матеріалів кримінального провадження не вбачається, що підозрюваний ОСОБА_8 є власником арештованих земельної ділянки та майнового комплексу, або має частку у статутному фонді ТОВ«ГОЛДВЕЙН», то накладення арешту ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14.07.2017 у справі №757/40451/17-к на майно ТОВ«ГОЛДВЕЙН» з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання було здійснене за відсутності для того необхідних правових підстав.
Аргумент адвоката про відсутність постанови про визнання арештованого майна речовими доказами не може бути підставою для визнання накладення арешту необґрунтованим, оскільки норми КПК України (ст. 170-173 КПК України) щодо вирішення питання про арешт майна не передбачають обов`язку прокурора надавати таку постанову чи необхідності перевірки слідчим суддею її наявності, та, відповідно, не пов`язують можливість арешту майна із наявністю чи відсутністю рішення сторони обвинувачення про визнання майна речовим доказом у кримінальному провадженні. Згідно з правилами ч.1 ст.173 КПК України, відмова в задоволенні клопотання про арешт майна можлива лише, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 частини 1 статті 170 КПК України.
Щодо доводів представника ТОВ «ГОЛДВЕЙН» про відсутність у матеріалах інформації про набуття майна товариством за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, слідчий суддя зауважує, що, як зазначено вище, до клопотання про скасування арешту адвокат не додав жодного документу, який би містив відомості про ціну придбання земельної ділянки та майнового комплексу та про факт сплати такої ціни на користь продавця, у зв`язку із чим з`ясування питання про оплатність набуття майна товариством та про співвідношення цін договорів із ринковою вартістю є неможливим в межах цієї судової справи.
Отже, за наслідками розгляду клопотання представника ТОВ «ГОЛДВЕЙН» як власника арештованого майна слідчий суддя дійшла висновку, що накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14.07.2017 арешт на майно з метою забезпечення спеціальної конфіскації у кримінальному провадженні, яке на даний час триває, є обґрунтованим і тому відсутні підстави для його скасування.
Слідчий суддя враховує і те, що питання про скасування арешту майна відповідно до правил ч.4 ст. 174 КПК України також уповноважений вирішувати суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд. Зокрема, суд скасовує арешт майна у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Зважаючи на те, що представники власника майна не довели наявність обставин, які б підтверджували необґрунтованість обох підстав для арешту майна ТОВ«ГОЛДВЕЙН», клопотання про скасування арешту задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 22, 26, 170, 174, 309, 369-372, 392 КПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна, що належить ТОВ«Голдвейн» (ідентифікаційний код 38148517), який був накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14.07.2017 у справі №757/40451/17-к, а саме: цілісного майнового комплексу, бази мисливства та спортивно-любительської ловлі риби, загальною площею 3021 кв.м., що за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, Циблівська сільська рада, урочище Біле озеро (реєстраційний номер 362397432233); земельної ділянки площею 1,5944га, кадастровий номер 3223387800:02:019:0001, що за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, Хоцьківська сільська рада (реєстраційний номер 227791932233).
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1