- Presiding judge (HACC) : Moisak S.M.
- Secretary : Zaplatynskoi K.V.
- Lawyer : Tetarchuk I.V.
Справа № 991/7637/20
Провадження1-кс/991/7842/20
У ХВ АЛ А
14 вересня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду у м. Києві скаргу адвоката ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_4, на неповернення тимчасово вилученого майна по кримінальному провадженню № 42016110350000102 від 01.04.2016,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшли матеріали скарги представника власника майна ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_3, по кримінальному провадженню № 42016110350000102 від 01.04.2016, у якій адвокат прохає зобов`язати детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 повернути ОСОБА_4 вилучене майно.
В обґрунтування вимог скарги адвокат зазначає, що 15.07.2020 детективами Національного антикорупційного бюро України проведено обшук земельної ділянки АДРЕСА_1 та будівель, що знаходяться на ній, яка на праві власності належить ОСОБА_4 . За результатами даного обшуку детективами було вилучено: портфель шкіряний коричневого кольору «Carlton», пластикова коробка з чорним низом, сірим прозорим верхом із написом «Technics органайзер середній» та червоною ручкою.
У зв`язку із тим, що в ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду, якою надавалося право на проведення обшуку за вищевказаною адресою, не було прямо зазначено про відшукання та вилучення таких особистих речей ОСОБА_4, як портфель шкіряний та пластикова коробка, а на теперішній час відсутнє судове рішення про їх арешт, адвокат зазначає, що вони є тимчасово вилученим майном і підлягають поверненню володільцю.
27.08.2020 заявником до Національного бюро подано клопотання про повернення вилученого під час проведення обшуку майна, втім, постановою від 28.08.2020 частково відмовлено у задоволенні клопотання та вищевказані речі володільцю повернуті не були. Відповідна постанова адвокатом отримана 03.09.2020.
Посилаючись на вищезазначене та на приписи КПК України, адвокат прохає зобов`язати детектива Національного бюро Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 повернути тимчасово вилучене майно його власникові.
Адвокат ОСОБА_3 у судовому засідання скаргу підтримала та пояснення надала аналогічні її тексту. Додатково пояснила, що посилання детектива на призначення дактилоскопічної експертизи ніяким чином не регулюють питання незаконного утримання стороною обвинувачення вилученого майна, яке не має жодного відношення до обставин справи. У зв`язку з чим просила скаргу задовольнити та зобов`язати детектива повернути вилучене майно.
Представник Національного антикорупційного бюро України у судове засідання не з`явився, про час та місце засідання повідомлений належним чином. До початку засідання, від детектива ОСОБА_6 надійшли письмові заперечення, відповідно до яких вилучений портфель та пластикова коробка мають значення для досудового розслідування кримінального провадження, яке було внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань після проведення обшуку та на теперішній час матеріали проведеного обшуку виділені до провадження під окремими номером 52020000000000506, досудове розслідування по якому здійснюється за ст. 366-1, ч. 4 ст. 368 КК України. З огляду на те, що пластикова коробка та шкіряний портфель можуть містити на собі сліди вчинення даних кримінальних правопорушень, тобто бути речовими доказами у провадженні, з метою їх збереження, детектив прохає відмовити у задоволенні скарги адвоката.
Вивчивши матеріали скарги, вислухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши надані суду заперечення, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу.
Як встановлено у судовому засіданні, Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016110350000102 від 01.04.2016, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366, ч.1 ст. 212 (чинна до 25.09.20219), ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 191 КК України.
15.07.2020 детективами Національного антикорупційного бюро України проведено обшук земельної ділянки АДРЕСА_1 та будівель, що знаходяться на ній, яка на праві власності належить ОСОБА_4 . У ході даного обшуку детективами вилучено матеріальні цінності, що перебували у володінні та користуванні останньої.
Як вбачається зі змісту скарги, адвокатом, яка діє в інтересах ОСОБА_4 оскаржується бездіяльність детективів Національного антикорупційного бюро України щодо неповернення тимчасово вилученого під час проведення обшуку майна, а саме: портфеля шкіряного коричневого кольору «Carlton» та пластикової коробки з чорним низом, сірим прозорим верхом із наліпкою «Technics органайзер середній» з червоною ручкою.
Відповідно до протоколу обшуку від 15.07.2020, у ході його проведення дійсно були відшукані та вилучені зазначені адвокатом речі.
27.08.2020 адвокат ОСОБА_3 звернулася до детектива Національного бюро ОСОБА_5 із клопотанням про повернення вилученого під час проведення обшуку майна (вих. 25/08/2020 від 25 серпня 2020 року).
03.09.2020 засобами поштового зв`язку на адресу адвоката надійшла постанова про часткову відмову у задоволенні клопотання від 28.08.2020, якою було відмовлено у поверненні вилученого портфеля та пластикової коробки, з посиланням на призначення судової дактилоскопічної експертизи та перебуванням у експерта зазначених речей.
На теперішній час, матеріали за результатами проведення вищевказаного обшуку, разом з іншими матеріалами, виділені в окреме провадження під індивідуальним номером № 52020000000000506 від 05.08.2020.
Приписами ч. 1 ст. 234 КПК України встановлено, що обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України, при обшуку слідчий, прокурор має право, зокрема, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Дослідивши ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.07.2020 у справі № 991/5670/20, її резолютивну частину, слідчим суддею встановлено, що дозвіл на проведення обшуку надавався з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, що є предметом доказування у кримінальному провадженні № 42016110350000102 від 01.04.2016, а саме: договорів між ДП «Ізюмський приладобудівний завод» та ТОВ «Оптимумспецдеталь», додатків до них, документів, що стосуються укладання та виконання таких договорів, інших документів щодо взаємовідносин між товариствами, мобільних терміналів систем зв`язку, комп`ютерної техніки, різноманітних носіїв інформації та пристроїв за допомогою яких можливо створення, копіювання та зберігання інформації.
З огляду на вказане, оскільки постановлена ухвала суду щодо надання дозволу на проведення обшуку, не містить відомостей щодо надання права на відшукання портфелів та пластикових коробок, вилучений під час проведення обшуку від 15.07.2020 шкіряний портфель коричневого кольору «Carlton» та пластикова коробка з чорним низом, сірим прозорим верхом із наліпкою «Technics органайзер середній» з червоною ручкою, є саме тимчасово вилученим майном. Про що також зазначається безпосередньо у протоколі обшуку, як підставу для їх вилучення.
В той же час, однією із засад кримінального провадження є недоторканість права власності. Відповідно до ч. 1 ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Таким чином, вирішуючи питання щодо обмеження права власності особи під час кримінального провадження суду слід керуватись нормами Кримінального процесуального законодавства України, які безпосередньо регулюють питання можливого обмеження права власності.
Пункт 7 ч. 2 ст. 131 КПК України зазначає, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна, суть якого полягає у тимчасовій забороні, адресованій власнику чи володільцю майна, відчужувати його або розпоряджатися чи користуватися ним.
Згідно з ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Таким чином, вирішуючи питання обмеження права власності особи на матеріальні об`єкти, які відповідають критеріям, визначеним положеннями ст. 98 КПК України, та були вилучені під час проведення обшуку, слід керуватись відповідними нормами Кримінального процесуального кодексу України. В даному випадку положеннями ст.ст. 170 174 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Арешт на майно третіх осіб накладений з метою збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України), накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України (ч. 3 ст. 170 КПК України).
Пункт 2 ч. 5 ст. 171 КПК України зазначає, що у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні після спливу строків, визначених у ч. 5 ст. 171 КПК, може мати лише один статус арештованого.
Отже, за відсутності судового рішення про арешт майна в порядку ч. 5 ст. 171 КПК України, воно вважається тимчасово вилученим та підлягає негайному поверненню володільцю.
При вирішенні скарги адвоката слідчий суддя зважає на ті обставини, що органом досудового розслідування не надано доказів звернення до слідчого судді із клопотанням про арешт вилучених речей та задоволення клопотання шляхом постановлення відповідного судового рішення. Крім того, із наданих письмових пояснень детектива не вбачається, що шкіряний портфель та пластикова коробка містять на собі інформацію, дозвіл на відшукання якої надавався ухвалою суду на проведення обшуку; не вказується, які саме сліди злочину можуть міститися на них та яке значення вони матимуть для кримінального провадження. Факт визнання вказаних речей речовими доказами детективом також не підтверджено.
Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Майнові права захищаються в Україні, як Конституцією, так і іншими нормативно-правовими актами, зокрема статтею 41 Конституції України, якими передбачено, що кожен має право володіти користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право власності є непорушним.
Питання тривалості обмеження права на мирне володіння майном, оцінюється слідчим суддею з урахуванням практики ЄСПЛ. Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» п. 50, Series A N).
З огляду на наведене, з метою недопущення порушення права власності, враховуючи, що детективом не надано доказів накладення арешту на майно, що було вилучено під час проведення обшуку, не надано відомостей про знаходження на вказаних речах інформації, що матиме значення для досудового розслідування, слідчий суддя вважає, що скарга є обґрунтованою, а отже такою, яка підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 167-169, 170-173, 303, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,
УХВАЛИВ:
Скаргу адвоката ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_4, на неповернення тимчасово вилученого майна задовольнити.
Зобов`язати детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 повернути ОСОБА_4 шкіряний портфель коричневого кольору «Carlton» та пластикову коробку з чорним низом, сірим прозорим верхом із наліпкою «Technics органайзер середній» з червоною ручкою, які були вилучені 15.07.2020 під час проведення обшуку земельної ділянки № НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, Пісочинська селищна рада, садівниче товариство «Зернятко» та будівель, що знаходяться на ній.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1