Document No. 91670144

Справа № 991/3921/20

1-кп/991/42/20

УХВАЛА

15 вересня 2020 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуюча - Федорак Л.М.,

судді - Маслов В.В., Строгий І.Л.,

секретар судового засідання - Бикова К.В.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання про продовження строку покладення додаткових обов?язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у кримінальному провадженні № 52020000000000048 стосовно обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Золотарево Хустського району Закарпатської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

сторона обвинувачення прокурор Сидоренко В.А.,

сторона захисту обвинувачений ОСОБА_1 ,

захисник Белла В.М., Деменко А.Г.,

в с т а н о в и в:

15 вересня 2020 року до Вищого антикорупційного суду (далі - суд) надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Сидоренка В.А. про продовження строку покладення на обвинуваченого ОСОБА_1 додаткових обов?язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

В обґрунтування вказаного клопотання прокурор покликається на те, що на теперішній час продовжують існувати ризики, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Заслухавши думки учасників судового засідання, розглядаючи заявлене прокурором клопотання, суд дійшов висновку про необхідність його задоволення, з огляду на таке.

Згідно з ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18 лютого 2020 року, до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 168 160 гривень та покладено на нього на строк два місяці - до 18 квітня 2020 року такі обов`язки: прибувати до детектива, прокурора та суду за кожною вимогою; не відлучатися з смт Міжгір`я Закарпатської області України, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ; здати на зберігання до органу досудового розслідування (детективу у кримінальному провадженні) свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04 квітня 2020 року строк дії встановлених для підозрюваного ОСОБА_1 додаткових обов`язків продовжено до 08 травня 2020 року. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07 травня 2020 року строк дії встановлених для підозрюваного ОСОБА_1 додаткових обов`язків частково продовжено до 07 червня 2020 року, а саме: прибувати до детектива, прокурора та суду за кожною вимогою; не відлучатися з смт Міжгір`я Закарпатської області України, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ; здати на зберігання до органу досудового розслідування (детективу у кримінальному провадженні) свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвалою суду від 26 травня 2020 року, дію встановлених обвинуваченому ОСОБА_1 обов?язків продовжено до 26 липня 2020 року в частині, а саме: прибувати до суду за кожною вимогою; не відлучатися з смт Міжгір`я Закарпатської області України, в якому він проживає без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування із свідками у кримінальному провадженні ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ; здати на зберігання до органу досудового розслідування (детективу у кримінальному провадженні) свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвалою суду від 23 липня 2020 року, дію встановлених обвинуваченому обов`язків продовжено до 23 вересня 2020 року в частині, а саме: прибувати до суду за кожною вимогою, не відлучатися із Закарпатської області України без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування із свідками у кримінальному провадженні: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 здати на зберігання до органу досудового розслідування (детективу у кримінальному провадженні) свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно з ч. 5 ст. 194 КПК України суд під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, застосовуючи відповідний запобіжний захід, може зобов`язати обвинуваченого виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; 5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; 6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; 7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 9) носити електронний засіб контролю.

За змістом ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити вищенаведені дії.

У цьому кримінальному провадженні ОСОБА_1 уже висунуто обвинувачення. На даній стадії суд не вправі приймати рішення щодо його обґрунтованості. Оскільки вказане відповідно до засад диспозитивності та презумпції невинуватості можливе тільки шляхом ухвалення вироку.

Строк покладення додаткових обов`язків на обвинуваченого, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, продовжувався до 23 вересня 2020 року з огляду на наявність таких ризиків як можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду та незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Суд вважає, що зазначені ризики продовжують існувати.

Так, наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України щодо можливості переховування ОСОБА_1 від суду підтверджується відомостями, відображеними в обвинувальному акті стосовно останнього, оскільки злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватись від суду.

Крім того, наявність в обвинуваченого ОСОБА_1 паспорта громадянина України для виїзду за кордон та територіальна наближеність населеного пункту, в якому він проживає, від державного кордону також свідчить про можливість перетнути державний кордон задля переховування від суду.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, суд враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). При цьому, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих в порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто, допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

Попри те, що свідки: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 вже були допитані в судовому засіданні, однак відповідно до ч. 14 ст. 352 КПК України свідок може бути допитаний повторно в тому самому або наступному судовому засіданні за його клопотанням, за клопотанням сторони кримінального провадження або за ініціативою суду, зокрема, якщо під час судового розгляду з`ясувалося, що свідок може надати показання стосовно обставин, щодо яких він не допитувався.

У зв`язку з чим, ризик впливу на вказаних вище свідків залишається, незважаючи на безпосереднє отримання їх показань судом. Окрім того, на даний час, не проведено допиту свідка обвинувачення ОСОБА_2 .

За таких обставин, доводи обвинуваченого ОСОБА_1 з того приводу, що свідки уже допитувались в судовому засіданні, а тому ризик відсутній, і відсутня необхідність покладення обов`язку не спілкуватись зі свідками, спростовується вищезазначеним.

Натомість, суд вважає безпідставними доводи прокурора стосовно наявності ризику знищення обвинуваченим документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження. Оскільки, як уже судом зазначалось в ухвалі від 26 травня 2020 року, дане кримінальне провадження перебуває на стадії судового провадження, до початку якої сторона обвинувачення мала зібрати всі докази, які необхідні для встановлення обставин кримінального правопорушення, забезпечивши їх збереження, що унеможливлює доступ обвинуваченого до відповідних документів або речей.

Обґрунтовуючи ризик перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином, прокурор послався на те, що під час обшуку обвинувачений заперечував, що грошові кошти, вилучені з його кишені були предметом неправомірної вигоди, однак дана обставина не може свідчити про існування вказаного ризику, оскільки визначення вилучених грошових коштів як неправомірної вигоди, з огляду на презумпцію невинуватості, може бути здійснено судом за результатом судового розгляду.

Водночас, посилання прокурора на те, що ОСОБА_1 15 лютого 2020 року, після повідомлення про підозру, перереєстровував автомобіль Hyundai Tucson (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) на нового власника ОСОБА_1 , підтверджується наявним у матеріалах кримінального провадження листом Регіонального сервісного центру МВС в м. Києві від 02 березня 2020 року № 31/26-2063 /а.с. 113 т. 4/, що на думку суду, може свідчити про наявність ризику перешкоджання, обвинуваченим ОСОБА_1 , кримінальному провадженню іншим чином.

Щодо ризику вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 іншого кримінального правопорушення прокурор, у своєму клопотанні, не навів жодних обставин, обмежившись зазначенням того, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, тому суд вважає недоведеною можливість існування такого ризику.

Доведеним ризикам, на переконання суду можливо запобігти при продовженні строку покладення наступних обов`язків: прибувати до суду за кожною вимогою; не відлучатися із Закарпатської області України без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування із свідками у кримінальному провадженні: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ; здати на зберігання до органу досудового розслідування (детективу у кримінальному провадженні) свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Водночас, суд вважає необґрунтованими доводи сторони захисту стосовно належної процесуальної поведінки обвинуваченого. Зазначене свідчить лише про належне виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків та те, що обраний запобіжний захід є дієвим та забезпечує належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Зрештою вказане є його обов`язком. Так само, суд вважає безпідставними посилання обвинуваченого на особисті обставини, через існування яких, покладення на нього обов`язків, про які просить прокурор, буде обтяжливим. Адже, відповідно до засади змагальності сторона захисту підтвердження їх існування суду не надала.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, про задоволення клопотання прокурора.

На підставі викладеного, керуючись статтями 95, 177, 194, 331, 372 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора про продовження строку покладення обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, на обвинуваченого ОСОБА_1 , задовольнити.

Продовжити строк обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 , ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18 лютого 2020 року, продовжених ухвалами слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14 квітня 2020 року, 07 травня 2020 року та ухвалами Вищого антикорупційного суду від 26 травня 2020 року і 23 липня 2020 року на два місяці до 15 листопада 2020 року, а саме:

1) прибувати до суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися із Закарпатської області України без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватись від спілкування із свідками у кримінальному провадженні: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ;

5) здати на зберігання до органу досудового розслідування (детективу у кримінальному провадженні) свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Судді:

В.В. Маслов І.Л. Строгий Л.М. Федорак