- Presiding judge (HACC) : Fedorak L.M.
- Judge (HACC) : Maslov V.V., Strohyi I.L.
- Secretary : Bykova K.V.
- Prosecutor : Symkiv R.Ya.
Справа № 757/7845/19-к
1-кп/991/114/19
УХВАЛА
16 вересня 2020 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуюча - Федорак Л.М.,
судді - Маслов В.В., Строгий І.Л.,
секретар судового засідання - Бикова К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання представника третьої особи, щодо майна якого вирішується питання - адвоката Квасниці Яни Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015110000000121 по обвинуваченню:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Матвіїв Курган Ростовської область Російської Федерації, що зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 205-1, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364-1, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 388 КК України,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Кишинів Республіки Молдова, що зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 205-1, ч. 2 ст.27, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209КК України,
за участі сторін кримінального провадження:
сторона обвинувачення прокурор Симків Р.Я.,
а також третьої особи, щодо майна якої
вирішується питання про арешт ОСОБА_1
та його представника Квасниці Я.М.,
в с т а н о в и в:
У провадженні Вищого антикорупційного суду (далі - суд) перебуває зазначене кримінальне провадження.
15 вересня 2020 року до суду надійшло клопотання адвоката Квасниці Яни Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту, накладеного на житловий будинок, за адресою АДРЕСА_1 (далі - арештоване майно), ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 15 серпня 2016 року у справі № 760/5337/16-к, посилаючись на необґрунтованість такого арешту та порушення відповідних речових прав ОСОБА_1 .
Вирішуючи подане клопотання, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час судового провадження розглядається судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
За змістом відповідних положень, у випадку подання клопотання про скасування арешту майна, суд, насамперед, повинен перевірити, чи суб`єкт, який звернувся із клопотанням, вправі його подавати. І тільки у випадку подання такого клопотання належним суб`єктом, повинен перевірити подальшу необхідність застосування цього заходу або обґрунтованість накладеного арешту.
ОСОБА_1 не є обвинуваченим у даному кримінальному провадженні, а так само не є представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Однак, згідно з даними інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, доданої до клопотання станом на 14 вересня 2020 року, є власником арештованого, а, отже, має право звернутися з відповідним клопотанням.
Статтею 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Отже, у кримінальному провадженні майно перебуває під арештом до його скасування. При цьому, відповідно до ст. 174 КПК України суд вправі скасувати арешт тільки з підстав того, що арешт було накладено необґрунтовано або у подальшому у його застосуванні відпала потреба.
Відповідно до ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 15 серпня 2018 року у справі № 760/5337/16-к арешт на будинок було накладено з метою забезпечення спеціальної конфіскації.
Відповідно до п. 2 ч. 2, ч. 4 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення спеціальної конфіскації. У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2- Кримінального кодексу України.
В силу ч. 1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови, зокрема, вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які, зокрема, передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Слідчим суддею арешт було накладено у кримінальному провадженні, зокрема, за ознаками злочинів, передбачених ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 205, ч. 1 ст. 255 КК України, що є умисними, за які на час постановлення ухвали про арешт передбачалось основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно, зокрема, були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
Переглядаючи ухвалу слідчого судді, якою накладено арешт, ухвалою Київського апеляційного суду від 18 грудня 2018 року у справі № 11-сс/824/353/2018 було встановлено наявність вагомих доказів, що арештований житловий будинок використовувався членами злочинної організації як засіб вчинення злочину, а саме іпотечного забезпечення для отримання кредитних коштів ТОВ «ГК «Газовий альянс» для придбання за заниженою ціною природного газу, видобутого ПАТ «Укргазвидобування», і крім того, фактично даний будинок набуто внаслідок вчинення злочину, зокрема, в частині права розпорядження (відчуження, в т.ч. і дарування), тобто це право ОСОБА_1 набув внаслідок використання ним власних доходів, одержаних у період злочинної діяльності, для погашення кредитного зобов`язання як умови звільнення будинку від іпотечного обтяження.
Таким чином, судом було встановлено обґрунтовані підстави вважати, що до арештованого майна може бути застосована спеціальна конфіскація на підставі ч. 1 ст. 96-2 КК України. Третя особа, щодо майна якого вирішується питання, ОСОБА_1 та його представник не надали суду доказів на спростування вказаних обставин і навіть не навели жодних доводів щодо спростування. Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково … під час судового провадження за клопотанням …, іншого власника або володільця майна, …, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
До того ж, ОСОБА_1 набув арештоване майно безоплатно, згідно з договором дарування від 26 жовтня 2015 року, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яка надана самим представником ОСОБА_1 . Так само, переглядаючи ухвалу слідчого судді про накладення арешту, ухвалою Київського апеляційного суду від 18 грудня 2018 року у справі № 11-сс/824/353/2018 було встановлено, що станом на 26 жовтня 2015 року власником будинку був ОСОБА_1 , а з 26 жовтня 2015 року за договором дарування власником будинку став ОСОБА_1 . Під час обшуку у відповідному будинку було виявлено документи, що свідчать про фактичне користування вказаним будинком ОСОБА_1 . Зазначені обставини ОСОБА_1 та його представник також не спростували. На переконання суду, зазначене доводить те, що ОСОБА_1 повинен був знати, що арештоване майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2- Кримінального кодексу України.
Таким чином, арешт майна було накладено обґрунтовано.
Посилання ОСОБА_1 на те, що накладений на його будинок арешт у даному кримінальному провадженні, перешкоджає реалізації його речових прав, зокрема, відчуженню будинку, суд вважає необґрунтованими. Адже у судовому засіданні його представник ОСОБА_4 підтвердила, що на будинок накладені й інші обтяження, що вбачається також із доданого до клопотання витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Відповідно, скасування арешту у даному кримінальному провадженні до скасування інших обтяжень, ніяк не вплине на реалізацію майнових прав ОСОБА_1 на арештований будинок.
Таким чином, суд доходить висновку, що у задоволенні клопотання належить відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 170, 174, 369-372, 375, 376 КПК України, суд
п о с т а н о в и в:
У задоволенні клопотання представника третьої особи, щодо майна якого вирішується питання, адвоката Квасниці Яни Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту майна відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 статті 392 КПК України.
Судді:
В.В. Маслов І.Л. Строгий Л.М. Федорак