- Presiding judge (HACC): Mykhailenko V.V.
- Secretary : Budkovoi V.O.
- Lawyer : Vasyliuka A.P.
Справа № 991/7532/20
Провадження1-кс/991/7738/20
У Х В А Л А
іменем України
23 вересня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В. за участю
секретаря судового засідання Будкової В.О.,
представника власника майна Василюка А.П.
детектива Клімова Б.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката Гайдака О.В. в інтересах ТОВ «Інтертрейд-Україна Лімітед» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42017000000001981 від 21.06.2017,
ВСТАНОВИЛА:
1.До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката Гайдака Олександра Володимировича в інтересах ТОВ «Інтертрейд-Україна Лімітед» про скасування арешту майна. Адвокат просить скасувати арешт, накладений ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 05.04.2019 у кримінальному провадженні № 42017000000001981 від 21.06.2017 на частину речей, вилучених в ході проведення обшуку 05.12.2017 в складських приміщеннях Київської митниці ДФС за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, Бориспіль - 7, Міжнародний аеропорт Бориспіль.
Клопотання мотивоване тим, що в арешті відпала необхідність. В обґрунтування цього заявник посилається на те, що згідно із інформацією, наданою органом досудового розслідування, всі необхідні дії з майном вже виконані; один костюм вже переданий до ГУ НП у Донецькій області; арешт на майно був накладений 05.04.2019 року, з цього часу вже пройшло більше року, а жодних процесуальних дій із майном за участю ТОВ «Інтертрейд-Україна Лімітед» у вказаному кримінальному провадженні не проводилося; знаряддям вчинення кримінального правопорушення є комплектуючі, а не вибухозахисні костюми ЕОД-9. Тому просить скасувати арешт на майно, вилучене в ході проведення обшуку 05.12.2017 в складських приміщеннях Київської митниці ДФС, а саме:
-костюм EOD9 оливкового кольору - 1 комплект;
-захисні рукавички, розмір 9 - 1 пара;
-система кондиціонування BCS-4 - 1 комплект;
-сталевий захисний щиток «Visor Steel» - 1 комплект;
-система комунікації HW-300 - 1 комплект;
-телескопічний маніпулятор TM600 - 1 комплект;
-захисний щиток EOD9 ВА Visor - 1 комплект;
-захисний шолом EOD9А - 1 комплект,
які визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, та зобов`язати уповноважених працівників НАБУ повернути зазначене майно.
2.В судовому засіданні представник власника майна підтримав подане клопотання та просив його задовольнити. Представник Василюк А.П. уточнив, що скасування арешту обумовлюється відсутністю подальшої необхідності у цьому заході забезпечення. Підтвердив, що питання скасування арешту майна вже ставилося перед слідчими суддями. Однак, на сьогоднішній день з`явилися нові відомості, стало відомо, що один із костюмів переданий ГУ НП у Донецькій області, а також, що рішення про визначення переможцем було скасовано і торги не відбулися взагалі. Також наголошує на тривалому обмежені права власності.
Детектив проти клопотання заперечував з посиланням на те, що майно, щодо якого ставиться питання про скасування арешту, були об`єктами досліджень під час проведення судових експертиз у вказаному кримінальному провадженні, в результаті яких підтверджені висновки про завдання збитків державі під час їх закупівлі, а тому вони були обґрунтовано визнані речовими доказами. Детектив також повідомив, що відповідно до постанови від 07.07.2020 вилучені вибухозахисні костюми у повній комплектації передані на відповідальне зберігання до Головного управління Національної поліції в Донецькій області. У зв`язку з цим детектив зазначив, що арешт на вибухозахисні костюми є доцільним на даний час, а його скасування може призвести до знищення доказів у кримінальному провадженні.
3.Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшла висновку, що воно не підлягає задоволенню з таких підстав.
3.1.Із матеріалів скарги вбачається, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000001981 від 21.06.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 369, ч. 2 ст. 364, ч.2 ст. 209 КК України.
3.2.Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
3.3.Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Частиною другою цієї статті визначені випадки, у яких допускається арешт майна:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
3.4.Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, …, інший власник або володілець майна, … які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування … за клопотанням підозрюваного, … захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, …якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
3.5.В даному судовому засіданні з урахуванням висловленої позиції представників ставиться питання про відсутність подальшої потреби у арешті майна. Таким чином, слідчий суддя має встановити наявність/відсутність підстав для його подальшого застосування відповідно до тієї мети, яка була визначена в ухвалі, якою цей арешт накладений.
3.6.Згідно з ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 05.04.2019 у справі № 760/9981/19 задоволене клопотання детектива та накладений арешт на майно - речі вилучені у ході проведення обшуку 05.12.2017 в складських приміщеннях Київської митниці ДФС за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, Бориспіль-7, Міжнародний аеропорт Бориспіль, а саме: костюм EOD9 оливкового кольору - 2 комплекти; захисні рукавички, розмір 9 - 2 пари; система кондиціонування BCS-4 - 2 комплекти; сталевий захисний щиток «Visor Steel» - 2 комплекти; система комунікації HW-300 - 2 комплекти; телескопічним маніпулятором TM600 - 2 комплекти; захисний щиток EOD9 ВА Visor - 2 комплекти; захисний шолом EOD9А - 2 комплекти, які визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42017000000001981 від 21.06.2017. За змістом вказаної ухвали метою арешту визначено збереження речових доказів.
3.7.В ч. 3 ст. 170 КПК України зазначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Згідно із ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
3.8.Як вбачається із змісту ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 05.04.2019 слідчий суддя визнав можливим застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт, враховуючи можливість забезпечення належного зберігання визначеного майна, яке є речовим доказом, оскільки згідно з постановою від 01.04.2019 вилучені речі визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №42017000000001981 як таке, що відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
3.9.Відповідно до ч. 2, 9 ст. 100 КПК України речовий доказ зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ, зобов`язана зберігати його у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Питання про долю речових доказів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу.
3.10.Спеціальні положення про збереження речових доказів та вирішення питання про них одночасно з постановленням судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження, базується на засаді безпосередності дослідження показань, речей і документів (стаття 23 КПК України), відповідно до якої суд досліджує докази безпосередньо. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в речах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
3.11.Зважаючи на те, що арештоване майно має статус речових доказів у цьому кримінальному провадженні, доля яких має вирішуватися у порядку, встановленому ст. 100 КПК України, та за наявності подальшої необхідності такого арешту в цілях кримінального провадження, про які заявляє детектив, слідчий суддя не вбачає підстав для скасування арешту майна, про яке йдеться в клопотанні.
3.12.Разом з цим слідчий суддя вважає за необхідне окремо зазначити про таке. Одним з основоположних аспектів верховенства права є вимога щодо юридичної визначеності, згідно з якою у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Юридична визначеність вимагає поваги до принципу res judicata, тобто «остаточності» рішення суду у спірних правовідносинах.
3.12.1.Реалізація права на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна обумовлена не тим, що відповідний суб`єкт не погоджується із застосованим заходом забезпечення кримінального провадження. Інститут скасування арешту пов`язаний з наявністю двох умов, закріплених у ст. 174 КПК України - необґрунтованістю його накладення та відсутності подальшої потреби в ньому. Однак одна і та ж підстава не може бути предметом неодноразового розгляду різними судами (слідчими суддями) та засобом зловживання стороною правом на скасування арешту.
3.12.2.Детективом зазначено, і представником власника майна не заперечувалося, ТОВ «Інтертрейд-Україна Лімітед» оскаржувало ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 05.04.2019 про накладення арешту на майно та за результатами розгляду ухвалою Київського апеляційного суду від 17.07.2019 апеляційна скарга була залишена без задоволення, а ухвала без змін. Отже, обґрунтованість накладення арешту вказаного майна підтверджена апеляційною інстанцією. Разом з тим, представник ТОВ «Інтертрейд-Україна Лімітед» адвокат Гайдак О. В. 17.06.2020 вже звертався до слідчого судді Вищого антикорупційного суду з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 05.04.2019 у кримінальному провадженні № 42017000000001981 від 21.06.2017 на речі, вилучені в ході проведення обшуку 05.12.2017 в складських приміщеннях Київської митниці ДФС за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, Бориспіль - 7, Міжнародний аеропорт Бориспіль. Підставою для скасування арешту представник також зазначав те, що відпала потреба у такому арешті. За результатами розгляду цього клопотання ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.07.2020 (справа № 991/4972/20, провадження №1-кс/991/5123/20) у задоволенні цього клопотання відмовлено.
3.12.3.Однак, 08.09.2020 адвокат Гайдак О. В. знову подав до Вищого антикорупційного суду повторно аналогічне клопотання про скасування того ж арешту майна, накладеного згідно з ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 05.04.2019, яке розглядається у цій справі. При цьому клопотання в частині обґрунтування підстав скасування такого арешту містить майже ті самі аргументи, що зазначалися заявником у аналогічному клопотанні, поданому раніше, яке вже розглянуте. Слідчий суддя розцінює такі дії представника ТОВ «Інтертрейд-Україна Лімітед» адвоката Гайдака О. В. як неповагу до принципу res judicata, тобто «остаточності» рішення суду у спірних правовідносинах.
3.12.4.Слідчий суддя не вважає обґрунтованим посилання на наявність нових обставин, оскільки рішення про скасування переможця тендеру було прийняте, як зазначив представник власника майна, 04.12.2017, в той час як обшук, під час якого вилучено речі, проводився 05.12.2017. Враховуючи оприлюднення інформації, пов`язаної зі здійсненням тендерних процедур, інформацію, що відноситься до періоду до проведення обшуку, навряд чи можна вважали новою. Стосовно другої зазначеної представником обставини - передачі одного костюма ГУ НП у Донецькій області, то вона також не вливає на висновок слідчого судді, оскільки передача речових доказів на відповідальне зберігання яка раз і забезпечує ефективність застосованого заходу забезпечення і досягнення його мети - збереження речових доказів.
3.13.Тому слідчий суддя доходить висновку, що подання клопотання про скасування арешту майна у цій справі обумовлене тим, що ТОВ «Інтертрейд-Україна Лімітед» (в особі її представників) не погоджується із застосованим заходом забезпечення кримінального провадження, що є несумісним із підставами для скасування арешту майна. Водночас відсутність потреби зазначеного арешту на теперішній час заявником не доведена, а органом досудового розслідування заперечується. А факт, що минув понад рік, не може бути підставою для скасування арешту майна накладеного з метою збереження речових доказів в кримінальному провадженні, досудове розслідування в якому триває.
3.14.З урахуванням зазначеного, під час судового засідання не доведено відсутності подальшої потреби у застосуванні арешту.
4. За таких обставин клопотання не підлягає задоволенню внаслідок відсутності умови, визначеної статтею 174 КПК для скасування арешту майна, про яку зазначає заявник.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 2, 170-174, 309, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИЛА:
1. У задоволенні клопотання Гайдака Олександра Володимировича, який діє в інтересах ТОВ «Інтертрейд-Україна Лімітед», про скасування арешту майна відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя В.В. Михайленко