Document No. 91800255

Слідчий суддя у 1-й інстанції: Широка К.Ю.Справа № 991/7288/20

Доповідач: Глотов М.С.Провадження №11-сс/991/779/20

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

21 вересня 2020 рокумісто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді Глотова М. С.,

суддів: Калугіної І. О., Чорненької Д. С.

за участю:

секретаря судового засідання Міленко О. В.,

представника Національного агентства з питань запобігання корупції Волкотруб О. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу, подану керівником Юридичного управління Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_6 на ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 01 вересня 2020 року у кримінальному провадженні №52019000000000718,

В С Т А Н О В И Л А:

Від керівника Юридичного управління Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) ОСОБА_1 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга на ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 01.09.2020.

І. Зміст оскаржуваного рішення.

1.1. 01.09.2020 слідча суддя Вищого антикорупційного суду постановила ухвалу, якою повернула скаргу НАЗК, подану керівником юридичного відділу управління НАЗК ОСОБА_6 на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) від 07.08.2020 про закриття кримінального провадження №52019000000000718 від 15.08.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 Кримінального кодексу України (далі - КК).

1.2. Своє рішення слідча суддя мотивувала тим, що: (1) заявником є, за своєю суттю, державний орган, а тому реалізовувати своє право на звернення зі скаргою такий орган може лише через представника; (2) статус представника заявника окремо не визначається у кримінальному процесуальному законодавстві; (3) загальний аналіз положень процесуального законодавства дає підстави вважати, що для того, щоб визнати особу такою, що діє від імені юридичної особи, суб`єкта владних повноважень у статусі, який вона набуває лише, будучи особою, що може здійснювати представництво цього суб`єкта, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначено її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження (довіреності); (4) особа, яка подала скаргу, не надала підтвердження своїх повноважень на здійснення представництва інтересів НАЗК, від імені якого звернулася зі скаргою на постанову детектива про закриття кримінального провадження від 07.08.2020, у зв`язку з чим скарга має бути повернута на підставі п. 1 ч. 2 ст. 304 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).

ІI. Вимоги і доводи апеляційної скарги.

2.1. В апеляційній скарзі представник юридичного управління НАЗК ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 01.09.2020 і постановити нову, якою матеріали за скаргою НАЗК на постанову детектива від 07.08.2020 про закриття кримінального провадження №52019000000000718 від 15.08.2019 повернути до суду першої інстанції для виконання вимог ст. ст. 306, 307 КПК.

2.2. Свої вимоги особа, яка подала апеляційну скаргу, мотивує тим, що: (1) НАЗК, у відповідності до ст. 60 КПК, набуло статусу заявника та може оскаржити постанову про закриття кримінального провадження №52019000000000718; (2) скарга подана на офіційному бланку НАЗК, із зазначенням усіх необхідних для ідентифікації реквізитів; (3) застосування п. 1 ч. 2 ст. 304 КПК можливе лише у випадку, коли після отримання скарги для слідчого судді є очевидно доведений той факт, що особа не має права на подання такої скарги, і цей факт не потребує встановлення додаткових обставин для його підтвердження; (4) відповідно до п. 2 п. 4 Розділу VI Положення про юридичне управління, затвердженого наказом НАЗК від 11.03.2020 №92/20, керівник управління у межах своєї компетенції представляє управління в органах державної влади, у тому числі в судах; (5) обставини наявності у ОСОБА_1 повноважень на підписання скарги від імені НАЗК підтверджуються відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які є загальнодоступними.

ІII. Позиція учасників провадження.

3.1. Представниця НАЗК Волкотруб О. О. підтримала апеляційну скаргу, посилаючись на доводи, зазначені у ній. Підтвердила, що ОСОБА_2 є керівником Юридичного управління НАЗК. Не заперечувала проти розгляду апеляційної скарги за відсутності інших учасників, повідомлених про дату, час і місце судового розгляду належним чином.

3.2. Детектив НАБУ та прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у судове засідання не прибули, про дату, час і місце його проведення були повідомлені належним чином. Клопотань про відкладення судового засідання чи про розгляд апеляційної скарги за їхньої обов`язкової участі до суду не надходило.

IV. Обставини, встановлені колегією суддів під час розгляду апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді, думку представниці НАЗК Волкотруб О. О., дослідивши матеріали судової справи та перевіривши наведені доводи, колегія суддів встановила наступне.

4.1. 15.08.2019 уповноваженою службовою особою НАБУ до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за №52019000000000718, №52019000000000719 внесено відомості про вчинення ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених ст. 366-1 КК (а. с. 8).

4.2. 10.09.2019 матеріали зазначених досудових розслідувань було об`єднано в одне кримінальне провадження, якому присвоєно №52019000000000718 (а. с. 8).

4.3. Внесення вищезазначених відомостей до ЄРДР відбулося на підставі наступних рішень НАЗК: (1) №2232 від 26.07.2019 «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_3 , головою Дніпровської міської ради»; (2) №2233 від 26.07.2019 «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік, поданої ОСОБА_3 , Дніпровським міським головою»; (3) №2242 від 26.07.2019 «Про затвердження обґрунтованого висновку щодо виявлення ознак правопорушення, пов`язаного з корупцією, та направлення рішення «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_3 , Дніпровським міським головою» до Національного антикорупційного бюро України»; (4) №2243 від 26.07.2019 «Про затвердження обґрунтованого висновку щодо виявлення ознак правопорушення, пов`язаного з корупцією, та направлення рішення «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік, поданої ОСОБА_3 , Дніпровським міським головою» до Національного антикорупційного бюро України» (а. с. 16-46).

4.4. 07.08.2020 детектив НАБУ ОСОБА_4 своєю постановою закрив кримінальне провадження №52019000000000718 від 15.08.2019 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК (а. с. 8-15).

4.5. 28.08.2020 керівник Юридичного управління НАЗК ОСОБА_6 надіслав поштовим відправленням до Вищого антикорупційного суду скаргу на вказану вище постанову, яка до суду надійшла 31.08.2020 (а. с. 1-6, 50, 51).

4.6. До скарги ОСОБА_2 долучив копії: (1) постанови про закриття кримінального провадження від 07.08.2020 та супровідного листа до неї; (2) рішень НАЗК №2232 від 26.07.2019, №2233 від 26.07.2019, №2242 від 26.07.2019, №2243 від 26.07.2019; (3) відомостей з ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області; (4) витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а. с. 7-49).

4.7. Доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_2 має повноваження подавати скаргу в інтересах НАЗК, до своєї скарги він не долучив і про це у ній не зазначив.

4.8. 01.09.2020 слідча суддя Вищого антикорупційного суду, розглянувши зазначену скаргу, постановила ухвалу, якою її повернула. Таку ухвалу НАЗК отримало 07.09.2020 (а. с. 52-53, 65).

4.9. 14.09.2020 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_2 надіслав поштовим зв`язком апеляційну скаргу, яка надійшла на адресу суду 17.09.2020. До такої апеляційної скарги на підтвердження повноважень діяти від імені НАЗК ОСОБА_5 долучено копію Положення про Юридичне управління, затвердженого наказом НАЗК №92/20 від 11.03.2020 (а. с. 55-70).

V. Мотиви і висновки колегії суддів.

Надаючи оцінку обставинам, встановленим під час розгляду апеляційної скарги, колегія суддів виходь із такого.

5.1. У відповідності до ч. 1 ст. 370 КПК «судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим».

5.1.1. Рішення детектива про закриття кримінального провадження на досудовому провадженні може бути оскаржене заявником, потерпілим, його представником чи законним представником (п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК).

5.1.2. Виходячи з положень КПК, мотивів постановлення оскаржуваної ухвали та доводів апеляційної скарги, під час апеляційного розгляду колегії суддів належить перевірити законність, обґрунтованість та вмотивованість рішення слідчої судді від 01.09.2020. Із цією метою судом апеляційної інстанції з`ясовується чи: (1) було НАЗК заявником у кримінальному провадженні №52019000000000718; (2) мав право ОСОБА_2 від імені та в інтересах НАЗК звертатися зі скаргою до слідчої судді на постанову про закриття кримінального провадження №52019000000000718, із огляду на матеріали, які на момент відповідного звернення були в розпорядженні слідчої судді.

5.2. Надаючи відповіді на вищевказані питання, колегія суддів враховує положення КПК, які визначають: (а) хто є заявником у кримінальному провадженні; (б) хто може бути представником заявника у кримінальному провадженні; (в) яким чином підтверджуються повноваження представника заявника у кримінальному провадженні.

5.3. Заявником у кримінальному провадженні є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим (ч. 1 ст. 60 КПК).

5.3.1. У разі виявлення ознак іншого корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, НАЗК затверджує обґрунтований висновок та надсилає його іншим спеціально уповноваженим суб`єктам у сфері протидії корупції (ч. 3 ст. 12 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон №1700-VII).

5.3.2. Завданням НАБУ є протидія кримінальним корупційним правопорушенням, які вчинені вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та становлять загрозу національній безпеці, а також вжиття інших передбачених законом заходів щодо протидії корупції (абз. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про НАБУ» (далі - Закон №1698-VII).

5.3.3. НАЗК з метою запобігання та протидії кримінальним правопорушенням, віднесеним до підслідності НАБУ, зобов`язане передавати НАБУ одержувані при здійсненні контрольних функцій і аналізі інформації, що надходить, відомості, що можуть свідчити про кримінальні правопорушення або використовуватися для попередження, виявлення, припинення і розслідування кримінальних правопорушень, віднесених законом до підслідності НАБУ (п. 1 ч. 2 ст. 19-2 Закону №1698-VII).

5.3.4. Вищенаведене підтверджує, що у випадку затвердження згідно з ч. 3 ст. 12 Закону України «Про запобігання корупції» обґрунтованого висновку та його подальшого надсилання до НАБУ, фактично НАЗК виступає в процесуальному статусі заявника у кримінальному провадженні в розумінні ч. 1 ст. 60 КПК.

5.3.5. Враховуючи те, що НАЗК, як встановлено колегією суддів (див. п. 4.3. цієї ухвали), у порядку ч. 3 ст. 12 Закону України «Про запобігання корупції» затвердило висновки та надіслало їх до НАБУ, апеляційний суд погоджується з висновком слідчої судді, що воно фактично було заявником у кримінальному провадженні №52019000000000718, а тому за змістом п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК наділене правом оскаржувати постанову детектива про закриття такого кримінального провадження.

5.4. У чинному КПК прямо не визначено хто може бути представником заявника у кримінальному провадженні та яким чином підтверджуються його повноваження. Проте, для випадків неврегульованості певних питань у ч. 6 ст. 9 КПК передбачено правило, згідно з яким «у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу».

5.5. Однією із загальних засад кримінального провадження є рівність перед законом і судом (п. 3 ч. 1 ст. 7 КПК).

5.5.1. За змістом п. 3 ч. 1 ст. 7 КПК, який розкритий у ч. 1 ст. 10 КПК, «не може бути привілеїв чи обмежень у процесуальних правах, передбачених цим Кодексом, за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних чи інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, громадянства, освіти, роду занять, а також за мовними або іншими ознаками».

5.5.2. Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що у кримінальному провадженні представником заявника може бути особа, яка за змістом КПК може бути представником іншого учасника кримінального провадження, з якими його можна порівняти. При цьому, підтвердження повноважень представника заявника у кримінальному провадженні має здійснюватися у такій формі та порядку, які не наділятимуть останнього привілеями та не обмежуватимуть у порівнянні з іншими учасниками кримінального провадження. Тобто, з дотриманням засади рівності перед законом і судом всіх учасників кримінального провадження. І такі форма та порядок підтвердження повноважень представника заявника у кримінальному провадженні повинні бути такими ж, як і при підтвердженні повноважень представників інших учасників кримінального провадження, з якими його можна порівняти.

5.5.3. Так, здійснюючи вказане порівняння, апеляційним судом враховується віднесення НАЗК до центральних органів виконавчої влади зі спеціальним статусом (ч. 1 ст. 4 Закону №1700-VII), а також те, що центральні органи виконавчої влади є юридичними особами публічного права (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади»).

5.5.4. Оскільки ст. ст. 64-1, 64-2 КПК так само як і ст. 60 КПКструктурно знаходяться у §5 глави 3 розділу I КПК, котра визначає хто є заявником у кримінальному провадженні, колегія суддів вважає, що представника заявника, яким є юридична особа, в контексті можливості здійснювати повноваження представника у кримінальному провадженні можна порівняти із представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та представником юридичної особи, яка є третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт. Крім того, враховуючи, що досудове розслідування у кримінальному провадженні може бути розпочате, як з ініціативи заявника (ч. 1 ст. 60 КПК), так і з ініціативи потерпілого (ч. 2 ст. 55 КПК), котра може проявлятися у поданні заяви про кримінальне правопорушення, на думку колегії суддів, у зазначеному контексті представника заявника можна порівняти також із представником юридичної особи, яка є потерпілим (ч. 2 ст. 58 КПК).

5.5.5. Отже, виходячи із загальних засад кримінального провадження, закріплених у п. п., 2, 3 ч. 1 ст. 7 КПК, у кримінальному провадженні: (1) представником заявника може бути особа, яка може виступати представником потерпілого (див. ч. 2 ст. 58 КПК), представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження (див. ч. 1 ст. 64-1 КПК), представником третьої особи, котра є юридичною особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт (див. ч. 4 ст. 64-2 КПК). У зв`язку з цим, колегія суддів переконана, що порядок і форма підтвердження повноважень представника заявника, задля дотримання засад рівності перед законом і судом, повинні бути такими ж самими, як і передбачені для вищевказаних осіб ч. 3 ст. 58, ч. 2 ст. 64-1, ч. 5 ст. 64-2 КПК.

5.6. Так, за змістом вищевказаних норм кримінального процесуального закону, представником вказаних учасників кримінального провадження як юридичних осіб може бути: (а) захисник (див. ч. 2 ст. 58, абз. 2 ч. 1 ст. 64-1, абз. 2 ч. 4 ст. 64-2 КПК), тобто адвокат в розумінні ст. 45 КПК і підп. 11 п. 16-1 розділу XV «Перехідних положень» Конституції України; (б) керівник чи інша особа, уповноважена законом або установчими документами (див. ч. 2 ст. 58, абз. 3 ч. 1 ст. 64-1, абз. 3 ч. 4 ст. 64-2 КПК); (в) працівник юридичної особи (див. ч. 2 ст. 58, абз. 4 ч. 1 ст. 64-1, абз. 3 ч. 4 ст. 64-2 КПК).

5.6.1. У зв`язку з наведеним, колегія суддів дійшла висновку, що у кримінальному провадженні представником заявника, який є юридичною особою, аналогічно вказаним вище приписам, окрім особи, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником (адвокатом), може бути керівник чи інша особа, уповноважена законом або установчими документами, а також працівник юридичної особи.

5.6.2. Таким чином, у випадку, якщо ОСОБА_2 є працівником НАЗК і законом, або установчими документами чи довіреністю його уповноважено виступати в якості представника відповідного центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом, у т. ч. із правом підписання та подання до суду скарги від імені такого органу, то він вправі бути представником відповідного заявника у кримінальному провадженні.

5.7. Однак, можливість особи у кримінальному провадженні діяти при зверненні до суду, в т. ч. під час підписання та подання скарги, в якості представника обумовлюється необхідністю, щоб така особа підтвердила перед слідчим суддею, судом наявність у неї відповідних повноважень.

5.7.1. При цьому, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що слідча суддя з власної ініціативи повинна була, перш ніж повертати скаргу ОСОБА_6 , перевірити в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань чи вправі вказана особа діяти в якості представника НАЗК, у т. ч. підписувати від імені зазначеного органу скарги або інші документи.

5.7.2. Адже, згідно з п. 15 ч. 1 ст. 7 КПК «зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості».

5.7.3. Своє втілення вказана вище засада змагальності знайшла в положенняхч. ч. 2, 6 ст. 22 КПК, відповідно до яких «сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків».

5.7.4. Отже, слідча суддя з власної ініціативи не повинна була перевіряти інформацію щодо того чи зазначений ОСОБА_2 у вищевказаному реєстрі як особа, котра може діяти як представник НАЗК, а докази наявності повноважень представника повинна була надати особа, яка звернулася зі скаргою, крім випадку, коли таку скаргу підписано тим, кого законом уповноважено представляти орган державної влади у відносинах із судами, як це передбачено щодо голови НАЗК п. 8 ч. 1 ст. 7 Закону №1700-VII.

5.8. Додатково правильність вищевказаного підходу підтверджується тим, які документи надаються слідчому судді представниками на підтвердження своїх повноважень як представників юридичної особи: (а) яка є потерпілою; (б) щодо якої здійснюється провадження; (в) котра є третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт.

5.8.1. Зокрема, за правилами п. п. 2, 3 ч. 3 ст. 58, п. п. 2, 3 ч. 2 ст. 64-1, п. п. 2, 3 ч. 5 ст. 64-2 КПК повноваження на участь у провадженні представників юридичних осіб, які є потерпілими, чи щодо яких здійснюється провадження, або третіх осіб, щодо майна яких вирішується питання про арешт, у випадку, коли такі представники не діють у статусі адвоката, можуть підтверджуватися: (1) копією установчих документів юридичної особи, якщо представником є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа; (2) довіреністю - якщо представником є працівник відповідної юридичної особи.

5.8.2. Оскільки КПК для представника заявника не передбачає жодних винятків із загальних правил щодо форми і порядку підтвердження повноважень, які зазначені вище (див. п. 5.8.1.), колегія суддів вважає, що на підтвердження повноважень діяти від імені та в інтересах НАЗК, у т. ч. підписувати і подавати скаргу до суду, ОСОБА_2 разом зі скаргою повинен був надати докази того, що він є представником НАЗК.

5.8.3. Із урахуванням того, що, як правильно зазначила слідча суддя в оскаржуваній ухвалі, ОСОБА_2 до скарги на постанову детектива про закриття кримінального провадження, отриманої Вищим антикорупційним судом, не надав підтвердження своїх повноважень на здійснення представництва НАЗК (жодних документів чи їх засвідчених копій), колегія суддів вважає ухвалу щодо повернення скарги від 01.09.2020 законною, обґрунтованою та мотивованою.

5.8.4. Поруч з наведеним, хоч до апеляційної скарги ОСОБА_5 й було долучено копію Положення про Юридичне управління, затверджене наказом НАЗК №92/20 від 11.03.2020, але посилання у тексті апеляційної скарги на його приписи щодо повноважень на представництво управління та його директора в судах колегією суддів не беруться до уваги. Оскільки, колегією суддів ухвала слідчої судді перевіряється виключно в межах тих матеріалів (скарги з додатками), які були у слідчої судді на момент постановлення оскаржуваної ухвали.

5.9. Рішення, одне з яких за результатами розгляду апеляційної скарги може постановити апеляційний суд, передбачені ст. 407 КПК.

5.9.1. Згідно з ч. 3 ст. 407 КПК «за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу».

5.9.2. Так як слідча суддя Вищого антикорупційного суду в оскаржуваній ухвалі прийшла до правильного висновку про повернення скарги, поданої ОСОБА_5 , і її висновків доводи апеляційної скарги не спростовують, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчої судді - без змін.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 22, 58, 64-1, 64-2, 110, 309, 375, 376, 404, 405, 407, 418, 419, ст. 422, ч. 4 ст. 424 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу керівника Юридичного управління Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 01 вересня 2020 року залишити без змін.

Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:М.С. Глотов

Судді:І. О. Калугіна

Д. С. Чорненька