Document No. 91836238

Справа № 991/7704/20

Провадження1-кс/991/7918/20

У Х В А Л А

23 вересня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, ОСОБА_3 прокурора ОСОБА_4, адвоката ОСОБА_5, підозрюваного ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні № 42015000000001624 від 29.07.2015,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні № 42015000000001624 від 29.07.2015. У зазначеному клопотанні прокурор просила застосувати до ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_2, підозрюваного у вчиненні злочинів передбачених, ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 6 410 700,00 грн. (шість мільйонів чотириста десять тисяч сімсот) з одночасним покладанням на підозрюваного, у разі внесення застави, обов`язків, визначених у ч. 5 ст. 194 КПК України.

Доводи клопотання

Відповідно до матеріалів клопотання, детективами Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42015000000001624 від 29.07.2015 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, громадянина Естонії ОСОБА_8, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України.

За версією органу досудового розслідування, починаючи з 23.09.2013, точний час досудовим розслідуванням не встановлений, ОСОБА_6, будучи т.в.о. генерального директора ДП «Держінформ`юст», використовуючи службове становище, вирішив заволодіти державними коштами в особливо великих розмірах.

З цією метою, ОСОБА_6, після призначення на посаду т.в.о. генерального директора ДП «Держінформ`юст», у період з вересня 2013 року по січень 2014 року, точний час досудовим розслідуванням не встановлений, надав відповідні пропозиції до плану роботи Міністерства юстиції України на 2014 рік щодо впровадження системи відеоконференцзв`язку для проведення спільних нарад, семінарів, конференцій, проведення дистанційного навчання та консультацій у режимі відеоконференцій.

За результатами розгляду вказаних пропозицій службовими особами Міністерства юстиції України, які не були обізнані у злочинних планах ОСОБА_6, 20.01.2014 затверджено план роботи Міністерства юстиції України на 2014 рік, де пунктом 2.7.3 передбачено впровадити систему відеоконференцзв`язку в органах юстиції протягом 2014 року, а відповідальним за виконання вказаного заходу визначено ОСОБА_6 .

Таким чином, за версією органу досудового розслідування, ОСОБА_6 отримав правові підстави для здійснення закупівлі за державні кошти програмного забезпечення, яке забезпечувало б функціонування системи відеоконференцзв`язку в органах юстиції в ході якого запланував організувати заволодіння державними коштами в особливо великих розмірах шляхом зловживання своїм службовим становищем та службового підроблення залучивши інших співучасників до вчинення злочину.

Зокрема, з метою реалізації свого злочинного умислу, наприкінці вересня 2013 року, точні дата та час досудовим розслідуванням не встановлені, ОСОБА_6 розробив попередній злочинний план для реалізації якого залучив генерального директора ТОВ «Іволга-2» ОСОБА_10 з якою перебував у дружніх відносинах (матеріали досудового розслідування відносно якої виділені в окреме провадження у зв`язку з розшуком), громадянина Естонії, бенефіціара компанії «Ceterum Limited» та одночасно свого тестя ОСОБА_8, генерального директора ТОВ «Зуївський енергомеханічний завод» (далі ТОВ «Зуївський енергомеханічний завод») ОСОБА_9, а також інших невстановлених на даний час осіб, які мали вчиняти необхідні дії у визначений час для реалізації розробленого ОСОБА_6 плану.

Так, за версією органу досудового розслідування, з метою прикриття своєї злочинної діяльності по фіктивній закупівлі 1500 ліцензій програмного забезпечення TrueConfserver, випробовування розробленої злочинної схеми, а також заволодіння державними коштами під час здійснення закупівлі ДП «Держінформ`юст» за завищеними цінами, ОСОБА_6, на якого відповідно до наказу Міністра юстиції України від 23.09.2013 №1233/к покладено тимчасове виконання обов`язків генерального директора ДП «Держінформ`юст», одночасно будучи кінцевим бенефіціаром ТОВ «Іволга-2», за попередньою змовою з ОСОБА_10, громадянином Естонії ОСОБА_8, ОСОБА_9, іншими невстановленими на теперішній час особами, 04.11.2013, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, уклали у приміщенні ДП «Держінформ`юст» за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 81-а, договір від 04.11.2013 №5/11 між ДП «Держінформ`юст» в особі ОСОБА_6 та ТОВ «Іволга-2» в особі генерального директора ОСОБА_10 на поставку програмної продукції, комп`ютерної програми TrueConfserver та супровідної документації до неї, що включає в себе 200 унікальних кодів, яка забезпечує можливість користування програмою одночасно 200 онлайн-користувачам загальною вартістю відповідно 820000,00 грн. з ПДВ., тобто вартістю 4100,00 грн. з ПДВ за одну ліцензію.

При цьому, ОСОБА_6 та співучасники злочину достовірно знали ціну виробника комп`ютерної програми TrueConfserver, яка становила 350 доларів США для України, що згідно курсу валют НБУ станом на 04.11.2013 становить 2797,55 грн. (1 долар США - 7,993 грн.) за одну ліцензію.

В подальшому, 02.12.2013, з рахунку ДП «Держінформ`юст» № НОМЕР_1, відкритому у АТ «Фортуна-Банк», на рахунок ТОВ «Іволга-2» № НОМЕР_2, відкритому у АТ «Банк Велес», перераховано грошові кошти в сумі 820000,00 грн., з призначенням платежу: «Плата за програмне забезпечення для вiдеоконференцзв`язку по дог. 5/11 вiд 04.11.13. зг. рах.-факт. 11-0000006 вiд 26.11.13.».

З метою прикриття своєї злочинної діяльності по майбутній фіктивній закупівлі 1500 ліцензій програмного забезпечення TrueConfserver, а також заволодіння державними коштами під час здійснення закупівлі за завищеними цінами генеральний директор ТОВ «Зуївський енергомеханічний завод» ОСОБА_9 05.12.2013 уклав з ТОВ «Іволга-2» в особі генерального директора ОСОБА_10, договір №6/12 на постачання 200 ліцензій програмного забезпечення Trueconf на загальну суму 813390,00 грн., до якого внесли неправдиві відомості.

З метою реалізації злочинного плану, 16.12.2013, генеральний директор ТОВ «Іволга-2» ОСОБА_10 перерахувала грошові кошти в сумі 813390,00 грн. з рахунку № НОМЕР_2, відкритому у АТ «Банк Велес», за договором постачання комп`ютерної програми TrueConfserver з призначенням платежу «Проплата за Програмне забезпечення для ВКЗ зг. дог. 6/12 вiд 05.12.13р» на рахунок № НОМЕР_3 ТОВ «Зуївський енергомеханічний завод», відкритий у ПАТ «ПУМБ».

В свою чергу, ОСОБА_6, громадянин Естонії ОСОБА_8 та ОСОБА_9, а також інші невстановлені на теперішній час особи, з метою подальшої реалізації злочинного плану та заволодіння грошовими коштами ДП «Держінформ`юст» в особливо великих розмірах, сприяли та ініціювали укладення зовнішньоекономічного договору між ТОВ «Зуївський енергомеханічний завод» та компанією «Ceterum Limited». А саме 29.11.2013, точний час досудовим розслідуванням не встановлений, генеральний директор ТОВ «Зуївський енергомеханічний завод» ОСОБА_9, з корисливих мотивів, з метою заволодіння державними грошовими коштами ДП «Держінформ`юст» в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб, підписав зовнішньоекономічний договір №29/11-2013 з громадянином Естонії та бенефіціаром компанії «Ceterum Limited» ОСОБА_8 на постачання 200 ліцензій програмного забезпечення Trueconf та акт постачання програмного забезпечення №1 від 09.12.2013 до договору постачання програмного забезпечення №29/11-2013від 29.11.2013 на загальну суму 89600,00 доларів США.

В свою чергу, генеральний директор ТОВ «Зуївський енергомеханічний завод» ОСОБА_9 19.12.2013, організував перерахування грошових коштів за зовнішньоекономічним договором №29/11-2013від 29.11.2013 з рахунку ТОВ «Зуївський енергомеханічний завод» № НОМЕР_4, відкритого у ПАТ КБ «Приватбанк», в сумі 89600,00 доларів США на рахунок № НОМЕР_5 компанії «Ceterum Limited», зареєстрованій у Сполученому королівстві Великобританія, відкритий у APAnlage&PrivatbankAG, що знаходиться у місті Цюрих, Швейцарська Конфедерація.

Таким чином, ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_10, громадянином Естонії ОСОБА_8, ОСОБА_9, іншими невстановленими на теперішній час особами, з метою прикриття злочинної діяльності по здійсненню фіктивної закупівлі 1500 унікальних кодів програмного забезпечення TrueConfserver та одночасного заволодіння державними коштами при закупівлі за завищеними цінами програмного забезпечення TrueConfserver у кількості 200 унікальних кодів у період з 04.11.2013 по 19.12.2013, заволоділи державними коштами за вищевказаних обставин, завдавши збитків державі на загальну суму 260 490,03 гривень, чим спричинили державі збитки на вказану суму.

За версією органу досудового розслідування, в подальшому 20.01.2014, точний час досудовим розслідуванням не встановлений, генеральний директор ДП «Держінформ`юст» ОСОБА_6, одночасно будучи кінцевим бенефіціаром ТОВ «Іволга-2», з метою заволодіння державними коштами в особливо великих розмірах за попередньою змовою з ОСОБА_10, громадянином Естонії ОСОБА_8, ОСОБА_9, іншими невстановленими на теперішній час особами, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 81-а, уклав договір між ДП «Держінформ`юст» та ТОВ «Іволга-2» в особі генерального директора ОСОБА_10 від 20.01.2014 №1/1 на поставку програмної продукції, комп`ютерної програми TrueConfserver та супровідної документації до неї, що включає в себе 1500 унікальних кодів, яка забезпечує можливість користування програмою одночасно 1500 онлайн-користувачам загальною завищеною вартістю 6150000,00 грн. з ПДВ.

28.01.2014 о 16 год. 58 хв. з рахунку ДП «Держінформ`юст» № НОМЕР_6, відкритому у АТ «Сбербанк Росії», на рахунок ТОВ «Іволга-2» № НОМЕР_2, відкритому у АТ «Банк Велес» перераховано грошові кошти в сумі 6150000,00 грн. з призначенням платежу: «плата за програмне забезпечення для вiдеоконференц зв`язку зг. рах.-факт. 11-0000001 вiд 20.01.2014р».

З метою закінчення злочину та формального дотримання умов договору 01.04.2014, точний час досудовим розслідуванням не встановлений, генеральний директор ДП «Держінформ`юст» ОСОБА_6 та генеральний директор ТОВ «Іволга-2» ОСОБА_10, перебуваючи за місцем фактичного знаходження ДП «Держінформ`юст», достовірно знаючи, що програмна продукція - комп`ютерна програма у вигляді одного примірника (файлу) комп`ютерної програми TrueConfserver, що включає в себе 1500 унікальних кодів у ДП «Держінформ`юст» не поставлялася, а ціна договору значно перевищує фактичну вартість програми, внесли недостовірні відомості до Акту приймання-передачі до договору поставки програмної продукції №1/1 від 20.01.2014, згідно якого постачальник в особі генерального директора ТОВ «Іволга-2» ОСОБА_10 нібито передав, а покупець в особі генерального директора ДП «Держінформ`юст» ОСОБА_6 нібито отримав програмну продукцію загальною вартістю 6 150 000,00 грн. з ПДВ.

21.01.2014, точний час досудовим розслідуванням не встановлений, з метою створення видимості нібито дійсних господарських відносин генеральний директор ТОВ «Зуївський енергомеханічний завод» ОСОБА_9 уклав з ТОВ «Іволга-2» в особі генерального директора ОСОБА_10, договір №2/01 на нібито постачання 1500 ліцензій програмного забезпечення Trueconf на загальну суму 6100425,00 грн. до якого внесли неправдиві відомості щодо предмету договору, порядку поставки та приймання програмного продукту, обов`язків сторін, ціни договору, вартості поставки і робіт та порядку розрахунків, усвідомлюючи, що зазначені умови договору фактично не будуть виконуватися в частині поставки програмної продукції ТОВ «Зуївський енергомеханічний завод» до ТОВ «Іволга-2», а грошовими коштами ДП «Держінформ`юст» вони заволодіють з іншими співучасниками злочину.

В подальшому, 29.01.2014, генеральний директор ТОВ «Іволга-2» ОСОБА_10 перерахувала грошові кошти в сумі 6100425,00 грн. за договором постачання комп`ютерної програми TrueConfserver №2/01 від 21.01.2014 з рахунку ТОВ «Іволга-2» № НОМЕР_2, відкритому у АТ «Банк Велес», на рахунок № НОМЕР_3 ТОВ «Зуївський енергомеханічний завод» у ПАТ «ПУМБ».

03.01.2014, точний час досудовим розслідуванням не встановлений, генеральний директор ТОВ «Зуївський енергомеханічний завод» ОСОБА_9, з корисливих мотивів, з метою заволодіння державними грошовими коштами ДП «Держінформ`юст» в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, підписав зовнішньоекономічний договір №03/01/2014 з уповноваженим представником компанії «Ceterum Limited» ОСОБА_8 на нібито постачання 5000 ліцензій програмного забезпечення Trueconf на загальну суму 2240000,00 доларів США та акт постачання програмного забезпечення №1 від 25.02.2014 на 1500 ліцензій програмного забезпечення на суму 672000,00 доларів США, до якого внесли завідомо неправдиві відомості.

В свою чергу, ТОВ «Зуївський енергомеханічний завод» 06.02.2014 вказані грошові кошти перераховані за зовнішньоекономічним договором №03/01-14 від 03.01.2014 згідно інвойсу №1 з власного рахунку № НОМЕР_4, відкритого у ПАТ КБ «Приватбанк», в сумі 672000,00 доларів США на рахунок № НОМЕР_5 компанії «Ceterum Limited», зареєстрованій в Сполученому королівстві Великобританія, відкритий у PAnlage&PrivatbankAG, що знаходиться у місті Цюрих, Швейцарська Конфедерація.

Кінцевим бенефіціарним власником (контролером) компанії «Ceterum Limited», тобто фізичною особою, яка незалежно від формального володіння мала можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність компанії «Ceterum Limited» безпосередньо та через вітчима своєї дружини являється ОСОБА_6 .

Під час досудового розслідування встановлено, що програмне забезпечення TrueConfserver, що включає в себе 1500 унікальних кодів, яка забезпечує можливість користування програмною продукцією одночасно 1500 онлайн-користувачам в режимі відеоконференції до ДП «Держінформ`юст» не поставлялося, ТОВ «Іволга-2» фактично не закуплялося, виробником вказаного програмного забезпечення компанією Trueconf Ltd - не реалізовувалося.

Таким чином, як стверджує у клопотанні прокурор, у період з 23.09.2013 по 02.12.2013 в м. Києві, ОСОБА_6, перебуваючи на посаді т.в.о. генерального директора ДП «Держінформ`юст», а з 02.12.2013 - генерального директора цього державного підприємства, будучи службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем, з корисливих мотивів, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_10, громадянином Естонії ОСОБА_8, ОСОБА_9, іншими невстановленими на теперішній час особами, заволоділи державними коштами за вищевказаних обставин, завдавши державі збитків в особливо великих розмірах на загальну суму 6 410 490,03 грн., які в шістсот і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

Крім того, у ході досудового розслідування встановлено, що починаючи з 30 грудня 2013 року, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_7, будучи генеральним директором ДП «ІСС», за попередньою змовою з ОСОБА_6 та ОСОБА_10, перебуваючи за місцем фактичного знаходження ДП «ІСС» за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 55-г, вирішили заволодіти державними коштами ДП «ІСС» в особливо великих розмірах, шляхом зловживання своїм службовим становищем.

З цією метою, на початку грудня 2014 року ОСОБА_7, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, будучи службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем, з корисливих мотивів, попередньо узгодивши свої дії з ОСОБА_6 та ОСОБА_10 перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Пимоненка, 13-Б, запропонував ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, які на той час обіймали у ДП «ІСС» посади керівників підрозділів, тестувальників та розробників програмного забезпечення, звільнитися з цих посад та зареєструватися як фізичні особи - підприємці.

Реєстрація зазначених осіб як фізичних осіб - підприємців за злочинним задумом ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_10, надала змогу співучасникам злочину заволодіти державними коштами в особливо великих розмірах, оскільки перебування вказаних осіб на посадах керівників підрозділів, тестувальників та розробників програмного забезпечення, здійснення ними розробки автоматизованих систем відповідно до завдань, затверджених Положенням про Департамент розробки програмного забезпечення ДП «ІСС», та одержання ними за це заробітної плати згідно штатного розпису в ДП «ІСС», перешкоджало ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_10 заволодіти державними коштами в особливо великих розмірах шляхом укладання договорів з підконтрольними фіктивними юридичними особами про надання послуг із розроблення програмного забезпечення.

З метою реалізації злочинного плану по заволодінню коштами ДП «ІСС» на початку 2014 року, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи у м. Києві у невстановленому досудовим розслідуванням місці, ОСОБА_7 звернувся із проханням до ОСОБА_6 підшукати юридичні особи для перерахування коштів ДП «ІСС» за нібито виконані послуги, контроль над якими повністю здійснювався ОСОБА_6 .

На виконання прохання ОСОБА_7 на початку 2014 року ОСОБА_6 запропонував використовувати для заволодіння коштами ДП «ІСС» в особливо великих розмірах фіктивну юридичну особу ПрАТ «Енергетичний холдинг» та ТОВ «Іволга-2», оскільки був кінцевим бенефіціарним власником вказаних товариств.

За заздалегідь розробленим планом ОСОБА_7, за попередньою змовою з ОСОБА_6, ОСОБА_10, для заволодіння державними коштами в особливо великих розмірах обрали схему укладення угод із фіктивною юридичною особою ПрАТ «Енергетичний холдинг» та ТОВ «Іволга-2», яка передбачала нібито розроблення програмного забезпечення вказаними товариствами, які фактично жодних послуг по розробленню програмного забезпечення не надавали, про що було достеменно відомо ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_10 .

У подальшому, а саме у період з 02.12.2014 по 17.11.2015, генеральний директор ДП «ІСС» ОСОБА_7, будучи службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем, з корисливих мотивів, з метою заволодіння державними коштами в особливо великих розмірах, за попередньою змовою з ОСОБА_6 та ОСОБА_10, у порушення положень Закону України «Про здійснення державних закупівель» не акцептував пропозицію конкурсних торгів, визнану найбільш економічно вигідною за результатами оцінки, внаслідок чого державі заподіяно збитків в особливо великих розмірах при укладенні договорів із фіктивною юридичною особою ПрАТ «Енергетичний холдинг» та ТОВ «Іволга-2» про надання послуг із розроблення програмного забезпечення.

А саме за договорами від 02.12.2014 №19І-14, від 10.03.2015 №3І-15, від 02.04.2015 №4І-15, від 08.04.2015 №6І-15, від 16.06.2015 №11І-15, від 18.08.2015 №18І-15, від 14.10.2015 №14/10-ДНЗС укладеним між ДП «ІСС» в особі ОСОБА_7 та фіктивною юридичною особою ПрАТ «Енергетичний холдинг» в особі її директора ОСОБА_15 (обвинувальний вирок відносно якої набрав законної сили), послуги із розроблення програмного забезпечення фактично було надано не вказаною юридичною особою, а фізичними особами - підприємцями. Таким чином за вищенаведеними договорами генеральним директором ДП «ІСС» ОСОБА_7 в порушення положень ст. 1, ст. 2, ст. 3, ст. 4, ст. 5, ст. 10-12, 31, 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель», у період з 02.12.2014 по 17.11.2015 організовано перерахування державних коштів без проведення процедури конкурсних торгів, з рахунку ДП «ІСС» на рахунок, контрольованої ОСОБА_6, фіктивної юридичної особи ПрАТ «Енергетичний холдинг», якою, в дійсності, жодні послуги державному підприємству не надавались - на загальну суму 4448058,00 гривень.

Крім того, 17.11.2015 ОСОБА_7 всупереч вимог ст. 1, ст. 2, ст. 3, ст. 4, ст. 5, ст. 10-12, 31, 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» без проведення процедури конкурсних торгів, організував перерахування коштів в сумі 211020,00 грн. з рахунку ДП «ІСС» на рахунок, контрольованого ОСОБА_6, ТОВ «Іволга-2», яке в дійсності жодних послуг не надавало, згідно з договором від 30.09.2015 №30/09-15 «Про надання послуг зі створення (розробки» комп`ютерної програми «Система mail.gov.ua»).

Отже, у період з 02.12.2014 по 17.11.2015 в м. Києві, ОСОБА_6 наданням засобів і знарядь, усуненням перешкод сприяв генеральному директору ДП «ІСС» ОСОБА_7 та іншим співучасникам у вчиненні заволодіння державними коштами за вищевказаних обставин, завдавши збитків державі в особливо великих розмірах - на загальну суму 4 659 078,00 грн., що в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на час вчинення злочину.

23.09.2017 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

12.07.2019 ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.

Підставою для звернення до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному ОСОБА_6 стали наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_6 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, а також наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, експертів чи спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. З цих підстав орган досудового розслідування вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж застава не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Розмір застави, який, на переконання органу досудового розслідування, належить призначити суду, визначений з урахуванням майнового стану підозрюваного і становить 6 410 700,00 (шість мільйонів чотириста десять тисяч сімсот) грн.Саме такий розмір застави, на переконання органу досудового розслідування, є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Доводи сторони обвинувачення.

Прокурор ОСОБА_4 клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави підтримала. Зазначила, що зібрані на сьогоднішній день докази свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, та підтверджують наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України. Посилаючись на те, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить виконання належної процесуальної поведінки підозрюваного, сторона обвинувачення просила задовольнити клопотання про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави у повному обсязі з підстав наведених у ньому. Крім цього, на підтвердження існування ризиків, у судовому засіданні прокурор долучила протокол допиту свідка від 18.09.2020.

Доводи сторони захисту.

Підозрюваний ОСОБА_6 проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у виді застави заперечив. В судовому засіданні надав клопотання про залишення клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 без розгляду з тих підстав, що воно подане після завершення строків досудового розслідування. Додатково зазначив, що останній запобіжний захід, який було застосовано до нього, 08.10.2018 припинив свою дію. У задоволенні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України про застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у жовтні 2018 року було відмовлено. Зауважив, що матеріали досудового розслідування не містять достатніх та належних доказів, які б підтверджували обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, які йому інкримінуються. Так само ОСОБА_6 вважає, що стороною обвинувачення не надано жодного переконливого доказу на підтвердження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Оцінка та висновки слідчого судді щодо обрання запобіжного заходу

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Щодо наявності обґрунтованої підозри.

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчий суддя користується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

З матеріалів, доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_6 підозрюється у організації заволодіння чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, організації службового підроблення, а також пособництві у заволодінні чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо вчинення ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами, а саме: наказом Міністра юстиції України № 1233/к від 23.09.2020, відповідно до якого на ОСОБА_6 тимчасово покладено виконання обов`язків генерального директора ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України; наказом Міністра юстиції України № 1757/к від 03.12.2013, відповідно до якого ОСОБА_6 призначено на посаду генерального директора державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України (ДП «Держінформ`юст») на умовах контракту з 02.12.2013, як переможця конкурсного відбору; контрактом від 02.12.2013 № 1, згідно якого генеральний директор ДП «Держінформ`юст» ОСОБА_6 відповідно до п.п. 1.1, 1.4, 2.1, 2.10 зобов`язаний безпосередньо і через адміністрацію підприємства здійснювати управління (керівництво) підприємством, забезпечувати його високоприбуткову діяльність, ефективне використання і збереження закріпленого за підприємством державного майна; статутом ДП «Держінформ`юст», відповідно до якого ОСОБА_6 зобов`язаний безпосередньо і через адміністрацію підприємства здійснювати управління (керівництво) підприємством, забезпечувати його високоприбуткову діяльність, ефективне використання і збереження закріпленого за підприємством державного майна; договором від 04.11.2013 №5/11 між ДП «Держінформ`юст» в особі ОСОБА_6 та ТОВ «Іволга-2» в особі генерального директора ОСОБА_10 на поставку програмної продукції, комп`ютерної програми TrueConfserver та супровідної документації до неї, що включає в себе 200 унікальних кодів, яка забезпечує можливість користування програмою одночасно 200 онлайн-користувачам загальною вартістю відповідно 820 000, 00 грн.; договором між ДП «Держінформ`юст» в особі ОСОБА_6 та ТОВ «Іволга-2» в особі генерального директора ОСОБА_10 від 20.01.2014 №1/1 на поставку програмної продукції, комп`ютерної програми TrueConfserver та супровідної документації до неї, що включає в себе 1500 унікальних кодів, яка забезпечує можливість користування програмою одночасно 1500 онлайн-користувачам загальною вартістю 6 150 000,00 грн, з ПДВ; випискою руху грошових коштів, згідно якого перераховано за договором з рахунку ДП «Держінформ`юст» (ЄДРПОУ 25287988) № НОМЕР_1, відкритому у АТ «Фортуна-Банк» (МФО 300904), на рахунок ТОВ «Іволга-2» (ЄДРПОУ 35486424) № НОМЕР_2, відкритому у, АТ «Банк Велес» (МФО 322799) грошові кошти в сумі 820 000 грн., з призначенням платежу: «плата за програмне забезпечення для відеоконференц зв`язку по дог.5/11 від 04.11.2013»; випискою руху грошових коштів, згідно якого перераховано за договором з рахунку ДП «Держінформ`юст» (ЄДРПОУ 25287988) № НОМЕР_6, відкритому у АТ «Сбербанк Росії» (МФО 320627), на рахунок ТОВ «Іволга-2» (ЄДРПОУ 35486424) № НОМЕР_2, відкритому у АТ «Банк Велес» (МФО 322799) грошові кошти в сумі 6 150 000, 00 грн., з призначенням платежу: «плата за програмне забезпечення для відеоконференц зв`язку зг. рах,-факт. 11-0000001 від 20.01.2014р»; актом приймання-передачі до договору поставки програмної продукції № 1/1 від 20.01.2014, відповідно до якого постачальник в особі генерального директора ТОВ «Іволга-2» ОСОБА_10 нібито передав, а покупець в особі генерального директора ДП «Держінформ`юст» ОСОБА_6 нібито отримав програмну продукцію - комп`ютерну програму у вигляді одного примірника (файлу) комп`ютерної програми TrueConfserver, що включає в себе 1 500 унікальних кодів, наданих постачальником на таку програму, яка забезпечує можливість користування програмою одночасно 1500 онлайн-користувачам в режимі відеоконференції на одному диску (електронному носії) загальною вартістю 6 150 000,00 грн. з ПДВ; листом компанії Trueconf ltd, згідно якого нею було реалізовано лише ліцензію на 200 користувачів № UA1AE ДП «Інформаційний центр» через британську компанію Ceterum Limited. Крім цього, зазначеним листом підтверджується, що ціна виробника комп`ютерної програми TrueConfserver, становила 350 доларів США для України; договором №6/12 від 05.12.2013 між ТОВ «Іволга-2» ОСОБА_10 та ТОВ «Зуївський енергомеханічний завод» про постачання комп`ютерної програми TrueConfserver (ліцензія на 200 користувачів); договором №2/01 від 21.01.2014 між директором ТОВ «Іволга-2» ОСОБА_10 та директором ТОВ «Зуївський енергомеханічний завод» ОСОБА_9 про постачання комп`ютерної програми TrueConfserver (ліцензія на 1500 користувачів); договором №03/01-14 між ТОВ «Зуївський енергомеханічний завод» в особі ОСОБА_9 та компанію Ceterum Limited в особі ОСОБА_8 про постачання комп`ютерної програми TrueConfserver (ліцензія на 5000 користувачів) та додатковою угодою № 1 до нього від 22.12.2014; платіжним дорученням від 06.02.2014 згідно якого перераховано грошові кошти в сумі 672 000, 00 доларів США за зовнішньоекономічним договором з рахунку № 26004051820105, відкритого ТОВ «Зуївський енергомеханічний завод» у ПАТ КБ «Приватбанк», на рахунок № НОМЕР_7 компанії Ceterum limited, зареєстрованій у Сполученому королівстві Великобританія (реєстраційний номер 7805872), відкритий у АР Anlage & Privatbank AG, що знаходиться у місті Цюрих, Швейцарська Конфедерація; установчими документами ТОВ «Іволга-2», згідно яких дружина ОСОБА_6 - ОСОБА_16 була одним із засновників вказаного товариства та володіла самостійною часткою у розмірі 10 відсотків статутного капіталу; вилученими в ході обшуку затриманого ОСОБА_6 23.09.2017, носіями інформації згідно яких ТОВ «Іволга-2» фактично належить та контролюється останнім; висновком судово-економічної експертизи ХНДІСЕ від 10.08.2017, згідно якого збитки нанесені ДП «Інформаційний центр станом на 20.01.2014 становлять 6 150 000, 00 грн. та 260 490, 03 гривень; висновком судово-економічної експертизи ХНДІСЕ від 01.09.2017 згідно якого збитки нанесені ДП «Інформаційний центр станом на 20.01.2014 становлять 6 150 000, 00 грн. та 260 490,03 гривень, та підтверджується зазначена у висновках аудиторського звіту за результатами державного фінансового аудиту діяльності ДП «НАІС» станом на 31.10.2016 нестача компютерної програми для роботи відеоконференцзвязку TrueConfserver (ліцензія на 1500 користувачів) в сумі 4 740 625,03 грн; висновком судової почеркознавчої експертизи ЕНДЕКЦ від 01.09.2017, №8-4/1829 згідно якого догововір від 04.11.2013 №5/11 та договір №1/11 від 20.01.2014 підписані ОСОБА_6 та ОСОБА_10 ; матеріалами виконаного міжнародного доручення отриманих від компетентних органів Швейцарської Конфедерації, відповідно до яких ОСОБА_8 був бенефіціарним власником (контролером) компанії «Ceterum Limited», тобто фізичною особою, яка незалежно від формального володіння мала можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність компанії; протоколом обшуку від 21.09.2016 за адресою м. Київ, вул. Червоноармійська 55-Г в ході якого вилученено документи по ТОВ «Іволга-2», ТОВ «Астен-МН», ТОВ «Нетворк Солюшнс», ТОВ «Срібний дім», ТОВ «Центр Будівництва та архітектури», ПАТ «Енергетичнй холдинг» та інші, виявлено електронними носії інформації, які містять інформацію про те, що ФОП при розробці програмного забезпечення використовувалася комп`ютерна техніка та меблі, що перебувають на балансі ДП «ІСС»; протоколом огляду вилучених документів від 22-23.09.2016 згідно якого встановлено, що грошові кошти отримані від ДП «ІСС» та ДП «Держінформ`юст» компанії ТОВ «Терра Метрополіс» ТОВ «Іволга-2», ТОВ «Астен-МН», ТОВ «Нетворк Солюшнс», ТОВ «Срібний дім», ТОВ «Центр Будівництва та архітектури», ПАТ «Енергетичнй холдинг» переведено в готівку шляхом перерахування на карткові рахунки фізичних осіб-підприємців, надання позик безповоротних допомог; протоколом обшуку від 21.09.2016 за адресою м. Київ, вул. Плещеєва, 10 та документами чорновими записами вилученими в ході його проведення згідно яких ОСОБА_7 особисто спілкувався із фактичними виконавцями послуг, а саме: ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, та був обізнаний, що фактично послуги надаються ними, а не товариствами з якими укладалися договори; протоколом додаткового огляду від 01.03.2017, відповідно до якого, було встановлено, що у вилучених в ході обшуку від 21.09.2020 мобільних телефонах, містяться СМС-повідомлення, згідно яких ОСОБА_7 за допомогою СМС-повідомлень отримує вказівки від контакту «ЛВ» щодо перерахування коштів програмістам із перерахувань для ТОВ «Нетворк Солюшнс» та ПрАТ «Енергетичний Холдинг»; показаннями свідка ОСОБА_17, яка повідомила, що ДП «ІСС» мало достатньо ресурсів для виконання відповідних робіт, без залучення підрядної організації, що фактично ДП «ІСС» знаходилось за адресою м. Київ, вул. Червноармійська 55-Г; висновком судово-економічної експертизи від 28.11.2016 №1-21/11/2016-се документально підтверджено заподіяння ДП «ІСС» збитків у розмірі 857 223,00 грн. та 4 659 078,00 грн. у період з 20.04.2014 по 31.12.2015 при укладенні з ПрАТ «Енергетичний холдинг» та ТОВ «Іволга-2» договорів від 02.12.2014 № 19І-14, від 03.03.2015 № 3І-15, від 02.04.2015 № 4І-15, від 08.04.2015 № 6І-15, від 16.06.2015 № 11І-15, від 18.08.2015 № 18І-15, від 14.10.2015 № 14/10-ДНЗС.

Таким чином, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя встановив, що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри щодо вчинення ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_18, виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_6 кримінальним правопорушень за викладених у клопотанні обставин.

Щодо наявності ризиків

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.

В обґрунтування клопотання прокурор посилається на існування таких ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України:

- ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду;

- ризик незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні;

- ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим способом.

Щодо ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.

Обґрунтовуючи ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду сторона обвинувачення посилається на тяжкість злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6, факт втечі за межі України 23.09.2017, наявність достатніх майнових ресурсів та паспортів громадянина України для виїзду за кордон серія та номер НОМЕР_8 виданий 18.04.2014 та НОМЕР_9, виданий 10.01.2019; наявність у володінні ОСОБА_6 посвідки на проживання на території Словацької Республіки, а також тієї обставини, що за період з 02.07.2015 по 20.09.2017 підозрюваний ОСОБА_6 17 раз перетнув державний кордон України; наявність у підозрюваного знайомих, в тому числі серед службових осіб правоохоронних органів,

Втім, наведені обставини, на думку слідчого судді, не доводять існування ризику того, що ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

У своєму рішенні по справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини вказав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти. Водночас, ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування (рішення ЄСПЛ у справі «Бессієв проти Молдови»). Тобто існування ризику переховування повинно підтверджуватися сукупністю обставин, однією з яких є тяжкість можливого покарання.

У судовому засіданні слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_6 має постійне місце проживання, одружений з 30.05.2009, має трьох доньок (1 - неповнолітня, 2 - малолітні). З 13.07.2020 ОСОБА_6 працює в державному підприємстві «Інформаційні судові системи» і займає посаду Радника генерального директора. Відповідно до наданої характеристики за вищевказаним місцем роботи, ОСОБА_6 характеризується високими моральними якостями та відповідальністю. Крім цього, згідно з Наказу Державної судової адміністрації України № 515/к від 12.12.2019, ОСОБА_6 обіймає посаду радника Голови Державної судової адміністрації України на громадських засадах з 12.12.2019.

Встановлені у судовому засіданні обставини у сукупності, на переконання слідчого судді, суттєво знижують імовірність втечі підозрюваного ОСОБА_6 . З огляду на це, на думку слідчого судді, суворість передбаченого покарання за вчинення кримінальних правопорушень, у яких підозрюється ОСОБА_6, не може виправдати застосування до нього запобіжного заходу про який просить сторона обвинувачення.

Крім цього, слідчий суддя критично ставиться до того, що підтвердженням існування ризику переховування може слугувати та обставинна, що 23.09.2017 ОСОБА_6 було затримано на підставі п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК України. Зазначене пояснюється тим, що у судовому засіданні було встановлено, що на момент розгляду клопотання прокурора ОСОБА_4 жодний запобіжний захід до підозрюваного ОСОБА_6 не застосований, а попередній запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання припинив свою дію ще 08.10.2018 при обранні якого вже враховувалися всі наведені ризики. Матеріали клопотання не містять доказів, що підозрюваний ОСОБА_6, необмежений будь-яким запобіжним заходом, вдавався до втечі. З цих підстав посилання сторони обвинувачення на обставини, які відбулися три роки тому, слідчий суддя визнає непереконливими.

Наявність у підозрюваного ОСОБА_6 майнових ресурсів, паспортів для виїзду за кордон та перетини ним державного кордону України (за період з 02.07.2015 по 20.09.2017 підозрюваний ОСОБА_6 17 разів перетнув державний кордон України), з урахуванням вже встановлених обставин, пов`язаних із особою підозрюваного, а також його поведінкою після припинення дії попереднього запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, не є підтвердженням існування ризику переховування та підставою для застосування запобіжного заходу.

Також, у судовому засіданні не знайшло свого підтвердження посилання сторони обвинувачення на наявність у володінні ОСОБА_6 посвідки на проживання на території Словацької Республіки.

Щодо ризику незаконно впливати підозрюваним на свідків у цьому ж кримінальному провадженні

В обґрунтування цього ризику сторона обвинувачення посилається на те, що ОСОБА_6 має можливість контактувати із свідками, консультувати їх з приводу приховування, знищення доказів, серед іншого, після вручення йому повідомлення про підозру та ознайомлення з деталями досудового розслідування по даному кримінальному провадженню.

Разом з цим, оскільки стороні захисту 04.09.2019 повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів провадження, слідчий суддя констатує, що стороною обвинувачення визнано зібрані докази достатніми для складання обвинувального акта. З огляду на вказане, на переконання слідчого судді ризик того, що ОСОБА_6 контактуватиме із свідками, консультуватиме їх з приводу приховування, знищення доказів не є актуальним на час розгляду клопотання.

Крім цього, у змісті клопотання сторона обвинувачення посилалась на те, що на даний час ОСОБА_6 є радником Голови Державної судової адміністрації України. З огляду на цю обставину, на думку прокурора, ОСОБА_6, використовуючи своє становище, вплив, авторитет, зв`язки у правоохоронних органах, може незаконними засобами впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, у тому числі, які працюють у в ДП «ІСС» та ДП «НАІС» та колишніх працівників вказаних компаній, з метою зміни ними показань або відмови від їх надання.

Разом з тим, за умови, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000001624 триває з 2015 року, з моменту повідомлення ОСОБА_6 про підозру минуло три роки, посаду, на яку посилається прокурор, як на обґрунтування вищезазначеного ризику, ОСОБА_6 обіймає з 12.12.2019, доказів на підтвердження того, що ОСОБА_6 вчиняв тиск на будь-кого із свідків у цьому кримінальному провадженні матеріали клопотання не містять. Також необхідно звернути увагу, що з моменту припинення запобіжного заходу обраного ОСОБА_6 у цьому кримінальному провадженні, ні детектив, ні прокурор не навели доказів того, що з`явилися нові дані, які б свідчили про те, що цей ризик з`явився або є відомості впливу на свідків. З цих підстав, слідчий суддя вважає, що прокурором ані у змісті клопотання, ані у судовому засіданні не доведено існування даного ризику.

Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Обґрунтовуючи ризик того, що підозрюваний ОСОБА_6 перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином, сторона обвинувачення посилається на те, що ОСОБА_6 використовуючи своє службове становище та ділові зв`язки, маючи доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень, має реальну можливість бути обізнаним про підготовку стороною обвинувачення відповідних клопотань про застосування заходів забезпечення та призначення їх до розгляду в суді. Разом з цим, як і у випадку з обґрунтуванням ризику незаконно впливати підозрюваним на свідків, клопотання прокурора ОСОБА_4 не містить жодних доказів, які б підтвердили існування даного ризику.

З урахуванням наведеного, на переконання слідчого судді, жоден із ризиків на існування яких посилається сторона обвинувачення, не знайшов свого підтвердження під час розгляду клопотання. З цих підстав, слідчий суддя, керуючись ч. 2 ст. 194 КПК України, відмовляє у задоволенні клопотання прокурора ОСОБА_4 .

Одночасно з цим, слідчий суддя, вважає за необхідне, відповідно до положень ч. 3 ст. 194 КПК України, зобов`язати підозрюваного прибувати до органів Національного антикорупційного бюро України за кожною вимогою детективів, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000001624 від 29.07.2015 та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, за кожною вимогою прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42015000000001624 від 29.07.2015 на весь час досудового розслідування.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 194, 369-372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні № 42015000000001624 від 29.07.2015 - відмовити.

Зобов`язати ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 прибувати до органів Національного антикорупційного бюро України за кожною вимогою детективів, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000001624 від 29.07.2015 та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, за кожною вимогою прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42015000000001624 від 29.07.2015 на весь час досудового розслідування.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1