- Presiding judge (HACC): Salandiak O.Ya.
Справа № 991/7842/20
Провадження1-кс/991/8060/20
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2020 року м.Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду Саландяк О.Я., з участю секретаря судових засідань Зубріцької А.М., особи, яка подала скаргу ОСОБА_1 , детектива ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу ОСОБА_1 на рішення старшого детектива Національного бюро відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_2 від 31.08.2020 про закриття кримінального провадження № 52020000000000229 від 30.03.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України,
В С Т А Н О В И Л А:
До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_1 на рішення старшого детектива Національного бюро відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України (далі - ВВР УВК НАБУ) ОСОБА_2 від 31.08.2020 про закриття кримінального провадження № 52020000000000229 від 30.03.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.
Згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 21.09.2020 скарга визначена на розгляд слідчій судді Саландяк О.Я.
Ухвалою від 22.09.2020 відкрито провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на рішення детектива ВВР УВК НАБУ ОСОБА_2 від 31.08.2020 про закриття кримінального провадження № 52020000000000229 від 30.03.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.
Вимоги скарги мотивовані тим, що у провадженні ВВР УВК НАБУ перебуває на досудовому розслідуванні кримінальне провадження № 52020000000000229 від 30.03.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
ОСОБА_1 зазначає, що детектив ВВР УВК НАБУ ОСОБА_2 у порушення норм КПК України та чинного законодавства надіслав йому через засоби поштового зв`язку лист, в якому містилася копія постанови від 31.08.2020 про закриття кримінального провадження № 52020000000000229 від 30.03.2020 року. Вказаний лист він отримав 10.09.2020.
Вважає постанову від 31.08.2020 про закриття кримінального провадження № 52020000000000229 від 30.03.2020, прийняту старшим детективом ОСОБА_2, незаконною, передчасною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки детектив перед тим як закрити вказане кримінальне провадження не вчинив наступних обов`язкових слідчих і процесуальних дій: 1) зовсім не виконав вимог ухвали слідчого судді за № 991/2323/20 від 19.03.2020 року; 2) не повідомив його про початок досудового розслідування; 3) не повідомив ОСОБА_1 імена детективів і процесуальних керівників у даному кримінальному провадженні; 4) не вручив витягів з ЄРДР; 5) не вручив ОСОБА_1 пам`яток про процесуальні права та обов`язки потерпілого у кримінальному провадженні; 6) не визначив процесуальний статус ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні; 7) не створював план проведення досудового розслідування та не затверджував його у свого керівника; 8) жодного разу не допитав ОСОБА_1 у справі даного провадження; 9) жодного разу не допитав існуючих свідків у справі провадження; 10) жодного разу не допитав фігуранта у справі провадження у відповідності до піднятих питань у заяві ОСОБА_1 про вчинення кримінального правопорушення; 11) не провів жодного перехресного (одночасного) допиту із фігурантом у кримінальному провадженні; 12) досі не вніс до ЄРДР відомості за заявою ОСОБА_1 за вих. № 3840/10 від 10.03.2020 про вчинення кримінального правопорушення за кваліфікацією - ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.2 ст.365, ч.2 ст.366, ч.3 ст.382, ч.1 ст. 396, ч.2 ст.256, ч.1 ст.111, ст.170, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 Кримінального кодексу України; 13) не проводив досудове розслідування за статтями вчиненого злочину - за ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.2 ст.365, ч.2 ст.366, ч.3 ст.382, ч.1 ст. 396, ч.2 ст.256, ч.1 ст.111, ст.170, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України, які були зазначеними у заяві про вчинення правопорушення та в ухвалі суду; 14) не повідомив прокурора САП про не підслідність НАБУ кримінального провадження за статтями вчиненого злочину - ч.2 ст.365, ч.2 ст.366, ч.3 ст.382, ч.1 ст. 396, ч.2 ст.256, ч.1 ст.111, ст.170, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України; 15) не розглянув подану ОСОБА_1 заяву за Вих. № 3584/11 від 11.12.2019 в порядку ст. 220 КПК України; 16) не надав ОСОБА_1 відповіді в порядку ст. 220 КПК України на подану заяву за Вих. № 3584/11 від 11.12.2019; 17) не розглянув подану ОСОБА_1 заяву за вих. № 3905/24 від 24.06.2020 року в порядку ст. 220 КПК України; 18) не надав ОСОБА_1 відповіді в порядку ст.220 КПК України на подану заяву за вих. № 3905/24 від 24.06.2020; 19) як зазначено у постанові від 31.08.2020, скаржник зазначає на неправдивість зазначеного, нібито, детектив пропонував ОСОБА_1 27-29.05.2020, а також 03-05.06.2020 проведення допиту у даному кримінальному провадженні (поміж тим в усній формі зізнаючись, що пропозиція стосувалася допиту ОСОБА_1 в якості свідка, в той час, як у кримінальній справі досі немає постанови про не визнання ОСОБА_1 потерпілим у даному кримінальному провадженні), що не відповідає дійсності і чому немає у справі кримінального провадження жодного належного і припустимого доказу; 20) у своїй, як зазначає скаржник, протиправній постанові від 31.08.2020 року детектив неправдиво зазначив, що нібито пропонував ОСОБА_1 проведення допиту у даному кримінальному провадженні, однак начебто так і не дочекавшись явки ОСОБА_1 він прийняв рішення про закриття провадження, що не узгоджується із положенням Кримінально-процесуального Кодексу (насправді КПК України передбачений привід і накладення грошового стягнення, чого детектив з незрозумілих скаржнику причин не застосував, а не закриття кримінального провадження); 21) не дослідив і не надав правової оцінки кожному із фактів, які скаржник зазначав у своїй заяві за вих. №3840/10 від 10.03.2020 року про вчинення кримінального правопорушення; 22) не призначив для ОСОБА_1 судово-медичної експертизи за фактами отриманого ушкодження здоров`я; 23) не надав ОСОБА_1 можливості залучити до справи провадження наявні у скаржника докази вчиненого, злочину, про що окремо наголошено у своїй за вих. № 3840/10 від 10.03.2020 року про вчинення злочину; 24) не надав ОСОБА_1 можливості долучити до справи провадження документи, які доказують факти отриманого мною матеріального і морального збитку у даному кримінальному провадженні, про що окремо наголошено у заяві за вих. №3840/10 від 10.03.2020 року про вчинення злочину.
Також ОСОБА_1 у своїй скарзі посилається на те, що детектив ОСОБА_2 прийнявши 31.08.2020 рішення про закриття вищевказаного кримінального провадження порушив вимоги ст.110 КПК України.
З огляду на викладене, ОСОБА_1 просить скасувати постанову детектива ВВР УВК НАБУ ОСОБА_2 від 31.08.2020 про закриття кримінального провадження № 52020000000000229 від 30.03.2020 та повідомити ДБР і СБУ про зловживання повноваженнями і саботаж детектива ОСОБА_2 .
В судовому засіданні особа, яка подала скаргу - ОСОБА_1 підтримав скаргу та просив про її задоволення з підстав, викладених у ній.
Детектив ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги та просив відмовити у її задоволенні. Детектив підтримав письмові заперечення з підстав та мотивів, викладених у них.
Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали поданої скарги та матеріали кримінального провадження № 52020000000000229, слідча суддя дійшла такого висновку.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, зокрема рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Закриття кримінального провадження відповідно до положень Глави 24 КПК України є формою закінчення досудового розслідування, яке здійснюється в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, або при наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після проведення всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження у їх сукупності.
Так, з метою виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України, прийняттю слідчим рішення про закриття кримінального провадження має передувати вжиття ним всіх можливих заходів в порядку, передбаченому КПК України, для з`ясування обставин, які мають значення для кримінального провадження.
Змістом досудового розслідування є діяльність слідчого, спрямована на збирання, дослідження, оцінку, перевірку і використання доказів, попередження, запобігання та розкриття злочинів, встановлення об`єктивної істини, забезпечення правильного застосування закону, охорону прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.
Основним засобам збирання доказів, а отже - основним засобом всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, досягнення його завдань, є проведення слідчих дій.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 223 КПК України слідчими (розшуковими) є дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для їх проведення є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
Доказуванню у кримінальному провадженні згідно із ч. 1 ст. 91 КПК України підлягають, зокрема, подія кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. Процесуальними джерелами доказів відповідно до ч. 2 ст. 84 КПК України є показання, речові докази, документи та висновки експертів.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Отже, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливо лише після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.
В судовому засіданні встановлено, що у провадженні відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України перебувало кримінальне провадження № 52020000000000229 від 30.03.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.364 КК України.
Підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань стало рішення слідчого судді Вищого антикорупційного суду Біцюка А.В. від 19.03.2020 у справі №991/2323/20, яким зобов`язано уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_1 від 10.03.2020 вих. №3840/10 (вх.№В-4995) про вчинення, на думку заявника, працівником Національного бюро кримінального правопорушення. Вказана інформація підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 30.03.2020 за номером кримінального провадження №52020000000000229 (а.с. 1 матеріалів к.п.).
У заяві від 10.03.2020 за вих.№3840/10 (вх№В-4995) про вчинене кримінальне правопорушення, поданій ОСОБА_1 в порядку ст. 55 КПК України (а.с. 6-8 матеріалів к.п.), наведено обставини про вчинення старшим детективом відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю Національного ОСОБА_3 злочину, яке виразилось в тому, що ним у кримінальному провадженні №52019000000000195 від 07.03.2019 начебто протиправно прийнято рішення про його закриття, яке в подальшому було скасоване ухвалою слідчого судді, оскільки не виконано ряд слідчих та процесуальних дій, які, на думку заявника, є обов`язковими. З метою уточнення викладених у заяві доводів та з`ясування факту спричинення будь-яких збитків, до Національного бюро повістками викликався ОСОБА_1 на 27, 28 та 29 травня 2020 року, а також 03, 04 та 05 червня 2020 року (а.с. 20-25, 45-50 матеріалів к.п.), проте останній жодного разу не з`явився за викликами та про причини неявки не повідомив.
В ході досудового розслідування детективом ОСОБА_2 з приводу викладених тверджень ОСОБА_1 у його заяві було допитано в якості свідка старшого детектива відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 (а.с. 85-93 матеріалів к.п.).
За результатами проведеного досудового розслідування, детективом зроблено висновок про те, що матеріали кримінального провадження не містять доказів, які б свідчили про наявність складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КПК України в діяннях старшого детектива відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю Національного ОСОБА_3 , відтак наявна підстава, передбачена п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України для закриття кримінального провадження, у зв`язку з чим детективом ОСОБА_2 прийнято рішення про закриття кримінального провадження №52020000000000229 від 30.03.2020. Також у постанові зазначено, що заявник не надавав жодних доказів спричинення діяннями працівника НАБ України будь-якої шкоди та/або збитків, а тому твердження про заподіяння йому діяннями останнього матеріальної та/або моральної шкоди на зазначені ним суми не ґрунтуються на об`єктивних даних чи фактах (доказах).
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України на слідчого суддю покладається функція здійснення контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Враховуючи те, що процесуальне рішення про закриття кримінального провадження має істотне значення для кримінального провадження, слідчий суддя при розгляді скарги на відповідні постанови, з`ясовує питання дотримання вимог щодо всебічності та повноти дослідження, оскільки така неповнота може призвести до прийняття необґрунтованого рішення про закриття кримінального провадження.
Оглянувши та дослідивши матеріали кримінального провадження №52020000000000229 від 30.03.2020, слідча суддя дійшла висновку, що доводи заявника ОСОБА_1 щодо не вирішення питання про його статус як потерпілого, знайшли своє підтвердження, а також те, що вказана постанова детектива в цій частині не мотивована належним чином, винесена без дотримання вимог Кримінального процесуального законодавства.
З наявних матеріалів кримінального провадження вбачається, що заявник шість разів викликався до детектива НАБУ для дачі пояснень в якості свідка. У заяві ОСОБА_1 від 10.03.2020 вих№3840/10, поданій в порядку ст. 55 КПК України, про вчинення детективом Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 кримінального правопорушення наявна вимога про надання йому пам`ятки про процесуальні права та обов`язки потерпілого, а також зазначено, що діями вказаного детектива заподіяно йому матеріальної та моральної шкоди, яку він оцінив матеріальну у розмірі 800 000,00 грн. та моральну в розмірі 200 000, грн (а.с. матеріалів к.п. 6-8). Подача заяви про кримінальне правопорушення ОСОБА_1 у такий спосіб в сукупності із положенням абз.1 ч.2 ст. 55 КПК України дає підстави вважати останньому себе потерпілим.
З приводу вказаних обставин детектив пояснив, що у кримінальному провадженні відсутні докази того, що ОСОБА_1 є потерпілим, тобто спричинення будь яких збитків чи інші докази, також заявнику не вручалась пам`ятка про права та обов`язки потерпілого, які планувалось вручити після допиту. З огляду на вказані обставини та за відсутності статусу потерпілого детектив викликав ОСОБА_1 у якості свідка. Постанова про відмову у визнанні особи потерпілим не виносилась.
Потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди (ч.1 ст. 55 КПК України). Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам`ятка про процесуальні права та обов`язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення (ч.2 ст. 55 КПК України). Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв`язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого (ч.3 ст. 55 КПК України).
З огляду на викладене, слідча суддя дійшла висновку, що детективом не вирішено питання щодо статусу ОСОБА_1 у кримінальному провадженні: не вжито заходів щодо виклику ОСОБА_1 до НАБУ для його допиту в якості потерпілого, вручення йому пам`ятки про права і обов`язки потерпілого, або винесення постанови про відмову у визнанні потерпілим. При цьому слідча суддя враховує, що ОСОБА_1 у поданій заяві про кримінальне правопорушення від 10.03.2020 вих№3840/10 зазначав про завдання йому шкоди у розмірі на загальну суму 1000 000 грн., а також завдання такої істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян не виключає визначена детективом при внесені відомостей до ЄДРДР правова кваліфікація за ч. 1 ст. 364 КК України, за якою здійснюється досудове розслідування.
За таких обставин прийняте старшим детективом НАБ України ОСОБА_2 рішення про закриття кримінального провадження від 31.08.2020, є передчасним, прийнятим без додержання вимог кримінального процесуального закону, а тому підлягає скасуванню.
Разом з тим, не підлягає задоволенню вимога скарги в частині повідомлення ДБР і СБУ про зловживання повноваженнями і саботаж детектива ОСОБА_2, оскільки прийняття такого рішення, за результатами розгляду слідчою суддею скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, відповідно до вимог ст. 307 КПК України не передбачено.
З огляду на викладене, скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 110, 284, 303, 305, 306, 307, 309, 372 КПК України, слідча суддя,
П О С Т А Н О В И ЛА :
Скаргу ОСОБА_1 на рішення старшого детектива Національного бюро відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_2 від 31.08.2020 про закриття кримінального провадження № 52020000000000229 від 30.03.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, - задовольнити частково.
Постанову старшого детектива Національного бюро відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_2 від 31.08.2020 про закриття кримінального провадження № 52020000000000229 від 30.03.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, - скасувати.
В задоволенні інших вимог - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідча суддя О.Я. Саландяк