- Presiding judge (HACC): Khamzin T.R.
Справа № 991/8208/20
Провадження1-кс/991/8428/20
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора Четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №52019000000000880 від 08.10.2019,
ВСТАНОВИВ:
05.10.2020 до Вищого антикорупційного суду надійшло означене клопотання.
У клопотанні зазначено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52019000000000880 від 08.10.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
За твердженням прокурора, за результатами проведених слідчих (розшукових) та процесуальних дій у органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що у 2018 році службові особи комісії Мінагрополітики з питань державної підтримки виноградарства, садівництва та хмелярства Міністерства аграрної політики та продовольства України (головний розпорядник коштів), зловживаючи своїм службовим становищем, діючи всупереч інтересам служби, з метою надання переваг при отриманні державної підтримки з бюджету України ТОВ «Український волоський гріх», в порушення п. 14 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для розвитку виноградарства, садівництва і хмелярства, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.2005 № 587 та наказу Мінагрополітики від 12.03.2018 № 131 спрямували кошти державного бюджету, а ТОВ «Український волоський горіх» отримало компенсацію в сумі 27852300 грн. за напрямом підтримки, який не передбачено Порядком № 587 та наказом Мінагрополітики від 12.03.2018 № 131, що спричинило тяжкі наслідки для державного бюджету.
У ході досудового розслідування детективами Національного антикорупційного бюро України встановлено обставини, які вказують на зв`язок директора господарського-фінансового Департаменту Міністерства аграрної політики та продовольства України ОСОБА_4 з директором і засновником ТОВ «Український волоський горіх» ОСОБА_5, а також засновником ТОВ «Український волоський горіх» ОСОБА_6, а також його обізнаність про подання ТОВ «Український волоський горіх» документів щодо отримання компенсації витрат та суть цих документів. Прокурор стверджує, що ОСОБА_7, будучи обізнаним з суттю документів, поданих ТОВ «Український волоський горіх» та відповідно підставами, ґрунтуючись на яких ТОВ «Український волоський горіх» претендувало на отримання часткового відшкодування витрат, здійснених на придбання садивного матеріалу, спілкуючись з керівництвом та засновниками ТОВ «Український волоський горіх» ОСОБА_5 та ОСОБА_6, серед інших погоджував наказ № 500 від 19.10.2018 Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про розподіл коштів за бюджетною програмою 2801350 «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними» та разом з директором Департаменту аграрної політики та сільського господарства ОСОБА_8 підписував Розподіл коштів за бюджетною програмою 2801350 «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними» для компенсації витрат на придбання садивного матеріалу і плодово-ягідних культур, винограду та хмелю, яким розподілено 27852,3 тис. грн. департаменту агро-промислового розвитку екології та природних ресурсів Вінницької обласної державної адміністрації для надання компенсації ТОВ «Український волоський горіх».
З метою встановлення обставин, які розслідуються у межах цього кримінального провадження 31.08.2020 за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1, на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.07.2020 проведено обшук.
У ході обшуку виявлено речі дозвіл на відшукання яких надавався ухвалою слідчого судді про обшук, а саме: мобільний телефон Apple iPhone A1784 s/n: НОМЕР_1 та мобільний телефон Apple iPhone A2218 s/n: НОМЕР_2 .
За результатами огляду мобільних телефонів встановлено, що вони містять відомості, які мають значення для досудового розслідування та зберегли на собі відомості, які можуть бути використані як докази обставин, що встановлюються у ході досудового розслідування.
З огляду на це, прокурор робить висновок, що ці мобільні телефони відповідають ознакам речового доказу, про що детективом 09.08.2020 винесена відповідна постанова про визнання їх речовими доказами у кримінальному провадженні.
Оскільки мобільні телефони відповідають критерію речового доказу і органом досудового розслідування заплановано проведення комп`ютерно-технічної експертизи із їх використанням є необхідність у їх арешті з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме з метою збереження їх як речових доказів у кримінальному провадженні.
У судове засідання, призначене на 09.10.2020, сторони не з`явилися.
У судовому засіданні 07.10.2020 детектив у кримінальному провадженні №52019000000000880 ОСОБА_9, якому прокурор надав доручення на участь у судовому засіданні з розгляду, поданого ним клопотання про арешт майна, клопотання прокурора підтримав у повному обсязі. Пояснив, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.07.2020 надавався дозвіл на відшукання мобільних терміналів систем зв`язку які використовувалися ОСОБА_4, зокрема, для зв`язку із керівництвом та засновниками ТОВ «Український волоський горіх», а тому ці мобільні телефони не є тимчасово вилученим майном. Необхідність подальшого утримання мобільних телефонів у органу досудового розслідування пов`язана із віднайденням у них інформації, яка значення для встановлення обставин у цьому кримінальному провадженні та проведення комп`ютерно-технічної експертизи.
Представник власника майна ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_10 проти задоволення клопотання заперечила, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість. Надала пояснення про те, що ці мобільні телефони за змістом положень КПК України є тимчасово вилученим майном, а тому клопотання про їх арешт мало б бути подане не пізніше 48 годин з моменту вилучення. Оскільки прокурором цей строк пропущений, то у задоволенні клопотання належить відмовити, а мобільні телефони негайно повернути власнику. Крім того зазначила, що ухвалою слідчого судді надавався дозвіл на відшукання мобільних телефонів, які містять відомості про обставини, що мали місце у 2018 році. Натомість один із вилучених телефонів придбано у 2020 році, а тому він не може містити жодного листування за 2018 рік.
Дослідивши клопотання та матеріали додані до нього, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно зокрема є доказом кримінального правопорушення.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (абз. 1 ч. 1 ст. 170 КПК України).
Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Із матеріалів клопотання вбачається, що мобільні телефони були вилучені 31.08.2020 під час обшуку, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.07.2020 у квартирі АДРЕСА_2 за місцем проживання ОСОБА_4 .
Згідно з протоколом обшуку від 31.08.2020 обшук проводився за участю спеціаліста. Під час огляду мобільних телефонів, які ОСОБА_4 видав добровільно виявлено інформацію, яка має значення для досудового розслідування. Проте через несправність кнопки «Копія» виявлена інформація спеціалістом скопійована не була, у зв`язку із мобільні телефони було вилучено.
Таким чином підставою для вилучення мобільних телефонів стала наявність на них інформації, яка цікавить слідство та неможливість повного копіювання та дослідження інформації на мобільних телефонах в умовах проведення обшуку.
Згідно з ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор серед іншого має право оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі.
Цією ж нормою закріплено, що вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.07.2020 детективам Національного антикорупційного бюро України серед іншого надавався дозвіл на відшукання мобільних терміналів систем зв`язку, які використовувалися ОСОБА_4 для зв`язку із співробітниками та власниками ТОВ «Український волоський горіх», службовими особами комісії Мінагрополітики з питань державної підтримки виноградарства, садівництва та хмелярства Міністерства аграрної політики та продовольства України у період 2018 р. та містять відомості про надання часткового відшкодування витрат на придбання садівничого матеріалу ТОВ «Український волоський горіх» в 2018 році.
Разом з цим за змістом абз. 3 ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення мобільних терміналів зв`язку можливе лише у визначених випадках, а саме: коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
У разі необхідності слідчий чи прокурор здійснює копіювання інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід`ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста (абз. 4 ч. 2 ст. 168 КПК України).
Із аналізу наведених правових норм вбачається, що мобільні термінали зв`язку незалежно від надання слідчим суддею дозволу на їх відшукання є тимчасово вилученим майном.
Отже, мобільні телефони про арешт яких просить детектив є тимчасово вилученим майном.
У абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України зазначено, що у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Згідно з протоколом, обшук у квартирі АДРЕСА_3 за місцем проживання ОСОБА_4 проводився 31.08.2020 у період часу з 06:56 до 11:47. За таких умов із клопотанням про арешт мобільних телефонів Apple iPhone A1784 s/n: НОМЕР_1, Apple iPhone A2218 s/n: НОМЕР_2 детектив, прокурор мали б звернутися не пізніше 11:47 02.09.2020.
Разом з цим із клопотанням про арешт мобільних телефонів мобільний телефон Apple iPhone A1784 s/n: НОМЕР_1 та мобільний телефон Apple iPhone A2218 s/n: НОМЕР_2 прокурор звернувся лише 05.10.2020 тобто із пропуском строку, визначеного абз. 2 ч. 5 ст.171 КПК України.
У постанові Великої Палати Верховного суду від 10.09.2020 (провадження № 11-904сап19) зазначено, що обов`язковою умовою для розгляду клопотання про арешт тимчасово вилученого майна є те, що таке клопотання повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення. У разі недотримання вказаних строків майно має бути негайно повернуто особі, у якої воно було вилучено.
До теперішнього часу мобільні телефони знаходяться у володінні детективів Національного антикорупційного бюро України. Тобто вже більше одного місяця власник майна позбавлений можливості володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном без наявності відповідного судового рішення.
Із змісту протоколу обшуку від 31.08.2020 вбачається, що ОСОБА_4 добровільно надав детективам мобільні телефони для огляду. Дослідження мобільних телефонів проводилося за участю спеціаліста. У ході дослідження була виявлена інформація, яка має значення для кримінального провадження. Тимчасове вилучення мобільних телефонів пов`язане із неможливістю з технічних причин копіювання інформації та її дослідження в умовах проведення обшуку.
Відповідно до наданих матеріалів, після вилучення мобільних телефонів детективами протягом 02-18.09.2020 проведено їх огляд та зафіксовано інформацію, яка була виявлена у ході їх дослідження шляхом копіювання вмісту мобільних телефонів на USB флеш-накопичувач.
Обґрунтовуючи вимогу про арешт мобільних телефонів прокурор у клопотанні та детектив у судовому засіданні посилається на те, що у органу досудового розслідування є необхідність подальшого використання мобільних телефонів для проведення комп`ютерно-технічної експертизи.
Проте матеріали клопотання не містять відомостей на підтвердження цих доводів. Зокрема клопотання не містить обґрунтування мети проведення комп`ютерно-технічної експертизи, так само як відомостей на підтвердження призначення відповідної експертизи, або хоча б посилання на причини її непризначення до цього часу. Протокол огляду від 02-18.09.2020 не містить відомостей про те, що певна інформація з мобільних телефонів скопійована не була і що для цього необхідне проведення експертного дослідження.
З урахуванням того, що інформація, яка має значення для досудового розслідування з вилучених мобільних телефонів була скопійована та мобільні телефони самі по собі доказового значення не мають, то з огляду на викладені обставини стороною обвинувачення не доведено необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, а саме мобільних телефонів, вилучених 31.08.2020 у ході обшуку квартири за місцем проживання ОСОБА_4 .
Таким чином, оскільки сторона обвинувачення не довела необхідність арешту мобільних телефонів, а також беручи до уваги той факт, що із клопотанням про арешт тимчасового вилученого майна прокурор звернувся із пропуском строку, встановленого КПК України, то у задоволенні клопотання про арешт майна належить відмовити.
Керуючись ст. ст. 98, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання прокурора Четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52019000000000880 від 08.10.2019, а саме: мобільних телефонів Apple iPhone A1784 s/n: НОМЕР_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1 НОМЕР_2, вилучених 31.08.2020 під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1