- Presiding judge (HACC): Mykhailenko V.V.
- Lawyer : Kuzmenka O.P.
- Prosecutor : Musiiaka V.V.
Справа № 991/8334/20
Провадження1-кс/991/8557/20
У Х В А Л А
іменем України
15 жовтня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В. за участю
Секретаря судового засідання Пузиря С. Р. ,
захисника адвоката Кузьменка О.П.,
прокурора Мусіяки В. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу захисника Кузьменка Олександра Петровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчої дії,
ВСТАНОВИЛА:
1.До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга захисника Кузьменка Олександра Петровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову про відмову у задоволенні клопотання про одночасний допит осіб у кримінальному проваджені № 42016161010000308 від 03.10.2016 про одночасний допит ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Скарга обґрунтовується тим, що у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_1 має процесуальний статус підозрюваного, повідомлення про підозру вручено 10.06.2020. Захисник зазначає, що органом досудового розслідування не досліджені обставини, які підлягають доказуванню в даному кримінальному провадженні, а саме факт попередньої змови ОСОБА_1 із ОСОБА_2 , ОСОБА_5 чи сприяння у бідь-якій формі ОСОБА_4 . Надані показання вказаних осіб в частині попередньої змови містять розбіжності. Тому сторона захисту подала прокурору клопотання про проведення слідчих дій, а саме одночасного допиту ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Постановою від 25.09.2020 прокурор відмовив у задоволенні клопотання. Вважаючи цю постанову необґрунтованою, захисник просить її скасувати та зобов`язати детективів у кримінальному провадженні № 42016161010000308 провести такий допит.
2.В судовому засіданні захисник скаргу підтримав, просив її задовольнити. Додатково пояснив, що необхідність одночасного допиту обумовлена висновком сторони обвинувачення щодо наявності попередньої змови чи сприяння. Вбачає розбіжності в показаннях допитаних підозрюваних в обсязі показань, наданих різними підозрюваними щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, а також в тому, що відповідні питання при допиті не ставилися.
Прокурор в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував. Зазначив, що підозрювані були допитані; оскільки одні особи надавали пояснення з приводу обставин кримінального правопорушення, а інші відмовилися, то будь-які протиріччя та розбіжності відсутні. Додатково зазначив, що кожна слідча дія має певну мету, яка у випадку одночасного допиту досягнута бути не може.
3.Заслухавши захисника і прокурора, дослідивши скаргу та долучені до неї матеріали, слідчий суддя дійшла таких висновків.
3.1.Детективами Національного антикорупційного бюро України за процесуального керівництва прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016161010000308 від 03.10.2016, в якому ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
3.2.24.09.2020 захисник Кузьменко О.П. в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 звернувся до прокурора САП з клопотаннями про проведення слідчих дій, а саме одночасного допиту ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . До скарги адвокат не додає текст цих клопотань, однак із змісту скарги та матеріалів скарги вбачається, що в ньому адвокат посилався на те, що допит ОСОБА_1 не містив даних щодо наявності будь-яких домовленостей чи його сприяння іншим особам. У зв`язку з цим, на думку захисника, показання в частині попередньої змови і сприяння є такими, що містять розбіжності.
3.3.За результатами розгляду вказаного клопотання прокурор САП Мусіяка В. В. виніс постанову від 25.09.2020, якою в задоволенні клопотань відмовив. Обґрунтовуючи це рішення, прокурор послався на те, що у кримінальному провадженні після повідомлення про підозру були допитані ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , які надали певні пояснення, ОСОБА_2 послався на положення ст. 63 Конституції України та відмовився давати показання, а ОСОБА_5 вказав, що зможе надати показання лише після ознайомлення з матеріалами кримінального провадження. Зважаючи на те, що по суті повідомленої підозри підозрювані ОСОБА_5 і ОСОБА_2 під час їх допитів показань не давали, підстави для одночасного їх допиту зі ОСОБА_1 відсутні. Крім того, хоча ОСОБА_4 і допитана в статусі підозрюваної і надала показання, проте захисником ОСОБА_6 не вказано, у чому розбіжності у її показаннях із показаннями ОСОБА_1 , при тому, що обоє заперечили свою причетність до інкримінованого кримінального правопорушення. За таких обставин прокурор не знайшов підстав для проведення такої слідчої дії, як одночасний допит вказаних осіб.
3.4.Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ст. 303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п. 7 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржене рішення прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
3.5.Згідно зі ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.
3.6.Главою 20 КПК України допит віднесений до слідчих дій. Слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети (ч. 1, 2 ст. 223 КПК України). Аналізуючи норму ст. 223 КПК України, вбачається, що має бути чітко визначена мета проведення слідчої (розшукової) дії, яка має значення для здійснення неупередженого, повного та всебічного досудового розслідування.
3.7.У відповідності до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. На підставі ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторона захисту здійснює збирання доказів шляхом, зокрема, ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій. Процесуальними джерелами доказів є, в тому числі показання - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження. При чому у відповідності до вимог ч. 2 ст. 22 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
3.8.Правова природа проваджень, які здійснюються слідчим суддею у скаргах за п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України, передбачає не лише перевірку дотримання уповноваженим суб`єктом закону при вирішенні клопотань про проведення слідчих дій, а опосередковано й оцінки таких клопотань на предмет обґрунтування необхідності їх здійснення. В даному випадку ставиться питання про проведення слідчої (розшукової) дії - одночасного допиту. Отже, слідчий суддя має дослідити оскаржуване рішення прокурора на предмет його законності і обґрунтованості у взаємному зв`язку з необхідністю проведення відповідної слідчої дії з точки зору досягнення її мети у конкретному кримінальному провадженні.
3.9.Зважаючи на те, що розгляд скарги на дії слідчого, прокурора здійснюється у порядку, встановленому для судового розгляду (ч. 1 ст. 306 КПК України) під час такого розгляду підлягає застосуванню і принцип змагальності, встановлений ст. 22 КПК України. З урахуванням особливостей оскарження рішень, дій та бездіяльності прокурора зазначений принцип передбачає самостійне обстоювання заявником та прокурором (рішення якого оскаржується) їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
3.10.В своїй скарзі захисник обґрунтовує необхідність одночасного допиту ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 тим, що органом досудового розслідування не досліджений факт попередньої змови ОСОБА_1 із ОСОБА_2 , ОСОБА_5 чи сприяння у будь-якій формі ОСОБА_4 .
3.11.У відповідності до ч. 9 ст. 224 КПК України передбачено, що одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб проводиться для з`ясування причин розбіжностей у їхніх показаннях. Важливо враховувати, що у кримінальному провадженні мають значення не будь-які розбіжності у показаннях, а лише розбіжності з приводу тих обставин вчиненого кримінального правопорушення, які є предметом доказування. І такий висновок випливає не тільки з суті цієї слідчої дії, а й зі змісту абзацу другого ч. 9 ст. 224 КПК України згідно з яким викликаним особам по черзі пропонується дати показання про ті обставини кримінального провадження, для з`ясування яких проводиться допит, після чого слідчим, прокурором можуть бути поставлені запитання.
3.12.Отже, цією нормою встановлені такі необхідні умови для проведення одночасного допиту:
1) особи вже мають бути раніше допитані з однакових питань;
2) в їх показаннях наявні розбіжності;
3) причини розбіжностей у показаннях мають бути з`ясовані.
Метою одночасного допиту є встановлення причин таких розбіжностей. При визначенні поняття «розбіжності у показаннях» варто акцентувати увагу не тільки на їх змістовному, а й на процесуальному аспекті, урахування якого дає підстави для висновку, що розбіжностями у показаннях, які підлягають усуненню, є ті, що можуть впливати на прийняття кінцевих та проміжних процесуальних рішень у кримінальному провадженні.
3.13.Захисник не надав слідчому судді підтвердження умов, необхідних для проведення одночасного допиту. В скарзі адвокат Кузьменко О. П. просить зобов`язати провести одночасний допит ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . При цьому в протоколі допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 10.06.2020 відсутні відомості щодо обставин його спілкування із вказаними особами або інших обставин, учасниками яких вони були та з яких би могли бути розбіжності із показанями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Як вбачається із протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_2 , він відмовився від надання будь-яких показань. Із протоколу допиту підозрюваної ОСОБА_4 від 10.06.2020 вбачається, що вона повідомила про свою правову позицію з приводу відносин, що є предметом досудового розслідування, процес прийняття відповідного рішення, участь представників юридичного управління в ньому тощо. Обставини її спілкування або сприяння іншим особам нею у показаннях не висвітлювалися. Щодо допиту ОСОБА_5 від 21.07.2020, то із протоколу вбачається його незгода з процесуальними діями органу досудового розслідування із посиланням в тому числі на відсутність будь-яких контактів між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9
3.14.В показаннях вказаних осіб відсутні розбіжності щодо будь-яких фактів чи обставин, про які вони давали пояснення під час їх допиту, оскільки вони надавали їх з різних питань, пов`язаних з обставинами кримінального правопорушення. В свою чергу, розбіжності можуть мати місце лише в тих випадках, коли особи допитані з одних й тих питань, однак надали різні показання. Слідчий суддя не може погодитися з захисником, що у випадку, коли питання не задаються під час допиту стороною обвинувачення різним учасникам, а також якщо показаннями, на думку захисту, не підтверджується підозра, мають місце розбіжності, які слід усунути одночасним допитом. Розбіжності, щодо яких зазначає захисник, це по суті суперечність позицій сторони обвинувачення і захисту, яка є логічною і процесуально обумовленою для сучасної моделі кримінального провадження.
3.15.Водночас ч. 9 ст. 224 КПК України не передбачає можливості і необхідності проведення одночасного допиту декількох осіб, якщо один із них, чи всі не погоджуються із підозрою. Предметом одночасного допиту можуть бути лише розбіжності у конкретних показаннях цих осіб з одних й тих же обставин, що мають значення для кримніального провадження. Тому захисник помилково вважає підставою для проведення одночасного допиту розбіжності між позицією його підзахисного (висловленою в цьому випадку під час його допиту) і версією органу досудового розслідування (обставинами, викладеними у повідомленні про підозру).
3.16.Як свідчить зміст пред`явленої ОСОБА_1 підозри у цьому кримінальному провадженні, орган досудового розслідування інкримінує йому вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, однією із кваліфікуючих ознак якої є його вчинення «за попередньою змовою групою осіб». У відповідності до ст. 91 КПК України винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення є обставинами, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Згідно зі ст. 92 КПК України обов`язок доказування вказаних обставин покладається на слідчого, прокурора. Отже, доказування такої кваліфікуючої ознаки, як попередня змова ОСОБА_1 з визначеною органом досудового розслідування групою осіб, покладається саме на сторону обвинувачення. Неналежне ж доведення стороною обвинувачення цієї обставини може призвести в подальшому під час судового провадження до визнання судом такої обставини недоведеною та до виправдання особи. Разом з цим, зазначаючи в скарзі про необхідність встановлення органом досудового розслідування обставин, які «виключають кримінальну відповідальність або є підставою для закриття кримінального провадження», захисник не вказує конкретно, які конкретно обставини він має намір встановити в цьому ключі під час проведення одночасного допиту.
3.17.Посилання на ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.09.2020 не приймаються слідчим суддею, оскільки в тих обставинах ставилися питання про повторний допит свідків за клопотанням сторони захисту. Тобто необхідність такого допиту була обумовлена іншими умовами, іншим процесуальним статусом осіб, щодо яких зобов`язано провести і допит, і, що найголовніше - іншою метою проведення слідчої (розшукової) дії.
3.18.За таких умов слідчий суддя доходить висновку, що скаржник не довів наявності встановлених КПК України підстав та необхідність проведення слідчої дії, щодо яких ним було заявлені відповідні клопотання прокурору, а саме одночасного допиту.
4.Відповідно до ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:
1) скасування рішення слідчого чи прокурора;
1-1) скасування повідомлення про підозру;
2) зобов`язання припинити дію;
3) зобов`язання вчинити певну дію;
4) відмову у задоволенні скарги.
5.В судовому засіданні скаржником не доведено встановлених КПК України підстав та обґрунтованої необхідності проведення одночасного допиту ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що обумовлює відмову у задоволенні скарги.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст.22, 93, 220, 223, 224, 303-307, 309 КПК України, слідчий суддя
П О С Т А Н О В И ЛА:
В задоволенні скарги захисника Кузьменка Олександра Петровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 25.09.2020 про відмову у задоволенні клопотання про одночасний допит осіб у кримінальному проваджені № 42016161010000308 від 03.10.2016 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя В.В. Михайленко