Document No. 92240803

Справа № 991/6504/20

Провадження1-кс/991/6692/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2020 року м. Київ

Слідча суддя Вищого антикорупційного суду Саландяк О.Я., з участю секретаря судових засідань Чеботаренка А.П., прокурора Кимлика Р.В., захисника Мірошника О.М., підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань клопотання захисника Мірошника Олександра Миколайовича, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про зміну запобіжного заходу на особисте зобов`язання або зменшення розміру застави у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016110350000102 від 01.04.2016 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Мірошника О.М. про зміну запобіжного заходу із застави на особисте зобов`язання або шляхом зменшення розміру застави, подане у межах досудового розслідування кримінального провадження № 42016110350000102 від 01.04.2016.

На обґрунтування клопотання захисник зазначив, що ОСОБА_1 29.04.2020 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України. 05.05.2020 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду застосовано до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 2500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 5 255 000 грн та покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати на першу вимогу до детективів (слідчого), прокурора, слідчого судді або суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме м. Києва, без дозволу детектива (слідчого), прокурора або суду; повідомляти детективів (слідчого), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у кримінальному провадженні ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 щодо обставин кримінального провадження поза межами слідчих та процесуальних дій; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

30.07.2020 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду продовжено строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_1 .

Захисник вважає, що визначений слідчим суддею розмір застави є завідомо непомірним для ОСОБА_1 та його сім`ї. Зокрема, заставодавцем є матір ОСОБА_44 - ОСОБА_45 , яка задля внесення застави 08.05.2020 уклала договір позики на суму 2 000 000 грн з ОСОБА_46 та 07.05.2020 договір позики на суму 2 000 000 грн з ОСОБА_47 . Ще частину застави внесло ТОВ «ТУРИСТИЧНА АГЕНЦІЯ «ПАРАДІЗ» (код ЄДРПОУ 31355406). Наразі позичальники вимагають повернути зазначені кошти. Також адвокат обґрунтовує скрутне матеріальне становище сім`ї ОСОБА_1 посиланням на світову пандемію, пов`язану із поширенням COVID-19, яка завдала збитків туристичному бізнесу (ТОВ «ТА ПАРАДІЗ»), вагітність дружини ОСОБА_1 - ОСОБА_48 та утримання двох малолітніх дітей, а також посиланням на витрати, пов`язані з лікуванням дідуся підозрюваного - ОСОБА_49 , який має діагноз інфаркт міокарда. Значні фінансові витрати для ОСОБА_1 є неможливими у зв`язку із покладеними на нього обов`язками та непомірно високим розміром застави.

Вважає повідомлену ОСОБА_1 підозру та ризики, зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу, необґрунтованими. Посилається на відсутність підстав вважати, що ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування з огляду на його сталі сімейні зв`язки, виконання підзахисним всіх покладених на нього обов`язків. Туристичні подорожі до інших держав та факт отримання освіти в Швейцарській Конфедерації не обґрунтовують ризик переховування від органів досудового розслідування. Доводи сторони обвинувачення щодо здобуття ОСОБА_1 в період імовірного вчинення кримінального правопорушення значних грошових коштів вважає припущенням, яким сторона обвинувачення обґрунтовуює ризик втечі. Ризик знищення, приховування або спотворення документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, сторона обвинувачення обґрунтовує знищенням ОСОБА_1 телефону iPhone 7 з IMEI: НОМЕР_1 , який, в той же час, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 11.03.2019 повернуто ОСОБА_1 . Існування ризику незаконного впливу на свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні та ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином ґрунтується лише на припущеннях.

Враховуючи зазначені обставини, захисник просить змінити ОСОБА_1 застосований до нього запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 2500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 5 255 000 грн, на заставу у мінімальному розмірі, визначеному ст. 182 КПК України, а саме - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб або змінити на особисте зобов`язання, скасувати усі покладені на ОСОБА_1 обов`язки, окрім носіння електронного засобу контролю. (а.с. 54-61)

У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Мірошник О.М. клопотання підтримав з викладених у ньому підстав, уточнив клопотання: просив скасувати усі покладені на ОСОБА_1 обов`язки, в тому числі обов`язок носити електронний засіб контролю. Зазначив про особливості зарядного пристрою електронний браслету нової моделі, який дали ОСОБА_1 , а саме довготривалу підзарядку (близько чотирьох годин), що потребує постійного перебування біля електричної розетки, розповів про випадок враження електричним струмом його підзахисного зазначеним пристроєм. Зазначив, що змінилося процесуальне положення підзахисного - ОСОБА_1 добровільно співпрацює з органом досудового розслідування, надає показання, з метою укладення угоди, що може підтвердити прокурор. Таким чином просив не враховуати при розгляді клопотання зазначення у ньому про необгрунтованість підозри ОСОБА_1 . Також додав, що з моменту застосування запобіжного заходу до ОСОБА_1 пройшов значний час, всі покладені на останнього обов`язки діють відповідно до ухвали від 31.08.2020 до 15.10.2020, про подання клопотання про продовження їх дії стороні захисту не відомо. Звернення застави в рахунок погашення шкоди можливе лише за згодою заставодавця, тому посилання прокурора на покриття шкоди за рахунок застави не відповідає положенням закону.

Підозрюваний ОСОБА_1 клопотання захисника підтримав та просив його задовольнити, посилаючись на те, що сума застави для нього є непомірною. Зазначив, що протягом всього строку досудового розслідування належним чином виконував покладені на нього процесуальні обов`язки. На даний час він є батьком трьох дітей, які перебувають на його утриманні.

Прокурор Кимлик Р.В. заперечував проти задоволення клопотання. Вказав, що визначений розмір застави є співмірним з існуючими ризиками, внаслідок чого забезпечена належна процесуальна поведінка підозрюваного. Зазначив, що підставами для зміни запобіжного заходу, відповідно до ст. 182 КПК України, можуть бути зміни в майновому чи сімейному стані підозрюваного, а не заставодавця, яким виступила юридична особа і матір підозрюваного. Стороною захисту не доведено наявність змін будь-яких обставин, відсутність ризиків. Вважає повідомлену ОСОБА_1 підозру обґрунтовану, а ризики такими, що продовжують існувати. Зазначив, що кримінальним правопорушенням заподіяно шкоду державі у розмірі близько 46 млн грн. У кримінальному провадження вже укладено угоди про визнання винуватості із п`ятьма іншими підозрюваними, які мають намір відшкодовувати шкоду, 20 млн грн вже відшкодовано. Не заперечує проти того, що ОСОБА_1 співпрацює зі слідством, дає розгорнуті показання, яким буде надано оцінку в сукупності з іншими доказами. Вважає, що на підтвердження існування проблем з електронним засобом контролю має бути надано відповідні медичні або технічні довідки, чого стороною захисту не зроблено. Кошти, внесені заставодавцем, будуть повернуті у разі недоведення вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину, в іншому випадку - кошти будуть утримані для покриття завданої шкоди.

Слідча суддя, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, дійшла таких висновків.

Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, в тому числі, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити зазначені дії.

Запобіжним заходом, в тому числі, є застава, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 176 КПК України. Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього, згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України.

Слідчою суддею встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016110350000102 від 01.04.2016 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України, у межах якого 29.04.2020 ОСОБА_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України.

05.05.2020 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду застосовано до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 2500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 5 255 000 грн та покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.07.2020 продовжено строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , що свідчить про продовження існування всіх або частини ризиків, встановлених ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.05.2020. Крім того, слідча суддя бере до уваги, що такі обов"язки діють і нас розгляду клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Виходячи зі змісту ст. 201 КПК України, підставою для зміни запобіжного заходу за клопотанням підозрюваного або захисника є, в тому числі, наявність нових обставин, які не були предметом судового розгляду, або зміна обставин підозри, зменшення встановлених у провадженні ризиків, що пов`язано з плином досудового розслідування.

У своєму клопотанні, враховуючи уточнення, надані в судовому засіданні, захисник ставить питання про зміну ОСОБА_1 застосованого 05.05.2020 запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 5 255 000 грн (2500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб) на заставу у розмірі, визначеному ст. 182 КПК України, без застосування положень про виключність випадків, які надають можливість визначати розмір застави у сумі понад 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб без покладення обов`язків або змінити на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Підставою для зміни запобіжного заходу за клопотанням підозрюваного чи захисника є, в тому числі, зміни в майновому чи сімейному стані підозрюваного. Разом з тим, посилання захисника на зміну матеріального стану заставодавця не може бути підставою для зміни запобіжного заходу щодо підозрюваного.

Внесення застави неможливе без взаємної згоди підозрюваного та заставодавця. Особа не може бути визнана заставодавцем усупереч її бажанню та волі, тобто вона висловлює своє добровільне волевиявлення на внесення застави та згоду нести матеріальну відповідальність за дії особи, за яку вона вносить заставу. Погоджуючись внести заставу та нести відповідні обов`язки як заставодавця, останній, як дієздатна особа, має усвідомлювати існування високого ризику неповернення застави - звернення її в дохід держави. Також захисник посилається на захворювання дідуся підозрюваного та значні фінансові витрати останнього, пов`язані із утримання сім`ї, вагітність дружини. Однак, підтверджуючих доказів щодо непомірності розміру застави, внесеної за підозрюваного іншою особою - заставодавцем, сторона захисту не надала.

Отже, у кримінальному процесуальному кодексі зміна матеріального стану заставодавця, стану здоров`я родичів підозрюваного не є підставою для зміни запобіжного заходу.

Додаткових відомостей, що в своїй сукупності могли бути підтвердженням надмірності для ОСОБА_1 визначеної суми застави, стороною захисту не надано, досліджені слідчим суддею при застосуванні 05.05.2020 до останнього запобіжного заходу та при продовженні 30.07.2020 дії покладених на нього обов`язків обставини не спростовано, інших документів, які не досліджувалися слідчими суддями Вищого антикорупційного суду під час розгляду відповідних клопотань, захисником не долучено.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри та існування в кримінальному провадженні передбачених ст. 177 КПК України ризиків були встановлені слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави та перевірялися під час розгляду клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного, даних про їх істотне зменшення не встановлено. Зокрема, стороною захисту не спростовано висновки суду та не надано доказів, які б свідчили про відсутність чи істотну зміну у цьому кримінальному провадженні передбачених ст.177 КПК України ризиків.

Належне виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, на думку слідчої судді, не свідчить про зменшення чи відсутність визначених ризиків, а є результатом застосування до нього запобіжного заходу - застави саме в такій сумі, що була визначена ухвалою від 05.05.2020. Тобто розмір застави у даному випадку є стримуючим фактором, який забезпечує виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Слідча суддя вважає, що визначений 05.05.2020 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду запобіжний захід у вигляді застави розміром 5 255 000 грн, з огляду на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , не вступає в суперечність з гарантією, передбаченою п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, тобто не є таким, що надмірно втручається в право підозрюваного на свободу, в той же час є достатнім для забезпечення його явки у судове засідання та до органу досудового розслідування. А тому, розмір застави встановлений з огляду на особу підозрюваного, належне йому майно, його майновий і сімейний стан, перспектива втрати застави у випадку його неявки до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду є достатньою для того, щоб утримати його від втечі.

Характеризуючі дані особи підозрюваного ОСОБА_1 , його матеріальний стан, стан здоров`я, ступінь тяжкості та характер вчиненого кримінального правопорушення, наявність міцних сімейних та соціальних зв`язків також враховувались слідчим суддею при застосуванні до нього запобіжного заходу у вигляді застави 05.05.2019. Сторона захисту не надала слідчому судді доказів таких змін в майновому чи сімейному стані підозрюваного, які б могли бути підставою для зміни розміру застави.

Також слідча суддя враховує, що з моменту визначення розміру застави ОСОБА_1 характер та обсяг висунутої йому підозри не зменшився, у зв`язку з чим слідча суддя дійшла висновку про наявність обставин, які свідчать, що ризики, встановленні слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу, зі сплином часу зменшились, проте не зникли та продовжують існувати, а відомості та докази щодо нових обставин, які б слугували підставою для зміни запобіжного заходу - зменшення розміру застави із 2500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб та без покладення будь-яких обов`язків, стороною захисту в клопотанні не наведені, для дослідження не надані, а відтак підстави для задоволенні клопотання відсутні. Надання підозрюваним показань із метою укладання угоди, не свідчить про зміну процесуального статусу ОСОБА_1 , який є підозрюваним у вчиненні особливо тяжкого злочину. Отже, клопотання захисника про зменшення розміру застави задоволенню не підлягає через його необґрунтованість.

Відповідно до норм ст. 179 КПК України, особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного обов`язків, передбачених статтею 194 цього Кодексу. Захисник у клопотанні та уточненнями в судовому засіданні просить змінити запобіжний захід на менш тяжкий, скасувавши при цьому всі покладені на ОСОБА_1 обов`язки. З огляду на зазначене, зміна запобіжного заходу ОСОБА_1 із одночасним скасуванням усіх покладених на нього обов`язків виключає можливість застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, яке саме по собі полягає у покладенні на підозрюваного обов`язків. Така вимога захисника є суперечливою та неможливою в реалізації.

Нормами процесуального закону встановлений вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку. До цього переліку, зокрема, віднесено відповідні ухвали слідчого судді про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі про застосування запобіжного заходу у вигляді застави або відмову в застосуванні такого заходу (п. 5-1 ч. 1 ст. 309 КПК України).

Виходячи із системного аналізу положень ст. 309 КПК та враховуючи вимоги ст. 182 КПК, слідча суддя вважає, що поняття «застосування запобіжного заходу» охоплює не лише його обрання, але й випадки зміни запобіжного заходу на інший.

Відмовляючи в зміні застосованого до ОСОБА_1 запобіжного заходу в розмірі 2500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб з покладеними обов`язками, передбаченими ч. 5 ст. 194 КПК України, на заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб без покладення обов`язків, з іншими ризиками, іншими обставинами, які сторона захисту вважає обґрунтованими, слідча суддя фактично відмовляє стороні захисту у застосуванні такого запобіжного заходу, тому право підозрюваного на оскарження такої ухвали не може бути обмежено. Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 28.03.2019 у справі № 286/1695/18 (провадження № 51-7345км18) та постанові Верховного Суду від 05.11.2019 у справі № 461/6141/18 (провадження № 51-10296км18).

Таким чином, слідча суддя, постановивши ухвалу про відмову у зміні запобіжного заходу, фактично відмовила у застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави у меншому розмірі. Відповідно до п. 5-1 ч. 1 ст. 309 КПК України, застосування запобіжного заходу у вигляді застави або про відмову в застосуванні такого заходу можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.

Керуючись статтями 9, 177, 182, 194, 201, 309, 376 КПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні клопотання захисника Мірошника Олександра Миколайовича, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , про зміну запобіжного заходу на особисте зобов`язання або зменшення розміру застави у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016110350000102 від 01.04.2016 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня оголошення ухвали.

Слідча суддя О.Я. Саландяк