- Presiding judge (HACC): Mykhailenko V.V.
- Secretary : Chebotarenka A.P.
- Lawyer : Kuzmenka O.P.
Справа № 991/8331/20
Провадження1-кс/991/8554/20
У Х В А Л А
іменем України
15 жовтня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В. за участю секретаря судового засідання Чеботаренка А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу захисника Кузьменка Олександра Петровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчої дії,
ВСТАНОВИЛА:
1.До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга захисника Кузьменка Олександра Петровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову про відмову у задоволенні клопотання у кримінальному проваджені № 42016161010000308 від 03.10.2016 про одночасний допит в якості свідка ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Скарга обґрунтовується тим, що у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_1 має процесуальний статус підозрюваного, повідомлення про підозру вручено 10.06.2020. Захисник зазначає, що органом досудового розслідування не досліджені обставини, які підлягають доказуванню в даному кримінальному провадженні, а саме не досліджений факт попередньої змови ОСОБА_1 із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 чи сприяння у бідь-якій формі ОСОБА_4 . Надані показання вказаних осіб в частині попередньої змови містять розбіжності. Тому сторона захисту подала детективам Національного антикорупційного бюро України клопотання про проведення слідчих дій, а саме одночасного допиту ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Постановою від 24.09.2020 детектив відмовив у задоволенні клопотання. Вважаючи цю постанову необґрунтованою, захисник просить її скасувати та зобов`язати детективів у кримінальному провадженні № 42016161010000308 провести такий допит.
2.В судове засідання захисник не з`явився, подав клопотання про розгляд скарги за його відсутності. Детектив в судове засідання також не з`явився, подав заперечення на скаргу адвоката, в якому зазначив, що показання, надані підозрюваними в ході досудового розслідування є позицією сторони захисту та вони не є єдиним процесуальним джерелом доказування; зазначені у клопотанні захисту обставини кримінального провадження доказуються іншими матеріалами, у показаннях підозрюваних відсутні розбіжності, а наявність протиріч у показаннях є припущенням сторони захисту. У зв`язку з цим просив в задоволенні скарги відмовити.
Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалася на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України, у зв`язку із неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні.
3.Заслухавши захисника і детектива, дослідивши скаргу та долучені до неї матеріали, слідчий суддя дійшла таких висновків.
3.1.Слідчий суддя встановила, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016161010000308 від 03.10.2016, в якому ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
3.2.24.09.2020 захисник Кузьменко О.П. в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 звернувся до НАБУ з клопотанням про проведення слідчих дій, а саме проведення одночасного допиту ОСОБА_1 і ОСОБА_3 . До скарги адвокат не додає текст цього клопотання, однак із змісту скарги та матеріалів клопотання вбачається, що в клопотання адвокат посилався на те, що допит ОСОБА_1 не містив даних щодо наявності будь-яких домовленостей чи його сприяння іншим особам. У зв`язку з цим, на думку захисника, показання в частині попередньої змови і сприяння є такими, що містять розбіжності.
3.3.За результатами розгляду вказаного клопотання детектив виніс постанову від 24.09.2020, якою в його задоволенні відмовив. Обґрунтував своє рішення тим, що показання не є єдиним процесуальним джерелом доказів, зазначені к лопотання захисту обставини кримінального провадження доказуються іншими матеріалами, у показаннях підозрюваних відсутні зазначені розбіжності, а наявність протиріч у показаннях підозрюваних є припущенням сторони захисту.
3.4.Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ст. 303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржене рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
3.5.Згідно зі ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.
3.6.Главою 20 КПК України допит віднесений до слідчих дій. Слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети (ч. 1, 2 ст. 223 КПК України). Аналізуючи норму ст. 223 КПК України, вбачається, що має бути чітко визначена мета проведення слідчої (розшукової) дії, яка має значення для здійснення неупередженого, повного та всебічного досудового розслідування.
3.7.У відповідності до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. На підставі ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторона захисту здійснює збирання доказів шляхом, зокрема, ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій. Процесуальними джерелами доказів є, в тому числі показання - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження. При чому у відповідності до вимог ч. 2 ст. 22 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
3.8.Правова природа проваджень, які здійснюються слідчим суддею у скаргах за п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України, передбачає не лише перевірку дотримання уповноваженим суб`єктом закону при вирішенні клопотань про проведення слідчих дій, а опосередковано й оцінки таких клопотань на предмет обґрунтування необхідності їх здійснення. В даному випадку ставиться питання про проведення слідчої (розшукової) дії - одночасного допиту. Отже, слідчий суддя має дослідити оскаржуване рішення детектива на предмет його законності і обґрунтованості у взаємному зв`язку з необхідністю проведення відповідної слідчої дії з точки зору досягнення її мети у конкретному кримінальному провадженні.
3.9.Зважаючи на те, що розгляд скарги на дії слідчого, прокурора здійснюється у порядку, встановленому для судового розгляду (ч. 1 ст. 306 КПК України) під час такого розгляду підлягає застосуванню і принцип змагальності, встановлений ст. 22 КПК України. З урахуванням особливостей оскарження рішень, дій та бездіяльності органу досудового розслідування (встановлених главою 26 КПК України) зазначений принцип передбачає самостійне обстоювання заявником та детективом, прокурором (рішення якого оскаржується) їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
3.10.В своїй скарзі захисник обґрунтовує необхідність одночасного допиту ОСОБА_1 та ОСОБА_2 тим, що органом досудового розслідування не досліджений факт попередньої змови ОСОБА_1 із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 чи сприяння у бідь-якій формі ОСОБА_4 . Надані показання вказаних осіб в частині попередньої змови містять розбіжності. Зокрема зазначає, що допитаний в якості підозрюваного ОСОБА_1 категорично заперечив факти, викладені в підозрі, резюмуючи таким чином відсутність будь-яких домовленостей чи сприяння зі згаданими особами.
3.11.Слідчий суддя зауважує, що в поданому детективу НАБУ клопотанні захисника йшлося про проведення саме одночасного допиту. У відповідності до ч. 9 ст. 224 КПК України передбачено, що одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб проводиться для з`ясування причин розбіжностей у їхніх показаннях. Отже, цією нормою встановлені такі необхідні умови для проведення одночасного допиту: 1) особи вже мають бути раніше допитані, 2) в їх показаннях є розбіжності. Метою одночасного допиту є встановлення причин таких розбіжностей.
3.12.Однак всупереч вказаній нормі захисник не надав слідчому судді доказів існування таких умов, необхідних для проведення одночасного допиту. В скарзі адвокат Кузьменко О. П. просить зобов`язати детектива провести одночасний допит ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . При цьому до скарги додає лише копію протоколу допиту ОСОБА_1 , протокол допиту ОСОБА_2 , чи будь-які інші докази надання останнім показань, до матеріалів скарги ним не додані. В протоколі допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 10.06.2020 також відсутні відомості щодо обставин його спілкування із ОСОБА_2 або інших обставин, учасниками яких вони обидва були та з яких би могли бути розбіжності в їх показаннях.
3.13.За таких умов слідчий суддя доходить висновку, що захисник не довів належним чином, що в показаннях вказаних осіб є розбіжності щодо будь-яких фактів чи обставин, про які вони давали пояснення під час їх допиту. Також захисник не вказує, причини яких саме розбіжностей він має намір встановити, тобто не вказує конкретні обставини кримінального провадження, для з`ясування яких він має намір провести одночасний допит.
3.14.Водночас детектив разом із запереченнями надав до матеріалів скарги копію протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_2 від 10.06.2020, з яким захисник Кузьменко О. П. просить провести одночасний допит його підзахисного - підозрюваного ОСОБА_1 . Так, із вказаного протоколу допиту вбачається, що під час проведення допиту підозрюваний ОСОБА_2 відмовився давати показання. Отже, слідчий суддя не вбачає розбіжностей між показаннями ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , оскільки останній фактично не давав жодних показань. А тому відсутні встановлені ч. 9 ст. 224 КПК України підстави для проведення одночасного допиту зазначених осіб.
3.15.У протоколі допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 10.06.2020 зазначаються його показання про те, що він абсолютно не згоден із викладеними у повідомленні про підозру обставинами, не має до них відношення, у змову не вступав, ніяких фактів чи ситуацій за яких відбувалася змова не було. Отже, ці показання свідчать про те, що ОСОБА_1 не погоджується із пред`явленою йому підозрою. Однак ч. 9 ст. 224 КПК України не передбачає можливості і необхідності проведення одночасного допиту декількох осіб, якщо один із них, чи всі не погоджуються із підозрою. Предметом одночасного допиту можуть бути лише розбіжності у конкретних показаннях цих осіб. Тому захисник помилково вважає підставою для проведення одночасного допиту розбіжності між позицією його підзахисного (висловленою в цьому випадку під час його допиту) і версією органу досудового розслідування (обставинами, викладеними у повідомленні про підозру).
3.16.Як свідчить зміст пред`явленої ОСОБА_1 підозри у цьому кримінальному провадженні, орган досудового розслідування інкримінує йому вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, однією із кваліфікуючих ознак якої є його вчинення «за попередньою змовою з групою осіб». У відповідності до ст. 91 КПК України винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення є обставинами, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Згідно зі ст. 32 КПК України обов`язок доказування вказаних обставин покладається на слідчого, прокурора. Отже, доказування такої кваліфікуючої ознаки, як попередня змова ОСОБА_1 з визначеною органом досудового розслідування групою осіб, покладається саме на сторону обвинувачення. Неналежне ж доведення стороною обвинувачення цієї обставини може призвести в подальшому під час судового провадження до визнання судом такої обставини недоведеною та до виправдання особи. Разом з цим, зазначаючи в скарзі про необхідність встановлення органом досудового розслідування обставин, які «виключають кримінальну відповідальність або є підставою для закриття кримінального провадження», захисник не вказує конкретно, які такі обставини він має намір встановити в цьому ключі під час проведення одночасного допиту.
3.17.За таких умов слідчий суддя доходить висновку, що скаржник не довів наявності встановлених КПК України підстав та необхідність проведення слідчих дій, щодо яких ним було заявлене відповідне клопотання детективу НАБУ, а саме одночасного допиту.
4.Відповідно до ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:
1) скасування рішення слідчого чи прокурора;
1-1) скасування повідомлення про підозру;
2) зобов`язання припинити дію;
3) зобов`язання вчинити певну дію;
4) відмову у задоволенні скарги.
5.В судовому засіданні скаржником не доведено встановлених КПК України підстав та обґрунтованої необхідності проведення одночасного допиту ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що обумовлює відмову у задоволенні скарги адвоката Кузьменка О. П.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст.22, 93, 220, 223, 303-307, 309 КПК України, слідчий суддя
П О С Т А Н О В И ЛА:
В задоволенні скарги захисника Кузьменка Олександра Петровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України від 24.09.2020 про відмову у задоволенні клопотання у кримінальному проваджені № 42016161010000308 від 03.10.2016 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя В.В. Михайленко