- Presiding judge (HACC): Bitsiuk A.V.
Справа № 991/8446/20
Провадження1-кс/991/8670/20
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2, детектива ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52020000000000601 від 24.09.2020 р.,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6, про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 52020000000000601 від 24.09.2020 р., досудове розслідування в якому здійснюється, зокрема, за підозрою ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, за фактом надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище.
У клопотанні детектив просив накласти арешт на майно, вилучене 08.10.2020 в ході затримання та особистого обшуку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме на мобільний телефон Iphone 6S IMEI НОМЕР_1 чорного кольору з чохлом.
В обґрунтування поданого клопотання детектив зазначає, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52020000000000601 від 24.09.2020 р. за фактом надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище.
08.10.2020 р. ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
08.10.2020 р. ОСОБА_7 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
08.10.2020 р. детективами Національного бюро в ході затримання та особистого обшуку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, виявлено та вилучено мобільний телефон Iphone 6S IMEI НОМЕР_1 чорного кольору з чохлом.
Детектив зазначає, що існують підстави вважати, що вказаний технічний засіб може використовуватися ОСОБА_7 у тому числі для контактування з іншими особами, у тому числі щодо обставин кримінального правопорушення і може містити дані, які мають значення для кримінального провадження. Окрім того, існує необхідність у його огляді в лабораторних умовах, необхідність у проведенні експертного дослідження.
Доступ до вищевказаного телефонів був обмежений його власником та пов`язаний з подоланням системи логічного захисту у вигляді паролю. Вилучення мобільного телефону здійснювалося, зокрема, у зв`язку з можливою необхідністю проведення щодо нього експертного дослідження, а також у зв`язку із наявністю підстав вважати що він містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зберігає дані про обставини вищезазначеного кримінального правопорушення, що відповідає критеріям, зазначених у ч. 1 ст. 98 КПК України.
Таким чином, у володінні ОСОБА_7 знаходився мобільний телефон що є речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Окрім того, детектив зазначає, що існують підстави вважати що вищевказаний мобільний телефон міг бути використаний як засіб чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та зберіг на собі його сліди.
Разом з тим, у органу досудового розслідування, виходячи з поведінки підозрюваного, у ході підготовки до вчинення злочину та його затримання на місці його вчинення, а саме ретельної конспірації домовленостей щодо надання неправомірної вигоди, з метою приховання власної протиправної діяльності та уникнення кримінальної відповідальності, були наявні підстави вважати, що ОСОБА_7 може знищити, змінити або ж спотворити речі, які є речовими доказами у кримінальному провадженні та знаходились у його володінні, у тому числі мобільний телефон.
Вказаний мобільний телефон має істотне значення для кримінального провадження, оскільки дозволяє встановити факт вчинення кримінального правопорушення, осіб, які його вчинили. Таким чином, у ході досудового розслідування виникла нагальна необхідність у вилученні вказаного мобільного телефону, який в подальшому буде предметом дослідження судових криміналістичних експертиз, оскільки може містити інформацію на підтвердження факту надання неправомірної вигоди.
Детектив вказує,що наданий часвиникла необхідністьу накладенніарешту навказане тимчасововилучене майно,а самемобільний телефонIphone6SIMEI НОМЕР_1 чорного кольоруз чохлом,з метоюзабезпечення конфіскаціїмайна як видупокарання тазабезпечення збереженнядоказів згідноп.3ч.2ст.170КПК України,оскільки санкцієюч.3ст.369КК Українипередбачене покаранняу виглядіпозбавленням воліна строквід чотирьохдо восьмироків зконфіскацією майнаабо безтакої,а такожз метоюзабезпечення збереженнядоказів згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.
Детектив в судовому засіданні підтримав клопотання з викладених у ньому підстав, просив задовольнити в повному обсязі.
Захисник підозрюваного ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_4, в судовому засіданні заперечував проти доводів клопотання, просив відмовити в повному обсязі.
Слідчий суддя, ознайомившись із поданим клопотанням про арешт майна, а також доданими до нього матеріалами, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дійшов наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
На підставі частини 2 цієї ж статті, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей, щодо яких є достатні підстав вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченомустаттями 207,208,298-2цього Кодексу (ч. 1 ст. 168 КПК України).
Згідно ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.
Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
У разі необхідності слідчий чи прокурор здійснює копіювання інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід`ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Пунктом 7 ч. 2 ст. 131 КПК України передбачено такий вид заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК України).
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно положень п. 3) ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Частина 5 ст. 170 КПК України визначає, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 173 КПК України, у випадку арешту майна з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні у випадку арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу;
3) наявністьобґрунтованої підозриу вчиненніособою кримінальногоправопорушення абосуспільно небезпечногодіяння,що підпадаєпід ознакидіяння,передбаченого закономУкраїни прокримінальну відповідальність у випадку арешту майна з підстав, передбачених пунктом 3 частини другої статті 170 цього Кодексу;
3) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
4) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Виходячи з положень ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе:
- необхідність такого арешту;
- наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, тобто наявність ризиків приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна, щодо якого вирішується питання про арешт.
Слідчим суддею встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000601 від 24.09.2020 р. за підозрою ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, за фактом пропозиції та надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення цією службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
Зокрема, в ході досудового розслідування встановлено, що начальник служби автомобільних доріг у Вінницькій області ОСОБА_7 запропонував голові Вінницької ОДА ОСОБА_8 надання неправомірної вигоди в сумі 4,2 млн. грн. та надав її частину в сумі 200 тис. грн. за прийняття рішення останнім на користь третіх осіб, а саме - за вирішення питання погашення заборгованості Комунального закладу «База спеціального медичного постачання», який знаходиться у підпорядкуванні Департаменту охорони здоров`я Вінницької ОДА, перед ТОВ «Ілатанмед» у розмірі 9 394 625,31 грн. та перед ПП «Донмед» у розмірі 32 047 972,47 грн.
Злочин, передбачений ч. 3 ст. 369 КК України, відповідно до ст. 12 та Примітки до ст. 45 КК України є тяжким кримінальним корупційним правопорушенням.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення ОСОБА_7, зокрема, факт висловлення останнім пропозиції надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, обставини, при яких було висловлено пропозицію надати неправомірну вигоду службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення цією службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, розмір неправомірної вигоди, факт надання частини неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за прийняття рішення останнім на користь третіх осіб, обставини, при яких було надано частину неправомірну вигоду службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення цією службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, розмір наданої неправомірної вигоди підтверджуються показами свідка (а.с. 13-30).
Під час судового розгляду встановлено, що відповідно до протоколу затримання особи від 08.10.2020 року (а.с. 7-10), ОСОБА_7 був затриманий 08 жовтня 2020 року о 12 год. 33 хв. у ресторані «Развилка» за адресою: АДРЕСА_1 .
Як вбачається із вказаного протоколу, ОСОБА_7 затриманий за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, на підставі п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України, під час затримання йому повідомлено про причини затримання та роз`яснено його права, зокрема вручено пам`ятку про процесуальні права та обов`язки підозрюваного.
08.10.2020 року о 20 год. 06 хв. ОСОБА_7 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369КК України, - у пропозиції та наданні неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданого службового становища, про що свідчить його підпис (а.с.36-43).
08.10.2020 р. в ході затримання та особистого обшуку ОСОБА_7 детективами виявлено та вилучено мобільний телефон Iphone 6S IMEI НОМЕР_1 чорного кольору з чохлом (а.с. 10). Згідно протоколу огляду від 09.10.2020 р. та додатків до нього у виді пояснень спеціаліста (а.с. 31-34) вбачається, що у ході огляду вилученого мобільного телефону останній підключався до комп`ютера спеціаліста з метою копіювання інформації та її подальшого аналізу, та після вимкнення та перезавантаження, із використанням способу доступу на рівні файлової системи Full File System (checkm8) та коду «1965», була скопійованадоступна частинаінформації зтелефона. За результатами аналізу скопійованої інформації, на ньому виявлено файл формату docx, який являє собою таблицю із зазначенням суми заборгованості, у тому числі Комунального закладу «База спеціального медичного постачання» перед ТОВ «Ілатанмед» та ПП «Донмед», що є додатком до протоколу огляду (а.с. 35).
Відповідно до постанови детектива від 09.10.2020 р. (а.с. 11-12) за результатами огляду мобільний телефон Iphone 6S IMEI НОМЕР_1 чорного кольору з чохлом, визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні № 52020000000000601 від 24.09.2020 р., так як відповідний технічний засіб має важливе доказове значення для кримінального провадження, оскільки є предметом кримінального правопорушення, зберіг на собі його сліди та містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
За такого, слідчий суддя дійшов до висновку, що майно, стосовно якого подано клопотання про арешт, відповідає вимогам, зазначеним у ст. 98 КПК України, оскільки містить інформацію, яка стосується вчинення кримінального правопорушення, а тому може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у зв`язку з чим постановою детектива таке майно визнано речовим доказом у відповідному кримінальному провадженні, що узгоджується з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.
При цьому,з мобільноготелефону Iphone6SIMEI НОМЕР_1 чорного кольоруз чохлом була скопійована лише доступна частина інформації, що свідчить про необхідність здійснення його подальшого огляду шляхом залучення відповідних спеціалістів.
Метою накладенняарештунавищевказане майновідповіднодоп.1ч.2ст.170КПКУкраїниє забезпечення збереження речового доказу, оскільки, враховуючи ту обставину, що володілець відповідного майна - начальник служби автомобільних доріг у Вінницькій області ОСОБА_7 є підозрюваним у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, є достатні підстави вважати, що наявні ризики приховування, пошкодження, псування, знищення, відчуження майна, щодо якого вирішується питання про арешт.
При цьому, необхідність накладення арешту на вищевказане тимчасово вилучене майно обумовлена тим, що відомості, що міститься на вищезазначеному належному ОСОБА_7 мобільному телефоні Iphone 6S IMEI НОМЕР_1 чорного кольору з чохлом нададуть змогу провести належне розслідування кримінального провадження № 52020000000000601 від 24.09.2020 р., забезпечить належне виконання стороною обвинувачення вимог КПК України щодо виконання завдань кримінального провадження, забезпечення всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, надання їм належної правової оцінки та прийняття законного і обґрунтованого процесуального рішення у розумні строки.
Крім того, слідчим суддею встановлено, що санкція злочину кваліфікованого за ч. 3 ст. 369 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої. У відповідності до правових положень ч. 5 ст. 12 КК України злочин кваліфікований за ч. 3 ст. 369 КК України є тяжким злочином, оскільки за нього передбачене основне покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років.
Статтею 59 КК України встановлено, що покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.
Таким чином, існує сукупність достатніх підстав та розумних підозр вважати, що мобільний телефон Iphone 6S IMEI НОМЕР_1 чорного кольору з чохлом, який належить ОСОБА_7, є предметом можливої конфіскації майна, як виду покарання, що передбачене санкцією ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України та яке може бути призначене ОСОБА_7, якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).
Відтак, необхідність арешту мобільного телефону Iphone 6S IMEI НОМЕР_1 чорного кольору з чохлом, належного ОСОБА_7, обґрунтовується запобіганням можливості приховування, пошкодження, передачі чи відчуження зазначеного мобільного телефону підозрюваним з метою уникнення конфіскації вказаного майна, як виду покарання, яке може бути призначене ОСОБА_7 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, яке йому інкримінується.
Таким чином, зважаючи на те, що досудовим розслідуванням встановлено наявність обґрунтованої підозри начальника Служби автомобільних доріг у Вінницькій області ОСОБА_7 у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, враховуючи необхідність забезпечення конфіскації майна, як виду покарання, яке може бути призначене відносно ОСОБА_7, наявність на зазначеному у клопотанні належному ОСОБА_7 мобільному телефоні Iphone 6S IMEI НОМЕР_1 чорного кольору з чохлом відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження № 52020000000000601 від 24.09.2020 р., визнання такого майна речовим доказом, існування ризиків щодо можливості його приховування, пошкодження, знищення або відчуження, враховуючи, що для виконання завдань кримінального провадження є необхідність, щоб зазначене у клопотанні майно на період досудового розслідування та здійснення слідчих дій залишалось у незміненому стані, слідчий суддя вважає, що застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вищевказаного майна відповідає принципу розумності, є співрозмірним, виходячи із завдань кримінального провадження, та не створюватиме негативних наслідків для третіх осіб.
Враховуючи викладене, клопотання детектива про арешт майна підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 98, 170-173, 309, 369-372, 395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на мобільний телефон Iphone 6S IMEI НОМЕР_1 чорного кольору з чохлом, який належить ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_9