Document No. 92340712

Справа № 991/7610/20

Провадження № 11-сс/991/881/20

Слідчий суддя: Широка К. Ю.

УХВАЛА

21 жовтня 2020 року м. Київ

Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду Калугіна І. О., перевіривши матеріали апеляційної скарги захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Слюсара Андрія Адамовича на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 07 жовтня 2020 року про відмову у задоволенні клопотання про тимчасовий доступ до документів, а саме до інформації в електронній формі стосовно реєстраційних дій у Єдиному реєстрі досудових розслідувань щодо внесення відомостей про прийняття процесуального рішення про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного ОСОБА_2 , повідомлення про підозру стосовно якого було складене 23 грудня 2016 року у кримінальному провадженні № 12014000000000164 та постанови про закриття кримінального провадження,

ВСТАНОВИВ:

Зміст оскаржуваного рішення та встановлені судом обставини

Національне антикорупційне бюро України здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000001246 від 25 квітня 2017 року за підозрою ОСОБА_1 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст.255, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

10 вересня 2020 року захисник підозрюваного ОСОБА_1 - адвокат Слюсар А. А. звернувся із клопотанням про доступ до речей і документів до Вищого антикорупційного суду у зазначеному провадженні, відповідно до якого просив надати тимчасовий доступ до інформації, яка перебуває у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме до інформації в електронній формі стосовно реєстраційних дій у Єдиному реєстру досудових розслідувань щодо внесення відомостей про прийняття процесуального рішення про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного ОСОБА_2 , повідомлення про підозру стосовно якого було складено 23 грудня 2016 року у кримінальному провадженні № 12014000000000164; до постанови про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного ОСОБА_2 , повідомлення про підозру стосовно якого було складене 23 грудня 2016 року у кримінальному провадженні № 12014000000000164.

Вищий антикорупційний суд ухвалою слідчого судді від 07 жовтня 2020 року постановив відмовити у задоволенні клопотання про тимчасовий доступ до документів, а саме до інформації в електронній формі стосовно реєстраційних дій у Єдиному реєстрі досудових розслідувань щодо внесення відомостей про прийняття процесуального рішення про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного ОСОБА_2 , повідомлення про підозру стосовно якого було складене 23 грудня 2016 року у кримінальному провадженні № 12014000000000164 та постанови про закриття кримінального провадження.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, 19 жовтня 2020 року захисник підозрюваного ОСОБА_1 - адвокат Слюсар А. А. подав апеляційну скаргу до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

В апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_1 - адвокат Слюсар А. А.ставить вимогу про скасування ухвали Вищого антикорупційного суду України від 07 жовтня 2020 року та призначення нового розгляду у суді першої інстанції. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що слідчий суддя фактично прийняв рішення, яке не передбачене Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК України), та допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.

Мотиви суду

Перевіривши апеляційну скаргу на відповідність вимогам кримінального процесуального закону, суддя-доповідач вважає за необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження з огляду на таке.

Відповідно до пункту 8 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Проте, як неодноразово наголошував Верховний Суд, стаття 129 Конституції України гарантує право на апеляційний перегляд справи, а не кожного судового рішення в межах кримінального провадження, у відповідності з чим КПК України визначає, в яких випадках і які рішення слідчих суддів, судів першої інстанції підлягають перегляду в апеляційному порядку (див., наприклад, постанову Верховного Суду від 04 квітня 2019 року у справі № 494/6/18). У постановах від 17 жовтня 2018 року (справа № 646/5552/17) та від 28 лютого 2019 року (справа № 161/4229/18), які стосувалися права на апеляційне оскарження ухвал слідчих суддів, Верховний Суд підкреслив, що «норми Конституції України та кримінального процесуального закону беззастережно гарантують право на апеляційне оскарження лише судового рішення, постановленого за наслідком розгляду справи (кримінального провадження в суді першої інстанції) по суті, а не всіх судових рішень у межах цієї справи (провадження). Встановлення законодавцем такого обмеження права на апеляційне оскарження рішень слідчих суддів має на меті забезпечення належного здійснення правосуддя через розумне регулювання кількості справ, що надходять до судів апеляційної інстанції та створення умов для ефективного використання обмежених ресурсів судової влади».

Згідно із ч. 1 ст. 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством, аналіз якого свідчить, що унормування кримінальних процесуальних відносин відбувається шляхом чіткого та імперативного визначення процедур, регламентації прав їх учасників для попередження свавільного використання владними органами своїх повноважень і забезпечення умов справедливого судочинства.

Зазначеному імперативному принципу відповідає використана у КПК України процедура, зокрема в ч. 3 ст. 392 КПК України встановлено, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.

Приписами ст. 309 КПК України визначений виключний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, проте за ч.3 цієї статті інші ухвали слідчого судді, ніж зазначені в цій статті, оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді. Тобто у випадку незгоди сторін з іншими ухвалами слідчого судді законність останніх підлягає перевірці судом першої інстанції під час підготовчого провадження.

Положеннями розділу ІІ Глави 15 параграфу 1 КПК України, які регламентують тимчасовий доступ до речей і документів, не передбачено можливості апеляційного оскарження ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів.

При цьому, відповідно до п.10 ч.1 ст.309 КПК України під час досудового розслідування може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів, якою дозволено вилучення речей і документів, які посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності, або інших, за відсутності яких фізична особа - підприємець чи юридична особа позбавляються можливості здійснювати свою діяльність.

Аналіз вищезазначеної норми свідчить, що апеляційному оскарженню підлягають тільки та ухвала слідчого судді, якою надано дозвіл на вилучення таких документів чи речей, без наявності яких юридична особа чи фізична особа-підприємець не матиме можливості продовжувати здійснювати свою діяльність.

З апеляційної скарги вбачається, що оскаржується ухвала слідчого судді, якою відмовлено в задоволенні клопотання про тимчасовий доступ до документів, однак ст. 309 КПК України не встановлено можливості оскарження в апеляційному порядку таких ухвал.

При цьому, посилання захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Слюсара А. А. на рішення Верховного Суду України № 757/49263/15-к від 12 жовтня 2017 року та Великої Палати Верховного Суду № 243/6674/17-квід 23 травня 2018 року є необґрунтованими, оскільки в цих рішеннях йдеться про можливість оскарження в апеляційному порядку ухвал слідчих суддів, які не передбачені КПК України, тоді як в даній справі слідчий суддя розглянув клопотання і ухвалив рішення відповідно до положень розділу ІІ Глави 15 параграфу 1 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями ст. 394 цього Кодексу.

За таких обставин, враховуючи вимоги ч. 4 ст. 399 КПК України, оскільки апеляційна скарга захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Слюсара А. А. подана на ухвалу слідчого судді, яка не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, про що вірно зазначено в її резолютивній частині,тому у відкритті провадження слід відмовити.

Відмовляючи у відкритті провадження за апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді, яка не підлягає оскарженню згідно КПК України, суддя-доповідач враховує позицію Європейського суду з прав людини.

Так, в рішеннях Європейського суду з прав людини від 28 травня 1985 року «Ашінгдан проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom), від 08 січня 2008 року «Скорик проти України» зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги.

Отже, відмова у відкритті апеляційного провадження у зв`язку із оскарженням того рішення слідчого судді, що не підлягає оскарженню згідно КПК України, не є свідченням обмеження доступу до правосуддя.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 309, 392, 399, 418, 419, 532 КПК України, суддя-доповідач

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Слюсара Андрія Адамовича на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 07 жовтня 2020 року про відмову у задоволенні клопотання про тимчасовий доступ до документів, а саме до інформації в електронній формі стосовно реєстраційних дій у Єдиному реєстрі досудових розслідувань щодо внесення відомостей про прийняття процесуального рішення про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного ОСОБА_2 , повідомлення про підозру стосовно якого було складене 23 грудня 2016 року у кримінальному провадженні № 12014000000000164 та постанови про закриття кримінального провадження.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а у разі постановлення ухвали без виклику особи, яка її оскаржує, з дня отримання нею копії судового рішення.

Суддя І. О. Калугіна