Search

Document No. 92373779

  • Date of the hearing: 19/10/2020
  • Date of the decision: 19/10/2020
  • Case №: 991/8586/20
  • Proceeding №: 42020000000000860
  • Instance: HACC
  • Judicial form: Criminal
  • Presiding judge (HACC) : Moisak S.M.
  • Secretary : Zaplatynskoi K.V.
  • Lawyer : Chumak V.V.
  • Prosecutor : Harvanko I.M.

Справа № 991/8586/20

Провадження1-кс/991/8812/20

У ХВ АЛ А

19 жовтня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2,

прокурора ОСОБА_3,

підозрюваного ОСОБА_4,

захисника ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду

клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в судді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,

у кримінальному провадженні № 42020000000000860 від 14.05.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло відповідне клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 згідно ч. 5 ст. 194 КПК України, у кримінальному провадженні № 42020000000000860 від 14.05.2020.

Відповідно до матеріалів клопотання, детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020000000000860 від 14.05.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

За версією органу досудового розслідування, у період з квітня по червень 2020 року, Голова Кіровоградської обласної державної адміністрації ОСОБА_6, діючи за пособництва керівника патронатної служби адміністрації ОСОБА_4, вимагав від начальника Головного правління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області ОСОБА_7 неправомірну вигоду в особливо великому розмірі, частина якої, у загальній сумі 350000 гривень, була передана ОСОБА_7 04.06.2020 та 25.06.2020 ОСОБА_4 для подальшої її передачі Голові Кіровоградської ОДА.

26.06.2020 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.06.2020 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням застави у розмірі 2500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В результаті внесення застави, 03.07.2020 ОСОБА_4 звільнено з-під варти, через що застосовано запобіжний захід у виді застави із покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за кожною вимогою;

2) не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться його зареєстроване місце проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

4) утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомлення про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 42020000000000860 від 14.05.2020, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду;

5) носити електронний засіб контролю.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.08.2020 строк дії вказаних обов`язків, за виключенням обов`язку носити електронний засіб контролю, продовжено до 21.10.2020.

В той же час, ухвалою слідчого судді строк досудового розслідування по кримінальному провадженню було продовжено до 26.11.2020.

Також у клопотанні прокурор зазначає, що закінчити досудове розслідування у строк до 21.10.2020 не пред`являється можливим у зв`язку з необхідністю проведення низки слідчих та процесуальних дій, зокрема: завершити проведення експертизи відео-звукозапису, призначеної по матеріалам негласних слідчих (розшукових) дій; допитати у якості свідка ОСОБА_7 та інших осіб, які можуть надати показання щодо обставин вчинення злочину; закінчити проведення оглядів техніки, вилученої під час проведення обшуків та вирішити питання щодо її зберігання; з урахуванням обставин, встановлених за результатами проведення експертизи та вказаних оглядів, додатково допитати підозрюваних ОСОБА_6 та ОСОБА_4 ; провести інші слідчі та процесуальні дії, необхідність у яких може виникнути.

Посилаючись на наведені вище обставини, а також на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які продовжують існувати, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення прокурор просить продовжити строк дії покладених раніше на підозрюваного обов`язків у межах строку досудового розслідування.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав та пояснив, що ризики, які існували на час обрання до підозрюваного запобіжного заходу та на час попереднього продовження обов`язків, дотепер продовжують мати місце, з огляду на що, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного необхідним є продовження процесуальних обов`язків в межах наявного строку досудового розслідування, а саме до 16 листопада 2020 року.

Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та зазначив, що відповідна кваліфікація, за якою ОСОБА_4 повідомлено про підозру є штучно створеною, оскільки не мало місце надання неправомірної вигоди у сумі 1,3 млн. гривень. У зв`язку з чим дії ОСОБА_4 не можуть кваліфікуватися за ч. 4 ст. 368 КК України.

Також захисник наполягав на відсутності ризиків, які є обов`язковою умовою для продовження дії обов`язків. Пояснив, що підозрюваний не має бажання та можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду, ОСОБА_4 здав паспорти громадянина України для виїзду за кордон, що з одного боку унеможливлює його виїзд за межі України, а з другого у ОСОБА_4 відсутні грошові кошти для такого переховування. Усе належне підозрюваному майно є арештованим. Крім того, усі речові докази, на яких ґрунтується підозра ОСОБА_4 перебувають у розпорядженні сторони обвинувачення. З огляду на викладене, захисник переконаний у відсутності ризиків, на які посилається прокурор у своєму клопотанні, а тому просив відмовити у продовженні дії обов`язків.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію захисника та надав аналогічні пояснення. Додатково просив змінити обов`язок не відлучатися з населеного пункту, в якому знаходиться його зареєстроване місце мешкання та надати можливість вільно пересуватися територією Кіровоградської області.

Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши позицію учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків

У судовому засіданні встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000000860 від 14.05.2020, в якому 26.06.2020 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.06.2020 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням застави у розмірі 2500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В результаті внесення застави, 03.07.2020 ОСОБА_4 звільнено з-під варти, через що застосовано запобіжний захід у виді застави із покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за кожною вимогою;

2) не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться його зареєстроване місце проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

4) утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомлення про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 42020000000000860 від 14.05.2020, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду;

5) носити електронний засіб контролю.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.08.2020 строк дії вказаних обов`язків, за виключенням обов`язку носити електронний засіб контролю, продовжено до 21.10.2020.

В той же час, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.08.2020, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000175 від 10.03.2020, було продовжено до 26 листопада 2020 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовуються з метою досягнення його дієвості, є запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Отже, при вирішенні питання про доцільність продовження дії процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_4, слідчий суддя має врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Щодо обґрунтованості підозри

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами, а саме: (1) указом Президента України № 836/2019 про призначення ОСОБА_6 головою Кіровоградської обласної державної адміністрації; (2) протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 15.05.2020, відповідно до якого свідок повідомив, що під час розмови з головою ОСОБА_6 останній схиляв його до надання неправомірної вигоди та передання її через ОСОБА_4 . В подальшому у ОСОБА_4 з ОСОБА_7 обговорював розмір такої неправомірної вигоди; (3) протоколами допиту свідка ОСОБА_7 від 19.06.2020 та 26.06.2020, згідно з якими свідок повідомив, що передавав ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 100 000 та 250 000 гривень для подальшої їх передачі ОСОБА_6 ; (4) протоколом огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів свідкові ОСОБА_7 від 04.06.2020; (5) протоколом огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів свідкові ОСОБА_7 від 25.06.2020; (6) протоколами за результатами негласних слідчих (розшукових) дії від 09.06.2020, 19.06.2020, 23.06.2020; (7) протоколом обшуку від 25.06.2020, відповідно до якого у кімнаті відпочинку кабінету голови Кіровоградської ОДА були частково виявлені раніше ідентифіковані та вручені ОСОБА_7 грошові кошти, які останній передав ОСОБА_4 та іншими матеріалами провадження у своїй сукупності.

Одночасно з цим, слідчий суддя також звертає увагу на заперечення сторони захисту з приводу невірної кваліфікації дій підозрюваного та зазначає, що вони стосуються саме оцінки доказів, наданих стороною обвинувачення, що у певній мірі виходить за межі повноважень слідчого судді при розгляді клопотання про продовження строку дії обов`язків. На цій стадії кримінального провадження, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, слідчий суддя повинен лише надати оцінку тому чи достатньо отриманої інформації та досліджених доказів для того, щоб допустити можливість того, що особа, щодо якої вирішується питання, могла вчинити кримінальне правопорушення, яке їй інкримінується і чи є підстави для здійснення подальшого досудового розслідування. Належну оцінку вказаним доказам має дати суд при розгляді справи по суті, а отже у своїх запереченнях захист ставить більш високі вимоги до оцінки доказів на цій стадії досудового розслідування, ніж передбачено законом.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікацій дій ОСОБА_4, виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри тією мірою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.06.2020 була встановлена наявність ризику можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду. Даний ризик також знайшов своє підтвердження і при вирішенні питання про продовження покладених на підозрюваного обов`язків до 21.10.2020.

Так, стосовно загрози переховування підозрюваного, практика ЄСПЛ виходить з того, що якщо тяжкість покарання, якому може бути підданий підозрюваний, чи обвинувачений можна законно розглядати, як таку, що може спонукати до втечі, однак можливість жорстокого засудження є недостатньою для виправдання тримання під вартою (застосування запобіжного заходу). При цьому загроза втечі не випливає з простої можливості для обвинуваченого перетнути кордон держави. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно доказувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, її моральний облік, місце проживання, професію, прибуток, сімейні зв`язки, будь-які зв`язки з іншою країною, або наявність зв`язків в іншому місці.

Слідчий суддя констатує, що належна поведінка ОСОБА_4 під час досудового розслідування вказує на його свідоме дотримання покладених на нього обов`язків. Також слідчий суддя бере до уваги наявність у підозрюваного родинних зв`язків та постійного місця проживання на території України. Одночасно із цим при вирішені питання про продовження дії покладених обов`язків, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років, а з огляду на те, що злочин відноситься до категорії корупційних, то у разі доведення вини останнього, йому загрожує покарання виключно у виді позбавлення волі, що на думку слідчого судді, разом з достатнім майновим станом підозрюваного, може бути мотивом для нього переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

А тому, зазначене є достатнім для того, щоб дійти висновку про ймовірність існування ризику переховування, який і дотепер має місце, хоча і значно зменшися з огляду не процесуальну поведінку підозрюваного.

З приводу ризику знищити, приховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий суддя зазначає, що наявність даного ризику обґрунтовується прокурором використанням підозрюваними під час вчинення злочину технічних засобів передачі інформації, які могли зберегти відомості їхнього спілкування. Втім, як встановлено із наявних у суду матеріалів, під час проведення першочергових слідчих (розшукових) дій, детективами Національного бюро було вилучено мобільні термінали систем зв`язку, ноутбуки та планшети, які перебували у користуванні підозрюваних. Водночас, прокурором ні у клопотанні, ні під час судового засідання не зазначено, які саме технічні засоби передачі інформації були використані ОСОБА_4 під час вчинення кримінального правопорушення, крім вилучених, та які дотепер залишаються невіднайденими стороною обвинувачення. Відповідні посилання на неконкретизацію прокурором технічних засобів передачі інформації мали місце і в ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.08.2020, однак залишилися поза увагою останнього.

Крім того матеріали поданого клопотання не містять відомостей щодо проведених стороною обвинувачення дій, направлених на встановлення місцезнаходження невіднайдених грошових коштів, які були заздалегідь ідентифіковані та вручені свідкові ОСОБА_7, з метою їх подальшої передачі у якості неправомірної вигоди підозрюваним. Відповідні пояснення не надані прокурором і під час судового засідання. З огляду на наведене та беручи до уваги значний час проведення досудового розслідування, слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення мала достатньо часу для збирання доказів, які матимуть значення для розгляду справи по суті. В той же час стороною обвинувачення не зазначається і про неможливість закінчення досудового розслідування, без встановлення місцезнаходження вказаних грошових коштів.

З огляду на наведене суд вважає, що прокурором у судовому засіданні не доведено актуальності ризику знищення, приховування чи спотворення речей і документів, а тому слідчий суддя відхиляє його і не враховує його під час продовження строку дії обов`язків.

В частині продовження кола обов`язків, покладених на ОСОБА_4, слідчий суддя зважає на відсутність нарікань на його поведінку з боку сторони обвинувачення, що вказує на добросовісне ставлення підозрюваного до обмежень, пов`язаних з його статусом, а тому вважаю за можливим послабити покладені на нього обов`язки, шляхом надання можливості відлучатися за межі населеного пункту, в якому він проживає з встановленням обмеження щодо вільного виїзду за межі Кіровоградської області.

З огляду на викладене, враховуючи доведеність прокурором у судовому засіданні про продовження існування одного із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, який з часом проведення досудового розслідування хоча і значно зменшився, але не перестав існувати повністю, з метою його мінімізації, враховуючи особу підозрюваного, вважаю за можливе клопотання прокурора задовольнити частково та продовжити дію обов`язків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 5 ст. 194 КПК України. На переконання суду визначені обов`язки в достатній мірі гарантують належну процесуальну поведінку підозрюваного під час досудового розслідування.

Керуючись статтями: 107, 177, 178, 194 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в судді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, по кримінальному провадженню № 42020000000000860 від 14.05.2020 задовольнити частково.

Продовжити щодо підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк дії покладених на нього обов`язків, а саме:

1) прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за кожною вимогою;

2) не відлучатись із Кіровоградської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_6 та свідками у кримінальному провадженні № 42020000000000860 від 14.05.2020.

Строк дії ухвали встановити до 26 листопада 2020 року, включно.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні № 42020000000000860 від 14.05.2020.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1