Document No. 92408211

Справа № 910/304/19

Провадження 1-кп/910/55/19

УХВАЛА

19 жовтня 2020 року місто Київ

Вищий антикорупційний суд колегією у складі:

головуючий - Строгий І.Л.,

судді - Маслов В.В., Сікора К.О.,

секретар судового засідання - Свідунова Л.В.,

за участі сторін кримінального провадження:

сторона обвинувачення:

прокурор - Андронова А.В.,

сторона захисту:

обвинувачені - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

захисники -Іваненко Т.М., Федур А.А.,

Пушко І.О., Післегіна А.А.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції заяву захисника Іваненка Тараса Миколайовича про відвід колегії суддів у кримінальному провадженні № 52017000000000618 стосовно обвинувачення:

- ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Івано-Франківськ, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України,

- ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Донецьк, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України,

- ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Тиманівка Тульчинського району Вінницької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України,

- ОСОБА_4 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 у с. Дачне Біляївського району Одеської області, проживаючої за адресою: АДРЕСА_4 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України,

- ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 у м. Київ, проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209КК України,

- ОСОБА_6 , яка народився ІНФОРМАЦІЯ_6 у м. Харків, проживаючого за адресою: АДРЕСА_6 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України,

у с т а н о в и в:

1. У Вищому антикорупційному суді (далі - суд) перебуває зазначене кримінальне провадження.

2. 19 жовтня 2020 року в судовому засіданні захисником Іваненком Т.М. подано заяву про відвід колегії суддів. Заява мотивована таким.

3. Здійснюючи захист обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , захисник встановив, що колегія суддів, 10 лютого 2020 року постановила, як він вважає, завідомо неправосудну ухвалу, тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 375 КК України. Так, захисник зазначає, що колегія суддів, всупереч вимогам КПК України, постановила ухвалу поза судовим засіданням, без участі сторін та учасників судового провадження, участь яких є обов?язковою. У зв?язку з цим, стороною захисту 7 квітня 2020 року Генеральному прокурору подано заяву про вчинення суддями ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 кримінального правопорушення. 1 липня 2020 року ухвалою Печерського районного суду м. Києва зобов?язано компетентних осіб Офісу Генерального прокурора внести відомості в ЄРДР та розпочати досудове розслідування. 23 липня 2020 року Генеральним прокурором Венедіктовою І.В. внесені відомості за вказаним фактом та розпочато досудове розслідування кримінального провадження № 42020000000001349 за фактом можливого постановлення суддями Вищого антикорупційного суду завідомо неправосудної ухвали за ч. 1 ст. 375 КК України. Здійснення досудового розслідування доручено Державному бюро розслідувань (далі - ДБР). Обвинуваченого ОСОБА_1 залучено до кримінального провадження як потерпілого. Окрім цього, слідчим ДБР у цьому кримінальному провадженні задоволено клопотання представника потерпілого Гусака Р.О., у тому числі, про допит за участю потерпілого як свідків суддів Вищого антикорупційного суду ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

4. Зазначене, на переконання захисника, свідчить про наявність реального конфлікту інтересів між суддями у цьому кримінальному провадженні з одного боку, та ОСОБА_1 з іншого, що у свою чергу відповідно до ст. 75 КПК України, свідчить про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості суддів.

5. Обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 та захисники Пушко І.О., Післегіна А.А. заяву про відвід підтримали.

6. Окрім того, захисник Федур А.А. подану заяву ОСОБА_11 про відвід підтримав, та додав, що він є одним із тих, хто подав заяву про вчинення колегією суддів кримінального правопорушення, і за його заявою Генеральним прокурором внесено відомості в Єдиний реєстр досудових розслідувань (далі - ЄРДР) і наразі ДБР проводить досудове розслідування. В рамках цього кримінального провадження його довіритель ( ОСОБА_1 ) визнаний потерпілим, а слідчим задоволено клопотання про допит суддів за участі потерпілого та його представника у згаданому кримінальному провадженні. Окрім того, виокремив, що у нього є певний досвід допитувати осіб, а тому, він вважає, що цей досвід йому знадобиться під час допиту суддів. Також зауважив, що на його думку, ст. 375 КК України є лише попередньою кваліфікацією, він вважає, що окрім цього вчинено ще ряд кримінальних правопорушень, на підтвердження чого під час досудового розслідування будуть здобуті докази.

7. Отже, захисник вважає, що коли суд розглядає справу стосовно особи, яка у іншому пов?язаному із суддями провадженні є потерпілим, то такий суд не може бути справедливим в розумінні ст. 6 ЄКПЛ і, очевидно, підлягає відводу.

8. Прокурор Андронова А.В. проти задоволення заяви заперечувала. Вказала, що підстави для відводу, зазначені у заяві захисником Іваненком Т.М., є надуманими, а сама заява спрямована на затягування розгляду кримінального провадження.

9. Заслухавши доводи захисника Іваненка Т.М. стосовно заявленого відводу, думки учасників судового провадження, вирішуючи питання про відвід, суд виходить із такого.

10. Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ч. 1 ст. 2 КПК України).

11. Згідно з пунктами 1-3, 14 ч. 1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться верховенство права; законність; рівність перед законом і судом; доступ до правосуддя та обов?язковість судових рішень.

12. Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.

13. З метою дотримання цієї гарантії, учасники судового провадження наділені правом заявити судді відвід, який повинен бути вмотивованим (ст. 80 КПК України).

14. Перелік підстав, за наявності яких може бути заявлено відвід судді передбачений статтями 75, 76 КПК України.

15. Так, зокрема, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження, або за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості (пункти 3, 4 ч.1 ст.75 КПК України), на що і посилається у своїй заяві захисник Іваненко Т.М.

16. Європейський суд з прав людини у пункті 47 рішення у справі «Хаушильд проти Данії» від 24 травня 1989 року № 10486/83 зазначив, що у будь-якому випадку, особиста упередженість судді має бути презумпцією доти, доки не з`являться докази на користь протилежного.

17. Обґрунтовуючи обставини, що викликають сумнів у неупередженості колегії суддів, захисник Іваненко Т.М. вказує на наявність зареєстрованого кримінального провадження № 42020000000001349, на підтвердження чого до заяви про відвід додає копію витягу з ЄРДР № 42020000000001349 від 23 липня 2020 року.

18. Аналізуючи цю обставину, як підставу для заявлення відводу, суд бере до уваги пункт 2.2. рішення Конституційного Суду України від 11 червня 2020 року№ 7-р/2020 у справі № 1-305/2019 (7162/19), у якому судом констатована можливість будь-якої особи зловживати статтею 375 КК України, через формулювання її диспозиції з метою притягнення до кримінальної відповідальності судді.

19. Також, судом враховано те, що ухвала про дистанційне судове засідання, постановлена колегією суддів 10 лютого 2020 року, стосувалась лише прав та обов?язків обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника Мірошниченка Р.О., і взагалі не стосувалась інших учасників кримінального провадження, зокрема, обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисників Федура А.А., Колісника С.А. та Іваненка Т.М.

20. Окрім цього, суд бере до уваги роз?яснення, наведені у рішенні Ради суддів України № 24 від 8 червня 2017 року (зі змінами), у якому зазначено, що подання учасником судового процесу заяви про вчинення суддею кримінального правопорушення за ст. 375 КК України не породжує ні потенційного, ані реального конфлікту інтересів щодо розгляду конкретної судової справи. Подання учасником будь-якого судового провадження заяви про внесення в ЄРДР відомостей про скоєння суддею кримінального правопорушення, коли це здійснюється як тиск на суддю з метою, зокрема, перешкодити виконанню суддями професійних обов?язків або схилити їх до винесення неправосудного рішення, тощо, що може мати ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 376 КК України.

21. Таким чином, суд вважає, що підстава для відводу суддів, наведена захисником, не може розглядатися як обставина, що свідчить про упередженість чи необ`єктивність суду, натомість може мати ознаки впливу на суддів під час розгляду кримінального провадження, який триває.

22. Суд також відхиляє доводи сторони захисту про наявність між суддями ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 з одного боку, та стороною захисту у цьому кримінальному провадженні з іншого боку, реального конфлікту інтересів, у зв?язку із набуттям ОСОБА_1 статусу потерпілого у кримінальному провадженні № 42020000000001349, з огляду на таке.

23. Визначення поняття «реальний конфлікт інтересів» визначено в Законі України «Про запобігання корупції». Відповідно до пункту 1 ч. 1 ст. 1 цього Закону реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

24. Наразі, судді не мають ніякого процесуального статусу у кримінальному провадженні № 42020000000001349, у якому ОСОБА_1 визнаний потерпілим. Сама по собі наявність кримінального провадження за фактом можливого постановлення суддями Вищого антикорупційного суду завідомо начебто неправосудної ухвали, на думку суду, не породжує, ані потенційного, ані реального конфлікту інтересів, а може бути перешкодою для здійснення судом кримінального провадження та є, на думку суду, механізмом тиску на суд та затягування розгляду справи.

25. Інших обставин, які б об`єктивно вказували на упередженість суддів Строгого І.Л., Маслова В.В., та Сікори К.О. або унеможливлювали їх участь у кримінальному провадженні, захисником Іваненком Т.М. у заяві не зазначено.

26. Ураховуючи викладене, суд доходить висновку про безпідставність заявленого відводу, а тому, у його задоволенні слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 369-372, 375, 376 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви захисника Іваненка Тараса Миколайовича про відвід колегії суддів Вищого антикорупційного суду у складі: головуючого Строгого Ігоря Леонідовича, суддів - Маслова Віктора Васильовича, Сікори Катерини Олександрівни відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Судді:

В.В. Маслов К.О. Сікора І.Л. Строгий