- Presiding judge (HACC) : Fedorak L.M.
- Judge (HACC) : Halabala M.V., Strohyi I.L.
- Secretary : Bykova K.V.
- Prosecutor : Makar O.I.
Справа № 369/10079/17
1-кп/991/106/19
УХВАЛА
21 жовтня 2020 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуюча - Федорак Л.М.,
судді - Галабала М.В., Строгий І.Л.,
секретар судового засідання - Бикова К.В.,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду кримінальне провадження № 42016000000001067 стосовно обвинувачення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Радивилів Рівненської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 190 КК України,
за участі сторін кримінального провадження:
сторона обвинувачення - прокурор Макар О.І.,
сторона захисту - обвинувачений ОСОБА_1 ,
захисники Красовська У.-І.Д., Хальзєв С.І., Шупеня М.М.
в с т а н о в и в:
На розгляді у Вищому антикорупційному суді (далі - суд) перебуває зазначене кримінальне провадження.
У судове засідання, призначене на 21 жовтня 2020 року о 14 год 00 хв, не з`явився свідок ОСОБА_2 .
Ухвалами суду від 17 березня 2020 року, 09 червня 2020 року, 19 червня 2020 року судом були постановлені ухвали про привід свідка ОСОБА_2 , які однак виконані не були, зокрема, із підстав його відсутності за відомими адресами його місця проживання та неможливості з`єднатися з ним засобами мобільного зв`язку.
У судове засідання, призначене на 09 вересня 2020 року судом було здійснено виклик свідка ОСОБА_2 . Крім того, заходи щодо вручення повісток вживались прокурором у кримінальному провадженні. Так, 08 вересня 2020 року судом було отримано повідомлення керівника відділу детективів Національного антикорупційного бюро України Павлущика В.В. про неможливість вручення повістки свідку ОСОБА_2 , оскільки за даними відповідної бази даних про перетинання державного кордону встановлено, що свідок ОСОБА_2 покинув територію України 01 травня 2020 року та з того часу на територію України не повертався.
Враховуючи наведене, 09 вересня 2020 року судом в черговий раз було постановлено ухвалу про привід свідка ОСОБА_2 у судове засідання, призначене на 21 жовтня 2020 року, який виконано не було. Як встановлено судом із повідомлення заступника керівника відділу детективів Національного антикорупційного бюро України Корнелюка М., привід не вдалось здійснити із аналогічних зазначеним вище підстав.
З огляду на такі обставини, прокурор Макар О.І. зазначив, що свідок ОСОБА_2 обізнаний із необхідністю його допиту судом у даному кримінальному провадженні, однак ухиляється від явки у судове засідання, у зв`язку із чим заявив клопотання про його привід.
Вирішуючи подане клопотання, суд виходить з наступного.
За змістом ст. 327 КПК України, якщо в судове засідання не прибув за викликом свідок, заслухавши думку учасників судового провадження, суд після допиту інших присутніх свідків призначає нове судове засідання і вживає заходів для його прибуття. Суд також має право постановити ухвалу про привід свідка та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення у випадках та в порядку, передбачених главами 11 та 12 цього Кодексу.
У зв`язку з черговою неявкою свідка ОСОБА_2 , суд вважає за необхідне відкласти проведення судового засідання на іншу заздалегідь узгоджену з учасниками судового провадження дату та час - 09 год 00 хв 20 листопада 2020 року.
На переконання суду, свідок ОСОБА_2 обізнаний із правами та обов`язками свідка, зокрема щодо обов`язку прибувати за викликом до суду (п. 1 ч. 2 ст. 66 КПК України). Адже, згідно з даними реєстру матеріалів досудового розслідування ОСОБА_2 був допитаним на досудовому розслідуванні в якості свідка.
При цьому повістки про виклик свідка ОСОБА_2 у попередні судові засідання направлялися за п`ятьма відомими адресами, зокрема і тією, яку зазначив сам ОСОБА_2 у своїй заяві до суду від 28 січня 2020 року. Проте, жодна з зазначених повісток ним не була отримана. При цьому у наведеній заяві свідок вказав про неможливість прибути у судове засідання 28 січня 2020 року через хворобу, підтвердження чому не надав, проте зобов`язався прибути у наступне судове засідання. У цій же заяві ним зазначено адресу проживання ( АДРЕСА_3 ) та контактний телефон. Таким чином, подальші судові виклики направлялись ОСОБА_2 саме за відповідною адресою, та, окрім того, за усіма іншими відомими суду адресами. За наслідками повідомлення секретарем судового засідання свідка ОСОБА_2 , за вказаним ним номером телефону, з`ясовано що останній недійсний.
Водночас, будучи обізнаним про необхідність здійснення його допиту судом, свідок ОСОБА_2 свій відповідний обов`язок з`явитися до суду не виконав і покинув територію України.
Такі дії свідка ОСОБА_2 , у сукупності із обставинами щодо неможливості виконання приводів, дають суду підстави вважати, що свідок ухиляється як від отримання повісток про виклик, так і від явки до суду.
Слід зазначити, що КПК України, встановлюючи наслідки неприбуття на виклик за наявності підтвердження отримання свідком повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом (ст. 139 КПК України), не регулює порядок кримінального провадження у випадку ухилення свідка від отримання повістки про виклик та явки до суду.
Водночас, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу (ч. 6 ст. 9 КПК України).
Зокрема, кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки (ч. 1 ст. 21 КПК України). При цьому, такі строки під час судового провадження забезпечує суд (ч. 2 ст. 28 КПК України), який відповідно до засади диспозитивності вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом. Перед судом заявлено клопотання про застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як привід, що згідно з ч. 2 ст. 142 КПК України розглядається негайно. А тому суд зобов`язаний його вирішити, користуючись своїми повноваженнями відповідно до вимог КПК України.
Також, засада безпосередності дослідження показань встановлює, що показання учасників кримінального провадження суд отримує усно; не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом; суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом (ч. 1, 2 ст. 23 КПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 97 КПК України суд має право визнати неможливим допит особи, якщо вона: 1) відсутня під час судового засідання внаслідок смерті або через тяжку фізичну чи психічну хворобу; 2) відмовляється давати показання в судовому засіданні, не підкоряючись вимозі суду дати показання; 3) не прибуває на виклик до суду, а її місцезнаходження не було встановлено шляхом проведення необхідних заходів розшуку; 4) перебуває за кордоном та відмовляється давати показання.
КПК України не передбачає правових підстав проведення розшукових заходів щодо свідка, окрім як в рамках виконання ухвали про привід.
При цьому, порядок проведення розшукових заходів в Україні регулюється Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність» № 2135-XII від 18 лютого 1992 року. Відповідно до ст. 6 цього Закону підставами для проведення оперативно-розшукової діяльності є, зокрема, наявність достатньої інформації, одержаної в установленому законом порядку, що потребує перевірки за допомогою оперативно-розшукових заходів і засобів, про осіб, які переховуються від суду. При цьому, такі підстави можуть міститися, зокрема, в ухвалах суду.
Аналіз вищенаведених положень вказує на те, що свідок повинен бути допитаним безпосередньо судом. Однак суд вправі відступити від цієї імперативної вимоги у випадку визнання неможливим його допиту, зокрема, при сукупності таких умов як не прибуття на виклик до суду свідка та невстановлення його місцезнаходження шляхом проведення необхідних заходів розшуку.
А тому, забезпечуючи розумні строки, у випадку неприбуття свідка на виклик, за наявності клопотання учасника кримінального провадження, суд зобов`язаний вжити заходів до встановлення місцезнаходження свідка шляхом забезпечення проведення необхідних заходів розшуку, що стосовно свідка можливе виключно в рамках постановлення ухвали про здійснення приводу.
При цьому, привід є заходом забезпечення кримінального провадження, що застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження (ст. 131 КПК України).
Водночас, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Так, КПК України не встановлює обмежень щодо застосування приводу відносно ступеню тяжкості кримінального правопорушення.
Застосування приводу до особи є втручанням у її право на вільне пересування. На переконання суду, потреби кримінального провадження виправдовують таке втручання у права свідка ОСОБА_2 . Оскільки завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України). При цьому, такі завдання можуть бути забезпечені тільки шляхом, зокрема, безпосереднього допиту свідків або встановлення неможливості їх допиту тільки після неприбуття на виклик та проведення необхідних заходів розшуку. Свідки викликались у встановленому КПК України порядку у попередні судові засідання, до нього не прибули, ухиляються від отримання повістки про виклик, неодноразові приводи не вдалось виконати. Таким чином, завдання забезпечення безпосереднього допиту свідків судом або встановлення підстав для неможливості зазначеного, а звідси і завдання кримінального провадження можуть бути забезпечені, наразі, шляхом проведення розшукових заходів щодо свідків та їх примусового супроводження в судове засідання. Інших процесуальних можливостей досягнення зазначеного КПК України не передбачає.
Виходячи з наведеного, зважаючи на те, що обставини, якими керувався суд при ухваленні попередніх рішень про здійснення приводу свідка ОСОБА_2 не відпали, суд вважає за можливе повторно застосувати привід до нього.
При цьому перебування свідка ОСОБА_2 за кордоном, на момент постановлення цієї ухвали, не є перешкодою для ухвалення відповідного рішення судом, оскільки забезпечить можливість здійснення його приводу у разі, якщо до наступного судового засідання він повернеться на територію України. Адже судовий виклик не буде достатнім дієвим заходом забезпечення кримінального провадження з огляду на попередню поведінку свідка.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КПК України виконання ухвали про здійснення приводу може бути доручене відповідним підрозділам органів Національної поліції, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, Національного антикорупційного бюро України або Державного бюро розслідувань. З огляду на те, що досудове розслідування в кримінальному провадженні завершувало Національне антикорупційне бюро України, суд доручає здійснення приводу відповідному органу.
Керуючись статтями 2, 7, 9, 21, 23, 26, 28, 66, 97, 131, 132, 138-143, 327, 371, 372, 375, 376 КПК України, суд
п о с т а н о в и в:
Відкласти проведення судового засідання до 09 год 00 хв 20 листопада 2020 року.
Задовольнити клопотання прокурора про застосування приводу до свідка ОСОБА_2 .
Здійснити привід свідка ОСОБА_2 (місце проживання АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 і АДРЕСА_6 ; АДРЕСА_7 ) у судове засідання, яке відбудеться 20 листопада 2020 року о 09 год 00 хв.
Здійснення приводу доручити Національному антикорупційному бюро України.
У разі неможливості здійснення приводу особа, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, повертає її до суду з письмовим поясненням причин невиконання.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні - прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Макара Олега Ігоровича.
Копію ухвали негайно направити для виконання Національному антикорупційному бюро України для організації виконання.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 статті 392 КПК України.
Судді:
М.В. Галабала І.Л. Строгий Л.М. Федорак