Document No. 92458352

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАНИ

26 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 991/3321/20

провадження № 51-3743ск20

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Фоміна С.Б.,

суддів Анісімова Г.М., Ковтуновича М.І.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27 квітня 2020 року та ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 27 травня 2020 року,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27 квітня 2020 року відмовлено у відкритті провадження за скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Мірошника О.М. на постанову заступника прокурора Рівненської області Павленка Р.І. від 19 березня 2020 року про скасування постанови начальника слідчого відділу прокуратури Рівненської області від 27 червня 2019 року про закриття кримінального провадження № 42018000000002272 від 13 вересня 2018 року за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 статті 368 Кримінального кодексу України в редакції від 05 квітня 2001 року.

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 27 травня 2020 року апеляційну скаргу адвоката Мірошника О.М. в інтересах ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27 квітня 2020 року - без змін.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді та ухвалою апеляційного суду,

ОСОБА_1 09 жовтня 2020 року звернулася з касаційною скаргою, в якій просить відкрити касаційне провадження та передати кримінальне провадження на розгляд Великої Палати Верховного Суду або скасувати вказані судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

В обґрунтуванні касаційної скарги зазначає, що заступником прокурора Рівненської області Павленком Р. І. прийнято процесуальне рішення поза межами двадцятиденного процесуального строку, передбаченого частиною 6 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) та граничних строків досудового розслідування.

Крім того, вважає, що прокурор безпідставно послався при прийнятті рішення на частину 6 статті 36 КПК, яка регламентує процедуру перевірки законності та обґрунтованості постанов слідчого та прокурорів нижчого рівня у межах строків досудового розслідування.

Вважає, що скасування постанови про закриття кримінального провадження призвело до порушення її конституційних та конвенційних прав, а передбачена можливість оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора під час підготовчого судового засідання не є ефективним засобом захисту цих прав.

Не погоджується з висновком колегії суддів ВАКС про те, що «…матеріали кримінального провадження не містять достатніх даних вважати пані ОСОБА_1 підозрюваною…».

Крім того, ОСОБА_1 сформульовано низку питань, які, на її думку, містять виключну правову проблему і мають бути вирішенні Великою Палатою Верховного Суду.

Перевіривши доводи, наведені в касаційній скарзі, та додані до неї копії судових рішень, Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити на таких підставах.

Конституція України гарантує забезпечення права на апеляційний перегляд справи та на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках (пункт 8 частини 1 статті 129 Конституції України).

Як зазначає Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ за своєю природою потребує регулювання з боку держави, яке може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб. Встановлюючи такі правила, Договірні держави користуються певною свободою розсуду. Хоча остаточне рішення щодо дотримання вимог Конвенції залишається за Судом (мається на увазі ЄСПЛ), до його завдань не входить заміна оцінки національних органів влади будь-якою іншою оцінкою того, що може бути кращою стратегією у цій сфері. Проте встановлені обмеження не повинні обмежувати доступ, наданий особам, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть цього права була підірвана. Крім того, обмеження буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законну мету та якщо немає розумної пропорційності між застосованими засобами та метою, якої прагнуть досягти (пункт 41 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Абрамова проти України» від 18 грудня 2018 року, заява № 41988/08; пункт 78 рішення у справі «Зубац проти Хорватії» від 05 квітня 2018 року, заява № 40160/12 та інші).

Частина 4 статті 424 КПК передбачає, що ухвала слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу оскарженню в касаційному порядку не підлягають.

Таким чином, зазначена вище норма містить пряму заборону перегляду у касаційному порядку ухвал слідчого судді після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвал суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг на такі ухвали.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню у касаційному порядку.

Що стосується клопотання ОСОБА_1 про передачу касаційної скарги на розгляд до Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до частини 5 статті 434-1 КПК суд, який розглядає кримінальне провадження в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати таке кримінальне провадження на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

З огляду на приписи вказаної норми, питання про передачу касаційної скарги на розгляд Великої Палати Верховного Суду, у тому числі за клопотанням учасника судового провадження, може бути вирішене судом касаційної інстанції лише після відкриття касаційного провадження, якщо в ході касаційного розгляду буде встановлено, що провадження містить виключну правову проблему. Однак передбачені законом підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

Керуючись пунктом 1 частини 2 статті 428 КПК, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27 квітня 2020 року та ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 27 травня 2020 року.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

С.Б. Фомін Г.М. Анісімов М.І. Ковтунович