Search

Document No. 92458408

  • Date of the hearing: 27/10/2020
  • Date of the decision: 27/10/2020
  • Case №: 757/22567/20-к
  • Proceeding №: 12016100000001664
  • Instance: CCC
  • Judicial form: Criminal
  • Decision type: On the refusal to open cassation proceedings
  • Presiding judge (CCC): Luhanskyi Yu.M.
  • Judge (CCC): Anisimov H.M., Kovtunovych M.I.

УХВАЛА

Іменем України

27 жовтня 2020 року

м. Київ

справа 757/22567/20-к

провадження № 51-3330 ск 20

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Луганського Ю. М.,

суддів: Анісімова Г. М., Ковтуновича М. І.,

розглянувши касаційну скаргу адвоката Лазаренко Е. О. в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від

29 липня 2020 року,

встановив:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 05 червня 2020 року задоволено скаргу адвоката Лошакова Д. С. в інтересах ОСОБА_1 на бездіяльність Генерального прокурора, яка полягає у не розгляді клопотання по процесуальним рішенням у кримінальному провадженні № 12016100000001664 від

08 жовтня 2016 року.

Визнано протиправною бездіяльність Генерального прокурора, яка полягає у не розгляді клопотання про скасування постанови Першого заступника Генерального прокурора Каська В. В. від 18 вересня 2019 року про скасування постанови від

09 серпня 2019 року про закриття кримінального провадження

№ 12016100000001664 від 08 жовтня 2016 року.

Зобов`язано Генерального прокурора розглянути клопотання про скасування постанови Першого заступника Генерального прокурора Каська В. В. від 18 вересня 2019 року про скасування постанови від 09 серпня 2019 року про закриття кримінального провадження № 12016100000001664 від 08 жовтня 2016 року та за результатами розгляду скасувати постанову Першого заступника Генерального прокурора Каська В. В. про скасування постанови від 09 серпня 2019 року про закриття кримінального провадження № 12016100000001664 від 08 жовтня 2016 року.

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 29 липня 2020 року апеляційну скаргу Першого заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора України задоволено частково.

Скасовано ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від

05 червня 2020 року та постановлено нову ухвалу, якою провадження за скаргою адвоката Лошакова Д. С. в інтересах ОСОБА_2 на бездіяльність Генерального прокурора закрито. В задоволенні апеляційної скарги в іншій частині - відмовлено.

В касаційній скарзі адвокат Лазаренко Е. О. порушує питання про перегляд ухвали апеляційного суду в касаційному порядку.

Перевіривши касаційну скаргу, долучені до неї копії судових рішень, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження на підставі п. 1 ч. 2

ст. 428 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України ухвала слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу оскарженню в касаційному порядку не підлягають.

Згідно з вимогами п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судові рішення, які не підлягають оскарженню в касаційному порядку.

З огляду на викладені положення кримінального процесуального закону ухвала Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 29 липня 2020 року постановлена за результатами розгляду апеляційної скарги Першого заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора України на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 05 червня 2020 року, не підлягає оскарженню в касаційному порядку, а тому слід відмовити у відкритті касаційного провадження.

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Встановлюючи обмеження права на касаційне оскарження судових рішень, законодавець повинен керуватися такою складовою принципу верховенства права, як пропорційність. За правовою позицією Конституційного Суду України обмеження прав і свобод людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що таке обмеження є домірним (пропорційним) та суспільно необхідним (абзац шостий підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19 жовтня 2009 року № 26-рп/2009).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (пункт 57 Рішення у справі "Ашингдейн проти Сполученого Королівства" від 28 травня 1985 року, пункт 96 Рішення у справі "Кромбах проти Франції" від 13 лютого 2001 року).

Обмеження права на касаційне оскарження ухвали слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку та ухвали апеляційного суду за результатом такого перегляду визначено законодавцем і прямо передбачене процесуальним законом (ч. 4 ст. 424 КПК України). Таке обмеження відповідає основним засадам судочинства, що визначені Конституцією України, є пропорційним та обґрунтованим.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_3 щодо права на касаційне оскарження ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 29 липня 2020 року на підставі того, що дана ухвала є такою, яка не передбачена нормами КПК України, не ґрунтуються на законі, оскільки апеляційним судом постановлено вказану ухвалу за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді, тобто прийнято судове рішення відповідно до вимог ч. 3 ст. 407 КПК України.

Керуючись п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката Лазаренко Е. О. в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 29 липня 2020 року.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

Ю. М. Луганський Г. М. Анісімов М. І. Ковтунович