- Presiding judge (HACC) : Bitsiuk A.V.
Справа № 991/8196/20
Провадження1-кс/991/8417/20
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2, представника особи, що звернулась із скаргою - ОСОБА_3, детектива ОСОБА_4 розглянувши скаргу Національного агентства з питань запобігання корупції на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000718 від 15.08.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга Національного агентства з питань запобігання корупції (далі НАЗК), від імені та в інтересах якого діє Голова НАЗК ОСОБА_5, на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України (далі НАБУ) ОСОБА_4 від 07.08.2020 року про закриття кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) за № 52019000000000718 від 15.08.2019 р., досудове розслідування в якому здійснювалося за фактом вчинення Дніпровським міським головою ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України, в якій заявник просить скасувати постанову детектива НАБУ ОСОБА_4 від 07.08.2020 року про закриття кримінального провадження № 52019000000000718 від 15.08.2019 р.
Скарга мотивована тим, що постанова детектива НАБУ ОСОБА_4 від 07.08.2020року прозакриття кримінальногопровадження №52019000000000718від 15.08.2019р. є необґрунтованою, не ґрунтується на повному та всебічному дослідженні всіх обставин справи, зокрема, перед закриттям кримінального провадження детективом не проведено повного дослідження всіх обставин справи та не вчинено усіх можливих дій, спрямованих на встановлення об`єктивної істини, а саме виявлення як тих обставин, що викривають, так і тих, що виправдовують особу, що свідчить про відсутність повноти, об`єктивності та всебічності у проведенні досудового розслідування, а тому зазначена постанова підлягає скасуванню в судовому порядку. В обґрунтування своїх доводів заявник зазначив:
1)оскаржувана постанова,серед іншого,обґрунтована тим,що врезультаті розглядуадміністративної справи№ 160/8754/19Рішення №2232,Рішення №2233,Рішення №2242,Рішення № 2243 НАЗК, зокрема, щодо затвердження обґрунтованого висновку стосовно виявлення ознак правопорушення, пов`язаного з корупцією, в діях ОСОБА_6, на підставі яких до ЄРДР було внесено відомості про вчинення Дніпровським міським головою ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України, були скасовані, та саме на обставини, які були встановлені в ході розгляду відповідної адміністративної справи, посилається детектив як на беззаперечні факти, на підставі яких останній дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_6 складу адміністративного правопорушення. Однак, КПК України не передбачає, що обґрунтовані висновки НАЗК про встановлення факту порушення антикорупційного законодавства суб`єктом декларування є єдиним доказом на підтвердження вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України, водночас, детективом, окрім як проведення допиту ОСОБА_6, не вжито всіх можливих та необхідних процесуальних заходів, передбачених КПК України, для встановлення всіх обставин, які мають значення для кримінального провадження;
2) під час проведення досудового розслідування детектив не в повному обсязі перевірив обставини, які були зазначені як в обґрунтованих висновках НАЗК, так і в поясненнях суб`єкта декларування, та які стосуються не зазначення ОСОБА_6 в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік та 2017 рік, відомостей про належну йому земельну ділянку, розташовану за адресою: Підгородненська міська рада, Дніпропетровської області, загальною площею 1200 кв.м., кадастровий номер 1221411000:01:147:0294, а також відомостей про земельну ділянку, розташовану за адресою: смт. Берегове, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, загальною площею 200 кв. м., кадастровий номер 0111949300:07:001:0216, яка відповідно до відомостей з Державного земельного кадастру, перебуває у ОСОБА_6 в оренді; детективом не було надано належної оцінки декларуванню ОСОБА_6 недостовірних відомостей про будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 127, 5 кв. м., який відповідно до відомостей з Реєстру прав власності на нерухоме майно, належить члену сім`ї (дружині ОСОБА_6 ), вартістю 169842,00 грн., реєстраційний номер майна 10496158.
Представник особи, що звернулась із скаргою - ОСОБА_3, в судовому засіданні, проведеному в дистанційному режимі відеоконференції, скаргу підтримала з викладених у ній підстав та просила задовольнити в повному обсязі.
Детектив ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти доводів скарги в повному обсязі, просив відмовити в задоволенні скарги, надав письмові заперечення на скаргу, в яких зазначив, що декларування недостовірної інформації передбачає прямий умисел; при прямому умислі особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільне небезпечні наслідки, бажала їх настання, в свою чергу, дослідивши покази суб`єкта декларування ОСОБА_7, та інші матеріали кримінального провадження в сукупності, встановлено відсутність мотиву, мети умисного декларування недостовірної інформації, відсутність вини і в цілому суб`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України. Під час досудового розслідування вжито всіх можливих та необхідних процесуальних заходів, передбачених КПК України, для з`ясування всіх обставин, які мають значення для кримінального провадження, таким чином, проведене повне та неупереджене дослідження всіх обставин кримінального провадження, а тому твердження скаржника про відсутність повноти, об`єктивності та всебічності проведеного досудового розслідування не відповідає дійсності.
Дослідивши скаргу та долучені до неї документи, матеріали кримінального провадження № 52019000000000718 від 15.08.2019 р., заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Під час судового розгляду встановлено, групою детективів Національного антикорупційного бюро України здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000718від 15.08.2019р.за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ст. 366-1 КК України, за фактом вчинення вказаного злочину Дніпровським міським головою ОСОБА_6 - подання суб`єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України "Про запобігання корупції".
На підставі рішення НАЗК № 2243 від 26.07.2019 р. «Про затвердження обґрунтованого висновку щодо виявлення ознак правопорушення, пов`язаного з корупцією, та направлення рішення «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік, поданої ОСОБА_6, Дніпровським міським головою» до ЄРДР було внесено відомості про декларування недостовірної інформації Дніпровським міським головою ОСОБА_6 за 2017 рік та зареєстровано кримінальне провадження № 52019000000000718 від 15.08.2019 р. із попередньою кваліфікацією кримінального правопорушення за ст. 366-1 КК України.
На підставі рішення НАЗК № 2242 від 26.07.2019 р. «Про затвердження обґрунтованого висновку щодо виявлення ознак правопорушення, пов`язаного з корупцією, та направлення рішення «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_6, Дніпровським міським головою» до ЄРДР було внесено відомості про декларування недостовірної інформації Дніпровським міським головою ОСОБА_6 за 2016 рік та зареєстровано кримінальне провадження № 52019000000000719 від 15.08.2019 р. із попередньою кваліфікацією кримінального правопорушення за ст. 366-1 КК України.
10.09.2019 р. матеріали кримінальних проваджень № 52019000000000718 та № 52019000000000719 об`єднані в одне провадження, якому присвоєно номер № 52019000000000718.
Постановою детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 від 07.08.2020 року кримінальне провадження № 52019000000000718 від 15.08.2019 р. закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України.
Не погодившись з відповідною постановою, Національне агентство з питань запобігання корупції, від імені та в інтересах якого діє Голова НАЗК ОСОБА_5, звернувся до слідчого судді з даною скаргою на підставі п. 3) ч.1 ст. 303 КПК України.
Відповідно дост. 2 КПК Українизавданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно п. 18) ч.1 ст.3 КПК України, слідчий суддя - це суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому КПК, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
У відповідності до п. 3) ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржене рішення слідчого про закриття кримінального провадження заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Відповідно до ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, дати їм належну оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Так, за приписами ч. 2 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження слідчий зобов`язаний дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається слідчим, прокурором, при встановленні відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.
Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися лише після всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів (ст.ст. 2, 284 КПК України).
З огляду на викладене, закриття кримінального провадження - це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Подальше розслідування, після закриття кримінального провадження, є неможливим до того часу, коли постанова про закриття кримінального провадження не буде скасована в установленому КПК порядку.
Отже, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, та оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження, у сукупності.
Відповідно до ч.5ст. 110 КПК України, - постанова слідчого, прокурора складається з:1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Отже, відповідно до ст. 110 КПК України постанова про закриття кримінального провадження має бути вмотивована, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленими матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладена суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав та законних інтересів учасників процесу.
Так, оскаржувана постанова мотивована, серед іншого, наступним:
-за результатами розгляду справи № 160/8754/19 за позовною заявою ОСОБА_6 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії судом визнано протиправним та скасовані рішення Національного агентства з питань запобігання корупції №2233 від 26.07.2019 року «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік, поданої ОСОБА_6, Дніпровським міським головою»; №2232 від 26.07.2019 року «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_6, Дніпровським міським головою»; №2242 «Про затвердження обґрунтованого висновку щодо виявлення ознак правопорушення, пов`язаного з корупцією, та направлення рішення Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_6, Дніпровським міським головою» до Національного антикорупційного бюро України»; №2243 «Про затвердження обгрунтованого висновку щодо виявлення ознак правопорушення, пов`язаного з корупцією, та направлення рішення Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік, поданої ОСОБА_6, Дніпровським міським головою» до Національного антикорупційного бюро України».
-у Висновках Національного агентства з запобігання корупції за 2016 та 2017 роки зазначається, що суб`єкт декларування не вказав відомості про земельну ділянку, розташовану за адресою: Підгородненська міська рада., Дніпропетровської області, загальною площею 0,1200 га, кадастровий номер 1221411000:01:147:0294, яка відповідно до відомостей з Державного земельного кадастру та копії державного акту серії ЯЛ №894626 від 30.06.2011, належить йому на праві власності.
Під час досудового розслідування допитаний ОСОБА_6 пояснив, що за цією адресою і у вказаному місці він користується земельною ділянкою, на якій знаходяться будівлі та споруди, замощення та насадження. Ця ділянка є у його власності та має загальну площу 6000 м.кв. Цю ділянку ОСОБА_6 вказує у деклараціях. ОСОБА_6 пояснює, що при заповненні декларації щиро вважав, що ділянка, яку декларує, повністю охоплює його садибу. Крім того, у справі № 160/8754/19 судом встановлено, що позивачем ще в березні 2019 року вживалися заходи щодо внесення змін/доповнень до щорічних декларацій за 2015-2017 рр. в частині декларування земельної ділянки, загальною площею 1200 кв м, кадастровий номер: 1221411000:01:147:0294 шляхом звернення до відповідача з відповідним повідомленням та проханням надати технічну можливість внести зміни/доповнення. Встановлено, що ОСОБА_6 було задекларовано вказану земельну ділянку в щорічній декларації за 2018 рік, яка була ним подана до НАЗК 05.03.2019р.
-у Висновках Національного агентства з запобігання корупції за 2016 та 2017 роки зазначається, що суб`єкт декларування не вказав відомості про будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 127,5 м2, який відповідно до відомостей з Реєстру прав власності на нерухоме майно, належить члену сім`ї (дружині).
Допитаний ОСОБА_6 пояснив, що причиною недекларування будинку загальною площею 127,5 кв.м,, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 є той факт, що внаслідок реконструкції цього будинку та об`єднання земельних ділянок за адресами АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 відбулася реєстрація права власності на реконструйований будинок за адресою АДРЕСА_3, загальною площею 462,4 кв.м., про що видане свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 05.06.2012 р. При цьому, вказаний будинок загальною площею 462,4 кв.м. за адресою АДРЕСА_2, який належить дружині позивача, декларується ОСОБА_6 у щорічних електронних деклараціях.
У рішенні суду по справі № 160/8754/19 зазначається, що формальною підставою висновку НАЗК про недостовірне декларування позивачем відомостей про наявність у його дружини будинку загальною площею 127,5 кв.м. по АДРЕСА_1 в рішеннях №№ 2232 та 2233 став той факт, що в Реєстрі прав власності на нерухоме майно містився запис щодо цього об`єкту нерухомого майна (реєстраційний номер 10496158), який з невідомих позивачу причин не був погашений/скасований державним реєстратором 05.06.2012 року під час державної реєстрації права власності на реконструйований будинок за адресою АДРЕСА_2, загальною площею 462,4 кв.м.
При цьому, як вбачається з інформаційної довідки № 179919026 з ДРРП на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно щодо об`єкту нерухомого майна - житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 127,5 кв.м., реєстраційний номер 10496158, запис про вказаний об`єкт нерухомого майна було погашено 03.09.2019 року на підставі того, що цей об`єкт увійшов до складу новоствореного реконструйованого об`єкту - житлового будинку за адресою АДРЕСА_2, загальною площею 462,4 кв.м., реєстраційний номер 1901568812232, що підтверджується інформаційними довідками № 179937601 та № 179936999. Окрім того, той факт, що житловий будинок літ. А, загальною площею 127,5 кв.м., який входив до складу домоволодіння АДРЕСА_1, був реконструйований та увійшов до складу житлового будинку літ. А, загальною площею 462,4 кв.м., у складі домоволодіння АДРЕСА_2, підтверджується актом інженера з інвентаризації нерухомого майна № 19/0904-1 від 04.09.2019 року. Як зазначається у рішенні суду по справі 160/8754/19, позивач цілком правомірно не зазначив у відповідному розділі декларації «об`єкти нерухомості» відомості про належність дружині на праві власності будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 127,5 м2, а висновки відповідача в оскаржуваних рішеннях в цій частині є помилковими та такими, що спростовуються фактичними обставинами справи.
-у Висновках Національного агентства з запобігання корупціїза 2016та 2017 роки зазначається, що суб`єкт декларування не вказав відомості про земельну ділянку,розташовану заадресою:смтБерегове,м.Ялта,Автономна Республіка Крим, загальною площею 200 га, кадастровий номер 0111949300:07:001:0216, яка відповідно до відомостей з Державного земельного кадастру перебуває у суб`єкта декларування в оренді.
Допитаний ОСОБА_6 пояснив, що земельна ділянка із вищевказаним кадастровим номером має площу не 200 га, як зазначено в рішеннях НАЗК, а 0,02 га. Також ОСОБА_6 під час допиту пояснив, що у 2014 році втратив можливістькористуватися зазначеноюземельною ділянкою у зв`язку із анексією Криму. Орендні платежі не сплачувалися.
Отже, постанова детектива НАБУ ОСОБА_4 від 07.08.2020 року про закриття кримінального провадження № 52019000000000718 від 15.08.2019 р., серед іншого, мотивована тим, що досудовим розслідуванням встановлено відсутність у ОСОБА_6 умислу на подання недостовірної інформації у щорічних деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 та 2017 роки, зокрема, в частині (1) незазначення відомостей проземельну ділянку,розташовану заадресою:Підгородненська міськарада,Дніпропетровської області,загальною площею0,1200га,кадастровий номер1221411000:01:147:0294,(2)незазначення відомостейпро будинок,розташований заадресою: АДРЕСА_1,загальною площею127,5м2,(3)незазначення відомостейпро земельнуділянку,розташовану заадресою:смтБерегове,м.Ялта,Автономна РеспублікаКрим,загальною площею200га,кадастровий номер0111949300:07:001:0216,що свідчитьпро відсутністьв діях ОСОБА_6 складу кримінальногоправопорушення,передбаченого ст.366-1КК України, у зв`язку з чим кримінальне провадження № 52019000000000718 від 15.08.2019 року закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Стаття 366-1 Кримінального кодексу України передбачає кримінальну відповідальність за вчинення такого кримінального правопорушення як подання суб`єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України "Про запобігання корупції", або умисне неподання суб`єктом декларування зазначеної декларації.
Основним безпосереднім об`єктом злочину є встановлений законом порядок декларування, що забезпечує доброчесність осіб, уповноважених на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування, інших суб`єктів декларування, і правильну (нормальну) діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування.
Предметом злочину є декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Прозапобігання корупції».Інформація,що зазначаєтьсяв декларації,визначена уст.46Закону України «Про запобігання корупції», а форма декларації є електронною. Форма декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затверджена рішенням НАЗК.
З об`єктивної сторони злочин може полягати у наступних формах: 1) подання недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України "Про запобігання корупції"; 2) неподання суб`єктом декларування зазначеної декларації. В свою чергу, відомості у декларації слід вважати недостовірними, якщо вони не відповідають дійсності. Відповідальність за цією статтею за подання суб`єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації стосовно майна або іншого об`єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Суб`єкт злочину, передбаченого статтею 366-1 КК України, спеціальний суб`єкт декларування (особа, яка зобов`язана подавати декларацію відповідно до Закону України «Про запобігання корупції»). Згідно з Приміткою до ст. 366-1 КК України суб`єктами декларування є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
З суб`єктивної сторони цей злочин, зокрема, у формі подання недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України "Про запобігання корупції», характеризується прямим умислом.
В свою чергу, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000718 від 15.08.2019 р. здійснювалося за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України, за фактом вчинення вказаного злочину Дніпровським міським головою ОСОБА_6 - подання суб`єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 та 2017 роки.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, з метою встановлення наявності/відсутності в діях ОСОБА_6 складу злочину, передбаченого ст. 366-1 КК України, зокрема, шляхом встановлення обставин на підтвердження/спростування факту незазначення суб`єктом декларування відомостей про земельну ділянку, розташовану за адресою: Підгородненська міська рада, Дніпропетровської області, загальною площею 0,1200 га, кадастровий номер 1221411000:01:147:0294, відомостей про будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 127,5 м2, відомостей про земельну ділянку, розташовану за адресою: смт Берегове, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, кадастровий номер 0111949300:07:001:0216, у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 та 2017 роки, детективом було проведено допит свідка - Дніпровського міського голови ОСОБА_6, а також досліджено зміст судового рішення, постановленого в рамках справи № 160/8754/19 за позовною заявою ОСОБА_6 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Так, виходячи зі змісту даної статті, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом:
1) проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій;
2) витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок;
3) проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 93 КПК України).
Главою 20 Розділу ІІІ КПК України передбачені види слідчих (розшукових) дій, що можуть бути проведені слідчим/прокурором з метою отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.
Разом з цим, детективом не було проведено ряд слідчих (розшукових)/процесуальних дій в рамках кримінального провадження № 52019000000000718 від 15.08.2019 року, направлених на отримання (збирання) доказів з метою підтвердження/спростування обставин, викладених у Висновках НАЗК щодо виявлення ознак правопорушення, пов`язаного з корупцією, у яких йдеться про декларування недостовірної інформації Дніпровським міським головою ОСОБА_6 ; не були проведені слідчі (розшукові)/процесуальні дії з метою перевірки вже отриманих доказів показів свідка Дніпровського міського голови ОСОБА_6 на підтвердження/спростування отриманих від даного свідка пояснень щодо обставин, які є предметом дослідження у даному кримінальному провадженні.
Так, зі змісту оскаржуваної постанови та згідно матеріалів кримінального провадження № 52020000000000266 від 17.04.2020 року вбачається, що відповідно до показів свідка ОСОБА_6, на які посилається детектив в постанові, ОСОБА_6 пояснив, що дізнався про наявність в нього незадекларованої земельної ділянки, розташованої за адресою: Підгородненська міська рада., Дніпропетровської області, загальною площею 0,1200 га, кадастровий номер 1221411000:01:147:0294 (далі - Земельна ділянка 1), в грудні 2018 року, та після перевірки зазначеної інформації встановив, що на кадастровій карті зазначена земельна ділянка дійсно значиться за ним, однак, правовстановлюючих документів чи документів щодо технічної інвентаризації стосовно такої ділянки в нього на даний час немає, в реєстрі прав власності на нерухоме майно зазначена земельна ділянка за ним не зареєстрована, а також пояснив, що вважав, що задекларована ним земельна ділянка загальною площею 6000 кв.м., яка є у його власності, повністю охоплює територію його садиби.
Однак, з матеріалів кримінального провадження № 52020000000000266 від 17.04.2020 року вбачається, що детективом не були вжиті передбачені закономзаходи наотримання тадолучення доматеріалів кримінальногопровадження належнихта допустимихдоказів,які бпідтверджували/спростовували,що правовстановлюючі документи / документи щодо технічної інвентаризації щодо земельної ділянки, загальною площею 0,1200 га, кадастровий номер 1221411000:01:147:0294, як окремої земельної ділянки, відсутні; не були вжиті заходи на отримання та долучення до матеріалів кримінального провадження належних та допустимих доказів на підтвердження наявності у декларанта прав на земельну ділянку загальною площею 0,1200 га, кадастровий номер 1221411000:01:147:0294 станом на 2016 рік та 2017 рік, на підтвердження/спростування факту відсутності станом на 2016-2017 роки у ОСОБА_6 зареєстрованого права власності на земельну ділянку загальною площею 0,1200 га, кадастровий номер 1221411000:01:147:0294, як на окрему земельну ділянку.
Крім того,зі змістуоскаржуваної постановита згідноматеріалів кримінальногопровадження №52020000000000266від 17.04.2020року вбачається,що відповіднодо показівсвідка ОСОБА_6,на якіпосилається детективв постанові, ОСОБА_6 пояснив,щоземельнаділянка,розташована заадресою:смт Берегове,м.Ялта,Автономна Республіка Крим, загальною площею 0,2 га, кадастровий номер 0111949300:07:001:0216 (далі - Земельна ділянка 2), дісно була в його користуванні, про що вказано на публічній кадастровій карті України, оскільки на цій ділянці було розміщене його нерухоме майно, яке вказується в декларації. При цьому, у 2014 році він втратив можливість користуватися зазначеною земельною ділянкою у зв`язку із окупацією АРК. Орендні платежі не сплачувалися. Окупаційна влада зверталася до його представників з вимогою про сплату орендних платежів за користування зазначеною земельною ділянкою, на що була надана відповідь про неможливість співпраці з окупаційною адміністрацією, з того часу зазначеною земельною ділянкою не користується. Жодних документів стосовно зазначеної земельної ділянки в нього не зберіглося, зазначена земельна ділянка не знаходилась у його володінні, користуванні чи власності в 2016-2017 роках, а тому ним не декларувалась.
Однак,з матеріалівкримінального провадження№ 52020000000000266від 17.04.2020року вбачається,що детективомне буливжиті передбачені закономзаходи наотримання тадолучення доматеріалів кримінальногопровадження належнихта допустимихдоказів напідтвердження фактуприпинення правакористування декларантомвказаним майномпротягом 2016-2017років (відсутнівідомості пронаправлення запитудо Державноїприкордонної службиУкраїни тощо).В матеріалахкримінального провадженнянаявні лишедва документи:інформація Державногоземельного кадаструпро правовласності таречові правана земельнуділянку,згідно якоїправо оренди земельної ділянки, кадастровий номер 0111949300:07:001:0216, закріплено за ОСОБА_6, а також витяг з Публічної кадастрової карти, які підтверджують наявність у ОСОБА_6 права оренди зазначеної земельної ділянки. В свою чергу, детективом не були вжиті заходи на отримання та долучення до матеріалів кримінального провадження належних та допустимих доказів на підтвердження/спростування у ОСОБА_8 права користування вказаною земельною ділянкою.
При цьому, детективом в оскаржуваній постанові не надано жодної оцінки поясненням свідка ОСОБА_6 щодо втрати документів стосовно земельної ділянки, кадастровий номер 0111949300:07:001:0216, що на його думку свідчить про відсутність підстав зазначати відомості про цю земельну ділянку в деклараціях, детективом не здійснено перевірку відповідності зазначених показів ОСОБА_6 чинним положенням законодавства.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.46 Закону України "Про запобігання корупції", У декларації зазначаються відомості про: об`єкти нерухомості, що належать суб`єкту декларування та членам його сім`ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право.
Таким чином у декларації особи повинно бути зазначено усі об`єкти нерухомості, які їй належать, в тому числі на праві користування, при цьому втрата документів на майно не припиняє титульне право на певне нерухоме майно.
Таким чином, декларант, як власник прав на нерухоме майно повинен декларувати усе належне йому нерухоме майно незалежно від наявності/відсутності в нього правовстановлюючих документів, і висновки, що на недекларування такого майна не було умислу повинні оцінюватись з точки зору наявності об`єктивних доказів для цього.
Як свідчать матеріали кримінального провадження, достовірно знаючи про наявність у нього прав власності та прав користування на нерухоме майно декларант не зазначив в декларації ці права права виходячи із власних суб`єктивних міркувань, що цього не потрібно робити, але він не міг не знати про наявність у нього певних прав на нерухоме майно та необхідності їх декларувати, що виключає відсутність умислу.
Таким чином, висновок про відсутність умислу у особи на вчинення злочину є передчасним, оскільки під час досудового розслідування не було перевірено станом на 2016-2017 року наявність прав у декларанта не нерухоме майно (земельну ділянку 1 та земельну ділянку 2).
В свою чергу, закриття кримінальногопровадження єодним ізспособів йогоостаточного вирішення,а томупровадження маєзакриватися лишепісля всебічного,повного таоб`єктивногодослідження усіхобставин справита оцінкислідчим всіхзібраних таперевірених доказів (ст.ст. 2, 284 КПК України).
Отже, при винесенні рішення про закриття кримінального провадження детектив, дійшовши про відсутність у ОСОБА_6 умислу на подання недостовірної інформації у щорічних деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 та 2017 роки, зокрема, в частині (1) незазначення відомостей про земельну ділянку, розташовану за адресою: Підгородненська міська рада, Дніпропетровської області, загальною площею 0,1200 га, кадастровий номер 1221411000:01:147:0294, (3) незазначення відомостей про земельну ділянку, розташовану за адресою:смт Берегове, м.Ялта, Автономна Республіка Крим, загальною площею 200 га, кадастровий номер 0111949300:07:001:0216, керувався лише показами свідка ОСОБА_6, а також обставинами, які були встановлені судом в рамках справи № 160/8754/19 за позовною заявою ОСОБА_6 до Національного агентства з питань запобігання корупції, при цьому не вжив заходів, направлених на перевірку таких показів, не провів слідчі/процесуальні дії, направлені на отримання інших доказів з метою надання об`єктивної оцінки вже отриманим доказам, у їх сукупності.
Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказне маєнаперед встановленоїсили. (ст. 94 КПК України).
В свою чергу, обставини, встановлені судом під час розгляду справи № 160/8754/19 за позовною заявою ОСОБА_6 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії, на які посилається детектив в оскаржуваній постанові, не можуть бути підставою для висновку про відсутність в діях ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України, за відсутності підтвердження відповідних обставин іншими належними доказами в їх сукупності, з урахуванням можливого скасування відповідного судового рішення в результаті його оскарження в апеляційному порядку.
Зазначене свідчить про не дотриманість детективом вимог ст. ст. 91-94 КПК України щодо збирання доказів, оцінки вже наявних доказів, не дотриманість вимог ст. 9 КПК України щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, надання їм належної оцінки, а за такого має місце невідповідність винесеної ним постанови вимогам ст. 110 КПК України.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку, що постанова детектива НАБУ ОСОБА_4 від 07.08.2020 року про закриття кримінального провадження № 52019000000000718 від 15.08.2019 р. винесена безперевірки наданих у даному кримінальному провадженні показів свідка - Дніпровського міського голови ОСОБА_6, за відсутності доказів на підтвердження вжиття детективом заходів з метою отримання доказів на підтвердження/спростування отриманих від даного свідка пояснень щодо обставин, які є предметом дослідження у даному кримінальному провадженні, що свідчить про те, що постанова винесена без з`ясування усіх обставин, які підлягають встановленню, а тому вона винесена передчасно.
З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що слідчим було порушено принцип законності, передбачений ч. 2 ст. 9 КПК України, про обов`язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, зміст процесуального рішення слідчого не відповідає вимогам ст. 110 КПК України, а за такого доводи заявника про необґрунтованість постанови про закриття кримінального провадження заслуговують на увагу, тому скаргу слід задовольнити та скасувати постанову детектива НАБУ ОСОБА_4 від 07.08.2020 року про закриття кримінального провадження № 52019000000000718 від 15.08.2019 р.
Відтак, скарга Національного агентства з питань запобігання корупції підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. ч. 1,2 ст.307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути, зокрема, про скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора.
Керуючись ст.ст. 2-3, 9, 303, 306-307, 309, 372 КПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Скаргу задовольнити.
Постанову детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000718 від 15.08.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України, скасувати.
Матеріали кримінального провадження № 52019000000000718 від 15.08.2019 направити детективу Національного антикорупційного бюро України, який здійснює повноваження слідчого у даному кримінальному провадженні, для подальшого здійснення досудового розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1