Document No. 92522550

Справа № 757/20661/18-к

Провадження №11-кп/991/59/20

Головуючий-суддя 1 інст. Крук Є.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2020 року м. Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:

головуючого судді Чорненької Д.С.,

суддів: Глотова М.С., Павлишина О.Ф.,

за участю:

секретаря судового засідання Халітова С.І.,

особи, яка подала апеляційну скаргу, - прокурора Перова А.В.,

захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - Янголь О.В.,

захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - Сініченка І.С.,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

обвинувачений ОСОБА_1 не з`явився,

представника цивільного позивача ПАТ «Укргазвидобування» Хлопузяна Р.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 07 вересня 2020 року у кримінальному провадженні №52017000000000602 за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Суми, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, не одруженого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.ч.2,5 ст.27, ч.4 ст.28 ч.5 ст.191, ч.2 ст.27, ч.4 ст.28 ч.2 ст.205, ч.5 ст.27, ч.4 ст.28 ч.1 ст.366, ч.ч.2,5 ст.27, ч.4 ст.28 ч.3 ст.209 КК України,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та жителя АДРЕСА_2 , громадянина України, з незакінченою вищою освітою, одруженого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.2 ст.27, ч.4 ст.28 ч.5 ст.191, ч.1 ст.205, ч.2 ст.27, ч.4 ст.28 ч.2 ст.205, ч.ч.2,5 ст.27, ч.4 ст.28 ч.3 ст.209 КК України,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 07 вересня 2020 року кримінальне провадження № 52017000000000602 від 07 вересня 2017 року за обвинуваченням ОСОБА_2 в частині обвинувачення за ч.1 ст.205, ч.2. ст.27, ч.4 ст.28 ч.2 ст.205 КК України та ОСОБА_1 в частині обвинувачення за ч.1 ст.205, ч.2. ст.27 ч.4 ст.28 ч.2 ст.205 КК України закрито на підставі п.4 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку з набранням чинності закону, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою. Також вказаним рішенням повернуто обвинувальний акт у кримінальному провадженні №52017000000000602 від 07 вересня 2017 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.2 ст.27, ч.4 ст.28, ч.5 ст.191, ч.1 ст.205, ч.2 ст.27, ч.4 ст.28, ч.2 ст.205, ч.2 ст.27, ч.5 ст.27, ч.4 ст.28 ч.3 ст.209 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.2 ст.27, ч.5 ст.27, ч.4, ст.28, ч.5 ст.191, ч.2 ст.27, ч.4 ст.28, ч.2 ст.205, ч.5 ст.27, ч.4 ст.28 ч.1 ст.366, ч.2 ст.27, ч.5 ст.27, ч.4 ст.28 ч.3 ст.209 КК України, до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України, як такий, що не відповідає положенням КПК України.

24 вересня 2020 року прокурор подав до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження як пропущений з поважних причин, скасувати ухвалу Вищого антикорупційного суду від 07 вересня 2020 року та направити кримінальне провадження до Вищого антикорупційного суду для нового розгляду обвинувального акта в іншому складі суду. Вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з підстав невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження (висновки суду, викладені у судовому рішенні, містять істотні суперечності); істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону (порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обгрунтоване рішення, - відсутність законності та мотивованості). Зазначає, що ухвала суду першої інстанції не містить законодавчого обгрунтування прийнятого рішення про повернення обвинувального акта, передбаченого ст.291 КПК України, а зазначення у судовому рішенні порушень інших вимог КПК України не можуть бути підставою для прийняття такого рішення. На його думку, обвинувальний акт містить усі відомості, передбачені ст.291 КПК України, він складений та затверджений з дотриманням вимог процесуального закону, в якому вказано анкетні дані обвинувачених, викладено фактичні обставини кримінального правопорушення та наявне формулювання обвинувачення ОСОБА_1 і ОСОБА_2 з кваліфікацією саме їх дій. Вважає, що розгляд справи без формулювання конкретного обвинувачення, зокрема вказування всіх співучасників злочину, буде неповним та неможливим, а постановлене рішення суду першої інстанції за наслідками розгляду не відповідатиме вимогам закону. Обвинувальним актом не визнається винуватість інших осіб, а лише вироком суду.

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 29 вересня 2020 року поновлено строк на апеляційне оскарження та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 07 вересня 2020 року.

08 жовтня 2020 року на адресу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - Янголь Олени Володимирівни надійшли заперечення на апеляційну скаргу прокурора, які нею надіслані 06 жовтня 2020 року. Зазначає, що ухвала суду обгрунтована та містить обставини, які є підставою для повернення обвинувального акту, передбачені, в тому числі, ст.291 КПК України, з врахуванням практики ЄСПЛ, Верховного Суду та Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Вважає, що в обвинувальному акті зазначені твердження про вчинення злочинів іншими особами, статус яких в обвинувальному акті не визначений, вирок суду відносно яких про визнання їх винуватими відсутній, чим порушується презумція невинуватості цих осіб. Просила апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу суду від 07 вересня 2020 року - без змін.

У судовому засіданні прокурор апеляційну скаргу підтримав повністю. Додатково пояснив, що рішення в частині закриття кримінального провадження вважає законним, разом з тим, на його думку, що суд апеляційної інстанції позбавлений можливості при розгляді апеляційної скарги постановляти рішення про часткове скасування ухвали суду першої інстанції.

Представник цивільного позивача ПАТ «Укргазвидобування» Хлопузян Ренат Дмитрович підтримав повністю апеляційну скаргу прокурора, просив її задовільнити.

Захисник Янголь Олена Володимирівна заперечила проти задоволення апеляційної скарги та підтримала надані заперечення. Просила апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.

Захисник Сініченко підтримав доводи, зазначені захисником Янголь О.В., просив ухвалу від 07 вересня 2020 року залишити без змін.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав сторону захисту.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду. Відповідно до приписів ч.4 ст.405 КПК України його неприбуття не перешкоджає апеляційному розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників апеляційного провадження, колегія суддів приходить до таких висновків.

Згідно з вимогами ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Прокурор, подавши апеляційну скаргу щодо скасування ухвали від 07 вересня 2020 року в повному обсязі, не зазначив у чому полягає незаконність цього рішення у частині закриття кримінального провадження відносно обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за вчинення діянь, передбачених ст.205 КК України. На підставі Закону № 101-IX від 18.09.2019, який набрав чинності 25 вересня 2019 року, статтю 205 з Кримінального кодексу України виключено.

Відповідно до ч.2, 3 ст.4 КК України злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення злочину визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.

Згідно з ч.1 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається, якщо набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою.

Під час апеляційного розгляду прокурор підтвердив наявність підстав для прийняття такого рішення судом першої інстанції, відсутності заперечень щодо його законності в цій частині, разом з тим, на його думку, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості ухвалення рішення про часткове скасування ухвали.

Колегія суддів вважає таке твердження прокурора безпідставним, оскільки згідно з п.4 ч.1 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу повністю чи частково та ухвалити нову ухвалу.

З врахуванням зазначених обставин, виходячи з меж перегляду судових рішень, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора про скасування судового рішення у частині закриття кримінального провадження щодо обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Наявність рішення про закриття кримінального провадження, в тому числі, за ч.1 ст.205 КК України відносно обвинуваченого ОСОБА_2 ( обвинувачення за якою даним актом не висунуте), не ставить під сумнів наявності підстав для закриття кримінального провадження за ч.2 ст.27, ч.4 ст.28 ч.2 ст.205 та може бути усунута шляхом прийняття рішення про виправлення описки.

Водночас, колегія суддів вважає помилковим висновок суду щодо повернення обвинувального акта за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.2 ст.27, ч.4 ст.28, ч.5 ст.191, ч.1 ст.205, ч.2 ст.27, ч.4 ст.28, ч.2 ст.205, ч.2 ст.27, ч.5 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.209 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.2 ст.27, ч.5 ст.27, ч.4, ст.28, ч.5 ст.191, ч.2 ст.27, ч.4 ст.28, ч.2 ст.205, ч.5 ст.27, ч.4 ст.28 ч.1 ст.366, ч.2 ст.27, ч.5 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.209 КК України до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України, як такого, що не відповідає положенням кримінального процесуального законодавства.

Так, відповідно до п.3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.

Вимоги до обвинувального акта встановлені у ч.ч.1,2 ст.291 КК України, згідно яких: обвинувальний акт складається слідчим, дізнавачем, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим, дізнавачем.

Обвинувальний акт має містити такі відомості:

1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;

5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;

6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання;

7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;

7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими;

8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);

8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу;

9) дату та місце його складення та затвердження.

Порушення вимог ч.ч.1,2 ст.291 КПК України щодо обвинувального акту відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.

Як вбачається із змісту обвинувального акта у кримінальному провадженні № 52017000000000602 від 07 вересня 2017 року обвинувачення висунуте лише ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які, за версією сторони обвинувачення, вони вчинили у формі співучасті разом з іншими особами, відносно яких досудове та судове провадження проводиться у виділених окремо кримінальних провадженнях, а також відносно частини з них постановлено обвинувальні вироки, тобто, співучасники кримінально протиправних діянь є підозрюваними чи обвинуваченими в інших кримінальних провадженнях, які, в тому числі, є співучасниками, обвинувачення у вчиненні яких висунуто ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . При цьому даний обвинувальний акт містить дані про співучасників частково: прізвища, імена, по батькові та займані посади. Тому підстав вважати, що даним актом висунуто обвинувачення іншим особам, крім ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , немає, і в якості обвинувачених такі особи в даному обвинувальному акті не зазначені. Крім цього, на думку суду апеляційної інстанції, презумція невинуватості може бути порушена судом лише у випадку постановлення судового рішення по суті обвинувачення. Лише самою ухвалою про призначення судового засідання особа не може бути визнана винуватою. Крім цього, ухвалою від 17 грудня 2019 року про призначення підготовчого засідання колегія суддів першої інстанції призначила підготовче засідання з розгляду обвинувального акту лише в частині обвинувачення щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ( т.11 а.с.6), а тому, навіть, при наявності всіх даних інших співучасників як обвинувачених, без призначення підготовчого засідання з обвинувачення в іншій частині, якщо б воно і було висунуте, суд першої інстанції мав право вирішувати проведення підготовчого засідання саме в межах призначеного засідання.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції, що зазначення частини анкетних даних співучасників обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , є підставою для визнання його таким, що порушує презумпцію невинуватості співучасників, оскільки діюче законодавство, а також практика ЄСПЛ, ВС, в тому числі, на які посилається у запереченнях сторона захисту, вказує на порушення її лише у разі постановлення рішення судом. Інші службові чи посадові особи в Україні не наділені такими повноваженнями. Так, Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного суду у своїй постанові від 18 травня 2020 року у справі №639/2837/19 «наголошує на тому, що дані про осіб, які містяться у процесуальних документах, складених слідчим або прокурором (обвинувальному акті, повідомленні про підозру, тощо) у даному чи іншому кримінальному провадженні, не можуть слугувати підставою для визнання вироку на підставі угоди про визнання винуватості однієї особи таким, що стосується прав, свобод та інтересів інших осіб. Ці процесуальні документи, на відміну від вироку суду, містять твердження сторони обвинувачення про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК), з викладенням обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні у відповідності з вимогами ст. ст. 91, 92, 277, 291 КПК.»

Щодо висновку суду першої інстанції, що в обвинувальному акті не визначено межі висунутого обвинувачення і це є однією з підстав для повернення обвинувального акту ( п.3.2.3 мотивувальної частини ухвали), колегія суддів апеляційної інстанції зауважує, що цей же висновок спростовується висновком, зазначеним у п.3.2.4 мотивувальної частини ухвали, де зазначається, що «в обвинувальному акті належним чином зазначена подія кримінального правопорушення (щодо суду першої інстанції час, місце, спосіб на інші обставини вчинення кримінального правопорушення) окремо по відношенню до кожного обвинуваченого», а також «відображений виклад обставин відповідно до зазначеної кваліфікації інкримінованих діянь, інформація щодо пред`явленого обвинувачення по відношенню до кожного з обвинувачених відповідно до вимог КК України». Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що прийняте рішення містить істотні суперечливі висновки. Крім цього, в обвинувальному акті викладаються фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, відповідно і формулювання обвинувачення викладається у такому виді, як це вважає за необхідне прокурор. Разом із цим, спосіб викладення формулювання обвинувачення може бути предметом оцінки суду лише під час судового розгляду кримінального провадження, який згідно з вимогами ст.337 КПК України здійснюється лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта. А роз`яснення суті обвинувачення, висунутого прокурором, здійснюється судом при розляді справи по суті.

Щодо висновку суду першої інстанції в частині порушення стороною обвинувачення інших вимог КПК України, зазначених в п.3.2.1 - ст.17, п.3.2.2. - ч.2 ст.13 КПК України ухвали від 07 вересня 2020 року, колегія суддів апеляційного суду вважає, що, якщо вони і мають місце, вони не містять вимог, яким повинен відповідати обвинувальний акт і можуть бути предметом дослідження при розгляді кримінального провадження по суті обвинувачення.

Тому колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з доводами прокурора про наявність підстав для скасування ухвали від 07 вересня 2020 року в частині, а саме - п.2 резолютивної частини щодо задоволення клопотання захисника Янголь О.В. та повернення обвинувального акту відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Згідно зі ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити вирок або ухвалу без змін;

2) змінити вирок або ухвалу;

3) скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок;

4) скасувати ухвалу повністю чи частково та ухвалити нову ухвалу;

5) скасувати вирок або ухвалу і закрити кримінальне провадження;

6) скасувати вирок або ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Пункти 2, 3 ч.1 ст.409 КПК України передбачають, що підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону відповідно.

Відповідно п.4 ч.1 ст.411 КПК України судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо висновки суду, викладені у судовому рішенні, містять істотні суперечності.

Згідно з ч. 1 ст. 412 КПК України, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Враховуючи, що діючим КПК України не врегульовано питання призначення нового розгляду обвинувального акту після скасування судом апеляційної інстанції ухвали про його повернення прокурору, апеляційний суд вважає, що необхідно застосувати дію ст.7, 9 КПК України.

Так, ч.6 ст.9 КПК України передбачає, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст.7 КПК України.

Відповідно до положень ст.7 КПК України, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, законність, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя та обов`язковість судових рішень, публічність, диспозитивність, гласність і відкритість судового провадження та його розумність строків.

Отже, апеляційний суд вважає, що обвинувальний акт у зазначеному кримінальному провадженні відповідає вимогам КПК України, тому апеляційна скарга прокурора підлягає в цій частині задоволенню, а ухвала суду першої інстанції про його повернення прокурору, підлягає скасуванню із направленням справи на новий судовий розгляд. При цьому, колегія суддів вважає за необхідне повернути до Вищого антикорупційного суду для нового розгляду обвинувальний акт лише в частині обвинувачення, провадження по якому не було закрито ухвалою від 07 вересня 2020 року.

На підставі вищевикладеного, апеляційна скарга прокурора в іншій частині повинна бути залишена без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.314, 370, 376, 393, 404, 405, 407, 409, 411-412, 415, 419 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу прокурора задовільнити частково.

Ухвалу Вищого антикорупційного суду від 07 вересня 2020 року в частині п.2 резолютивної частини щодо задоволення клопотання захисника Янголь О.В. та повернення обвинувального акту відносно ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.ч.2,5 ст.27, ч.4 ст.28 ч.5 ст.191, ч.2 ст.27, ч.4 ст.28 ч.2 ст.205, ч.5 ст.27, ч.4 ст.28 ч.1 ст.366, ч.ч.2,5 ст.27, ч.4 ст.28 ч.3 ст.209 КК України, ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.2 ст.27, ч.4 ст.28 ч.5 ст.191, ч.1 ст.205, ч.2 ст.27, ч.4 ст.28 ч.2 ст.205, ч.ч.2,5 ст.27, ч.4 ст.28 ч.3 ст.209 КК України, скасувати.

Матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.ч.2,5 ст.27, ч.4 ст.28 ч.5 ст.191, ч.5 ст.27, ч.4 ст.28 ч.1 ст.366, ч.ч.2,5 ст.27, ч.4 ст.28 ч.3 ст.209 КК України, ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.2 ст.27, ч.4 ст.28 ч.5 ст.191, ч.ч.2,5 ст.27, ч.4 ст.28 ч.3 ст.209 КК України, повернути до Вищого антикорупційного суду для нового розгляду обвинувального акту.

В іншій частині апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення та ухвалу Вищого антикорупційного суду від 07 вересня 2020 року без змін.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Д.С. Чорненька

судді: М.С. Глотов

О.Ф. Павлишин