Document No. 92550498

Справа № 991/4911/20

Провадження1-кс/991/5063/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Єнакієве, Донецької області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч.3ст.209 КК України у кримінальному провадженні № 42015000000002833 від 25.12.2015, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання детектива, обґрунтоване тим, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000002833 від 25.12.2015 за підозрою ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 27 ч.2 ст. 205, ч.5 ст. 27 ч.5 ст. 191, ч.5 ст. 27 ч.3 ст. 209 (в ред.станом на 2007) ККУкраїни, яке виділене із кримінальногопровадження №42014000000000069 від 06.03.2014.

За версією досудового розслідування ОСОБА_7 організував створення та придбання суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, виконував роль пособника у заволодінні колишнім Прем`єр-міністром України ОСОБА_8 у 2007 році шляхом зловживання своїм службовим становищем державним майном в особливо великих розмірах майном комплексу відпочинку «Пуща-Водиця» урочища «Межигір`я», яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2, та будинком АДРЕСА_3, а також у легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.

Тобто органомдосудового розслідування ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюється у організації створення та придбання суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі; пособництві у заволодінні шляхом зловживання своїм службовим становищем державним майном в особливо великих розмірах; пособництві в легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.

05.10.2016 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 27 ч.2 ст. 205, ч.5 ст. 27 ч.5 ст. 191, ч.5 ст. 27 ч.3 ст. 209 (в ред.станом на 2007) КК України.

Однак,через неможливістьвстановлення фактичногомісця перебування ОСОБА_7,письмове повідомленняпро підозрувід 05.10.2016 відповідно до вимог ч.1 ст. 278 та ст.ст. 111, 135 КПК України було направлено у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.

На даний час місце перебування ОСОБА_7 не встановлено, за місцем реєстрації та проживання вказана особа не знаходиться, у зв`язку з чим 06.10.2016 підозрюваного ОСОБА_7 оголошено в розшук, проведення якого доручено співробітникам Служби безпеки України.

09.06.2020 постановою детектива підозрюваного ОСОБА_7 оголошено в міжнародний розшук. Вказану постановудетективаскеровано для організації виконання до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України.

З огляду на те, що ОСОБА_7 ухиляється від слідства, детективом подано клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Свої вимоги детектив обґрунтовує тим, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 27 ч.2 ст. 205, ч.5 ст. 27 ч.5 ст. 191, ч.5 ст.27 ч.3 ст. 209 (в ред.станом на 2007) КК України, які відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, санкція передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, вказані кримінальні правопорушення віднесені до корупційних злочинів. При цьому, зважаючи на майновий стан та дані про його особу, коло знайомих, в тому числі і серед службових осіб різних правоохоронних органів, на думку детектива, існують ризики передбачені п.п.1,2,3,4 ч. 1ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експерта чи спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Враховуючи вищенаведені обставини, беручи до уваги той факт, що підозрюваний ОСОБА_7 переховується від органів досудового розслідування, у зв`язку з чим був оголошений в міжнародний розшук, детектив просить розглянути подане ним клопотання в порядку ч.6 ст.193 КПК України та обрати відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Судовий розгляд здійснювався 10.08.2020, 02.09.2020, 07.10.2020, 16.10.2020, 26.10.2020 та був відкладений на 23.06.2020, 21.08.2020, 11.09.2020 у зв`язку з клопотаннями сторін.

Під час судового розгляду прокурор ОСОБА_3 підтримав подане детективом клопотання в повному обсязі, зазначив, що наявні правові підстави для розгляду даного клопотання в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, оскільки ОСОБА_7 оголошено в міжнародний розшук, просив клопотання задовольнити та обрати щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Захисники ОСОБА_4, ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання детектива, зазначили, що відсутні правові підстави для обрання запобіжного заходу ОСОБА_7, оскільки повідомлення про підозру необґрунтоване та безпідставне, до того ж не вручене ОСОБА_7 у встановленому законом порядку, ризики заявлені органом досудового розслідування є надуманими, так як ОСОБА_7 від слідства не переховується, постійно проживає в місті Санкт-Петербург, Російської Федерації, про що відомо детективам Національного бюро, повісток про виклик до слідчих в порядку ч.7 ст.135 КПК України він не отримував, окрім того досудове розслідування у даному кримінальному провадженні на даний час зупинене, що виключає вчинення будь-яких процесуальних дій, а тому відсутні підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 в порядку ч.6 ст. 193 КПК України. Поряд з цим захисники зазначили, що строки досудового розслідування на даний час сплинули, у зв`язку з виділенням та подальшим об`єднанням кримінальних проваджень, тому відсутні правові підстави для розгляду клопотання детектива про обрання запобіжного заходу.

Заслухавши думку прокурора, позицію сторони захисту, дослідивши матеріали, надані учасниками процесу, слідчий суддя дійшов до наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Тримання підвартою євинятковим запобіжнимзаходом,який застосовуєтьсявиключно уразі,якщо прокурордоведе,що жоденіз більшм`яких запобіжнихзаходів незможе запобігтиризикам,передбаченим статтею177цього Кодексу,крім випадків,передбачених частиноюп`ятоюстатті176цьогоКодексу(ч.1ст.183КПКУкраїни).

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2)наявність достатніхпідстав вважати,що існуєхоча бодин ізризиків,передбаченихстаттею 177цьогоКодексу,інаякі вказуєслідчий,прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч.1 ст. 194 КПК України).

Частиною 6 статті 193 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбаченихстаттею 177цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

З огляду на зазначені положення закону, слідчому судді під час вирішення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутностіпідозрюваного, з метою визначення чи є законні підстави для обрання стосовно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, необхідно в межах доводів відповідного клопотання розкрити: 1)кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа; 2) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;3) наявність та достатність доказів на підтвердження факту перебування підозрюваного у міжнародному розшуку; 4) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; 5) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа

Під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 27 ч.2 ст. 205, ч.5 ст. 27 ч.5 ст. 191, ч.5 ст. 27 ч.3 ст. 209 (в ред.станом на 2007) КК України, з яких злочини, передбачені ст.ст. 191 та 209 КК України відносяться до категорії особливо тяжких злочинів.

За версією органу досудового розслідування ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюється у вчиненні злочинів за наступних обставин.

Постановою Ради Міністрів Української РСР № 455 від 06.04.1955 створено дачне господарство «Пуща-Водиця», яке починаючи з 1964 року, відповідно до розпорядження Ради Міністрів Української РСР № 1932 та наказу Управління справами Ради Міністрів Української РСР № 415 функціонувало як будинок відпочинку «Пуща-Водиця» урочища «Межигір`я».

У відповідності до положень державного протоколу і міжнародної практики щодо забезпечення діяльності глав держав, парламентів і урядів, Постановою Кабінету Міністрів України від 19.01.1994 № 18 «Про державні резиденції та державні дачі» статус державної резиденції з назвою «Резиденція «Межигір`я» надано усім об`єктам, які розташовані та території урочищ «Межигір`я» та «Валки».

Указом Президента України ОСОБА_9 № 278 від 23.02.2000 «Про державне управління справами» та розпорядженням Кабінету Міністрів України № 165 від 06.04.2000 будинок відпочинку «Пуща-Водиця» урочища «Межигір`я» з усіма його будівлями, спорудами, іншими об`єктами інфраструктури, передано до управління Державного управління справами з метою забезпечення діяльності Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Ради національної безпеки і оборони України та деяких інших державних органів.

У період часу з 21.11.2002 по 05.01.2005 ОСОБА_8 обіймав посаду Прем`єр-міністра України та очолював Кабінет Міністрів України.

У 2002 році ОСОБА_8, як державному службовцю, виділено для проживання та забезпечення його соціальних потреб один із будинків урочища «Межигір`я» (Київська область, Вишгородський район), а саме: будинок АДРЕСА_4 площею 619,6 квадратних метрів, який разом з іншими 93 об`єктами, входив до складу будівель та споруд будинку відпочинку «Пуща-Водиця» урочища /резиденції/ «Межигір`я», та перебував в управлінні Державного управління справами.

У відповідності до положень ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» від 04.03.1992, такий будинок разом із іншим державним майном, переданим у відповідності до п. 6 Указу Президента України № 278 від 23.02.2000 до управління Державного управління справами, приватизації або відчуженню у будь-який спосіб не підлягав.

Протягом 2002 року, більш точного часу слідством не встановлено, під час проживання в будинку АДРЕСА_3, ОСОБА_8 маючи злочинний умисел на заволодіння зазначеним будинком та іншими об`єктами державної власності розташованими за вказаною адресою, способом їх протиправного безоплатного вилучення із об`єктів державної власності, які не підлягають приватизації або відчуженню в будь-який інший спосіб та уникнення застосування щодо цього майна Закону України «Про приватизацію державного майна» і подальшим оформленням права власності на таке державне майно на себе, або підконтрольних осіб, вирішив використати владні повноваження Прем`єр-міністра України, тобто зловжити своїм службовим становищем в особистих інтересах.

Для створення правового підґрунтя, спрямованого на заволодіння державним майном в особливо великих розмірах, 12.02.2003, ОСОБА_8 підписав та видав постанову Кабінету Міністрів України № 169, якою виключив усі об`єкти, розташовані на території урочищ «Межигір`я» та «Валки», у тому числі, будинок АДРЕСА_4, у якому він проживав, з розділу «Державні резиденції», включивши їх до розділу «Державні дачі», що передбачало можливість в подальшому уникнути обмежень, визначених імперативними нормами Закону України «Про приватизацію державного майна».

Приблизно в 2004 році ОСОБА_8, ініціював перед Державним управлінням справами передачу такого майна до сфери управління Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України - структурного підрозділу, підконтрольного безпосередньо Прем`єр-міністру України, з метою створення правового підґрунтя прийняття у своїх власних інтересах управлінських рішень стосовно державного майна, зокрема, будинку АДРЕСА_4 та інших об`єктів будинку відпочинку «Пуща-Водиця» урочища «Межигір`я».

Розпорядженням керівника Державного управління справами України ОСОБА_10 № 549 від 27.08.2004 «Про створення «Будинку відпочинку «Межигір`я», з мотивів задоволення особистих потреб ОСОБА_8, шляхом виділу частини майна, прав та обов`язків Будинку відпочинку «Пуща-Водиця» урочища «Межигір`я» - створено будинок відпочинку «Межигір`я», до об`єктів якого включено ряд об`єктів державного майна, розташованих на території урочища «Межигір`я», у тому числі будинок АДРЕСА_4, де на той час проживав ОСОБА_8, та будинок АДРЕСА_3 .

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 657-р «Про передачу будинку відпочинку «Межигір`я» від 14.09.2004, ОСОБА_8, зловживаючи своїм службовим становищем в особистих інтересах передав вищевказаний об`єкт до сфери управління Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України.

У січні 2005 року Кабінет Міністрів України, відправлено у відставку, а самого ОСОБА_8 позбавлено повноважень. При цьому, розпорядженням Президента України ОСОБА_9 №9/2005-рп від 12.01.2005 ОСОБА_8, як екс-Прем`єр-міністру України, надано в довічне користування будинок АДРЕСА_4 з необхідним обслуговуванням, у якому останній продовжив проживати.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29.10.2005 № 442-р управління усім майном будинку відпочинку «Пуща-Водиця» та будинку відпочинку «Межигір`я» повернуто до Державного управління справами з прийняттям на його виконання відповідного розпорядження Державного управління справами №105 від 24.03.2006 «Про реорганізацію будинку відпочинку «Пуща-Водиця» ЄДРПОУ 03539047 та будинку відпочинку «Межигір`я» ЄДРПОУ 33169113 шляхом їх злиття в комплекс відпочинку «Пуща-Водиця» /ЄДРПОУ 34477817/», та одночасним включенням в єдиний майновий комплекс, у тому числі, будинку АДРЕСА_4 площею 619,6 кв.м., разом з 93 об`єктами.

Постановою Верховної Ради України від 04.08.2006 №77-v ОСОБА_8 вдруге призначено на посаду Прем`єр-міністра України.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, за невстановлених слідством обставин у невстановленому слідством місці, ОСОБА_8 повідомив про свої злочинні наміри свого сина ОСОБА_7, запропонувавши останньому виконати роль пособника у заволодінні державним майном, на що той погодився. ОСОБА_8 та ОСОБА_7 обговорили злочинний план дій щодо механізму його виконання, який в залежності від обставин розвитку подій міг змінюватись та передбачав залучення, при потребі, до його реалізації інших осіб.

Дотримуючись обговореного плану, направленого на заволодіння державним майном будівлями, спорудами і іншими об`єктами інфраструктури комплексу відпочинку «Пуща-Водиця», та з метою приховання незаконної діяльності під час реалізації злочинної схеми заволодіння державним майном, упродовж квітня - червня 2007 року, ОСОБА_7 на роль одноосібного учасника ТОВ «Медінвесттрейд» та його директора, залучено ОСОБА_11, який працював охоронцем будинку ОСОБА_8 у місті Донецьк, який погодився на пропозицію про документальне оформлення на його ім`я корпоративних прав ТОВ «Медінвесттрейд» якому на той період часу на праві власності належали нежитлові приміщення, розташовані у АДРЕСА_5, (літери А, Б) вартістю близько 30 млн. грн. та призначення директором указаного товариства.

Приблизно в серпні 2007 року, з метою визначення суб`єкта господарювання, якому за злочинною схемою заволодіння державним майном мала відводилась роль добросовісного набувача майна, ОСОБА_7 організував створення ТОВ «Танталіт».

Приблизно в серпні 2007 року, у місті Донецьку, ОСОБА_7, виконуючи відведену йому роль пособника в заволодінні ОСОБА_8 державним майном у особливо великих розмірах, запропонував наближеному до нього ОСОБА_12 виступити одним із засновників ТОВ «Танталіт» та приступити до виконання обов`язків його директора.

Печерською районною державною адміністрацією у м. Києві 22.08.2007 проведено державну реєстрацію створеного, з метою приховування незаконної діяльності, ОСОБА_7 та ОСОБА_12 товариства з обмеженою відповідальністю «Танталіт».

В той же період часу та одночасно з вищезазначеним, ОСОБА_8, усвідомлюючи факт того, що злочинний умисел, направлений на заволодіння державним майном в особливо великих розмірах, неможливо реалізувати самостійно та без залучення до його спільного виконання підпорядкованих йому по службі службових осіб органів виконавчої влади та керівників підприємств, установ і організацій, створених за рахунок державних активів і підзвітних очолюваному ОСОБА_8 . Кабінету Міністрів України у період 2006-2007 років, разом із ОСОБА_7 визначив коло осіб, які погодяться вчинити вказаний злочин спільно та узгоджено.

Так, впродовж 2007 року, у місті Києві, організовуючи виконання свого злочинного наміру, ОСОБА_8, повідомивши про раніше розроблений ним план злочинних дій та про можливий механізм його реалізації, запропонував своєму близькому товаришеві та однопартійцю по політичній партії «Партії регіонів», на той період часу Міністру охорони навколишнього природного середовища України /далі Мінприроди/ ОСОБА_13, а також голові правління НАК «Надра України» ОСОБА_14, якого у січні 2007 року призначено ОСОБА_8 на цю посаду, та іншими невстановленими на даний час слідством особами з кола його найближчого оточення, вчиняти з використанням їх службового становища, спільні дії, направлені на заволодіння державним майном, зокрема, будівлями, спорудами та іншими об`єктами інфраструктури комплексу відпочинку «Пуща-Водиця».

У свою чергу ОСОБА_13 та ОСОБА_14 погодились на таку пропозицію ОСОБА_8 і висловили свою готовність реалізовувати такий злочинний план спільно із ним, вступили в попередню змову, зорганізувавшись у групу осіб, вважаючи, що вчинення злочину спільно з Прем`єр-міністром України ОСОБА_8 стане підтвердженням їхньої відданості тому та в подальшому сприятиме просуванню по службі в органах державної влади, тим самим переслідуючи корисливий мотив щодо подальшої своєї кар`єрної стабільності, маючи на меті отримання від Прем`єр-міністра України преференцій, пов`язаних із їх службовою діяльністю.

Разом з цим, приблизно у квітні 2007 року, за невстановлених слідством обставин, у місті Києві ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_15 про свої наміри заволодіти будівлями та спорудами комплексу відпочинку «Пуща-Водиця», розташованими в урочищі «Межигір`я», а також про можливий механізм його виконання. Висловлюючи ОСОБА_15 своє прохання сприяти у привласненні об`єктів комплексу відпочинку «Пуща-Водиця», що перебували в управлінні Державного управління справами, підпорядкованого виключно Президенту України, ОСОБА_8 запевнив ОСОБА_15 про створення видимості законності таких дій шляхом, у тому числі, передачі взамін цих об`єктів, будинків по АДРЕСА_5 .

На пропозицію ОСОБА_8 про сприяння у обміні вищевказаних об`єктів, ОСОБА_15 погодився.

Надалі, діючи умисно, послідовно та узгоджено, відповідно до злочинного плану, Міністр охорони навколишнього природного середовища ОСОБА_13 у червні 2007 року, ініціював перед Кабінетом Міністрів України питання щодо передачі вказаного майна в управління очолюваного ним міністерства. У зв`язку з чим, Прем`єр-міністр України ОСОБА_8, 13.06.2007, підписав розпорядження Кабінету Міністрів України № 405-р «Про передачу комплексу споруд до сфери управління Мінприроди», тим самим передав до сфери управління Мінприроди комплекс споруд урочище «Межигір`я» /с.Нові Петрівці, Вишгородського району, Київської області/.

10.07.2007 між підконтрольним ОСОБА_15 . Державним управлінням справами та Міністерством охорони навколишнього природного середовища України підписано акт прийому-передачі комплексу споруд урочище «Межигір`я».

Розпорядженням № 584-р «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 червня 2007 року № 405» від 25.07.2007, ОСОБА_8 конкретизував, що із сфери управління Державного управління справами до сфери управління Мінприроди, мають бути передані будівлі, споруди та інше майно саме комплексу відпочинку «Пуща-Водиця».

Одночасно з цим Міністр охорони навколишнього природного середовища України ОСОБА_13 ініціював перед Кабінетом Міністрів України питання щодо внесення змін до статуту НАК «Надра України», які передбачали повноваження Компанії щодо самостійного розпорядження майном, переданого до його статутного фонду, з метою усунення перешкод, направлених на заволодіння ОСОБА_8, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та іншими на даний час невстановленими особами, державним майном в особливо великих розмірах.

Постановою Кабінету Міністрів України № 886 «Про внесення змін до Статуту Національної акціонерної компанії «Надра України» від 27.06.2007, ОСОБА_8 вніс ініційовані ОСОБА_13 зміни до статуту НАК «Надра України» та наділив цю Компанію повноваженнями самостійно розпоряджатися державним майном, переданим до її статутного фонду.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 521-р «Про передачу майна до статутного фонду НАК «Надра України» від 11.07.2007, комплекс споруд «Урочище Межигір`я» передано до статутного фонду НАК «Надра України».

Будівлі, споруди та інше майно комплексу відпочинку «Пуща-Водиця», «Урочище Межигір`я», що перебували в державній власності, а саме: будинок АДРЕСА_4 площею 619,6 квадратний метр, у якому на той час проживав ОСОБА_8, разом з 93 об`єктами, передано із сфери управління Мінприроди до статутного фонду НАК «Надра України» та 21.09.2007 проведено державну реєстрацію щодо збільшення статутного фонду цієї компанії.

Крім того, ОСОБА_8, постановою Кабінету Міністрів України № 978 «Про внесення змін до переліку будинків, яким надається статус державних резиденцій і державних дач» від 30.07.2007, виключив комплекс споруд «Урочище Межигір`я» з переліку державних дач, тобто з переліку об`єктів, які, відповідно до положень ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» відчуженню у будь-який спосіб не підлягали.

У цей же період часу, 27.08.2007 між НАК «Надра України» в особі голови правління ОСОБА_14, та відібраним Фондом державного майна України переможцем конкурсу оцінщиків для оцінки майна, яке передається до статутного фонду НАК«Надра України» - ПП «Автоексперт», в особі директора ОСОБА_16 укладено договір на проведення оціночних робіт № 5/08 об`єктів нерухомого майна. На виконання умов вказаного договору 03.09.2007 ПП «Автоексперт» проведено оцінку об`єктів нерухомого майна, а саме: будівель, споруд та іншого майна комплексу відпочинку «Пуща Водиця», що знаходяться за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці, територія урочища «Межигір`я» та складено відповідний звіт, яким визначено вартість у розмірі 91771620, 00 гривень.

У той же час, ОСОБА_8 та ОСОБА_7, прийнято рішення про необхідність проведення оцінки будівель по АДРЕСА_5, (літера А, Б) тим же ПП«Автоексперт».

При цьому ОСОБА_7 доручив своєму знайомому та одночасно іншому співучаснику злочину - ОСОБА_12, організувати проведення ПП «Автоексперт» оцінки будівель, розташованих по АДРЕСА_5, (літера А, Б), дійсна ринкова вартість яких на той час складала 33984827, 00 грн., з відображенням у звіті про оцінку цього майна збільшення її ринкової вартості в декілька разів для того, щоб використати такі дані та сам звіт для подальшого використання у схемі начебто рівноцінного обміну цього об`єкту на будівлі, споруди та інше майно комплексу відпочинку «Пуща-Водиця».

Між ПП «Автоексперт» та підконтрольним ОСОБА_7 ТОВ «Медінвесттрейд» 03.09.2007 укладено договір № 1/09 на проведення оціночних робіт, відповідно до умов якого ПП «Автоексперт» взяло на себе зобов`язання провести незалежну оцінку будівель по АДРЕСА_5, які належать «Медінвесттрейд», з метою визначення їх ринкової вартості для подальшого відчуження.

При цьому, ОСОБА_12, виконуючи вказівки та поради ОСОБА_7, з метою усунення перешкод у заволодінні державним майном, за невстановлених слідством обставин у місті Києві запропонував засновнику ПП «Автоексперт» ОСОБА_17 визначити в звіті про оцінку вартості вказаних будівель їх вартість у сумі, яка б складала не менше 90 млн. грн, на що останній погодився, та надав ТОВ «Медінвесттрейд» 06.09.2007 звіт про ринкову вартість /оцінку/ будівель, розташованих у АДРЕСА_5, (літери А, Б), (з дійсною ринковою вартістю 33984827, 00 грн., у бік збільшення на суму понад 59 млн. грн,) з зазначенням відомостей про ринкову вартість об`єктів у розмірі 93115419, 00 гривень.

Надалі, 13.09.2007 ОСОБА_14, діючи в інтересах ОСОБА_8, ініціював перед правлінням НАК «Надра України» розгляд питання про проведення обміну будівель, споруд та іншого майна комплексу відпочинку «Пуща Водиця», на нежитлові будівлі, розташовані в АДРЕСА_5 (літера А, Б), які на праві власності належали ТОВ «Медінвесттрейд», підконтрольному ОСОБА_8 та ОСОБА_7 .

У той же день, під впливом голови правління НАК «Надра України» ОСОБА_14, членами цього дорадчо-консультативного органу управління НАК «Надра України» погоджено ініціативу останнього щодо винесення питання обміну майна на розгляд компетентному органу управління, який наділений виключною компетенцію та повноваженнями на прийняття таких рішень - спостережній раді НАК «Надра України». Проте, під час проведення засідання спостережної ради НАК «Надра України» 21.09.2007 ОСОБА_14, зважаючи на розголоси деякими членами спостережної ради сумнівів щодо законності прийняття рішення про обмін державного майна на майно, належне фіктивному підприємству ТОВ «Медінвесттрейд», підконтрольному ОСОБА_8 та ОСОБА_7 та на велику ймовірність відсутності необхідної кількості голосів для прийняття такого рішення членами спостережної ради НАК «Надра України», не поставив на голосування спостережної радою НАК «Надра України» це питання, та відповідно, голосування за рішення щодо відчуження будівель, споруд та іншого майна комплексу відпочинку «Пуща Водиця» шляхом міни на будівлі, розташовані у АДРЕСА_5, не проводилось.

Крім того, 21.09.2007 ОСОБА_14, як голова правління Компанії звернувся до Комунального підприємства «Вишгородське бюро технічної інвентаризації» з листом про оформлення права власності на два окремі об`єкти, що передані до статуту Компанії, а саме: на будівлі та споруди комплексу відпочинку «Пуща-Водиця» урочища «Межигір`я» по АДРЕСА_2 та будинок АДРЕСА_3, які входили до складу комплексу відпочинку, для подальшого їх відчуження на користь ТОВ «Медінвесттрейд».

На виконання листа ОСОБА_14 КП «Вишгородське БТІ» 25.09.2007 оформлено та видано НАК «Надра України» свідоцтво про право власності на вказані об`єкти.

Продовжуючи виконувати відведену йому роль у злочинному плані ОСОБА_8 щодо заволодіння державним майном в особливо великих розмірах, діючи в його інтересах, ОСОБА_14 достовірно знаючи про протиправний характер цієї угоди, всупереч вимог ст. 293 Господарського кодексу України 25.09.2007 особисто підписав, як Голова правління НАК «Надра України», договір міни № 312/07 з ТОВ «Медінвесттрейд» в особі директора ОСОБА_11 відповідно до якого Компанія передала ТОВ «Медінвесттрейд» будівлі, споруди та інше майно комплексу відпочинку «Пуща-Водиця» урочища «Межигір`я» та будинок по АДРЕСА_3, а взамін одержала від товариства нежитлові приміщення, розташовані у АДРЕСА_5 .

На підставі протиправного договору міни державного майна вартістю 540 млн. 092 тис. 00 грн 26.09.2007 ОСОБА_14, діючи умисно, з метою доведення злочинного умислу до кінця, направленого на незаконне заволодіння державним майном в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб, перебуваючи у м. Києві підписав з фіктивним та підконтрольним ОСОБА_8 і ОСОБА_7 - ТОВ «Медінвесттрейд» акти приймання-передачі нерухомого майна, після чого директор ТОВ«Медінвесттрейд» ОСОБА_11, 05.10.2007, зареєстрував право власності на вказані будівлі в КП«Вишгородське БТІ», тим самим передав його у володіння ОСОБА_8 .

У подальшому, ОСОБА_7, будучи пособником в реалізації ОСОБА_8, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 розробленого плану злочинних дій, спрямованих на заволодіння державним майном, діючи з метою легалізації одержаного злочинним шляхом майна, а саме: будівель, споруд та іншого майна комплексу відпочинку «Пуща-Водиця» урочища «Межигір`я», розташованого за адресою: АДРЕСА_2, та будинку АДРЕСА_3, за невстановлених слідством обставин, шляхом надання вказівок підконтрольним йому особам організував укладення 19.11.2007 між підконтрольними йому фіктивними ТОВ«Медінвесттрейд» в особі директора ОСОБА_11 та ТОВ«Танталіт» в особі директора ОСОБА_12 договорів купівлі-продажу вказаних об`єктів нерухомості. Після чого 20.11.2007 згідно актів примайння-передачі вказане майно передано у власність ТОВ«Танталіт», що як наслідок дало можливість ОСОБА_8 легалізувати вказане нерухоме майно та приховати факт володіння та користування цим майном.

При цьому, у день підписання вказаних актів прийому-передачі, тобто 20.11.2007, ОСОБА_8, діючи з метою приховання своїх злочинних намірів, направлених на заволодіння вказаним державним майном, а також з метою приховання факту володіння цими будівлями, уклав із підконтрольним ОСОБА_7 фіктивним ТОВ «Танталіт» у особі ОСОБА_12 договір оренди будинку АДРЕСА_4, розташованого на території урочища «Межигір`я» комплексу відпочинку «Пуща Водиця», і при цьому продовжував фактично користуватися всією територією зазначеного комплексу.

Таким чином, органом досудового розслідування ОСОБА_7 підозрюєтеся у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 (в ред.станом на 2007) КК України, а саме: в організації створення та придбання суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі; пособництві у заволодінні шляхом зловживання своїм службовим становищем державним майном в особливо великих розмірах; пособництві в легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.

Дані обставини підтверджуються витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, повідомленням пропідозру від05.10.2016.

Щодо обґрунтованості підозри

При вирішенні питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, однією з підстав є саме обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, яка, власне, випливає зі змісту процесуального рішення повідомлення про підозру.

Наявність обґрунтованою підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Звертаючись до практики ЄСПЛ, зокрема, в рішеннях «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), «Лабіта проти Італії» (Labita v. Italy), «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. the United Kingdom), «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану» (Ilgar Mammadov v. Azerbaijan), «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), зазначається, що наявність «обґрунтованої підозри» передбачає існування фактів та інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ця особа могла вчинити злочин. Факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи, тобто мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Так, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_7, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих слідчому судді матеріалах, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_7 до кримінальних правопорушень, за викладених у клопотанні обставин.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, сторона обвинувачення стверджує, що обґрунтованість підозри щодо вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема: постановою КМУ від 12.02.2003 №169 з додатками; постановою КМУ від 14.09.2004 №657-р; розпорядженням керівника ДУС від 20.09.2004 №625 з додатками; розпорядженням президента України від 12.01.2005 №9/2005-рп; розпорядженням КМУ від 29.10.2005 №442-р; постановою ВРУ від 04.08.2006 «Про призначення ОСОБА_8 Прем`єр-міністром»; постановою ВРУ від 18.12.2007 «про звільнення ОСОБА_8 з посади Прем`єр- міністра України»; Законом України «Про позбавлення ОСОБА_18 звання Президента України» від 04.02.2015; постановою КМУ від 31.01.2007 №127 «Про призначення ОСОБА_14 головою правління НАК «Надра України»; постановою КМУ від 30.01.2008 №187-р «Про звільнення ОСОБА_14 з посади голови правління НАК «Надра України»; листом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 06.06.2007 №6283/18-2 з додатками; розпорядженням КМУ від 25.07.2007 р. №584-р «про внесення змін до розпорядження КМУ від 13.06.2007 з додатками; довідкою про погодження проекту розпорядження КМУ від 25.07.2007 р. №584-р; висновком Міністерства Юстиції України за результатами правової експертизи проекту розпорядження КМУ №584-р; пояснювальною запискою ОСОБА_19 до проекту розпорядження КМУ № 584-р; розпорядженням керівника ДУС від 19.06.2007 р. №187 «Про передачу комплексу споруд до сфери управління Мінприроди» з додатком; розпорядженням керівника ДУС від 28.08.2007 р. №249 «Про внесення змін до Розпорядження керівника ДУС від 19.06.2007 №187» з додатком; розпорядженням КМУ від 25.07.2007 р. №584-р «про внесення змін до розпорядження КМУ від 13.06.2007 р. №405»; постановою КМУ від 27.06.2007 р. №886 «Про внесення змін до Статуту НАК «Надра України» з додатками; розпорядженням КМУ від 11 липня 2007 р.№521-р; розпорядженням КМУ від 11.07.2007 р. № 521-р, (вилучений в НАК «Надра України»); проектом Розпорядження КМУ від 11.07.2007 р. №521-р «Про передачу майна до статутного капіталу НАК «Надра України»; довідкою про погодження проекту постанови КМУ «Про передачу майна до статутного капіталу НАК «Надра України» від 09.07.2007 за підписом ОСОБА_19 ; висновком Міністерства Юстиції України за результатами правової експертизи проекту розпорядження КМУ «Про передачу майна до статутного капіталу НАК «Надра України» від 09.07.2007 за підписом ОСОБА_20 ; пояснювальною запискою до проекта розпорядження КМУ «Про передачу майна до статутного капіталу НАК «Надра України» від 09.07.2007 за підписом ОСОБА_19 ; витягом з протоколу №16 засідання Урядового комітету від 10.07.2007; експертним висновок до проекту розпорядження КМУ «Про передачу майна до статутного капіталу НАК «Надра України» від липня 2007 за підписом ОСОБА_21 ; розпорядженням КМУ від 25 липня 2007 р. №585-р; розпорядженням КМУ від 25.07.2007 р. №585-р «про внесення зміни до розпорядження КМУ від 11.07.2007 р. №521» з додатками; довідкою про погодження проекту постанови КМУ «про внесення зміни до розпорядження КМУ від 11.07.2007 р. №521» від 24.07.2007 за підписом ОСОБА_19 ; висновком Міністерства Юстиції України за результатами правової експертизи проекту розпорядження КМУ «про внесення зміни до розпорядження КМУ від 11.07.2007 р. №521» від 24.07.2007 за підписом ОСОБА_22 ; пояснювальною запискою до проекту розпорядження КМУ «про внесення зміни до розпорядження КМУ від 11.07.2007 р. №521» від 24.07.2007 за підписом ОСОБА_19 ; актом прийому-передачі будівель, споруд та іншого майна комплексу відпочинку «Пуща Водиця», «Урочище «Межигір`я», із сфери управління Мінприроди до статутного капіталу НАК «Надра України» від 21.09.2007; резолюцією до листа ДУС №01-10-1020 від 24.04.2007; листом ДУС до Прем`єр міністра №01-10-1020 від 24.04.2007; постановою КМУ від 30.07.2007 №978 «Про внесення зміни до переліку будинків, яким надається статус державних резиденцій і державних дач; свідоцтвом серії АОО №024368 про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ Медінвесттрейд»; протоколом №5 Загальних зборів учасників ТОВ «Медінвесттрейд» від 16.06.2007; протоколом №6 Загальних зборів учасників ТОВ «Медінвесттрейд» від 23.09.2007; реєстраційним посвідченням Київське міське БТІ на нежитлове приміщення по АДРЕСА_5 (копія); договором купівлі-продажу №17/04-844 від 31.08.2004 р.; витягом про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів №73848 від 31.08.2004; актом приймання-передачі нежитлових приміщень за адресою АДРЕСА_5, літери «А» та «Б» від 01.09.2004; довідкою ТОВ «Медінвесттрейд» від 28.08.2007; висновком ТОВ «Автоексперт» про вартість майна: нежитлових приміщень, АДРЕСА_5 ; свідоцтвом серії АОО №008356 про державну реєстрацію юридичної особи НАК «Надра України»; витягом серії АБ №190217 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців щодо НАК «Надра України»; свідоцтвом про право власності на нерухоме майно «Комплекс відпочинку «Пуща водиця» урочища «Межигір`я» від 25.09.2007; витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 25.09.2007 №16057865 щодо об`єкту «Комплекс відпочинку «Пуща водиця» урочища «Межигір`я»; витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 25.09.2007 №16057987 щодо об`єкту «Комплекс відпочинку «Пуща водиця» урочища «Межигір`я»; свідоцтвом про право власності на нерухоме майно АДРЕСА_6 від 25.09.2007; витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 25.09.2007 №16057915 щодо об`єкту « АДРЕСА_6 »; витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 25.09.2007 №16057957 щодо об`єкту « АДРЕСА_6 »; листом ПП «Автоексперт» №09/25-15 від 25.09.2007р. щодо вартості об`єкту «Комплекс відпочинку «Пуща водиця» урочища «Межигір`я»; витягом з протоколу №22 засідання правління НАК «Надра України» від 13.09.2007; розпорядженням КМУ від 19.09.2007 р. №783-р «Про зміну складу спостережної ради НАК «Надра України»; розпорядженням КМУ від 02.11.2006 р. №535-р із змінами і доповненнями від 19.09.2007, «про затвердження складу спостережної ради НАК «Надра України»; протоколом засідання спостережної ради НАК «Надра України» від 21.09.2007 р.; договором міни від 25.09.2007р. між ТОВ «Медінвесттрейд» та НАК «Надра України»; актом від 26.09.2007 про приймання-передачі будівель, споруд та іншого майна «Комплекс відпочинку «Пуща водиця», урочища «Межигір`я» згідно договору міни від 25.09.2007 ; актом від 26.09.2007 про приймання-передачу нежилих приміщень згідно договору міни від 25.09.2007; розпорядженням КМУвід 26.09.2007р.№782-р«Про передачунежитлових будівельу м.Києві»;свідоцтвом серіїА01№258627про державнуреєстрацію юридичноїособи ТОВ«ТАНТАЛІТ»;довідкою провзяття наоблік платникаподатків від27.08.2007№45940;довідкою №2394;протоколом №1Установчих зборівучасників ТОВ«Танталіт» від06.08.2007;протоколом №4Установчих зборівучасників ТОВ«Танталіт» від12.11.2007;протоколом №3Установчих зборівучасників ТОВ«Танталіт» від12.11.2007;договором купівлі-продажувід 19.11.2007(продажКомплексу відпочинку«Пуща водиця»,урочища «Межигір`я»);договором купівлі-продажувід 19.11.2007(продажбудинку АДРЕСА_3 );договором купівлі-продажувід 30.10.2008р.(продажбудинку АДРЕСА_2 );витягом звисновку експертівКНІДСЕ №5791/14-42/14019/14-41від 17.11.2014за результатамикомісійної комплексноїсудової оціночно-будівельноїта оціночно-земельної експертизи;витягом звисновку експертівКНДІСЕ №5396/14-42/5397/14-41/5398/14-43/8496/14-41/15647/14-41/15648/14-42/15745/14-41/15746/14-42/2175-2253/15-42/2254-2262/15-43від 19.02.2016за результатамикомісійної комплексноїсудової оціночно-будівельноїта оціночно-земельноїекспертизи; іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Наявні в матеріалах провадження докази є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

За вказаних вище обставин слідчий суддя вважає підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 (в ред.станом на 2007) КК України, обґрунтованою,докази можливої причетності ОСОБА_7 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення достатніми.

При цьому слід наголосити, що слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.

Щодо наявності в особи статусу підозрюваного

Випадки, за яких особа у кримінальному провадженні набуває статусу підозрюваного, визначені у ч. 1 ст. 42 КПК.

Згідно ч. 1 ст. 42 КПК«підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень».

Тобто, за змістом ч. 1 ст. 42 КПК підозрюваним як учасником кримінального провадження особа стає в одному з трьох випадків, а саме коли: 1) їй у порядку, встановленому ст. ст. 276-279 КПК, повідомлено про підозру; 2) особу затриманоза підозрою у вчиненні кримінального правопорушення; 3) щодо неї складено повідомлення про підозру, яке їй не вручено внаслідок невстановлення її місцезнаходження, якщо вжито заходи для вручення відповідного повідомлення у спосіб, передбачений КПК для вручення повідомлень.

Разом з тим, глава 22 КПКрегулює питання щодо порядку вручення письмового повідомлення про підозру, де законодавець, окрім термінів «здійснюється» та «складається», вживає також термін «вручається» в контексті повідомлення про підозру (ч. 1 і ч. 2 ст. 278 КПК). Зокрема, у відповідності до ч. 1 ст. 278 КПК«письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень».

Як зазначено в ч. ч. 1 і 3 ст. 111 КПК«повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи». Так,спосіб вручення повідомлень визначається ст. 135 глави 11 КПК.

Згідно ч.ч. 1,2 ст. 135 КПК«особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи».

З наведеного вбачається, що за змістом ч. 1 і ч. 2 ст. 135 КПК у їх взаємозв`язку загальний порядок вручення повідомлень в кримінальному провадженні передбачає їх надсилання особі поштою за адресою її місця проживання, яким згідно зі ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», у тому числі, вважається зареєстроване місце проживання, за адресою якого з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. І лише у випадку виявлення тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

Як слідує з клопотання, 05.10.2016 за результатами досудового розслідування у кримінальному проваджені № 42014000000000069 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 (в ред.станом на 2007) КК України.

Постановою прокурора у кримінальному провадженні від 24.11.2016 з матеріалів кримінального провадження № 42014000000000069 виділені в окреме матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_7 за № 42016000000003662.

Надалі, 28.02.2017 кримінальне провадження № 42016000000003662 за підозрою ОСОБА_7 у порядку ст. 217 КПК України об`єднано в одне із кримінальним провадженням №42015000000002833.

Постановою Генерального прокурора України від 18.11.2019 підслідність у кримінальному провадженні № 420150000000002833 визначено за детективами Національного антикорупційного бюро України.

Згідно інформації ГУ БКОЗ СБУ ОСОБА_7 на території України не перебуває, останній раз ОСОБА_7 перетнув державний кордон України 10.09.2013 року авіарейсом сполученням «Ольбія Донецьк», в той же час згідно відомостей в засобах масової інформації та інформації наявної в органу досудового розслідування підозрюваний може перебувати на території Російської Федерації.

У зв`язку із невстановленням місця перебування ОСОБА_7, що позбавило орган досудового розслідування можливості вручити йому письмове повідомлення про підозру від 05.10.2016 у день його складення, зазначене повідомлення відповідно до вимог ч. 1 ст. 278 та ст.ст. 111, 135 КПК України направлено у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Так, зокрема детективами Національного бюро, у порядку, передбаченому ч.1 ст.42 та ч.2 ст.135 КПК України, було вжито передбачених заходів для вручення ОСОБА_7 повідомлення про підозру, а саме направлено повідомлення про підозру засобами поштового зв`язку за адресою реєстрації та за адресою знаходження належного йому нерухомого майна ( АДРЕСА_1 ).

Окрім того, в подальшому, 07.11.2016 копія повідомлення про підозру була вручена захиснику ОСОБА_5, про що мається його розписка в матеріалах провадження.

Крім того, Генеральною прокуратурою України до компетентних органів Російської Федерації в рамках кримінального провадження №42015000000002833 було надіслано клопотання від 24.05.2017 про надання міжнародної правової допомоги, а саме вручення ОСОБА_7 повідомлення про підозру від 05.10.2016, роз`яснення прав підозрюваного, і вручення пам`ятки про процесуальні прав та обов`язки підозрюваного.

Однак Генеральною прокуратурою Російської Федерації у задоволенні вказаного клопотання відмовлено.

За наведених обставин слідчий суддя приходить до висновку, що з врахуванням того, що на час складання повідомлення підозру ОСОБА_7 від 05.10.2016 його точне місце перебування з об`єктивних причин не було встановлено, слідчими та прокурорами вжито всіх можливих заходів для вручення йому такого повідомлення про підозру у спосіб передбачений КПК України для вручення повідомлень.

Поруч з наведеним, слідчий суддя відхиляє доводи сторони захисту щодо невжиття заходів з надіслання вказаних документів за місцем проживання ОСОБА_7 у м. Санкт-Петербург, оскільки стороною захисту не доведено, що у розпорядженніоргану досудового розслідування була така інформація стосовнопроживання ОСОБА_7 у м. Санкт-Петербург Російської Федерації саме на момент виконання вимогч.1 ст. 278, ст. ст. 111, 135 КПК щодо надсилання вказаних документів від 05.10.2016.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя відхиляє доводи захисників тавважає, що ОСОБА_7 набувстатус підозрюваного у вказаному кримінальному провадженні.

Правові підстави для розгляду клопотання, відповідно до ч.6 ст. 193 КПК України

Частиною 6 статті 193 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбаченихстаттею 177цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Тобто слідчий суддя, суд наділений правом розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбаченихст. 177 КПК, буде доведено, що такого підозрюваного, обвинуваченого оголошено у міжнародний розшук (ч. 6 ст. 193 КПК).

Як слідуєіз клопотання, ОСОБА_7 10.09.2013 перетнув державний кордон України авіарейсом сполученням «Ольбія Донецьк», з того часу на територію України не повертався.

На даний час місце перебування ОСОБА_7 не встановлено, за місцем реєстрації та проживання вказана особа не знаходиться.

В той же час згідно відомостей в засобах масової інформації та за повідомленням захисників підозрюваний ОСОБА_7 перебуває на території Російської Федерації.

Згідно з доводами клопотання ОСОБА_7 на неодноразові виклики до органу досудового розслідування не з`явився, про поважні причини неявки не повідомив, в зв`язку з чим постановою детектива Національного антикорупційного бюро України від 09.06.2020 ОСОБА_7 оголошений в міжнародний розшук.

Вказану постанову було скеровано до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України для виконання.

На думку прокурора факт винесення органом досудового розслідування постанови про оголошення в міжнародний розшук підозрюваного та її скерування до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України є початком перебування особи в міжнародному розшуку.

Однак такі твердження є безпідставними, оскільки саме лише скерування постанови про оголошення особи в міжнародний розшук до Департаменту міжнародногополіцейського співробітництваНаціональної поліціїУкраїни не доводить факту належного оголошення підозрюваного в міжнародний розшук, в розумінні ст.ст. 193, 281 КПК України.

Вказана позиція неодноразово знаходила відображення в ухвалах суду апеляційної інстанції, зокрема у справах № 757/37692/19, № 757/31623/19, № 757/35137/19, №757/48069/19, №757/26899/19.

Про вказане зазначено і в самому листі Начальника Департаменту міжнародного поліцейськогоспівробітництва від 12.06.2020, надісланому у відповідь детективу, в якому вказано, що лист детектива НАБУ від 10.06.2020 разом з постановою про оголошення в розшук ОСОБА_7 від 09.06.2020 залишено без виконання, зв`язку з невідповідністю положенням Інструкції про порядок використання правоохоронними органами можливостей Національного центрального бюро Інтерполу в Україні у попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України, Державної митної служби України, Державної податкової адміністрації України від 09.01.1997 № 54/1858 та Правилам Інтерполу з обробки даних, затвердженими Резолюцією 80-ї сесії Генеральної Асамблеї Інтерполу AG-2011-RES-07. Зокрема у запиті не вказано мету розшуку, а також заходи, які необхідно здійснити щодо розшукуваної особи у разі її встановлення на території іноземної країни, у зв`язку з чим Департамент позбавлений можливості коректного та правомірного використання інформаційної системи Інтерполу.

Водночас начальником Департаменту міжнародного поліцейськогоспівробітництва зауважено, що у разі необхідності розшуку ОСОБА_7, проведення заходів, спрямованих на встановлення його місцезнаходження та затримання, необхідно надати на адресу Департаменту належним чином завірену копію ухвали слідчого судді, суду про обрання щодо вказаної особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або вироку суду.

Окрім того, у відповідності до положень ст. 281 КПК України відомості про оголошення особи в міжнародний розшук мають бути внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Проте такогоВитягу зЄРДР укримінальному провадженні№ 42015000000002833 з відміткою про те, що ОСОБА_7 оголошений в міжнародний розшук згідно постанови детектива від 09.06.2020, під час судового розгляду прокурором не надано, незважаючи на неодноразові відкладення судових засідань та надання прокурору часу для підготовки такого документу.

Водночас суд позбавлений можливості самостійно перевірити вказане, з огляду на обмежений доступ до такого ресурсу як Єдиний реєстр досудових розслідувань.

Варто зазначити, що наведена позиція, узгоджується з позицією Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, яка неодноразово наголошувала на тому, що однією з обов`язкових умов для підтвердженняфакту оголошенняособи уміжнародний розшук є внесення відповідних відомостей про оголошення в міжнародний розшук до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Вказані висновкинаведені вухвалах від13.05.2020у справі№ 757/37692/19-кта вухвалі від 28.05.2020у справі№ 991/2607/20,в якихнаголошено нанеобхідності підтвердитифакт внесення відомостей про розшук стосовно особи до Єдиного реєстру досудових розслідувань із зазначенням дати постанови про розшук.

Передусім обов`язок доведення факту перебування підозрюваного у міжнародному розшуку покладається на слідчого, прокурора, який подав клопотання про застосування запобіжного заходу та має бути підтвердженим відповідними відомостями, що є підставою для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного.

Проте ні детективом в клопотанні, а ні прокурором у судовому засіданні не доведено факт оголошення ОСОБА_7 в міжнародний розшук, у розумінні ст. 281 КПК Українита ч.6ст. 193 КПК України.

За таких обставин неможливо зробити безперечний висновок про перебування ОСОБА_7 в міжнародному розшуку.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд зобов`язаний враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантованіст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року(Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

За наведених обставин слідчий суддя приходить до висновку про недоведеність стороною обвинувачення підстав для розгляду клопотання в порядку ч.6 ст. 193 КПК України.

Окрім того, посилання сторони захисту на відсутність даних про поновлення кримінального провадження є обґрунтованими.

Як вбачається з наданих матеріалів кримінальне провадження було зупинене постановою від 13.09.2019 та наразі перебуває у стані «зупинене», що не заперечується прокурором.

Положеннями ч.1,3 ст. 282 КПК України встановлено, що зупинене досудове розслідування відновлюється постановою слідчого, прокурора, якщо підстави для його зупинення перестали існувати (підозрюваний видужав, його місцезнаходження встановлено, завершено проведення процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва), а також у разі потреби проведення слідчих (розшукових) чи інших процесуальних дій. Відомості про відновлення досудового розслідування вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Поряд з цим постанови про відновлення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадження матеріали провадження не містять.

Факт зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42015000000002833 на момент розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не заперечується стороною обвинувачення.

Між тим клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на підставі ч.6 ст. 193 КПК України спрямоване на забезпечення подальшого міжнародного розшуку, що є процесуальною дією, а тому потребує відновлення досудового розслідування у кримінальному провадженні.

За наведених обставин стороною обвинувачення не дотримано порядку здійснення слідчих/процесуальних дій, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом.

На необхідності відновлення досудового розслідування наголошувала Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду, зокрема в ухвалі від 18.09.2020 у справі № 991/6805/20.

Відповідно до ч. 2 та ч. 5ст. 280 КПК Українидо зупинення досудового розслідування слідчий, дізнавач зобов`язаний виконати всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе, а також всі дії для здійснення розшуку підозрюваного, якщо зупинити досудове розслідування необхідно у зв`язку з обставинами, передбаченимицією статтею. Після зупинення досудового розслідування проведення слідчих (розшукових) дій не допускається, крім тих, які спрямовані на встановлення місцезнаходження підозрюваного.

Згідно з положеннями ч. 1ст. 282 КПК Українизупинене досудове розслідування відновлюється постановою слідчого, прокурора у разі потреби проведення слідчих (розшукових) чи інших процесуальних дій.

Зі змістуст. 282 КПК Українислідує, що законодавець встановив співвідношення слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, як категорії окремих дій.

У зв`язку з цим слід дійти висновку, щост. 282 КПК Україниє спеціальною правовою нормою щодост. 280 КПК України, яка встановлює порядок проведення процесуальних дій, за винятком слідчих (розшукових) дій, які спрямовані на встановлення місцезнаходження підозрюваного.

Крім того, з диспозиції ч. 6ст. 193 КПК Українислідує, що останняє відсилочною нормою дост. 177 КПК України.

Згідно з положеннями ч. 1 та ч. 2ст. 177 КПК Україниметою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Таким чином ні граматично, ні логічно вст. 177 КПК Українине закріплено встановлення місцезнаходження підозрюваного як мету або підставу для обрання запобіжного заходу.

В зв`язку з викладеним слід дійти висновку, що подання слідчим, прокурором клопотання про обрання запобіжного заходу відповідно до ч. 6ст. 193 КПК Україниє процесуальною дією, яка не спрямована на встановлення місцезнаходження підозрюваного, а тому вчинення такої дії вимагає відновлення досудового розслідування.

Окрім того, доводи сторони захисту стосовно спливу строків досудового розслідування, у зв`язку з виділенням та подальшим об`єднанням кримінальних проваджень прокурором в судовому засіданні заперечувались, однак документів на підтвердження своїх доводів та спростування позиції захисту ним не надано.

Зважаючи на відсутність в матеріалах, доданих до клопотання, постанов про зупинення/відновлення досудового розслідування у кримінальних провадженнях слідчий суддя позбавлений можливості перевірити такі доводи захисників.

На підставі наведеного, слідчий суддя, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, дійшов висновку про відсутність правових підстав для розгляду клопотання в порядку ч.6 ст. 193 КПК України, а тому в задоволенні клопотання про обраннязапобіжногозаходуу виглядітриманняпідвартою слід відмовити.

Варто додати, що висловлені в ухвалі слідчого судді висновки за результатами розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень (ст. 198 КПК України).

Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 193, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання детектива Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погодженого прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Єнакієве Донецької області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч.3ст.209 КК України у кримінальному провадженні № 42015000000002833 від 25.12.2015, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1