Document No. 92579509

Слідчий суддя у 1-й інстанції: Михайленко В. В. Справа № 991/5810/20

Доповідач: Глотов М.С.Провадження №11-сс/991/854/20

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

28 жовтня 2020 рокумісто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді Глотова М. С.,

суддів: Павлишина О. Ф., Семенникова О .Ю.,

за участю:

секретаря судового засідання Міленко О. В.,

прокурора Мусіяки В. В.,

представника Болдіна О. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Положишника Віталія Володимировича, подану в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 16 липня 2020 року в кримінальному провадженні №42016161010000308,

В С Т А Н О В И Л А:

Від представника Положишника В. В. в інтересах ОСОБА_1 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга на ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 16.07.2020.

І. Зміст оскаржуваного рішення.

1.1. 16.07.2020 слідча суддя Вищого антикорупційного суду постановила ухвалу, якою наклала арешт на майно, шляхом заборони розпорядження ним, а саме на: (1) земельну ділянку; (2) автомобіль; (3) корпоративні права в статутному капіталі ТОВ «ПЕРШИЙ ДНІПРОВСЬКИЙ ТЕЛЕКАНАЛ», ТОВ «ПЕРШИЙ ЛЬВІВСЬКИЙ ТЕЛЕКАНАЛ», ПП «ВИРОБНИЧО - КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ЛЮБАВА», ТОВ «ПЕРШИЙ КИЇВСЬКИЙ ТЕЛЕКАНАЛ», ТОВ «МІНІФІК ГРУП», ТОВ «СУВОРОВСЬКИЙ - ІНВЕСТ», ТОВ «НЬЮС ЙОРК КОРПОРЕЙШН», ТОВ «ДЖЕКСОНВІЛЬ», ТОВ «ПЕРШИЙ ХАРКІВСЬКИЙ ТЕЛЕКАНАЛ»; (4) 1/2 корпоративних прав, належних ОСОБА_1 , у статутному капіталі ТОВ «ПЕРШИЙ КИЇВСЬКИЙ ТЕЛЕКАНАЛ».

1.2. Свою ухвалу слідча суддя мотивувала тим, що: (1) детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №42016161010000308 від 03.10.2016, у межах якого ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України (далі - КК), яка є обґрунтованою; (2) ч. 3 ст. 209 КК передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна; (3) накладення арешту на корпоративні права передбачено ч. 10 ст. 170 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК); (4) корпоративні права є спільною сумісною власністю; (5) обмеження щодо розпорядження арештованим майном є розумним і співмірним з огляду на завдання кримінального провадження, виправдовує саме такий ступінь втручання у права та свободи особи та не несе жодних негативних наслідків для ОСОБА_2 і третіх осіб; (6) арешт на майно накладено з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

ІI. Вимоги і доводи апеляційної скарги.

2.1. В апеляційній скарзі представник Положишник В. В. просить: (1) ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 16.07.2020 скасувати; (2) постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання про арешт майна ОСОБА_1 .

2.2. Свої вимоги представник мотивував тим, що: (1) оскаржувана ухвала ОСОБА_1 не надсилалася і не вручалася, а її копію було отримано представником 08.10.2020; (2) внесення одного клопотання про вжиття заходів забезпечення кримінального провадження стосовно окремих учасників кримінального провадження - підозрюваного та третьої особи не передбачено кримінальним процесуальним законодавством, а тому слідча суддя не мала права розглядати питання щодо іншого учасника кримінального провадження; (3) арешт на майно третьої особи не може бути накладено з підстав можливої конфіскації як виду покарання, а може бути накладено лише з підстав можливої спеціальної конфіскації; (4) слідча суддя безпідставно розглянула клопотання про арешт майна без повідомлення третьої особи щодо майна якої вирішувалося питання; (5) наклавши арешт на корпоративні права слідча суддя вийшла за межі клопотання про арешт майна, оскільки наклала арешт на майно, яке не вказано в клопотанні; (6) слідчою суддею незаконно накладено арешт на майно ОСОБА_1 у статутному капіталі ТОВ «Перший Київський телеканал»; (7) слідчою суддею не було враховано, що ОСОБА_1 не є підозрюваною, а тому на її автомобіль, яким вона володіє на праві спільної сумісної власності зі ОСОБА_2 , не може бути накладено арешт з метою подальшої конфіскації; (8) слідча суддя в порушення вимог ст. ст. 60, 70 Сімейного кодексу України (далі - СК) наклала арешт на корпоративні права ОСОБА_2 у статутному капіталі товариств: ТОВ «Перший Дніпровський телеканал», ТОВ «Перший Львівський телеканал», ТОВ «Перший Харківський телеканал», ТОВ «Джексонвіль», ТОВ «Ньюс Йорк Корпорейшн», ТОВ «Суворовський-Інвест», ТОВ «Мініфік-Груп», ПП «ВКФ «Любава», оскільки корпоративні права виникли за рахунок майнового внеску ОСОБА_1 в статутний капітал цих товариств, який є спільною сумісною власністю подружжя та включає 1/2 майна ОСОБА_1 , яка не є учасником кримінального провадження.

ІII. Позиції учасників провадження.

3.1. Представник ОСОБА_1 адвокат Болдін О. М., присутній у судовому засіданні, підтримав апеляційну скаргу, подану представником Положишником В. В. , та просив задовольнити її з підстав, зазначених у скарзі. Проти розгляду апеляційної скарги за відсутності інших учасників, повідомлених належним чином, не заперечував.

3.2. Прокурор, присутній у судовому засіданні, не заперечував проти часткового задоволення апеляційної скарги представника, а саме в частині скасування арешту, накладеного на майно, яким спільно зі своїм чоловіком ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності володіє ОСОБА_1 . При цьому зазначив, що необхідно, щоб залишився накладеним арешт на: (1) 1/2 автомобіля MERCEDES-BENZ ML 250 BLUETEC, державний номерний знак НОМЕР_1 , 2015 року випуску; (2) 1/2 корпоративних прав, належних ОСОБА_2 у статутному капіталі ТОВ «ПЕРШИЙ ДНІПРОВСЬКИЙ ТЕЛЕКАНАЛ», ТОВ «ПЕРШИЙ ЛЬВІВСЬКИЙ ТЕЛЕКАНАЛ», ПП «ВИРОБНИЧО - КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ЛЮБАВА», ТОВ «ПЕРШИЙ КИЇВСЬКИЙ ТЕЛЕКАНАЛ», ТОВ «МІНІФІК ГРУП», ТОВ «СУВОРОВСЬКИЙ-ІНВЕСТ», ТОВ «НЬЮС ЙОРК КОРПОРЕЙШН», ТОВ «ДЖЕКСОНВІЛЬ», ТОВ «ПЕРШИЙ ХАРКІВСЬКИЙ ТЕЛЕКАНАЛ»; (3) 1/2 корпоративних прав у статутному капіталі ТОВ «ПЕРШИЙ КИЇВСЬКИЙ ТЕЛЕКАНАЛ», якими спільно зі своєю дружиною ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності володіє ОСОБА_2 . Проти розгляду апеляційної скарги за відсутності інших учасників прокурор не заперечував.

3.3. Інші учасники, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду, до суду не прибули, про причини неявки не повідомили, клопотання про розгляд справи за їх обов`язкової участі чи про відкладення судового засідання не надіслали.

IV. Обставини, встановлені колегією суддів під час розгляду апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, позиції учасників, дослідивши матеріали провадження та перевіривши наведені доводи, колегія суддів встановила наступне.

4.1. Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) НАБУ здійснює досудове розслідування в кримінальному провадженні №42016161010000308 від 03.10.2016 щодо фактів вчинення кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч. 2 ст. 205-1 (чинна до 28.04.2020), ч. 3 ст. 206-2, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК (а. с. 7-12).

4.2. Згідно з письмовим повідомленням про підозру ОСОБА_2 у вищевказаному кримінальному провадженні є підозрюваним у вчиненні особливо тяжкого корупційного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК, а саме в тому, що він вчинив фінансові операції з коштами, які отримані внаслідок скоєння суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчиненому за попередньою змовою групою осіб та в особливо великому розмірі, а саме в тому, що ОСОБА_2 , будучи власником (засновником) та керівником ТОВ «Ньюс Йорк Корпорейшн» (код ЄДРПОУ 40673824), діючи під керівництвом невстановлених осіб, які здійснюють вирішальний вплив на фінансово-господарську діяльність та фактичний контроль за діяльністю групи юридичних осіб, до яких серед інших входять ТОВ Авіакомпанія «Одеса», ТОВ «Ньюс Йорк Корпорейшн», ТОВ «Логістік Сервіс-груп», ТОВ «Протрейдерс», ТОВ «Аркадія Сіті», ТОВ «Югтранс-Термінал» та компанія - нерезидент «Venford Holdings Limited» Гонконг, Китайська Народна Республіка, за попередньою змовою з ОСОБА_4 , з метою легалізації коштів, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК, у період з липня по листопад 2016 року у місті Одеса, умисно вчинив фінансові операції з коштами здобутими злочинним шляхом, у розмірі 131 174 020,00 грн, що є особливо великим розміром (т. 1 а. с. 13 - 15). При цьому, як зазначено у п. 4.1.4. розділу IV «Результати аналітичного дослідження» Висновку аналітичного дослідження, складеного і підписаного ревізорами Головного управління ДПС в Одеській області, від 18.03.2020 «фінансові операції та правочини ТОВ Авіакомпанія «Одеса», ТОВ «Ньюс Йорк Корпорейшн», ПП «Корнегі Трейд», ПП «Торгівельні Металургійні Системи», ТОВ «Енерго Альтернатива», ПП «Квезаль», ТОВ «Логістік Сервіс-Груп», ТОВ «Протрейдерс», ТОВ «Аркадія-Сіті», ТОВ «Югтранс-Термінал», ТОВ «ІПГ «Мастер», ПП «Айтекс» мають ризик легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом» (а. с. 27 - 30).

4.3. Відповідно до Актового запису про шлюб №1638 від 04.10.2013 ОСОБА_2 одружений з ОСОБА_1 (а. с. 34).

4.4. Згідно з реєстраційною карткою ТЗ за ОСОБА_2 зареєстровано автомобіль MERCEDES-BENZ ML 250 BLUETEC, 2015 року випуску (а. с . 32).

4.5. У витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань зазначено, що ОСОБА_2 є засновником: (1) ТОВ «ПЕРШИЙ ДНІПРОВСЬКИЙ ТЕЛЕКАНАЛ», код 40896049, розмір внеску до статутного фонду 50 000,00 грн; (2) ТОВ «ПЕРШИЙ ЛЬВІВСЬКИЙ ТЕЛЕКАНАЛ», код 40896300, розмір внеску до статутного фонду 50 000,00 грн; (3) ПП «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ЛЮБАВА», код 24764972, розмір внеску до статутного фонду 100 250,00 грн; (4) ТОВ «СУВОРОВСЬКИЙ - ІНВЕСТ», код 39218527, розмір внеску до статутного фонду 5 000,00 грн; (5) ТОВ «НЬЮС ЙОРК КОРПОРЕЙШН», код 40673824, розмір внеску до статутного фонду 25 000,00 грн; (6) ТОВ «ДЖЕКСОНВІЛЬ», код 40563479, розмір внеску до статутного фонду 25 000,00 грн; (7) ТОВ «ПЕРШИЙ ХАРКІВСЬКИЙ ТЕЛЕКАНАЛ», код 40896384, розмір внеску до статутного фонду 50 000,00 грн. Також він є співзасновником: (1) ТОВ «ПЕРШИЙ КИЇВСЬКИЙ ТЕЛЕКАНАЛ», код 41208544, частка розміру внеску до статутного фонду 25 000,00 грн; (2) ТОВ «МАНІФІК ГРУП», код 38995231, частка розміру внеску до статутного фонду 250 000,00 грн (а. с. 35 - 58).

4.6. Водночас, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 є співзасновником ТОВ «ПЕРШИЙ КИЇВСЬКИЙ ТЕЛЕКАНАЛ», код 41208544, частка розміру внеску до статутного фонду 25 000,00 грн (а. с. 60-64).

4.7. 14.07.2020 детектив НАБУ за погодженням із прокурором звернувся до слідчої судді з клопотанням про арешт майна ОСОБА_2 з метою забезпечення його конфіскації як виду покарання, в прохальній частині якого зазначив, що просить «накласти арешт майно та корпоративні права підозрюваного ОСОБА_2 <…> із забороною розпоряджатися таким майном, а саме: земельна ділянка площею 6,0347 га, розташована за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Приморська сільська рада, кадастровий номер 5120885600:01:001:0778, реєстраційний номер 1814928651208, дата державної реєстрації 24.04.2019; автомобіль марки MERCEDES-BENZ ML 250 BLUETEC, державний номерний знак НОМЕР_1 , 2015 року випуску; розмір внеску до статутного фонду ТОВ «ПЕРШИЙ ДНІПРОВСЬКИЙ ТЕЛЕКАНАЛ» (код ЄДРПОУ 40896049) з часткою вартістю 50 000,0 грн; розмір внеску до статутного фонду ТОВ «ПЕРШИЙ ЛЬВІВСЬКИЙ ТЕЛЕКАНАЛ» (код ЄДРПОУ) з часткою вартістю 50 000,00 грн; розмір внеску до статутного фонду Приватне підприємство «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ЛЮБАВА» (код ЄДРПОУ 24764972) з часткою вартістю 100 250,00 грн; розмір внеску до статутного фонду ТОВ «ПЕРШИЙ КИЇВСЬКИЙ ТЕЛЕКАНАЛ» (код 41208544) з часткою вартістю 25 000,00 грн; розмір внеску до статутного фонду ТОВ «МІНІФІК ГРУП» (код ЄДРПОУ 38995231) з часткою вартістю 250 000,00 грн; розмір внеску до статутного фонду ТОВ «СУВОРОВСЬКИЙ - ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 39218527) з часткою вартістю 5 000,00 грн; розмір внеску до статутного фонду ТОВ «НЬЮС ЙОРК КОРПОРЕЙШН» (код ЄДРПОУ 40673824) з часткою вартістю 25 000,00 грн; розмір внеску до статутного фонду ТОВ «ДЖЕКСОНВІЛЬ» (код ЄДРПОУ 40563479) з часткою вартістю 25 000,00 грн; розмір внеску до статутного фонду ТОВ «ПЕРШИЙ ХАРКІВСЬКИЙ ТЕЛЕКАНАЛ» (код ЄДРПОУ 40896384) з часткою вартістю 50 000,00 грн». Також детектив у клопотанні зазначив, що просить «накласти арешт на корпоративні права, які зареєстровані за ОСОБА_1 <…>, із забороною розпоряджатися таким майном, а саме: розмір внеску до статутного фонду ТОВ «ПЕРШИЙ КИЇВСЬКИЙ ТЕЛЕКАНАЛ» (код ЄДРПОУ 41208544) у розмірі 25000,00 грн.» (а. с. 1-6, 67).

4.8. 16.07.2020 слідча суддя Вищого антикорупційного суду постановила ухвалу, якою наклала арешт на майно ОСОБА_2 з метою забезпечення його конфіскації як виду покарання, шляхом заборони розпорядження майном, а саме на: (1) земельну ділянку площею 6,0347 га, розташовану за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Приморська сільська рада, кадастровий номер 5120885600:01:001:0778, реєстраційний номер 1814928651208; (2) автомобіль MERSEDES-BENZ ML 250 BLUETEC, державний номерний знак НОМЕР_1 , 2015 року випуску; (3) корпоративні права в статутному капіталі таких товариств: (а) ТОВ «ПЕРШИЙ ДНІПРОВСЬКИЙ ТЕЛЕКАНАЛ», код 40896049, з часткою вартістю 50 000,00 грн; (б) ТОВ «ПЕРШИЙ ЛЬВІВСЬКИЙ ТЕЛЕКАНАЛ», код 40896300, з часткою вартістю 50 000,00 грн; (в) ПП «ВИРОБНИЧО - КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ЛЮБАВА», код 24764972, з часткою вартістю 100 250,00 грн; (г) ТОВ «ПЕРШИЙ КИЇВСЬКИЙ ТЕЛЕКАНАЛ», код 41208544, з часткою вартістю 25 000,00 грн; (ґ) ТОВ «МІНІФІК ГРУП», код 38995231, з часткою вартістю 250 000,00 грн; (д) ТОВ «СУВОРОВСЬКИЙ - ІНВЕСТ», код 39218527, з часткою вартістю 5 000,00 грн; (е) ТОВ «НЬЮС ЙОРК КОРПОРЕЙШН», код 40673824, з часткою вартістю 25 000,00 грн; (є) ТОВ «ДЖЕКСОНВІЛЬ», код 40563479, з часткою вартістю 25 000,00 грн; (ж) ТОВ «ПЕРШИЙ ХАРКІВСЬКИЙ ТЕЛЕКАНАЛ», код 40896384, з часткою вартістю 50 000,00 грн. Також цією ухвалою накладено арешт на частину майна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , у спільній сумісній власності подружжя із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , а саме 1/2 корпоративних прав, належних ОСОБА_1 , у статутному капіталі ТОВ «ПЕРШИЙ КИЇВСЬКИЙ ТЕЛЕКАНАЛ» код 41208544 шляхом заборони розпоряджатися ними (а. с. 71-74).

4.9. 15.09.2020 Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 16.07.2020, постановила рішення про залишення зазначеної скарги без задоволення, а ухвали - без змін (а. с. 121, 123 - 126).

4.10. Відповідно до напису на заяві представника ОСОБА_1 - адвоката Положишника В. В. про видачу копії судового рішення, поданої до Вищого антикорупційного суду 29.09.2020, копію оскаржуваної ухвали від 16.07.2020 ним отримано 08.10.2020 (а. с. 132 - 133).

4.11. 13.10.2020 представник Положишник В. В. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою на ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 16.07.2020 (а. с. 138 - 142, 145).

V. Мотиви і висновки колегії суддів.

Надаючи оцінку обставинам, встановленим під час розгляду апеляційної скарги, колегія суддів виходь із такого.

(§1) Межі перегляду оскаржуваної ухвали

5.1. У п. 30 рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), заява №49684/99 від 27.09.2001, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив: «…Незважаючи на те, що п. 1 ст. 6 Конвенції прав людини зобов`язує суди мотивувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент…».

5.2. Тому, вирішуючи на які саме аргументи, зазначені в апеляційній скарзі, надавати відповіді в ухвалі за результатами її розгляду, зважаючи на положення ч. 6 ст. 9, ч. 1 ст. 22, ч. 3 ст. 26, ч. 1 ст. 404 КПК, колегія суддів здійснює перегляд оскаржуваної ухвали у межах доводів, викладених в апеляційній скарзі. При цьому, апеляційним судом не перевіряється законність, обгрунтованість і мотивованість оскаржуваної ухвали в частині тих доводів, які стосуються порушення прав та інтересів ОСОБА_2 , оскільки з апеляційною скаргою звернувся не його представник, а ОСОБА_1, котрий при її поданні діє в інтересах третьої особи в розумінні ст. 64-2 КПК, а не підозрюваного. Крім того, апеляційним судом раніше вже було розглянуто апеляційну скаргу ОСОБА_2 на оскаржувану ухвалу.

5.3. У відповідності до ч. 1 ст. 370 КПК «судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим».

5.4. Із урахуванням вищенаведеного та доводів, вказаних в апеляційній скарзі представника третьої особи, колегія суддів під час апеляційного розгляду перевіряє: (1) дотримання ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження ухвали, на яку нею подано апеляційну скаргу; (2) наявність у слідчої судді права розглядати в одному провадженні за одним клопотанням питання щодо накладення арешту на майно членів подружжя, один з якого є підозрюваним, а інша - третьою особою; (3) існування відомостей, які свідчать про вихід слідчої судді при постановленні оскаржуваної ухвали за межі клопотання детектива; (4) належність майна, на яке накладено арешт оскаржуваним рішенням, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; (5) наявність/відсутність підстав для накладення з метою забезпечення конфіскації як виду покарання арешту на частку третьої особи у майні, яке належить їй спільно з підозрюваним.

(§2) Щодо дотримання строків на апеляційне оскарження

5.5. Строки апеляційного оскарження ухвали слідчого судді, визначені у ст. 395 КПК.

Так, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК «апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді - протягом п`яти днів з дня її оголошення».

Згідно із абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК «якщо ухвалу <…> слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, <…> строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення».

При цьому відповідно до ч. 5 і ч. 7 ст. 115 КПК «при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк…», «при обчисленні процесуального строку в нього включаються вихідні і святкові дні <…>. Якщо закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день <…>».

5.5.1. Оскільки, як встановлено колегією суддів, оскаржувану ухвалу було постановлено слідчою суддею 16.07.2020 без виклику третьої особи, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт, та її представника, котрі копію зазначеного рішення отримали лише 08.10.2020 (див. п. 4.10. цієї ухвали), для ОСОБА_1 та її представника строк на оскарження відповідної ухвали розпочався 09.10.2020. Останнім днем такого строку було 13.10.2020.

5.5.2. Ураховуючи, що 13.10.2020 представник ОСОБА_1 оскаржив вищевказану ухвалу в апеляційному порядку (див. п. 4.10. цієї ухвали), колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга подана Положишником В. В. із дотриманням строку на апеляційне оскарження.

(§3) Щодо розгляду в одному провадженні питання про арешт майна різних учасників кримінального провадження та неповідомлення про судове засідання третьої особи

5.6. В Україні застосування арешту майна в рамках кримінального провадження регулюється ст. ст. 132, 170-173 КПК.

5.6.1. Випадки, коли слідчий суддя повинен прийняти рішення щодо: (1) повернення детективу клопотання про арешт майна з визначенням часу на усунення в ньому недоліків - передбачені ч. 3 ст. 172 КПК; (2) відмову в арешті майна повинен відмовити - визначені ч. 3 ст. 132 і ч. 1 ст. 173 КПК.

5.6.2. Жодна норма кримінального процесуального закону не забороняє детективу та / або прокурору звертатися з клопотанням про арешт майна, яке належить одночасно підозрюваному та третій особі.

5.6.3. Навпаки, відповідно до ч. 1 ст. 26 і ч. 1 ст. 22 КПК «сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом», «…змагальність передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК».

5.6.4. Тобто, на думку колегії суддів, виходячи із засад диспозитивності та змагальності, детектив чи прокурор, який звертається з клопотанням, самостійно, але з дотриманням вимог ч. 2 ст. 171 КПК, може визначати як формулювати його зміст, у т. ч. чи просити накласти арешт на майно не одного, а відразу кількох учасників кримінального провадження, один з яких є підозрюваним, а інший - третьою особою.

5.6.5. При цьому вимоги, що пред`являються ст. 171 КПК до змісту клопотання про арешт майна, стосуються в першу чергу майна, про накладення арешту на яке в ньому йдеться, а не процесуального статусу осіб, які є його власниками, у т. ч. на праві спільної сумісної власності.

5.6.6. Отже, колегія суддів вважає, що довід представника ОСОБА_1 про те, що слідча суддя не мала права розглядати за одним клопотанням питання про накладення арешту на майно підозрюваного та одночасно третьої особи спростовується вищезазначеним.

5.7. Разом з тим, колегія суддів погоджується з доводами представника щодо відсутності обґрунтування в оскаржуваній ухвалі підстав для розгляду слідчою суддею клопотання про арешт майна без повідомлення третьої особи щодо майна якої вирішувалося питання. Проте, вказане порушення не є безумовною підставою для скасування оскаржуваного рішення та усувається в ході даного апеляційного розгляду.

(§4) Щодо виходу/не виходу слідчої судді за межі клопотання

5.8. Крім того, суд апеляційної інстанції не погоджується з доводами особи, яка звернулася з апеляційною скаргою, щодо того, що наклавши арешт на корпоративні права слідча суддя вийшла за межі клопотання про арешт майна, оскільки наклала арешт на майно, яке не вказано в клопотанні.

5.8.1. Адже, згідно із ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України «корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами».

5.8.2. Тобто, самі по собі корпоративні права є не розміром внеску до статутного фонду, а є правом особи, що включає правомочності на її участь в управлінні господарською організацією, отриманні певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Проте, саме розміром внеску до статутного фонду й визначається обсяг таких прав.

5.8.3. У зв`язку із зазначеним, слідча суддя вправі накладати арешт на корпоративні права із зазначенням розміру внеску до статутного фонду, якщо його визначено в грошовому еквіваленті.

5.8.4. Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК «слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом».

5.8.5. Вихід слідчої судді при постановленні оскаржуваної ухвали за межі клопотання детектива щодо арешту майна за змістом ч. 3 ст. 26 КПК, на думку колегії суддів, може проявлятися у: (1) вирішенні ним питань, про вирішення яких особа, котра звернулася з клопотанням, не просила, якщо інше прямо не передбачено кримінальним процесуальним законом; (2) врахуванні слідчим суддею при прийнятті рішення фактичних підстав для арешту, про які в клопотанні не зазначалося; (3) накладенні арешту на те майно, яке не було зазначено в клопотанні заявника.

5.8.6. Проте, як вважає колегія суддів, доводи представника Положишника В. В. , що слідча суддя вийшла за межі клопотання, є лише його припущенням, яке в ході апеляційного перегляду не знайшло свого підтвердження. При цьому, такі доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, спростовуються матеріалами судового провадження, зокрема змістом клопотання та оскаржуваної ухвали. І наявності обставин, які б свідчили про протилежне, представником не доведено та судом апеляційної інстанції не встановлено.

(§5) Щодо наявності підстав для накладення арешту на майно

5.9. У п. 194 рішення по справі «Узан та інші проти Туреччини» (Uzan and others v. Turkey») від 05.03.2019, заяви №19620/05, 41487/05, 17613/08 та 19316/08 ЄСПЛ дійшов висновку, що утримання майна, вилученого за рішенням суду в рамках кримінального провадження, має розглядатися з точки зору відповідності такого рішення закону держави-учасника, який регулює використання майна відповідно до загальних інтересів суспільства.

5.9.1. В Україні застосування арешту майна в рамках кримінального провадження регулюється ст. ст. 132, 170-173 КПК.

5.9.2. Так, у відповідності до абз. 1 ч. 1 ст. 170 КПК «арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна…».

5.9.3. Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК «завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження...».

5.9.4. Поруч із наведеним п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК визначає, що «арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання…».

5.9.5. За змістом ч. 5 ст. 170 КПК «у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна».

5.9.6. Водночас, жодною з норм кримінального процесуального закону не передбачено можливості накладення арешту з метою забезпечення конфіскації як виду покарання на те майно, яке належить такому учаснику кримінального провадження як третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт.

5.9.7. При цьому, колегією суддів питання належності певного майна особі на праві власності розглядається не лише крізь призму документального закріплення відповідного права, але й враховуючи: (1) передбачені нормами Сімейного кодексу України (далі - СК) презумпції належності фізичній особі майна на праві спільної сумісної власності та особистої приватної власності; (2) положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК) щодо розмір часток кількох осіб у майні, яке їм належить на праві спільної сумісної власності.

5.10. Так, колегією суддів під час апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали достовірно встановлено, що згідно матеріалів провадження право власності на автомобіль та корпоративні права у статутному капіталі ТОВ «ПЕРШИЙ ДНІПРОВСЬКИЙ ТЕЛЕКАНАЛ», ТОВ «ПЕРШИЙ ЛЬВІВСЬКИЙ ТЕЛЕКАНАЛ», ПП «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ЛЮБАВА», ТОВ «МІНІФІК ГРУП», ТОВ «СУВОРОВСЬКИЙ-ІНВЕСТ», ТОВ «НЬЮС ЙОРК КОРПОРЕЙШН», ТОВ «ДЖЕКСОНВІЛЬ», ТОВ «ПЕРШИЙ ХАРКІВСЬКИЙ ТЕЛЕКАНАЛ», 1/2 ТОВ «ПЕРШИЙ КИЇВСЬКИЙ ТЕЛЕКАНАЛ» (див. п. 4.4. і п. 4.5. цієї ухвали) зареєстровано за ОСОБА_2 . У свою чергу за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на іншу половину, тобто 1/2 корпоративних прав у статутному капіталі ТОВ «ПЕРШИЙ КИЇВСЬКИЙ ТЕЛЕКАНАЛ».

5.10.1. Проте, згідно ст. 60 СК «майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя». Такий же підхід до належності особам, які є подружжям, на праві власності майна, набутого ними за час шлюбу, передбачають ч. ч. 3, 4 ст. 368 ЦК.

5.10.2. Крім того, у відповідності до ст. 61 СК «об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об`єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя… ».

5.10.3. А за приписами ч. 2 ст. 370 ЦК «у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду».

5.10.4. Тому, враховуючи, що вищевказане майно документально було оформлено у власність ОСОБА_2 і ОСОБА_1 у період їх перебування в шлюбі між собою (див. п. п. 4.3., 4.4., 4.5. цієї ухвали), та жодним учасником судового провадження не надано доказів визначення часток у майні, набутому за час шлюбу, колегія суддів його розцінює як майно, яке знаходиться у спільній сумісній власності такого подружжя. Автомобіль та корпоративні права, про які йдеться, не є речами індивідуального користування, тобто не виключені з режиму спільної сумісної власності.

5.10.5. У зв`язку з наведеним, та беручи до уваги, що ч. 5 ст. 170 КПК не передбачено можливості накладення арешту з метою забезпечення конфіскації як виду покарання на майно не підозрюваного, а третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, колегія суддів вважає за неможливе накладення арешту на майно, яким володіє ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності, права на яке набуте нею в період перебування у шлюбі зі ОСОБА_2 .

5.10.6. Оскільки, на думку апеляційного суду, хоч ОСОБА_2 і ОСОБА_1 не проведено розподілу вищезазначеного майна, яким вони володіють на праві спільної сумісної власності, за домовленістю між собою чи в порядку позовного провадження, на частки, й питання про його поділ в кримінальному провадженні не вирішується, але накладення арешту на половину, яка, з огляду на визначену ч. 2 ст. 370 ЦК презумпцію рівності часток, належить ОСОБА_1 , може призвести до непропорційного втручання в право ОСОБА_1 , на мирне володіння майном, гарантоване ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція). Як вважає колегія суддів, відповідний висновок узгоджується з практикою ЄСПЛ, який рішенням у справі «Денисова та Мойсеєва проти Росії» (Denisova and Moiseyeva v. Russia) від 01.04.2010, заява №16903/03, встановив порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції у зв`язку з тим, що спочатку було накладено арешт на майно (а згодом здійснена і його конфіскація) дружини на підставі вироку суду, ухваленого щодо її чоловіка.

5.10.7. За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про неправильність застосування арешту до майна, що є спільною сумісною власністю, з метою забезпечення конфіскації його як виду покарання. Колегія суддів вважає, що в даному випадку слідча суддя повинна була накласти арешт на 1/2 частину зазначеного майна, оскільки воно набуте під час шлюбу та є спільною сумісною власністю подружжя.

(§6) Висновок

5.11. Рішення, одне з яких за результатами розгляду апеляційної скарги може постановити апеляційний суд, передбачені ст. 407 КПК.

5.11.1. Так, відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК «за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу».

5.11.2. Згідно п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК «підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону». У відповідності до ч. 1 ст. 412 КПК «істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення».

5.11.3. Враховуючи те, що за змістом ч. 5 ст. 170 КПК з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання не передбачено можливості накладення арешту на майно третьої особи, колегія суддів дійшла висновку, що слідча суддя помилково наклала арешт із забороною розпоряджатися на 1/2 частину автомобіля та 1/2 частину корпоративних прав, які набуті та відповідно зареєстровані за ОСОБА_2 у період шлюбу, оскільки вони, виходячи із закріплених у ч. 1 ст. 60 СК та ч. 2 ст. 370 ЦК презумпцій, є власністю ОСОБА_1 .

5.11.4. На думку колегії суддів, вказане порушення є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке у відповідній частині перешкодило слідчій судді ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

5.12. За наведених обставин, апеляційну скаргу, подану Положишником В. В. в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу слідчої судді, слід задовольнити частково.

5.13. Разом з тим, в іншій частині апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 необхідно залишити без задоволення, а ухвалу слідчої судді - без змін.

Керуючись ст. ст. 7, 22, 26, 131-132, 170-173, 370, 376, 395, 404, 405, 407, 412, 418, 422, 532 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника задовольнити частково.

Ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 16 липня 2020 року скасувати в частині накладення арешту на майно із забороною розпоряджатися ним, а саме:

(1) 1/2 частину автомобіля марки MERCEDES-BENZ ML 250 BLUETEC, державний номерний знак НОМЕР_1 , 2015 року випуску ;

(2) 1/2 частину корпоративних прав, належних підозрюваному ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , у статутному капіталі таких товариств:

(а) Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРШИЙ ДНІПРОВСЬКИЙ ТЕЛЕКАНАЛ», ідентифікаційний код юридичної особи 40896049, з часткою вартістю 50 000,00 грн;

(б) Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРШИЙ ЛЬВІВСЬКИЙ ТЕЛЕКАНАЛ», ідентифікаційний код юридичної особи 40896300, з часткою вартістю 50 000,00 грн;

(в) Приватного підприємства «ВИРОБНИЧО - КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ЛЮБАВА», ідентифікаційний код юридичної особи 24764972, з часткою вартістю 100 250,00 грн;

(г) Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРШИЙ КИЇВСЬКИЙ ТЕЛЕКАНАЛ», ідентифікаційний код юридичної особи 41208544, з часткою вартістю 25 000,00 грн;

(ґ) Товариства з обмеженою відповідальністю «МІНІФІК ГРУП», ідентифікаційний код юридичної особи 38995231, з часткою вартістю 250 000,00 грн;

(д) Товариства з обмеженою відповідальністю «СУВОРОВСЬКИЙ - ІНВЕСТ», ідентифікаційний код юридичної особи 39218527, з часткою вартістю 5 000,00 грн;

(е) Товариства з обмеженою відповідальністю «НЬЮС ЙОРК КОРПОРЕЙШН», ідентифікаційний код юридичної особи 40673824, з часткою вартістю 25 000,00 грн;

(є) Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕКСОНВІЛЬ», ідентифікаційний код юридичної особи 40563479, з часткою вартістю 25 000,00 грн;

(ж) Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРШИЙ ХАРКІВСЬКИЙ ТЕЛЕКАНАЛ», ідентифікаційний код юридичної особи 40896384, з часткою вартістю 50 000,00 грн.

В іншій частині апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 16 липня 2020 року - без змін.

Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:М.С. Глотов

Судді:О. Ф. Павлишин

О. Ю. Семенников