Document No. 92643878

Слідчий суддя у 1-й інстанції: Михайленко В.В.Справа № 991/8420/20

Доповідач: Глотов М.С.Провадження №11-сс/991/879/20

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

УХВАЛА

І м е н е м У к р а ї н и

30 жовтня 2020 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді Глотова М. С.,

суддів: Павлишина О. Ф., Семенникова О. Ю.

за участю:

секретаря судового засідання Міленко О. В.,

захисника Кузьменка О. П.,

прокурора Мусіяки В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу, подану Пошиванюком Тарасом Петровичем в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 09 жовтня 2020 року у кримінальному провадженні №42016161010000308,

В С Т А Н О В И Л А:

Від Пошиванюка Т. П. до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга на ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 09.10.2020.

І. Зміст оскаржуваного рішення.

1.1. 09.10.2020 слідча суддя Вищого антикорупційного суду постановила ухвалу, якою відмовила у відкритті провадження за скаргою захисника Пошиванюка Т. П., поданою в інтересах ОСОБА_1 , на бездіяльність прокурора.

1.2. Своє рішення слідча суддя мотивувала тим, що: (1) вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК); (2) ст. 295 КПК не містить обов`язку прокурора звертатися з клопотанням про продовження строку досудового розслідування у чітко регламентований строк; (3) обов`язок прокурора всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, передбачений ч. 2 ст. 9 КПК, на який посилається захисник, не має взаємозв`язку з клопотанням про продовження строків досудового розслідування; (4) скарга Пошиванюка Т. П. пов`язана з бездіяльністю, яка не може бути предметом оскарження відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК.

ІI. Вимоги і доводи апеляційної скарги.

2.1. В апеляційній скарзі захисник просить: (1) скасувати ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 09.10.2020; (2) постановити нову ухвалу, якою скаргу на бездіяльність прокурора задовольнити - визнати незаконною бездіяльність прокурора та зобов`язати його звернутися у кримінальному провадженні №42016161010000308 з клопотанням до Генерального прокурора про продовження строку досудового розслідування до 8 місяців, тобто до 14.01.2021, та виконати вимоги ст. 95 КПК.

2.2. В обґрунтування апеляційної скарги захисник зазначив, що: (1) у прокурора існував обов`язок звернутися до Генерального прокурора з клопотанням про продовження строку досудового розслідування в даному кримінальному провадженні до 8 місяців, тобто до 14.01.2020; (2) КПК визначено строк у межах якого прокурор був зобов`язаний звернутися із клопотанням про продовження строку досудового розслідування; (3) вищевказаний обов`язок прокурор, незважаючи на невстановлення матеріальних збитків (шкоди), завданої кримінальним правопорушенням, яке розслідується в даному кримінальному провадженні, та нездійснення ще ряду слідчих дій, визнаних необхідними та запланованими, для вчинення яких необхідний додатковий час (не завершено огляд речових доказів, вилучених 02.07.2020 під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 , не проведено допиту підозрюваного ОСОБА_4 , не виконано ухвалу Вищого антикорупційного суду від 09.09.2020 щодо проведення допиту свідка), не виконав; (4) невиконання прокурором вищезазначеного обов`язку є бездіяльністю, котра полягає в нездійснення інших процесуальних дій, які він зобов`язаний був вчинити у визначений КПК строк, яка може бути оскаржена слідчому судді на підставі п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК.

ІII. Позиція учасників провадження.

3.1. Захисник Кузьменко О. П. підтримав апеляційну скаргу захисника Пошиванюка Т. П. та просив її задовольнити з мотивів, зазначених у ній. Крім того зазначив, що: (1) прокурор зобов`язаний шукати докази не лише винуватості, а й невинуватості особи; (2) КПК передбачає обов`язок ініціювати продовження строку досудового розслідування, якщо не всі дії зі збору доказів у т. ч. невинуватості особи, які потрібно було вчинити, були здійснені; (3) існує невиконана ухвала слідчого судді щодо допиту одного зі свідків; (4) КПК передбачає можливість ініціювати, що продовження строку досудового розслідування до його закінчення.

3.2. ОСОБА_1 , повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, для участі в ньому не прибув, про причини неявки суд не повідомив.

3.3. Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, зазначивши, що: (1) КПК передбачає право, а не обов`язок; (2) кримінальний процесуальний закон дійсно передбачає строк для звернення з ініціативою про продовження строків досудового розслідування, який у КПК визначено як «до закінчення строків досудового розслідування»; (3) фактично захисник Пошиванюк Т. П. оскаржує не бездіяльність, а рішення, оскільки постановою прокурора йому було відмовлено в задоволенні клопотання щодо необхідності звернення до Генерального прокурора для продовження строків досудового розслідування; (4) в діях прокурора не було бездіяльності, хоча він і не звертався до Генерального прокурора з клопотанням про продовження строків досудового розслідування у кримінальному провадженні №42016161010000308.

IV. Обставини, встановлені колегією суддів під час розгляду апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді, позицію захисника і прокурора, дослідивши матеріали провадження та перевіривши наведені доводи, колегія суддів встановила наступне.

4.1. 05.10.2020 захисник Пошиванюк Т. П. в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 звернувся до прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури з клопотанням в порядку ст. 220 КПК, яким просив звернутися до Генерального прокурора з клопотанням про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №42016161010000308 до 8 місяців, тобто до 14.01.2021 (а. с. 29 - 34).

4.2. 06.10.2020 прокурор своєю постановою відмовив захиснику у задоволенні клопотання щодо звернення з клопотанням про продовження строку досудового розслідування (а. с. 35 - 36).

4.3. 09.10.2020 захисник Пошиваноюк Т. П. звернувся до Вищого антикорупційного суду зі скаргою в порядку ст. 303 КПК на бездіяльність прокурора у кримінальному провадженні №42016161010000308, яка, на його думку, полягала в невиконанні встановлених ст. 295 КПК вимог щодо обов`язку подати Генеральному прокурору клопотання про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №42016161010000308, тобто у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк (а. с. 1-6, 10).

4.4. 09.10.2020 слідча суддя Вищого антикорупційного суду постановила ухвалу про відмову захиснику у відкритті провадження за вищезазначеною скаргою (а. с. 11), копію якої Пошиванюк Т. П. під розписку отримав 13.10.2020 (а. с. 12).

4.5. 16.10.2020 Пошиванюк Т. П. в інтересах ОСОБА_1 подав до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу на ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 09.10.2020 та матеріали справи (а. с. 13-22, 44).

V. Мотиви і висновки колегії суддів.

Надаючи оцінку обставинам, встановленим під час розгляду апеляційної скарги, колегія суддів виходь із такого.

5.1. У ст. 303 КПК передбачено, які рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора можуть бути оскаржені на стадії досудового розслідування.

5.1.1. Зокрема, ч. 1 ст. 303 КПК визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності прокурора, які можуть бути оскаржені слідчому судді на стадії досудового розслідування, а також суб`єктів, які мають право на їх оскарження.

5.1.2. Поруч з наведеним у ч. 2 ст. 303 КПК зазначено, що «скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу». Виняток із цього правила становлять рішення, прийняття яких КПК не передбачає, але їх фактично прийнято (п. 27 постанови Великої палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №243/6674/17-к).

5.1.3. Отже, рішення, дії чи бездіяльність, можливість оскарження яких прямо не передбачена одним з пунктів ч. 1 ст. 303 КПК, не можуть бути предметом судового контролю з боку слідчого судді, крім рішень, які хоч прямо і не передбачені КПК, але фактично прийняті прокурором. Всі інші рішення, дії чи бездіяльність прокурора можуть бути предметом оскарження в суді під час підготовчого провадження.

5.2. Як встановлено колегією суддів, на обґрунтування можливості оскаржити слідчому судді на стадії досудового розслідування бездіяльність прокурора захисник Пошиванюк Т. П. зазначав, що вона полягала в нездійсненні інших процесуальних дій, які прокурор зобов`язаний вчинити у визначений КПК строк, оскарження якої на цій стадії передбачає п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК (див. п. 4.3. цієї ухвали).

5.3. Бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК, котру оскаржує захисник, передбачає три обов`язкові ознаки: (1) слідчий або прокурор наділені обов`язком вчинити певну процесуальну дію; (2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; (3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена. Тобто, наведена норма дозволяє оскаржити слідчому судді не будь-яку бездіяльність, а лише ту, що стосується обов`язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законом.

5.4. Даючи оцінку вищевказаному, колегія суддів погоджується з доводами сторони захисту, які не заперечувалися й прокурором, щодо того, що:

(1) КПК встановлює строк, у межах якого може бути подано клопотання про продовження строку досудового розслідування. Адже, за змістом ч. 1 ст. 113 КПК «процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії». Крім того, у ч. 1 ст. 115 КПК зазначено, що «строки, встановлені цим Кодексом, обчислюються годинами, днями і місяцями. Строки можуть визначатися вказівкою на подію». А згідно ч. 4 ст. 295 КПК «прокурор, уповноважений розглядати питання продовження строку досудового розслідування, зобов`язаний розглянути клопотання не пізніше трьох днів з дня його отримання, але в будь-якому разі до спливу строку досудового розслідування». Тобто, кримінальний процесуальний закон передбачає можливість прокурора звернутися з клопотанням про продовження строку досудового розслідування до настання такої події як сплив відповідного строку;

(2) прокурор не звертався до Генерального прокурора з клопотання щодо продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №42016161010000308.

5.5. Водночас, апеляційним судом відхиляються доводи сторони захисту, згідно яких КПК передбачає обов`язок прокурора, а не його право ініціювати продовження строку досудового розслідування, якщо не всі дії зі збору доказів, у т. ч. щодо невинуватості особи, які потрібно було вчинити, були стороною обвинувачення здійснені.

5.5.1. Оскільки захисник не довів існування невиконаної ухвали слідчої судді щодо необхідності допиту свідка. Зокрема, її копії не додано до матеріалів цього провадження.

5.5.2. Крім того, із системного аналізу положень ст. 7, ч. 2 ст. 9, ч. ч. 1, 2 ст. 22, ч. 1 ст. 26, ч. 1 ст. 36, ст. 295 КПК вбачається існування у прокурора в кримінальному провадженні, який є самостійним у своїй процесуальній діяльності,права звертатися з клопотанням про продовження строку досудового розслідування, а не обов`язку.

5.5.3. Тобто, за відсутності однієї з обов`язкових ознак бездіяльності, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК, апеляційний суд не може констатувати того, що в поведінці прокурора, яку оскаржив слідчій судді захисник ОСОБА_1, мала місце саме бездіяльність.

5.6. Вищезазначений висновок про відсутність бездіяльності в поведінці прокурора підтверджує і те, що «бездіяльність» прокурора, можливість оскарження якої слідчій судді на стадії досудового розслідування передбачає ч. 1 ст. 303 КПК згідно умов, зазначених в ній, відрізняється від його «рішення».

5.6.1. Зокрема, ч. 2 ст. 220 КПК встановлює обов`язок прокурора у разі прийняття рішення щодо повної або часткової відмови у задоволенні клопотання захисту винести про це вмотивовану постанову. А згідно з ч. 3 ст. 110 КПК «рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови…».

5.6.2. Тому, в ситуації, коли захисник звернувся до прокурора з клопотанням, в задоволенні якого надалі було відмовлено, й таке рішення оформлено у формі постанови, йдеться не про бездіяльність відповідного прокурора, а про його рішення.

5.6.3. Ураховуючи зазначене, а також встановлений факт прийняття прокурором постанови про відмову Пошиванюку Т. П. у задоволенні його клопотання щодо звернення до Генерального прокурора з клопотанням про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №42016161010000308 (див. п. 4.2. цієї ухвали), колегія суддів дійшла висновку, що по суті захисник на підставі п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК оскаржив рішення, а не бездіяльність прокурора.

5.6.4. Проте, у відповідності до ч. 1 ст. 303 КПК скарга на вищезазначене рішення не може розглядатися слідчою суддею на стадії досудового розслідування, а може бути оскаржена до суду на стадії підготовчого провадження відповідно до ч. 2 ст. 303 КПК.

5.7. Таким чином, як вважає колегія суддів, слідча суддя на підставі ч. 4 ст. 304 КПК прийняла законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення, яким відмовила захиснику у відкритті провадження за його скаргою, поданою в інтересах ОСОБА_1

5.8. Рішення, одне з яких за результатами розгляду апеляційної скарги може постановити апеляційний суд, передбачені ст. 407 КПК.

5.8.1. Так, відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК «за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу».

5.8.2. У зв`язку з тим, що слідча суддя прийняла законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення апеляційної скарги Пошиванюка Т. П., поданої в інтересах ОСОБА_1 , без задоволення, а оскаржуваної ухвали слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 09.10.2020 - без змін.

Керуючись ст. ст. 7, 24, 303, ч. 6 ст. 304, ч. 2 ст. 309, ст. ст. 370, 376, 395, 404, 405, 407, 418, 422, 532 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення, а ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 09 жовтня 2020 - без змін.

Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:М.С. Глотов

Судді:О. Ф. Павлишин

О. Ю. Семенников