Document No. 92643896

справа № 991/8237/20

провадження №11-сс/991/885/20

слідчий суддя: Біцюк А. В.

доповідач: Чорна В.В.

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2020 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді Чорної В.В.,

суддів Никифорова А.С., Павлишина О.Ф.,

при секретарі судового засідання Гецко І.В.,

за участі особи, якою подано апеляційну скаргу - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.10.2020 р., -

ВСТАНОВИЛА:

До Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла зазначена апеляційна скарга, яка ухвалою від 20.10.2020 р. призначена до розгляду.

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.10.2020 р. скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність прокурора прокуратури міста Києва та слідчих Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, у кримінальному провадженні № 62020100000000682 від 30.03.2020 р., повернуто заявнику на підставі п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України, у зв`язку з тим, що вона не підлягає розгляду у Вищому антикорупційному суді.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити матеріали скарги до Вищого антикорупційного суду для розгляду в установленому законом порядку. Посилається на те, що слідчим суддею при постановленні ухвали не враховано, що кваліфікація внесених до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 364 КК України є попередньою правовою кваліфікацією злочину, яка в процесі досудового розслідування може змінюватись. Також, на думку апелянта, про підсудність його скарги щодо бездіяльності слідчого та прокурора у даному кримінальному провадженні Вищому антикорупційному суду свідчить скасування ухвалою слідчого судді ВАКС від 23.07.2020 р. у справі № 991/4840/20 постанови слідчого ДБР від 21.05.2020 р. у цьому ж провадженні. За таких обставин, висновок слідчого судді в оскаржуваній ухвалі про непідсудність скарги Вищому антикорупційному суду суперечить позиції іншого слідчого судді ВАКС, яким здійснювався судовий контроль у цьому ж кримінальному провадженні. Вважає, що оскаржуване рішення порушує його право ефективно представляти свої інтереси у справі та користуватися передбаченими кримінальним процесуальним законодавством правами, зокрема, правом на оскарження бездіяльності органу досудового розслідування та прокурора.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, посилаючись на наведені у ній доводи.

Представники органу досудового розслідування та прокуратури, належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з`явились, з клопотаннями та заявами щодо відкладення апеляційного розгляду не звертались. У відповідності до ч. 4 ст. 405 КПК України, неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважність причин свого неприбуття.

За викладених обставин, апеляційну скаргу розглянуто без їх участі.

Заслухавши суддю-доповідача, а також доводи особи, якою подано апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке.

З оскаржуваної ухвали та матеріалів провадження вбачається, що до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_1 на бездіяльність прокурора прокуратури міста Києва та слідчих Другого слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, у кримінальному провадженні № 62020100000000682 від 30.03.2020 р., яке розслідується слідчими ДБР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.

Повернення скарги заявнику слідчий суддя Вищого антикорупційного суду мотивував тим, що вона не підсудна Вищому антикорупційному суду, оскільки не відповідає критеріям, визначеним у статті 33-1 КПК України, з урахуванням п.п. 1-3 ч. 5 статті 216 КПК України, а саме, критерію розміру завданої цим кримінальним правопорушенням шкоди, визначеному у п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України.

До такого висновку слідчий суддя дійшов з огляду на те, що визначена слідчими ДБР при внесені відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань кваліфікація кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 364 КК України свідчить про відсутність на даній стадії провадження даних про те, що розмір предмета кримінального правопорушення або завданої ним шкоди в п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на час вчинення кримінального правопорушення.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком слідчого судді.

Так, частиною 1 ст. 306 КПК України визначено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.

Відповідно до ст. 33-1 КПК України, Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.

Частиною 2 ст. 33-1 КПК України визначено, що слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.

З наявної в матеріалах провадження копії витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 62020100000000682 вбачається, що слідчим ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, 30.03.2020 року на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.01.2020 р. у справі № 991/2247/19 до ЄРДР внесено відомості про кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_1 від 14.11.2019 р. щодо неправомірних дій службових осіб НАБУ, з визначенням правової кваліфікації кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 364 КК України.

Виходячи з визначених у ст. 33-1 КПК України критеріїв підсудності, кримінальні провадження стосовно службових осіб НАБУ (службових осіб правоохоронних органів) підсудні Вищому антикорупційному суду виключно якщо розмір предмета кримінального правопорушення або завданої ним шкоди в п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на час вчинення кримінального правопорушення.

Разом з цим, з диспозиції частини 1 статті 364 КК України, а також частини 3 та 4 примітки до цієї статті вбачається, що кваліфікуючою ознакою ч. 1 ст. 364 КК України є завдання злочином істотної шкоди, тобто шкоди, яка в сто і більше разів (але менш ніж у двісті п`ятдесят разів) перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Отже, попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 364 КК України свідчить про відсутність підстав для визначення підсудності кримінального провадження № 62020100000000682 від 30.03.2020 р. за Вищим антикорупційним судом.

Будь-яких інших даних, які б дозволяли дійти висновку про підсудність даного кримінального провадження Вищому антикорупційному суду матеріали провадження не містять, та колегії суддів не надано. У зв`язку з викладеним, правових підстав для здійснення слідчими суддями Вищого антикорупційного суду судового контролю у цьому кримінальному провадженні колегією суддів не встановлено.

Відтак, слідчим суддею Біцюком А.В. прийнято обґрунтоване рішення про повернення скарги ОСОБА_1 на підставі п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України, як такої, що не підлягає розгляду у Вищому антикорупційному суді.

При цьому, посилання ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.07.2020 р. у справі № 991/4840/20 не суперечить наведеним вище висновкам, оскільки зазначена ухвала наразі не є предметом апеляційного оскарження та у ній не досліджувалося питання щодо підсудності.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

За викладених обставин, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , а тому ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.10.2020 р. підлягає залишенню без змін.

Керуючисьст. ст. 369-372, 407, 418, 419, 532 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.10.2020 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.В. Чорна

судді

А.С. Никифоров

О.Ф. Павлишин