- Presiding judge (HACC AC): Bodnar S.B.
- Judge (HACC AC): Panaid I.V., Pankulych V.I.
- Secretary : Dubyna T.Yu.
- Lawyer : Levkovets A.Yu.
Справа № 991/7854/20
Провадження №11-сс/991/845/20
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2020 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді Боднара С.Б.
суддів Панаіда І.В., Панкулича В.І.
за участю:
секретаря судового засідання Дубини Т.Ю.
підозрюваної ОСОБА_1
захисника Левковця А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу адвоката Лазаренко Ельвіри Олександрівни, яка діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_1 , на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного судувід 25 вересня 2020 року, якою відмовлено у відкритті провадження за її скаргою на повідомлення ОСОБА_1 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України від 11 листопада 2019 року, в межах кримінального провадження № 12016100000001664 від 08 жовтня 2016 року,
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25 вересня 2020 року відмовлено у відкритті провадження за скаргою адвоката Лазаренко Ельвіри Олександрівни на повідомлення ОСОБА_1 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України від 11 листопада 2019 року, в межах кримінального провадження № 12016100000001664 від 08 жовтня 2016 року.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, адвокат Лазаренко Е.О. звернулась до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25 вересня 2020 року та постановити нову, якою направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвала слідчого судді була постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону у зв`язку з чим підлягає скасуванню. На думку захисника слідчий суддя дійшла помилкового висновку про те, що дія положення п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, яка набрала чинності 16.03.2018 не має зворотної дії у часі, а тому застосуванню не підлягає, оскільки у даному випадку мова йде про застосування процесуального закону та про можливість проведення процесуальної дії, а не про її проведення за новими правилами. Зазначає, що повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 11.11.2019 підлягає оскарженню у відповідності до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, так як вказані відомості були внесені до ЄРДР після 16.03.2018, що відповідає вимогам параграфу 2 п. 4 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 №2147 - VIII. Відтак вважає, що слідчий суддя дійшла необґрунтованого висновку про неможливість оскарження ОСОБА_1 повідомлення про підозру у даному кримінальному провадженні, у зв`язку з чим ухвала слідчого судді підлягає скасуванню.
Крім того, 05 листопада 2020 року на електронну пошту суду надійшли заперечення прокурора Подгорця С.В., в яких останній просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги Лазаренко Е.О. , а судове засідання проводити у відсутність сторони обвинувачення.
В судове засідання з`явились підозрювана ОСОБА_1 та захисник Левковець А.Ю. Інші учасники справи, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду скарги, в судове засідання не з`явились, у зв`язку з чим, колегією суддів прийнято рішення розглянути апеляційну скаргу за наявного складу учасників.
Заслухавши суддю-доповідача, думки підозрюваної та захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили задовольнити її в повному обсязі, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна адвоката адвоката Лазаренко Е.О. не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів провадження, Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016100000001664 від 08 жовтня 2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України.
В межах даного кримінального провадження 11 листопада 2019 року, о 15 год. 44 хв., ОСОБА_1 було вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, а саме: в пособництві у заволодінні чужим майном в особливо великих розмірах за попередньою змовою групою осіб шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, а також в службовому підробленні, зокрема, внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей. Так, відповідно до зазначеного повідомлення про підозру ОСОБА_1 , будучи директором ТОВ «Станіславська торгова компанія», діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб до складу якої входили службові особи Національного банку України, будучи службовою особою та обіймаючи посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків, шляхом службового підроблення офіційних документів ТОВ «Станіславська торгова компанія» сприяла протиправному вибуттю з володіння Національного банку України на підставі постанови № 656/БТ від 10.10.2014, під виглядом отримання стабілізаційного кредиту з передачею завідомо неліквідного забезпечення та обернення на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» грошових коштів в сумі 1 200 000 000 гривень, що більш ніж в 600 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину і є особливо великим розміром, унаслідок чого державі в особі Національного банку України завдано відповідної шкоди, а крім того вчинила службове підроблення.
Не погоджуючись з вказаним повідомленням про підозру, 22 вересня 2020 року адвокат Лазаренко Е.О. звернулась до Вищого антикорупційного суду зі скаргою, в якій просила скасувати здійснене ОСОБА_1 повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, в межах кримінального провадження № 12016100000001664 від 08 жовтня 2016 року. Підставою для звернення до суду з зазначеною скаргою стало те, що на переконання сторони захисту вручене ОСОБА_1 повідомлення про підозру є необґрунтованим, через закінчення строку притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 366 КК України та неправильність кваліфікації дій за ч. 5 ст. 191 КК України, що є підставами для скасування такої підозри. Скарга подана на підставі п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, який, на думку захисника, підлягає застосуванню в даному кримінальному провадженні.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25 вересня 2020 року у відкритті провадження за вказаною скаргою було відмовлено, оскільки скарга подана адвокатом на дію, яка не підлягає оскарженню у кримінальному провадженні № 12016100000001664 від 08 жовтня 2016 року.
Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді виходячи з наступного.
Главою 26 КПК України передбачений інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора на стадій досудового розслідування, який служить вихідною гарантією захисту прав учасників кримінального провадження.
Перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначено у статті 303 КПК України, цей перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Відповідно до ч. 2 ст. 303 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які не охоплюються вищенаведеною нормою не розглядаються під час досудового розслідування та можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів провадження, звертаючись до слідчого судді зі скаргою на повідомлення ОСОБА_1 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України адвокат Лазаренко Е.О. посилається на п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, як на підставу для її подання.
Згідно п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржене повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Частину першу статті 303 КПК України доповнено пунктом 10 згідно із Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 (підпункт 23 пункту 7 параграфу 1 розділу 4).
Водночас, відповідно до пункту 4 параграфу 2 розділу 4 вказаного Закону, підпункт 23 пункту 7 параграфу 1 розділу 4 вводиться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, тобто 16 березня 2018 року, не має зворотньої дії в часі та застосовується до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін.
При цьому, як було вірно встановлено слідчим суддею, у кримінальному провадженні № 12016100000001664, в межах якого ОСОБА_1 повідомлено про підозру, відомості про вчинення кримінального правопорушення були внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань 08 жовтня 2016 року, тобто до введення в дію пункту 10 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Таким чином, положення, визначені п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, не підлягають застосуванню у даному кримінальному провадженні.
Доводи викладені адвокатом Лазаренко Е.О. у поданій апеляційній скарзі стосовно того, що інформація про повідомлення про підозру ОСОБА_1 була внесена до ЄРДР після 16 березня 2018 року і тому в даному випадку сторона захисту має право подати скаргу на підставі пункту 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, є аналогічними доводам, зазначеним адвокатом в скарзі на повідомлення ОСОБА_1 про підозру поданій до слідчого судді та були обґрунтовано нею відхилені з огляду на те, що інформація щодо повідомлення про підозру певній особі є відомостями, які вносяться до ЄРДР і стосуються кримінального провадження, особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, а не кримінального правопорушення - діяння (обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення), яке є предметом досудового розслідування, як це передбачено пунктом 4 параграфу 2 розділу 4 Закону від 03.10.2017 № 2147-VIII. З таким висновком слідчого судді колегія суддів погоджується.
Таким чином на переконання колегії суддів, слідчий суддя дійшла правильного висновку, що адвокат Лазаренко Е.О. подала скаргу на дії детектива, які не підлягають оскарженню до слідчого судді у кримінальному провадженні № 12016100000001664 від 08 жовтня 2016 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 304 КПК України у разі якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження за такою скаргою.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 08 січня 2008 року щодо прийнятності заяви №32671/02 у справі «Скорик проти України» зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги.
Істотних порушень вимог Кримінального процесуального кодексу України, які б давали підстави для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
У зв`язку з цим, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, а відтак вважає постановлене рішення законним і обґрунтованим та не вбачає підстав для його скасування.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25 вересня 2020 року, якою відмовлено у відкритті провадження за скаргою Лазаренко Ельвіри Олександрівни, яка діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_1 , на повідомлення ОСОБА_1 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України від 11 листопада 2019 року, в межах кримінального провадження № 12016100000001664 від 08 жовтня 2016 року, залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Лазаренко Ельвіри Олександрівни - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: С.Б. Боднар
Судді: І.В. Панаід
В.І. Панкулич