Document No. 92729609

Справа № 991/8906/20

Провадження1-кс/991/9134/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2020 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі:

слідчого судді Олійник О.В.,

з участю:

секретаря судового засідання Сташака Я.В.,

захисника Андрійчука Р.Б.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

детектива Довженка А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Андрійчука Руслана Борисовича на рішення детектива Національного антикорупційного бюро України Довженка А.С. про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих дій у кримінальному провадженні № 52020000000000186 від 12.03.2020,

В С Т А Н О В И В :

Захисник підозрюваного ОСОБА_1 - адвокат Андрійчук Р.Б. звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду зі скаргою на підставі п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України у кримінальному провадженні № 52020000000000186 від 12.03.2020, в якій просить:

1. Скасувати постанову детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Довженка А.С. від 16.10.2020 про відмову у задоволенні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Андрійчука Р.Б. про допит свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ;

2. Зобов`язати детектива НАБУ Довженка А.С. провести у кримінальному провадженні, слідчі дії - допити свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 з участю захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Андрійчука Р.Б.

Обставини, на які посилається особа, яка подала скаргу

Національним антикорупційним бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000186 від 12.03.2020, в якому ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_1 начебто вимагав та отримав неправомірну вигоду в особливо великому розмірі від засновника ТОВ «Столична ювелірна фабрика» ОСОБА_6 за неперешкоджання законній господарській діяльності вказаного товариства, припинення кримінального переслідування у кримінальному провадженні № 32019110000000138, внесеному до ЄРДР 27.11.2019 за ч. 3 ст. 212 КК України.

12.10.2020 сторона захисту подала до Національного антикорупційного бюро України клопотання про допит у кримінальному провадженні в якості свідків: начальника оперативного управління ГУ ДФС у Житомирській області полковника податкової міліції ОСОБА_2 , начальника відділу з ОВС ОУ ГУ ДФС у Житомирській області підполковника податкової міліції ОСОБА_7 та заступника начальника оперативного управління ГУ ДФС у Житомирській області підполковника податкової міліції ОСОБА_8 . У НАБУ зареєстроване за вх. № 252/26818-00 від 13.10.2020.

16.10.2020 детектив Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Довженко А.С. виніс постанову про відмову в задоволенні вказаного клопотання сторони захисту про допит свідків.

Захисник вважає постанову детектива від 16.10.2020 незаконною, необґрунтованою з таких мотивів:

1. У клопотанні захисника були наведені мотиви, що підтверджують необхідність допиту свідків, але детектив без належних правових підстав і без вжиття заходів для перевірки викладених у клопотанні фактів відмовив у проведенні слідчих дій.

2. Зазначене у постанові детектива обґрунтування причин відмови в допиті свідків не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки заявник ОСОБА_6 прямо вказує на ОСОБА_2 як одну з осіб, які вимагали в нього неправомірну вигоду, тому необхідно допитати ОСОБА_2 як свідка щодо відомих йому обставин вимагання неправомірної вигоди. Рапорт ОСОБА_9 про виявлення працівниками податкової міліції в фінансово-господарській діяльності ТОВ «Столична ювелірна фабрика» порушень вимог чинного законодавства, які містять ознаки складу злочину, передбаченого ст. 212 КК України, є частиною матеріалів, на підставі яких були внесені відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР № 32019110000000138 від 27.11.2019. Також у зазначеному кримінальному провадженні наявне Повідомлення про виявлення кримінального правопорушення за підписом ОСОБА_8 , з якого вбачається про виявлення працівниками податкової міліції в діяльності ТОВ «Столична ювелірна фабрика» ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 212 КК України. Це вказує на те, що начальнику відділу з ОВС ОУ ГУ ДФС у Житомирській області ОСОБА_10 , заступнику начальника оперативного управління ГУ ДФС у Житомирській області ОСОБА_5 відомі обставини щодо можливих протиправних дій, вчинених службовими особами ТОВ «Столична ювелірна фабрика», а також його співзасновником ОСОБА_6 . Показання ОСОБА_9 , ОСОБА_11 матимуть важливе значення для спростування тверджень заявника щодо безпідставності кримінального переслідування, а також будуть підтвердженням невинуватості ОСОБА_1 .

3. Показання як свідків зазначених у клопотанні осіб, на думку захисника, матимуть значення для спростування версії органу досудового розслідування про начебто перешкоджання законній господарській діяльності ТОВ «Столична ювелірна фабрика» під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32019110000000138 від 27.11.2019 за ч. 3 ст. 212 КК України; показання свідка ОСОБА_2 спростують факт вимагання ОСОБА_1 у заявника неправомірної вигоди.

4. Відмова детектива в задоволенні клопотання про допит свідків позбавляє сторону захисту можливості збирати докази невинуватості підозрюваного, що є порушенням засад кримінального провадження.

Позиції сторін у судовому засіданні

Захисник Андрійчук Р.Б. і підозрюваний ОСОБА_1 підтримали подану скаргу, посилаючись на наведені в ній доводи, просили задовольнити. Пояснили, що свідки можуть підтвердити, що ОСОБА_1 не переслідував законну діяльність ТОВ «Столична ювелірна фабрика» і не перешкоджав їй, що має значення для спростування твердження про вимагання неправомірної вигоди. Окрім того додатково пояснили, що показання в якості свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , які подавали рапорти щодо необхідності проведення обшуків на ТОВ «Столична ювелірна фабрика», можуть мати значення для з`ясування мотивів, з яких не були проведені обшуки на підставі вже отриманих ухвал слідчих суддів, та чи надавав ОСОБА_1 вказівки слідчим не проводити обшук.

Детектив Довженко А.С. заперечив проти задоволення скарги захисника, вважаючи, що наведені обставини, для з`ясування яких сторона захисту просить допитати вказаних у клопотанні осіб, не стосуються обставин повідомленої ОСОБА_1 підозри і не можуть мати значення для визначення кваліфікації діяння. Допит в якості свідка ОСОБА_2 , на якого вказував заявник ОСОБА_6 , є недоцільним, так як він, очевидно, не скаже, що вимагав від останнього неправомірну вигоду, та щодо ОСОБА_2 не встановлено доказів, що вказують на його можливу причетність до вчинення злочину. Показання як свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_11 щодо законності приводів та обставин початку у листопаді 2019 року досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32019110000000138 щодо можливих порушень службовими особами ТОВ «Столична ювелірна фабрика» законодавства не матимуть значення у цьому кримінальному провадженні, оскільки такі обставини не є предметом досудового розслідування і не стосуються повідомленої підозри. Щодо вказівки у підозрі на «неперешкоджання законній господарській діяльності» товариства, то таке непершкоджання стосується можливої обіцянки не проводити слідчі дії - обшуки, а не факту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за № 32019110000000138. Просив відмовити у задоволенні скарги адвоката, так як рішення про відмову в задоволенні клопотання про допит свідків є законною і достатніх підстав для проведення відповідних слідчих дій не було.

Встановлені обставини справи, мотиви і оцінка слідчого судді

У пункті 18 ч. 1 ст. 3 КПК України визначено, що слідчий суддя - це суддя суду першої інстанції до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. За змістом ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України.

Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора визначений главою 26 Кримінального процесуального кодексу України - параграф 1, статті 303-308.

Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування визначений ст. 306 КПК України. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, розглядаються слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 КПК України, з урахуванням відповідних положень глави 26 цього Кодексу. За результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора слідчий суддя постановляє ухвалу, передбачену ч. 2 ст. 307 КПК України.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржене рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.

З наданих слідчому судді копій окремих матеріалів кримінального провадження вбачається, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000186 від 12.03.2020 здійснюють детективи Національного антикорупційного бюро України. У цьому кримінальному провадженні, відповідно до повідомлення про підозру від 08.04.2020, ОСОБА_1 підозрюється в тому, що він, перебуваючи на посаді начальника слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, в силу своїх службових обов`язків будучи наділеним організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з адвокатом ОСОБА_12 , вимагав та отримав неправомірну вигоду в особливо великому розмірі від засновника ТОВ «Столична ювелірна фабрика» ОСОБА_6 за неперешкоджання законній господарській діяльності указаного товариства, припинення кримінального переслідування у кримінальному провадженні № 32019110000000138 та повернення вилучених у ході розслідування 32 кг заготівок під ювелірні вироби. Вказані дії кваліфіковані як злочин, передбачений ч. 4 ст. 368 КК України, - одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з вимаганням неправомірної вигоди.

13.10.2020 до НАБУ надійшло клопотання адвоката Андрійчука Р.Б. - захисника ОСОБА_1 від 12.10.2020 про допит свідків у кримінальному провадженні № 52020000000000186 від 12.03.2020, а саме ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , які обіймають посади в оперативному управлінні ГУ ДФС у Житомирській області, з участю захисника. У клопотанні адвокат навів відомості щодо подання ОСОБА_3 рапорту на ім`я начальника оперативного управління ГУ ДФС у Житомирській області ОСОБА_2 і наявності повідомлення про виявлення кримінального правопорушення за підписом ОСОБА_11 щодо виявлення працівниками податкової міліції у фінансово-господарській діяльності ТОВ «Столична ювелірна фабрика» порушень вимог чинного законодавства, які містять ознаки складу злочину, передбаченого ст. 212 КК України. Також у клопотанні захисник звертає увагу органу досудового розслідування на те, що у своїй заяві ОСОБА_6 зазначив трьох осіб, які вимагають в нього неправомірну вигоду, - ОСОБА_1 , ОСОБА_12 і ОСОБА_2 , тому останнього необхідно допитати щодо відомих йому обставин вимагання неправомірної вигоди. Допит ОСОБА_3 та ОСОБА_5 має значення для спростування тверджень заявника ОСОБА_6 про безпідставність кримінального провадження щодо товариства і його показань про те, що працівниками податкової міліції здійснювалося перешкоджання законній діяльності ТОВ «Столична ювелірна фабрика». Адвокат вказує на те, що показання цих осіб будуть доказами невинуватості його підзахисного.

Норми п. 8, 12 ч. 1 ст. 42, ч. 4 ст. 46 КПК України передбачають, що захисник підозрюваного має право збирати і подавати слідчому, прокурору, слідчому судді докази, заявляти клопотання про проведення процесуальних дій. Відповідно до правил частини 3 ст. 93 КПК України, сторона захисту здійснює збирання доказів шляхом ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, для чого подає слідчому, прокурору відповідні клопотання, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 КПК України. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді.

Зі змісту ч. 6 ст. 223 КПК України вбачається, що слідча (розшукова) дія може здійснюватися за клопотанням сторони захисту і проводиться з участю особи, яка її ініціювала, та (або) її захисника. Під час проведення такої слідчої (розшукової) дії присутні особи, що її ініціювали, мають право ставити питання, висловлювати свої пропозиції, зауваження та заперечення щодо порядку проведення відповідної слідчої (розшукової) дії, які заносяться до протоколу.

Одним із видів слідчих дій є допит свідків (ст. 224 КПК України). Свідком, відповідно до ч. 1 ст. 65 КПК України, є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань.

Ураховуючи наведені норми КПК України і те, що підозрюваний, його захисник не наділені правом самостійно здійснювати допит свідків у кримінальному провадженні, то ініціювання адвокатом перед детективом проведення з участю захисника допиту осіб як свідків щодо певних обставин, які, на думку сторони захисту, стосуються обставин вчинення розслідуваного злочину, шляхом подання відповідного клопотання є правомірним.

У частині 2 ст. 220 КПК України закріплено, що про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.

16.10.2020 детектив Національного бюро Довженко А.С. виніс постанову про відмову в задоволенні вказаного клопотання захисника про допит свідків, копію якої направив адвокату Андрійчуку Р.Б. супровідним листом від 19.10.2020.

У оскаржуваній постанові детектива зазначено, що рішення про відмову в задоволенні клопотання прийняте з таких підстав. Досудовим розслідуванням не встановлено причетності ОСОБА_14 до кримінального правопорушення та не виявлено обставин, за яких йому могли би бути відомі відомості щодо вимагання та одержання підозрюваними неправомірної вигоди. Тому допит цієї особи є недоцільним. Стороною захисту не вказано, а досудовому розслідуванню невідомо, які конкретні відомості можуть повідомити ОСОБА_3 , ОСОБА_4 щодо обставин, які досліджуються у кримінальному провадженні № 52020000000000186. Орган досудового розслідування вважає, що указаним особам не можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, зокрема, щодо вимагання та одержання неправомірної вигоди та що під час проведення їх допитів не буде виявлено обставини, що викривають або виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, а тому проведення указаних слідчих дій є недоцільним. У зв`язку із цим детектив робить висновок, що підстав для задоволення поданого клопотання на даний час немає. Також у постанові вказано, що за результатами розгляду аналогічного клопотання адвоката Андрійчука Р.Б. винесено постанову про відмову в його задоволенні, яку залишено в силі слідчим суддею.

Вимоги до змісту постанови закріплені в ч. 5 ст. 110 КПК України. Постанова має складатися з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.

Перевіривши текст постанови детектива Довженка А.С. від 16.10.2020, слідчий суддя вважає, що ця постанова містить усі відомості (елементи), передбачені для такого процесуального рішення в ч. 5 ст. 110 КПК України.

Щодо незгоди захисника із наведеними детективом у постанові мотивами і обґрунтуваннями прийнятого рішення про відмову в допиті зазначених у клопотанні осіб як свідків, слідчий суддя зазначає наступне.

У пункті 6 Узагальнень про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування (лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 9-49/0/4-17 від 12.01.2017) зазначено, що правова природа такого виду проваджень (скарг за п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України), передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку вирішення клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій, а й оцінки таких клопотань на предмет доцільності здійснення слідчих (розшукових) дій, що порушуються перед слідчим, зокрема це стосується доцільності проведення допиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 КПК України слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій. Повноваження слідчого органу досудового розслідування, пов`язані зі здійсненням ним досудового розслідування, закріплені в частині другій цієї статті. При цьому частиною п`ятою статті встановлено, що слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети. У кримінальному провадженні підлягають доказуванню обставини, визначені у ч. 1 ст. 91 КПК України, у тому числі: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення) (п. 1), обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження (п. 4). Тобто проведення слідчих дій повинне переслідувати мету отримання доказів, що підтверджують або спростовують наявність обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Отже, зважаючи на співвідношення наведених вище правил статей 93, 220 та 40, 223 КПК України, ураховуючи визначені законом обставини, що підлягають доказуванню, кримінальне процесуальне законодавство не покладає на детектива обов`язку проводити усі слідчі (розшукові) дії, які ініціює сторона захисту, оскільки такі дії в певних випадках можуть бути неможливими, недоцільними, передчасними або ж перешкоджати досягненню завдань кримінального провадження. КПК України пов`язує проведення певної слідчої дії із тим, що наявні такі відомості, які вказують на можливість досягнення її мети, а не із самим фактом звернення сторони захисту із клопотанням щодо такої слідчої дії.

Дослідивши зміст повідомленої в межах цього кримінального провадження ОСОБА_1 підозри про вчинення кримінального правопорушення (повідомлення про підозру від 11.02.2019) та клопотання адвоката від 12.10.2020 про допит свідків, слідчий суддя дійшла переконання, що на даний час у кримінальному провадженні суть повідомленої ОСОБА_1 підозри та наведені стороною обвинувачення фактичні обставини вчинення злочину не пов`язані із наданням оцінки фактам внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за № 32019110000000138 від 27.11.2019 за ознаками ч. 3 ст. 212 КК України і проведення досудового розслідування (здійсненням слідчих дій) у зазначеному кримінальному провадженні з точки зору законності або незаконності таких дій. Так, у повідомленні про підозру сторона обвинувачення зазначає, що умисел, направлений на вимагання та отримання від засновників ТОВ «Столична ювелірна фабрика» неправомірної вигоди, в ОСОБА_1 виник на початку березня 2020 року, тобто через понад як три місяці з дня реєстрації кримінального провадження у ЄРДР. Також у повідомленні про підозру вказано, що ОСОБА_1 обіцяв ОСОБА_6 вчинити певні дії (припинити активне розслідування кримінального провадження № 32019110000000138, повернути раніше вилучені матеріальні цінності, вжити заходи щодо непроведення обшуків у магазинах ТОВ «Столична ювелірна фабрика», ухвали на які вже отримані, а після відшкодування до бюджету 4 мільйонів гривень, вжити заходи щодо закриття кримінального провадження) після отримання неправомірної вигоди, та повідомив про наявність ухвал про дозвіл на проведення обшуків у кримінальному провадженні на об`єктах, пов`язаних із ТОВ «Столична ювелірна фабрика», і що обшуки не були проведені за його особистою вказівкою. Отже, наведене свідчить про те, що відсутні підстави вважати, що показання ОСОБА_9 , ОСОБА_15 щодо наявності підстав і законності початку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32019110000000138 від 27.11.2019 можуть мати значення для встановлення чи перевірки фактичних обставин інкримінованого ОСОБА_1 діяння або для правильності кваліфікації його дій (щодо наявності кваліфікуючої ознаки вимагання неправомірної вигоди), що підлягають доказуванню згідно зі ст. 91 КПК України.

Доводи адвоката про те, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 під час їх допиту як свідків можуть повідомити про причини непроведення обшуків у кримінальному провадженні № 32019110000000138, дозвіл на які був наданий ухвалами слідчих суддів, не приймаються слідчим суддею, так як сторона захисту не надала підтвердження того, що вказані особи є слідчими, уповноваженими проводити досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні. Натомість детектив у судовому засіданні повідомив, що всі слідчі, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32019110000000138, вже допитані як свідки у кримінальному провадженні № 52020000000000186, у тому числі з питань, які стосуються причин непроведення нових обшуків.

Про наявність змови між підозрюваним і ОСОБА_2 або будь-які дії останнього, пов`язані із вимаганням неправомірної вигоди в засновників ТОВ «Столична ювелірна фабрика», немає відомостей у підозрі у вчиненні злочину, повідомленій ОСОБА_1 . І захисник не навів переконливих аргументів щодо можливості використання показань ОСОБА_2 для доведення невинуватості його підзахисного. Сам по собі факт того, що ім`я ОСОБА_2 - начальника оперативного управління ГУ ДФС у Житомирській області, заявник ОСОБА_6 зазначив у своїй заяві про вчинення злочину і згадав під час допиту як свідка, посилаючись при цьому лише на слова ОСОБА_12 (іншого підозрюваного), без вказівки на конкретні обставини, які б могли свідчити про особисту причетність ОСОБА_2 до вимагання чи отримання неправомірної вигоди від заявника, не може бути єдиною і достатньою підставою для допиту цієї особи як свідка щодо відомих йому обставин вимагання неправомірної вигоди. Одночасно з цим слідчий суддя враховує закріплені у статті 63 Конституції України і ч. 1 ст. 18 КПК України правові гарантії, які передбачають, що особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, та що жодна особа не може бути примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення. Таким чином, захисник Андрійчук Р.Б. ані в клопотанні, поданому детективу, ані в судовому засіданні не обґрунтував на основі матеріалів кримінального провадження, що є достатні відомості, які дають підстави вважати, що ОСОБА_2 безпосередньо можуть бути відомі обставини вчинення злочину (вимагання неправомірної вигоди від ОСОБА_6 ), в якому підозрюється ОСОБА_1 , та які вказують на можливість досягнення мети проведення такої слідчої дії як допит ОСОБА_2 в якості свідка.

На підставі наведеного вище слідчий суддя вважає, що відмова детектива у задоволенні клопотання адвоката про допит осіб в якості свідків через відсутність відомостей, які б вказували на можливість повідомлення такими особами інформації про обставини, які досліджуються у кримінальному провадженні № 52020000000000186 і які підлягають доказуванню, на даному етапі досудового розслідування, є виправданою та узгоджується із наведеними вище нормами КПК України щодо процесуальних повноважень детектива і підстав проведення слідчих дій у кримінальному провадженні.

Отже, постанова детектива про відмову у проведенні ініційованих захисником допитів зазначених у клопотанні від 12.10.2020 осіб в якості свідків не підлягає скасуванню та в задоволенні скарги на дану постанову слід відмовити.

Керуючись статтями 3, 22, 26, 303, 306, 307, 309, 392 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу захисника Андрійчука Р.Б. на постанову детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Довженка А.С. від 16.10.2020 про відмову у задоволенні клопотання залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя О.В. Олійник