- Presiding judge (HACC) : Kravchuk O.O.
ОКРЕМА ДУМКА
судді Вищого антикорупційного суду Кравчука О.О.
до ухвали від 30 жовтня 2020 р.
Вищим антикорупційним судом у складі головуючої судді Сікори К.О., суддів Гавриленко Т.Г. і Кравчука О.О. постановлено в справі №991/8202/20 ухвалу, якою відмовлено в об`єднанні цього кримінального провадження №12015120020008270 із кримінальним провадженням №52018000000001137, що розглядається судом у складі головуючої судді Сікори К.О., суддів Гавриленко Т.Г. і Танасевич О.В.
Вважаю за необхідне висловити незгоду з таким рішенням, з огляду на таке:
1. У справі №405/9164/18 судом у складі головуючої судді Сікори К.О., суддів Гавриленко Т.Г. і Танасевич О.В. розглядається кримінальне провадження №52018000000001137 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч.1 ст. 366, ч.3 ст. 27, ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч.2 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч.1 ст. 366, ч. 4 ст. 358 КК України
Справа №991/8202/20 стосується кримінального провадження №12015120020008270, у якому обвинувачується ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч.1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України.
2. Склад суду, який постановив цю ухвалу, було сформовано в результаті того, що: (1) протоколом передачі судової справи №991/8202/20 раніше визначеному складу суду від 2 жовтня 2020 р. матеріали кримінального провадження №12015120020008270 передано раніше визначеному складу суду в справі №405/9164/18; (2) у цій справі №991/8202/20 ухвалою суду від 21 жовтня 2020 р. у складі головуючої судді Сікори К.О., суддів Гавриленко Т.Г. і Танасевич О.В. було задоволено заяву про відвід судді Танасевич О.В. та передано справу для повторного автоматизованого розподілу цієї справи з метою заміни відведеної судді іншим суддею; (3) протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 жовтня 2020 р. на заміну відведеної судді у цій справі №991/8202/20 було визначено суддю Кравчука О.О.
Відповідно до ч. 2 ст. 334 КПК України, у разі якщо на розгляд суду першої інстанції надійшли матеріали кримінального провадження щодо особи, стосовно якої цим судом вже здійснюється судове провадження, воно передається складу суду, що його здійснює, для вирішення питання про їх об`єднання.
Наведена норма є імперативною, і не передбачає можливості вирішення питання про об`єднання іншим складом суду, аніж той, що розглядає кримінальне провадження, яке надійшло до суду першим.
З огляду на таке, вважаю, що суд у складі головуючої судді Сікори К.О., суддів Гавриленко Т.Г. і Кравчука О.О. не уповноважений вирішувати питання про об`єднання або відмову в об`єднанні цього кримінального провадження з кримінальним провадженням №52018000000001137. Для вирішення такого питання матеріали кримінального провадження №12015120020008270 належало передати суду, встановленому законом - складу суду, що розглядає кримінальне провадження №52018000000001137. Наявність у цій справі №991/8202/20 ухвали від 21 жовтня 2020 р. про відвід, хоча і є res judicata, на мій погляд, не перешкоджає вирішенню питання про об`єднання в межах судової справи №405/9164/18.
3. Висловлюючись щодо суті прийнятого рішення про відмову в об`єднанні кримінальних проваджень, вважаю за необхідне зазначити наступне:
У підготовчому судовому засіданні при обговоренні питання про об`єднання сторона обвинувачення заперечувала проти об`єднання матеріалів, а сторона захисту вважала, що в цій справі є підстави для об`єднання, пояснюючи це мотивами, викладеними в ухвалі суду.
Відмовляючи в об`єднанні матеріалів, більшість суддів урахувала, що постановою прокурора від 16 листопада 2018 р. матеріали кримінального провадження №52018000000001137 були виділені з матеріалів кримінального провадження №12015120020008270, а тому частина процесуальних дій в обох кримінальних провадженнях є спільними. Суд також звернув увагу на те, що у реєстрах матеріалів досудового розслідування у вказаних кримінальних провадженнях зазначено про проведення на досудовому розслідуванні одних і тих же свідків. Водночас, суд визначив відсутність підстав категорично стверджувати, що у вказаних кримінальних провадженнях процесуальні дії, проведені на досудовому розслідуванні є спільними.
Суд урахував, що в різних справах йдеться про різні епізоди, у яких обвинувачується ОСОБА_1 в співучасті з різними особами: (1) в одній справі - з ОСОБА_2 , (2) в іншій справі - зі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Із наведеного суд зробив висновок про відсутність необхідності об`єднання згаданих кримінальних проваджень.
Передбачаючи в ч. 1 ст. 334 КПК та в ч. 1 ст. 217 КПК підстави для об`єднання кримінальних проваджень, законодавець фактично передбачив дискрецію (на стадії досудового розслідування для прокурора, а на стадії судового провадження - для суду), встановивши, що відповідні матеріали кримінальних проваджень: (1) можуть бути об`єднані; (2) в разі необхідності.
Відповідна дискреція стосується кримінальних проваджень щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень.
Законодавче формулювання ч. 1 ст. 217 КПК «щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень», на думку суду, не означає неможливості розгляду і вирішення питань про об`єднання - як на стадії досудового розслідування, так і під час судового провадження, у випадках, якщо, за версією сторони обвинувачення, злочини вчинено у співучасті. В інакшому випадку, в судах України не було б жодної кількаепізодної справи зі співучасниками.
З огляду на таке, на мою думку, питання про об`єднання кримінальних проваджень, відповідно до ч. 1 ст. 334 КПК, може розглядатися і вирішуватися судом, виходячи з наведеної вище дискреції (враховуючи можливість та необхідність об`єднання), навіть за наявності хоча б одного спільного обвинуваченого в двох кримінальних провадженнях.
Тому погоджуюсь із більшістю у тому, що об`єднання матеріалів є правом, а не обов`язком суду, тобто належить до дискреційних повноважень суду.
Водночас при розгляді питання про об`єднання суд установив ряд факторів, які, на мою думку, свідчать про те, що обидва кримінальних провадження є пов`язаними, а тому необхідність в їх об`єднанні існує.
Так, (1) матеріали кримінального провадження №52018000000001137 були виділені з матеріалів кримінального провадження №12015120020008270, а тому (2) частина процесуальних дій в обох кримінальних провадженнях є спільними; зокрема, (3) у реєстрах матеріалів досудового розслідування у вказаних кримінальних провадженнях зазначено про проведення на досудовому розслідуванні допиту одних і тих же свідків. Оскільки згідно з КПК суд сприймає показання свідків лише безспосередньо під час судового розгляду, на цій стадії судового провадження вказання в реєстрах, що додаються до обвинувальних актів проведення таких процесуальних дій як допити певних осіб до виділення матеріалів кримінального провадження, на мою думку, однозначно свідчить про те, що в обох справах є одні і ті самі свідки. Окрім того, (4) в обох справах йдеться про обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень в одному і тому ж періоді, (5) в обох справах основне обвинувачення - стосується обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 191 КК під час її роботи на одній і тій же посаді - директора ДП "ДГ "Червоний землероб".
З огляду на наведені п`ять факторів, вважаю, що з метою забезпечення розгляду кримінальних проваджень у розумні строки, що може бути досягнуто шляхом розумної судової процесуальної економії, тобто зменшення загальної кількості судових засідань, пов`язаних із викликом учасників, які проживають за межами м. Києва, усунення необхідності для суду, в межах різних судових розглядів, неодноразово досліджувати ті самі процесуальні документи, і, можливо, неодноразово, допитувати тих самих осіб, що створює незручності для учасників судового розгляду, вважаю, що матеріали зазначених пов`язаних між собою кримінальних проваджень можуть бути об`єднані, і необхідність у їх об`єднанні існує.
Тому вважаю, що суд (за умови передачі належному складу суду для вирішення питання про об`єднання, про що йдеться в п. 2 цієї окремої думки) мав прийняти рішення про об`єднання матеріалів згаданих кримінальних проваджень.
Суддя О.О. Кравчук