Document No. 92823912

Справа № 991/8522/20

Провадження1-кс/991/8746/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, адвоката ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головногопідрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5, погоджене прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованоїантикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м. Борщів, Тернопільської області, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимому,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 27, ч.5 ст.191 КК України, у кримінальному проваджені №52018000000000913 від 21.09.2018,

ВСТАНОВИВ:

13.10.2020 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду звернувся старший детектив Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 з клопотанням про обрання підозрюваному ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що в провадженні Національного антикорупційного бюро України під процесуальним керівництвом прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури України перебувають матеріали кримінального провадження № 52018000000000913 від 21.09.2018 за підозрою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.

Органом досудового розслідуванням встановлено, що протягом 2012-2014 років ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16, діючи за попередньою змовою із невстановленими особами, в тому числі із числа службових осіб Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України та ДП «Державна інвестиційна компанія», вчинили заволодіння чужим майном, а саме: грошовими коштами, передбаченими в державному бюджеті за бюджетною програмою «Державна підтримка національних проектів на умовах співфінансування». Зокрема коштами, передбаченими для реалізації національних проектів «Якісна вода» та «Олімпійська надія - 2022», в загальному розмірі 259,2 млн. гривень, шляхом перерахування грошових коштів на рахунки підконтрольних суб`єктів підприємницької діяльності з ознаками фіктивності TOB «Торговий дім «Борисфен» та TOB «Боржава резорт» та подальшого переведення на рахунки підконтрольних підприємств нерезидентів: «Korsk Enterprises Ltd», «Talemba Holdings Limited», «Septemero Holdings Limited» та «Glenshaw limited» (Республіка Кіпр).

Зокрема органом досудового розслідування встановлено, що ДП «Державна інвестиційна компанія» протягом 2012- 2014 років надала ряд позик ТОВ «ТД «Борисфен» та ТОВ «Боржава резорт» в рамках здійснення заходів з реалізації національних проектів відповідно «Якісна вода» та «Олімпійська надія- 2022».

Так, 25.12.2012 між ДП «Державна інвестиційна компанія» та ТОВ «ТД «Борисфен» укладений договір позики № 56/2012-04-НП, предметом якого були грошові кошти в сумі 65,7 млн. грн.

04.10.2013 між ДП «Державна інвестиційна компанія» та ТОВ «ТД «Борисфен» укладений договір позики № 37/2013-04-НП, предметом якого були грошові кошти в сумі 17 млн. грн.

29.01.2014 укладений договір позики № 5/2014-04-НП, предметом якого були грошові кошти в сумі 12 млн. грн.

12.11.2012 між ДП «Державна інвестиційна компанія» та ТОВ «Боржава резорт» укладений договір позики № 44/2012-04-НП, предметом якого були грошові кошти в сумі 135 млн. грн.

09.10.2013 між ДП «Державна Інвестиційна компанія» та ТОВ «Боржава резорт» укладений договір позики 40/2013-04-НП, предметом якого були грошові кошти на загальну суму 30 млн. грн.

Таким чином, всього ДП «Державна інвестиційна компанія» надала ТОВ «Боржава резорт» та ТОВ «ТД «Борисфен» позик із Державного бюджету України на загальну суму понад 259,7 млн. грн.

Отримані ТОВ «ТД «Борисфен» та ТОВ «Боржава резорт» грошові кошти мали цільове призначення та могли бути використані підприємствами лише на цілі, пов`язані із реалізацією національних проектів «Якісна вода» та «Олімпійська надія-2022».

Однак, службові особи ТОВ «ТД «Борисфен» та ТОВ «Боржава резорт», які діяли за попередньою змовою із службовими особами ДП «Державна інвестиційна компанія» та Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України, з метою заволодіння грошовими коштами, не розпочали фактичного здійснення господарської діяльності із реалізації національних проектів, а перерахували отримані грошові кошти на рахунки підприємств-нерезидентів під виглядом придбання корпоративних прав підприємств-резидентів України.

При цьому на посади директорів підконтрольних суб`єктів господарської діяльності ТОВ «ТД «Борисфен» та ТОВ «Боржава резорт», яким виділялись грошові кошти для реалізації національних проектів, були за грошову винагороду залучені особи, пов`язані із керівництвом та службовими особами Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України та ДП «Державна інвестиційна компанія».

Матеріали досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 виділені 26.07.2018 із кримінального провадження № 22013000000000287 від 25.11.2013 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст.209, ч. 1 та ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 205 КК України.

30.07.2018 матеріали досудового розслідування відносно ОСОБА_6 об`єднані із матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000000300 від 12.02.2018.

21.09.2018 матеріали досудового розслідування відносно ОСОБА_6 виділені із кримінального провадження № 42018000000000300 від 12.02.2018 в окреме кримінальне провадження за № 52018000000000913.

Як слідує з клопотання, 21.06.2018 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №22013000000000287 від 25.11.2013, у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.

У 2015 році ОСОБА_6 виїхав за кордон та перебуває з того часу за межами України, його місцезнаходження на даний час не встановлене.

У зв`язку з чим, 01.08.2018 постановою старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 підозрюваного ОСОБА_6 оголошено в розшук та 24.10.2018 ОСОБА_6 оголошено в міжнародний розшук.

Ухвалою слідчого судді ВАКС від 10.06.2020 у справі № 991/4332/20 (провадження 1-кс/991/4467/20), залишеною без змін ухвалою Апеляційної палати ВАКС від 18.06.2020, обрано щодо підозрюваного ОСОБА_6, який оголошений у міжнародний розшук, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів.

Враховуючи той факт, що термін дії вищевказаної ухвали скінчився, мало місце звернення старшого детектива НАБ України до слідчого судді з клопотанням про обрання щодо підозрюваного ОСОБА_6, який оголошений у міжнародний розшук, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На думку старшого детектива НАБ України, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, який відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, вказане кримінальне правопорушення у відповідності до примітки до ст. 45 КК України віднесене до корупційних злочинів. При цьому, зважаючи на майновий стан та дані про його особу, коло знайомих, на думку детектива, існують ризики, передбачені п.п.1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.

Враховуючи вищенаведені обставини, беручи до уваги той факт, що підозрюваний ОСОБА_6 переховується від органів досудового розслідування, у зв`язку з чим був оголошений в міжнародний розшук, детектив просить розглянути подане ним клопотання в порядку ч.6 ст. 193 КПК України та обрати відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 повністю підтримав клопотання старшого детектива НАБ України ОСОБА_5 та просив задовольнити його в повному обсязі.

Не погоджуюсь з поданим клопотанням, захисник ОСОБА_4 подав слідчому судді заперечення, у яких зазначив, що вказане клопотання є незаконним та необґрунтованим, відсутня обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованих йому злочинів, кримінально-правова кваліфікація дій ОСОБА_6 неодноразово змінювалась, доказів на підтвердження оголошення ОСОБА_6 в міжнародний розшук детективами не надано, поряд з цим на думку захисника сторона обвинувачення подає однотипні клопотання з метою отримання протилежних по суті рішень слідчих суддів, що порушує принцип правової визначеності, а тому просив відмовити в задоволенні клопотання детектива.

Заслухавши думку прокурора, позицію сторони захисту, дослідивши матеріали, надані учасниками процесу, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу (ч.1 ст. 183 КПК України).

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч.1 ст. 194 КПК України).

Частиною 6 статті 193 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

З огляду на зазначені положення закону, слідчому судді під час вирішення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного, з метою визначення чи є законні підстави для обрання стосовно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, необхідно в межах доводів відповідного клопотання розкрити: 1)кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа; 2) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 3) наявність та достатність доказів на підтвердження факту перебування підозрюваного у міжнародному розшуку; 4) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; 5) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа.

Встановлено, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування відносно ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 52018000000000913 від 21.09.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, яке виділене 26.07.2018 із кримінального провадження №22013000000000287 від 25.11.2013 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст.191, ч. 3 ст.209, ч. 1 та ч. 2 ст.364, ч. 1 ст. 205 КК України.

Окрім того 30.07.2018 матеріали досудового розслідування відносно ОСОБА_6 за ч.3 ст.27 ч.5 ст. 191 КК України, після виділення із кримінального провадження №22013000000000287 від 25.11.2013, які внесено до ЄРДР за №52018000000000745 від 26.07.2018, об`єднано із матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні №42018000000000300 від 12.02.2018.

21.09.2018 матеріали досудового розслідування відносно ОСОБА_6 виділені із кримінального провадження №42018000000000300 від 12.02.2018 в окреме кримінальне провадження за номером № 52018000000000913.

Постановою прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 від 11.02.2020 було виправлено описку в постанові про виділення матеріалів досудового розслідування від 21.09.2018 у кримінальному провадженні №42018000000000300 від 12.02.2018, а саме в резолютивній частині постанови такі слова: «Виділити із кримінального провадження №42018000000000300 від 12.02.2018 в окреме провадження матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст. 191 КК України» виправлено на слова: «Виділити із кримінального провадження №42018000000000300 від 12.02.2018 в окреме провадження матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 27 ч.5 ст. 191 КК України».

На підтвердження допущеної технічної описки та відсутності зміни правової кваліфікації дій підозрюваного ОСОБА_6 з ч.3 ст. 27 ч.5 ст. 191 КК України на ч.5 ст.191 КК України стороною обвинувачення додано витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо руху проваджень №22013000000000287, №52018000000000745, №42018000000000300, №52018000000000913, аналіз яких свідчить про те, що повідомлення про підозру ОСОБА_6 було складено лише в провадженні №22013000000000287 від 25.11.2013, а саме 21.06.2018, тобто за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 27 ч.5 ст. 191 КК України.

Відомості про підозру ОСОБА_6 за іншою правовою кваліфікацією в наведених кримінальних провадженнях відсутні.

Досудовим розслідуванням встановлено, що протягом 2012-2014 років ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_17, ОСОБА_9, ОСОБА_18, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_19, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_20, діючи за попередньою змовою із невстановленими особами, в тому числі із числа службових осіб Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України та ДП «Державна інвестиційна компанія», вчинили заволодіння чужим майном, а саме грошовими коштами, передбаченими в державному бюджеті за бюджетною програмою «Державна підтримка національних проектів на умовах співфінансування», зокрема коштами, передбаченими для реалізації національних проектів «Якісна вода» та «Олімпійська надія- 2022», в загальному розмірі 259,2 млн. гривень, шляхом перерахування грошових коштів на рахунки підконтрольних суб`єктів підприємницької діяльності з ознаками фіктивності ТОВ «Торговий дім «Борисфен» та ТОВ «Боржава резорт» та подальшого переведення на рахунки підконтрольних підприємств-нерезидентів «Korsk Enterprises Ltd», «Talemba Holdings Limited», «Septemero Holdings Limited» та «Glenshaw limited» (Республіка Кіпр).

Як слідує з клопотання, 21.06.2018 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27 ч.5 ст.191 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №22013000000000287 від 25.11.2013, у спосіб, визначений ст. 135 КПК України, у зв`язку з переховуванням ОСОБА_6 від органів досудового розслідування.

Тобто судом встановлено, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.27 ч.5 ст. 191 КК України, а саме: в організації заволодіння чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.

За наведених обставин не заслуговують на увагу доводи захисника про те, що кримінально-правова кваліфікація інкримінованих ОСОБА_6 дій неодноразово змінювалась, оскільки ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27 ч.5 ст.191 КК України 21.06.2018 у кримінальному провадженні №22013000000000287 від 25.11.2013 та в подальшому кваліфікація злочину, інкримінованого ОСОБА_6 не змінювалась.

Дані обставини підтверджуються витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, а також повідомленням про підозру від 21.06.2018.

Щодо обґрунтованості підозри.

При вирішенні питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, однією з підстав є саме обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, яка, власне, випливає зі змісту процесуального рішення повідомлення про підозру.

Наявність обґрунтованою підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Звертаючись до практики ЄСПЛ, зокрема, в рішеннях «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), «Лабіта проти Італії» (Labita v. Italy), «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. the United Kingdom), «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану» (Ilgar Mammadov v. Azerbaijan), «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), зазначається, що наявність «обґрунтованої підозри» передбачає існування фактів та інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ця особа могла вчинити злочин. Факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи, тобто мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Наведені вище обставини обумовлюють наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованих кримінальних правопорушень на думку сторони обвинувачення, з чим слідчий суддя погоджується, виходячи з наступного.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема: копіями договорів позики від 25.12.2012, 04.10.2013 та 29.01.2014 між ТОВ «ТД «Борисфен» та ДП «ДІК», на підставі яких в подальшому на користь ТОВ «ТД «Борисфен» були перераховані грошові кошти в загальній сумі 94 200 000 гривень; копіями договорів застави майнових прав від 25.12.2012 та 04.10.2013 між ТОВ «ТД «Борисфен» та ДП «ДІК», відповідно до яких в заставу ДП «ДІК» передані майнові права ТОВ «ТД «Борисфен» за договорами поставки із ТОВ «Квік-сервіс»; копією договору застави майнових прав від 29.01.2012 між ТОВ «ТД «Борисфен» та ДП «ДІК», відповідно до якого в заставу ДП «ДІК» передані майнові права ТОВ «ТД «Борисфен» за договорами поставки із ТОВ «БК «Прикарпаття»; копіями договорів поставки між ТОВ «ТД «Борисфен» та ТОВ «Квік-сервіс» і ТОВ «БК «Прикарпаття» від 25.12.2012, 10.06.2013 та 13.01.2014; показаннями свідка ОСОБА_21, директора та єдиного учасника ТОВ «Квік-сервіс», який пояснив, що на посаду директора якого залучив в 2009 році малознайомий за грошову винагороду в розмірі 100 доларів США, ніякої діяльності на посаді директора ТОВ «Квік-сервіс» він не здійснював, найменування ТОВ «ТД «Борисфен» та його директор ОСОБА_20 йому не відомі, ніякого обладнання за договорами поставки на користь ТОВ «ТД «Борисфен» він не постачав; показаннями свідка ОСОБА_22, директора ТОВ «БК «Прикарпаття», яка пояснила, що про діяльність ТОВ «БК «Прикарпаття» їй нічого не відомо, його директором вона не є. В 2014 році вона шукала роботу та декілька разів підписувала різні документи з приводу працевлаштування. Назва підприємства ТОВ «ТД «Борисфен» їй не відома, ніякого обладнання на його користь вона не постачала; копіями договорів позики від 12.11.2012 та від 09.10.2013 між ТОВ «Боржава резорт» та ДП «ДІК», на підставі яких в подальшому на користь ТОВ «Боржава резорт» були перераховані грошові кошти в загальній сумі 165 000 000 гривень; копіями договорів застави майнових прав від 12.11.2012 та від 09.10.2013 між ТОВ «Боржава резорт» та ДП «ДІК», відповідно до яких в заставу ДП «ДІК» передані майнові права ТОВ «Боржава резорт» за договором генерального підряду, укладеного 24.09.2012 із ТОВ «Будівельна компанія «Комбуд»; копією договору генерального підряду від 24.09.2012, укладеного між ТОВ «Боржава резорт» в особі ОСОБА_23 та ТОВ «Будівельна компанія «Комбуд» в особі ОСОБА_18 ; відомостями із реєстраційної справи ТОВ «Будівельна компанія «Комбуд» із відділу реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерської районної у м. Києві, відповідно до яких директором підприємства 24.07.2012, тобто напередодні оголошення ДП «ДІК» конкурсу із надання державної підтримки на умовах співфінансування, призначений ОСОБА_18 ; відомостями із ПАТ «Український банк реконструкції та розвитку» про те, що ОСОБА_18 06.09.2012 відкрито рахунок ТОВ «Будівельна компанія «Комбуд» та укладено договір на використання системи «Клієнт-банк»; протоколами негласних слідчих (розшукових) дій за абонентськими номерами ОСОБА_9 та ОСОБА_18, під час яких встановлено, що ОСОБА_18 є водієм ОСОБА_9, а також встановлений факт залучення ОСОБА_9 . ОСОБА_18 на посади керівника підконтрольних підприємств; відомостями з відповіді на запит про міжнародну правову допомогу з Латвійської Республіки про те, що ОСОБА_18 в березні 2013 року в банківській установі «Trasta Komercbanka» відкриті банківські рахунки та здійснено підключення до системи віддаленого доступу «Інтернет-банк» підприємств-нерезидентів «Yonkers Marketing LTD» та «Korsk Enterprises LTD», на користь яких ТОВ «Торговий дім «Борисфен» перераховано грошові кошти, отримані від ДП «ДІК»; відомостями про рух коштів за рахунком № НОМЕР_1 ТОВ «ТД «Борисфен» в Київській філії АТ «Місто Банк», вилученими на підставі ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів, відповідно до яких ДП «ДІК» на користь ТОВ «ТД «Борисфен» були перераховані грошові кошти в загальній сумі 94 200 000 гривень; відомостями про рух коштів за рахунком № НОМЕР_2 ТОВ «Боржава резорт» в Київській філії АТ «Місто Банк», вилученими на підставі ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів, відповідно до яких ДП «ДІК» на користь ТОВ «Боржава резорт» були перераховані грошові кошти в загальній сумі 165 000 000 гривень; відомостями з відповіді на запит про міжнародну правову допомогу з Латвійської Республіки та Республіки Кіпр про те, що ОСОБА_6 в травні 2013 року в банківській установі «Norvik Banka» відкриті банківські рахунки та здійснено підключення до системи віддаленого доступу «Інтернет-банк» підприємства нерезидента «Glenshaw Limited», та про те, що частина грошових коштів, отриманих ТОВ «Торговий дім «Борисфен» через ланцюжок підприємств-посередників, була перерахована на рахунок зазначеного підприємства нерезидента «Glenshaw Limited»; показаннями ОСОБА_20 про обставини, за яких він із середини літа 2012 року по березень 2014 року був залучений ОСОБА_9 та ОСОБА_19 за грошову винагороду для підписання документів, пов`язаних із діяльністю ряду підприємств, в тому числі ТОВ «Торговий дім «Борисфен» та ТОВ «Проффіт консалтинг», та про обставини, за яких ним здійснювалось підписання документів, про зміст яких він повідомлений не був; пред`явленням особи для впізнання за фотознімками за участі ОСОБА_20, під час якого останній вказав на ОСОБА_9 як одного з тих, ким він був залучений на посаду директора ТОВ «Торговий дім «Борисфен»; інформацією оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар», вилученою на підставі ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів, про систематичні зв`язки в 2013 році між ОСОБА_9 та ОСОБА_20 ; показаннями ОСОБА_23 про обставини, за яких він в період із 2005 по 2009 рік працював водієм та розвозив агітаційні матеріали політичної партії «Пора», про обставини, за яких він працював водієм ОСОБА_9, про обставини залучення його ОСОБА_9 в період із 2009 року по 2014 рік на посаду директора ТОВ «Боржава резорт», ТОВ «Карпатія Холдинг» та ТОВ «Проффіт Консалтинг» та про обставини підписанням ним документів з приводу діяльності вказаних підприємств, із змістом яких його не ознайомлювали; показаннями свідка ОСОБА_24 про обставини, за яких знайомий йому ОСОБА_15 залучив його для підписання документів в якості представника підприємств-нерезидентів «Lambscroft ventures Limited» та «Monstarol holdings Limited», та про обставини, за яких ОСОБА_6 надавав йому для підписання документи вказаних підприємств; впізнанням особи за фотознімками за участі ОСОБА_24, під час якого він вказав на ОСОБА_6 як на особу, якою йому надавались на підписання документи підприємств- нерезидентів; показаннями ОСОБА_25 про обставини, за яких вона була залучена ОСОБА_6 для підписання документів в якості представника підприємства- нерезидента під час створення ТОВ «Аква інвест груп»; впізнанням особи за фотознімками за участі ОСОБА_25, під час якого вона вказала на ОСОБА_6 як на особу, якою їй надавались на підписання документи підприємств- нерезидентів.

Вказані докази є вагомими та дають обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Підозра ОСОБА_6 повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, відповідно до яких «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Як слідує з клопотання, 21.06.2018 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 27 ч.5 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №22013000000000287 від 25.11.2013, у спосіб, визначений ст. 135 КПК України, оскільки відповідно до інформації з баз даних Інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «Аркан» ОСОБА_6 27.10.2015 залишив територію України в пункті пропуску через державний кордон «Чоп (Тиса)» в напрямку Угорської Республіки та до теперішнього часу на територію України не повертався, у зв`язку з чим 01.08.2018 постановою старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 оголошений в розшук.

24.10.2018 постановою старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 підозрюваного ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 оголошено в міжнародний розшук.

ОСОБА_6 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, при цьому за вказаною адресою тривалий час не проживає. На неодноразові виклики до органу досудового розслідування не з`являється.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Як вбачається з матеріалів, 21.06.2018 детективами Національного бюро, у порядку, передбаченому ч.1 ст.42 та ч.2 ст.135 КПК України, було вжито передбачених заходів для вручення ОСОБА_6 повідомлення про підозру, у зв`язку із відсутністю ОСОБА_6 та будь-яких членів його сім`ї, за місцем його реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, повідомлення про підозру було вручено майстру технічної дільниці №5 Житлово-експлуатаційної дільниці «Хрещатик» ОСОБА_26 для подальшого вручення ОСОБА_6, у відповідності до вимог ст.135 КПК України.

Окрім того, органом досудового розслідування вчинялись спроби вручити повідомлення про підозру захисникам ОСОБА_6 - ОСОБА_27 під час проведення обшуку 21.06.2018 в приміщенні за адресою: АДРЕСА_1, як представнику власника приміщення, на що останній відмовився, що зафіксовано протоколом вручення повідомлення про підозру від 21.06.2018, а також адвокату ОСОБА_28, який повернув надіслану йому копію повідомлення про підозру ОСОБА_6 .

За наведених обставин, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчинені злочинів, передбачених ч.3 ст. 27 ч.5 ст.191КК України, у відповідності до вимог ст.ст.135, 136, 278 КПК України, у зв`язку з переховуванням останнього від органів досудового розслідування.

При цьому слід зазначити, що положення ч.7 ст. 135 та ст. 566 КПК України, не можуть бути застосовані в даному випадку, оскільки стосуються лише осіб, які проживають на території іноземної держави на законних підставах та перебувають на обліку консульства, однак доказів на підтвердження того, що ОСОБА_6 перебуває на консульському обліку матеріали справи не містять та ОСОБА_6 чи його довіреними особами не надані, натомість наявні ознаки, які свідчать про те, що ОСОБА_6 ухиляється від слідства та суду.

Слід враховувати, що на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження та виправдовує факт проведення досудового розслідування.

За вказаних вище обставин слідчий суддя вважає підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 27 ч.5 ст. 191 КК України, обґрунтованою, докази можливої причетності ОСОБА_6 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення достатніми.

Правові підстави для розгляду клопотання, відповідно до ч.6 ст. 193 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або особа перебуває за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, то слідчий, прокурор оголошує його розшук.

При цьому, вказана норма права не відокремлює оголошення особи у державний, міждержавний чи міжнародний розшук.

Водночас, згідно вимог ч. 6 ст. 193 КПК України, для розгляду судом клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного, обвинуваченого прокурор, окрім іншого, має довести, що такий підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. А тому можна дійти висновку, що підстави для оголошення особи у розшук визначені ч. 1 ст. 281 КПК України є єдиними для державного, міждержавного та міжнародного розшуку, оскільки кримінальний процесуальний кодекс України не містить інших умов оголошення особи у міждержавний чи міжнародний розшук.

Тобто, підставами для оголошення підозрюваного у розшук (державний, міждержавний, міжнародний) є відсутність під час досудового розслідування відомостей про його місцезнаходження або перебування такої особи за межами України та неявка без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик.

Як вбачається з матеріалів провадження ОСОБА_6 27.10.2015 залишив територію України в пункті пропуску через державний кордон «Чоп (Тиса)» в напрямку Угорської Республіки та до теперішнього часу на територію України не повертався.

01.08.2018 постановою старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5, підозрюваного ОСОБА_6 оголошено в розшук.

08.08.2018 за цим фактом заведено оперативно-розшукову справу №106/2018 категорії «Розшук», провадження по якій здійснює старший детектив ОСОБА_5

24.10.2018 постановою старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 підозрюваного ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 оголошено в міжнародний розшук та скеровано відповідні матеріали в Департамент міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України. Департаментом міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України матеріали щодо ОСОБА_6 опрацьовано та долучено до справи.

Разом з тим, ОСОБА_6 будучи достовірно обізнаним як про існування відносно нього кримінального провадження, так і про його розшук органами досудового розслідування, до України не повертався.

Зазначені обставини підтверджуються в тому числі і листом ОСОБА_6, направленим до НАБУ та САП від 13.01.2020, в якому підозрюваний повідомляє про інформованість щодо наявності відносно нього звинувачень НАБУ, проведення слідчих дій, оголошення в розшук. Однак при цьому ОСОБА_6 до органу досудового розслідування не з`являється.

На переконання слідчого судді, вказані обставини свідчать про переховування ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та суду.

Згідно з ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук.

Кримінальний процесуальний кодекс України жодним чином не обумовлює необхідність доведеності факту перебування такої особи у міжнародному розшуку, а лише визначає необхідність оголошення такого розшуку (ч. 6 ст. 193, ч. 2 ст. 281 КПК України), що в даному випадку і було здійснено старшим детективом Національного бюро Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5, шляхом винесення постанови про оголошення підозрюваного ОСОБА_6 в державний, а згодом і в міжнародний розшук.

Не заслуговують на увагу доводи захисника стосовно того, що стороною обвинувачення не надано доказів на підтвердження оголошення ОСОБА_6 в міжнародний розшук, оскільки згідно висновків колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у справі №991/2607/20 (провадження №11-сс/991/376/20) та відповідно у справі № 760/23347/19 (провадження №11-сс/4911/2/19) винесення органом досудового розслідування постанови про оголошення підозрюваного в міжнародний розшук, її скерування з відповідними матеріалами в Департамент міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України та внесення відомостей про це до Єдиного реєстру досудових розслідувань є достатнім для підтвердження факту оголошення особи у міжнародний розшук в розумінні вимог ст. 281 КПК України та ч. 6 ст. 193 КПК України.

Поряд з цим, захисник наголошував на тому, що матеріали, додані до клопотання, не містять внесення відомостей саме про міжнародний розшук ОСОБА_6 до ЄРДР.

Водночас чинний КПК України не визначає, якими саме доказами має бути доведено, що особа оголошена в розшук, однак регламентує, що про оголошення розшуку має бути винесена органом досудового розслідування відповідна постанова, згідно з ч.2 ст. 281 КПК України.

Поряд з цим варто враховувати, що згідно листа виконувача обов`язків начальника управління організаційного забезпечення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи ОСОБА_29, зазначено, що технічна реалізація Єдиного реєстру досудових розслідувань не передбачає обліку відомостей про оголошення підозрюваного в міжнародний розшук, оскільки чинним кримінальним процесуальним законодавством не визначається поняття «міжнародного розшуку».

За наведених обставин слідчий суддя приходить до висновку про доведеність стороною обвинувачення підстав для розгляду клопотання в порядку ч.6 ст. 193 КПК України.

Щодо обґрунтованості наявності ризиків.

У відповідності до положень ч.2 ст.177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу до підозрюваного, окрім обґрунтованої підозри є наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Перевіряючи доводи клопотання детектива на предмет наявності ризиків, передбачених п.п. 1,2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що ОСОБА_6 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, слідчий суддя прийшов до висновку, що такі доводи є обґрунтованими, зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, характер та ступінь суспільної небезпечності кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6, конкретні обставини провадження та дані про особу підозрюваного, в тому числі про його сімейний, майновий стан та стан здоров`я, а також інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України.

В клопотанні детектив наводить обґрунтування наявності ризиків, передбачених п.п.1,2,3 ч.1 ст. 177 КПК України.

Так, зокрема ризик переховування від органів досудового розслідування та суду підтверджується тим, що ОСОБА_6 покинув територію України 27.10.2015 в пункті пропуску через державний кордон «Чоп (Тиса)» в напрямку Угорської Республіки та до теперішнього часу на територію України не повернувся, органом досудового розслідування оголошений в міжнародний розшук.

Відтак, вищенаведене підтверджує переховування ОСОБА_6 від органів досудового розслідування і перешкоджання кримінальному провадженню.

При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у § 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Смірнова проти Росії» (Smirnova v. Russia № 71362/01 від 21.07.2003), суд зазначив, що при визначенні ризику переховування обвинуваченого від правосуддя потрібно враховувати особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.

Враховуючи тяжкість покарання, яке передбачене законом за вчинення злочину, який інкримінується ОСОБА_6, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності підозрюваного ОСОБА_6 .

Поряд з цим слідчий суддя вважає доведеним наявність ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, оскільки досудове розслідування на даний час не завершене, і процес збору доказів триває, тому, ОСОБА_6 може знищити або сховати документи, які дають підстави підозрювати його та інших співучасників у вчиненні кримінального правопорушення.

Зокрема, під час досудового розслідування були отримані відомості про приховування підозрюваними документів щодо надання ДП «ДІК» позик ТОВ «ТД «Борисфен», ТОВ «Боржава резорт», що свідчить про вчинення учасниками злочинної організації дій, спрямованих на знищення, переховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження.

До того ж, варто врахувати і можливість здійснення координування учасниками злочинної організації, дій інших осіб щодо прибуття або неприбуття на виклик для допиту в якості свідків до Національного антикорупційного бюро України, щодо змісту та обсягу показань, які вони планують давати, та щодо надання їм адвоката, який забезпечить надання ними необхідних показів. Вказані факти встановлені органом досудового розслідування відносно таких свідків як ОСОБА_24, ОСОБА_30, ОСОБА_31 ..

Крім того, учасниками злочинної групи вчинялись дії щодо переховування директорів ТОВ «ТД «Борисфен» та ТОВ «Боржава резорт» ОСОБА_20 та ОСОБА_23 та директора ТОВ «Боржава бальнеріо» ОСОБА_30 від працівників правоохоронних органів.

Поряд з цим обґрунтованим є ризик здійснення тиску зі сторони підозрюваного, який є братом колишнього голови Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України ОСОБА_7 на свідків у провадженні, а також на інших підозрюваних, з метою змусити їх змінити свої показання або відмовитись від показань.

Оцінюючи можливість впливу на свідків, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.

Слід врахувати, що ОСОБА_6 має реальну можливість впливати на свідків у кримінальному провадженні шляхом застосування психологічного тиску і спонукання їх до надання неправдивих свідчень, введення в оману органів досудового розслідування та замовчування відомостей, які мають значення для даного кримінального провадження, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.

Вказані ризики на думку слідчого судді знайшли своє підтвердження в ході дослідження матеріалів клопотання детектива.

Таким чином, за наведених вище обставин судом встановлено, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочинів, які відносяться до категорії особливо тяжких злочинів та санкцією передбачено покарання у вигляді позбавленні волі на строк до дванадцяти років, наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6, перебуваючи на волі буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки на даний час останній оголошений у розшук і місцезнаходження його не відоме, використовуючи своє становище та авторитет може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Стосовно можливості інших більш м`яких запобіжних заходів запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

У ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

Приймаючи до уваги вищенаведені ризики та наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, який є особливо тяжким та за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 12 років, суд приходить до висновку про неможливість обрання підозрюваному іншого більш м`якого запобіжного заходу.

На переконання слідчого судді обрання ОСОБА_6 іншого більш м`якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, особистої поруки, застави або домашнього арешту не зможе запобігти встановленим ризикам та може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування, в тому числі щодо належного виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків.

При цьому суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Не беруться до уваги доводи захисника стосовно умисного створення детективами умов для порушення судами принципу правової визначеності, res judicata, тобто принципу остаточності рішення, оскільки він не може бути застосований в даному випадку, у зв`язку з тим, що після постановлення Апеляційною палатою ВАКС ухвали від 19.09.2019 з`явились нові обставини, які не були відомі на час апеляційного розгляду.

Окрім того, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.06.2020 у справі № 991/4332/20, яка була залишена без змін ухвалою Апеляційної палати ВАКС від 18.06.2020 у справі № 991/4332/20, задоволено клопотання детектива НАБУ про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 строком на 60 днів.

На даний час строк дії ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.06.2020 60 днів закінчився, та запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 не обрано.

Таким чином подане старшим детективом Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України клопотання, яке погоджене прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора від 13.10.2020 про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та рішення слідчого судді не порушує принципу правової визначеності та принципу остаточності рішення «res judicata», оскільки на час розгляду слідчим суддею даного клопотання старшого детектива НАБУпро обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 відсутнє остаточне рішення щодо обрання останньому запобіжного заходу.

Крім того, положенням КПК України не встановлено заборону слідчому, прокурору повторного звернення до слідчого судді з клопотанням про обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту.

А тому звернення детектива НАБУ з клопотанням про обрання вищеназваного запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_6 не суперечить вимогам КПК України.

Поряд зцим слідчийсуддя враховує,що ухваласлідчого судді Вищого антикорупційногосуду від25.08.2020,якою зарезультатом розглядуклопотання детективаухвалено обратизапобіжний західу виглядітримання підвартою підозрюваному ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному проваджені №52018000000000913 від 21.09.2018, була в подальшому скасована ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 18.09.2020, з підстав того, що клопотання про обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було подане детективом у зупиненому досудовому розслідуванні, без його відновлення, що є істотними порушеннями вимог ч. 5 ст. 280 та ч. 1 ст. 282 КПК України.

Водночас колегія суддів дійшла висновків про обґрунтованість наявності у ОСОБА_6 процесуального статусу підозрюваного та достатність наданих стороною обвинувачення доказів оголошення ОСОБА_6 в міжнародний розшук.

Слідчий суддя, враховуючи висновки колегії суддів, викладені в ухвалі, у справі №991/6805/20 (провадження №11-сс/991/735/20), встановив в матеріалах, доданих детективом до клопотання, наявність постанови від 13.10.2020 про відновлення досудового розслідування у кримінальному провадженні від №52018000000000913 від 21.09.2018.

Тобто клопотання детектива від 13.10.2020 про обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою подане у відновленому досудовому розслідуванні.

На підставі наведеного, слідчий суддя, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6, доведеність наявності ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, на підставі чого дійшов висновку про необхідність обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Варто додати, що висловлені в ухвалі слідчого судді висновки за результатами розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень (ст. 198 КПК України).

При цьому слідчий суддя звертає увагу, що обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не є тотожним поняттю застосування такого, тому у разі затримання ОСОБА_6 питання можливості застосування до нього обраного запобіжного заходу або його зміну на більш м`який запобіжний захід буде повторно розглядатися судом у встановленому законом порядку.

З огляду на викладене, враховуючи клопотання детектива та наявні матеріали, слідчий суддя доходить висновку, що на даний час не змінилися обставини, які були досліджені та встановлені під час обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_6, який оголошений у міжнародний розшук, у вигляді тримання під вартою ухвалою слідчого судді ВАКС від 10.06.2020 у справі № 991/4332/20 (провадження 1-кс/991/4467/20), а відтак клопотання старшого детектива НАБУ підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 176-178,183-184,193,194,307,309,376 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого детектива Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 від 13.10.2020, погоджене прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованоїантикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні №52018000000000913 від 21.09.2018 задовольнити.

Обрати ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженцю м. Борщів, Тернопільської області, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимому, підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27, ч.5 ст.191 КК України у кримінальному проваджені №52018000000000913 від 21.09.2018 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1