Document No. 92844102

Справа № 991/1759/20

Провадження № 1-кп/991/29/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2020 року Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гавриленко Т.Г.,

суддів Сікори К.О., Танасевич О.В.,

за участі: секретаря судового засідання Слакви О.О.

прокурора Мусіяки В.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

його захисника, адвоката Кирея Я.К.

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000692 від 07.08.2019 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Києві, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

I.Історія провадження.

1. 26.02.2020 зі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури надійшли матеріали цього кримінального провадження.

2. 27.02.2020 ухвалою Вищого антикорупційного суду призначено підготовче судове засідання у даному кримінальному провадженні.

3. 24.03.2020 ухвалою Вищого антикорупційного суду закінчено підготовче судове засідання та призначено судовий розгляд.

4. 10.11.2020 від захисника обвинуваченого ? адвоката Кирея Я.К. надійшло клопотання про закриття даного кримінального провадження у зв`язку з втратою чинності ст. 366-1 КК України через визнання її неконституційною.

II. Позиції сторін судового провадження.

5. Подане клопотання обґрунтоване тим, що рішенням Конституційного Суду України № 13-р/2020 (справа № 1-24/2020(393/201) від 27.10.2020 ст. 366-1 КК України визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), у зв`язку з чим захисник вважає, що кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України, підлягає закриттю на підставі п. 4 ч. 1 ст. 286 КПК України.

6. Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав клопотання свого захисника.

7. Прокурор не заперечував проти закриття кримінального провадження з підстави, на яку посилався у клопотанні захисник.

III.Мотиви та обґрунтування суду.

8. Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши доводи клопотання, колегія суддів дійшла до таких висновків.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.

В силу п. 4 ч. 1 ст. 286 КПК України кримінальне провадження закривається у разі, якщо набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою.

Статтею 152 Конституції України визначено, що закони та інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішення, але не раніше дня його ухвалення.

Відповідно до ст. 151-2 Конституції України рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов`язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.

9. Аналізуючи наведені положення законодавства колегія суддів бере до уваги, що чинний кримінальний процесуальний закон не містить такої підстави для закриття кримінального провадження як визнання норми закону, якою встановлюється кримінальна відповідальність, такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною).

У той же час визнання норми КК України неконституційною свідчить про відсутність кримінальної протиправності і караності діяння, описаного у ній. Відповідно, у разі втрати нормою закону про кримінальну відповідальність чинності через її невідповідність Конституції України, кримінально-правові наслідки для особи не настають.

Отже, порівнюючи такі правові явища як втрата чинності норми закону у зв`язку з визнанням її неконституційною та набрання чинності закону, яким скасовується кримінальна відповідальність, колегія суддів вважає, що за своїми наслідками вони є тотожними.

10. У цьому кримінальному провадженні суд установив таке.

Відповідно висунутого обвинувачення ОСОБА_1 обвинувачується у поданні суб`єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», за 2016 рік, щодо майна загальною вартістю 5 433 290,10 грн, що відрізняється від достовірних відомостей на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України.

На час вчинення інкримінованого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, повідомлення йому про підозру і вручення обвинувального акта ст. 366-1 КК України була чинною згідно із Законом № 1700-VІІ від 14.10.2014 (із змінами, внесеними Законами № 1022-VІІІ від 15.03.2016, № 1774-VІІІ від 05.12.2016).

27.10.2020 рішенням Конституційного Суду України № 13-р/2020 (справа № 1-24/2020(393/201) ст. 366-1 КК України визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною).

Указане рішення Конституційного Суду України набрало законної сили з 27.10.2020.

11. Оцінюючи доводи клопотання захисника про закриття кримінального провадження у зв`язку з визнанням ст. 366-1 КК України неконституційною, колегія суддів тлумачить чинне законодавство шляхом практичної реалізації принципу верховенства права.

Зокрема суд бере до уваги, що окремого закону, яким би скасовувалась кримінальна відповідальність за діяння, передбачені у ст. 366-1 КК України, законодавцем прийнято не було.

Разом з тим рішення Конституційного Суду України № 13-р/2020 (справа № 1-24/2020(393/201) від 27.10.2020 породило аналогічний юридичний факт ? втрату чинності ст. 366-1 КК України, що у свою чергу виключає можливість правозастосування цієї норми.

А тому, оскільки інкриміноване ОСОБА_1 діяння за ст. 366-1 КК України на даний час не є протиправним і кримінально караним, то колегія суддів вважає за можливе закрити дане кримінальне провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 286 КПК України.

12. Також колегія суддів бере до уваги висновок Кримінального касаційного суду Верховного Суду, викладений у постанові від 26.05.2029 (справа 556/1381/18, провадження № 51-6250км19), згідно з яким рішення про закриття провадження може бути прийнято судом на будь-якій стадії (до виходу суду в нарадчу кімнату для постановлення рішення по суті).

13. Окрім того, оскільки закриття кримінального провадження є формою закінчення судового розгляду, суд вважає за необхідне цим рішенням вирішити питання розподілу процесуальних витрат, віднісши відповідно до ч. 1 ст. 126, ч. 1 ст. 122 КПК України витрати на проведення автотоварознавчої експертизи на рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 284, 314-316, 369, 372 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 , адвоката Кирея Ярослава Костянтиновича, ? задовольнити.

Закрити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України, у зв`язку з втратою чинності норми Кримінального кодексу України через визнання її неконституційною.

Витрати на проведення автотоварознавчої експертизи у сумі 628 (шістсот двадцять вісім) гривень 04 (чотири) копійки віднести на рахунок держави.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду через Вищий антикорупційний суд протягом семи днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: Т.Г. Гавриленко

Судді: О.В. Танасевич

К.О. Сікора