Document No. 92844120

Date of the hearing: 20/11/2020
Date of the decision: 20/11/2020
Case №: 991/8068/20
Proceeding №: 42016161010000308
Instance: HACC
Judicial form: Criminal

Presiding judge (HACC): Mykhailenko V.V.

Справа № 991/8068/20

Провадження1-кс/991/8289/20

У Х В А Л А

іменем України

11 листопада 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю

секретаря судового засідання ОСОБА_2,

детектива ОСОБА_3

представника власника майна адвоката ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42016161010000308 від 03.10.2016,

ВСТАНОВИЛА:

1.До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання старшого детектива Національного бюро Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів ОСОБА_5, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 ОСОБА_7, про арешт майна.

1.1.Клопотання мотивоване тим, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42016161010000308 від 03.10.2016 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

1.2.За твердженням детектива, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_9, обіймаючи посаду директора департаменту комунальної власності Одеської міської ради, за попередньою змовою з головою постійної комісії з питань комунальної власності Одеської міської ради ОСОБА_10, засновником та генеральним директором ТОВ Авіакомпанія «Одеса» ОСОБА_11, за сприяння директора юридичного департаменту Одеської міської ради ОСОБА_8, діючи узгоджено та під керівництвом невстановлених осіб, які мали вирішальний вплив на прийняття рішень з питань фінансово-господарської діяльності групи компаній (ТОВ Авіакомпанія «Одеса», код ЄДРПОУ 13896819, ТОВ "Ньюс Йорк Корпорейшин", код ЄДРПОУ 40673824, ТОВ "Аркадія-Сіті", код ЄДРПОУ 37812482, ТОВ «ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ», код ЄДРПОУ 35304198, компанії- нерезидента «Venford Holdings Limited», реєстраційний номер НОМЕР_1 (місце реєстрації - Гонконг, Китайська Народна Республіка), що задіювалися у злочинній діяльності, у період з червня по вересень 2016 року у м. Одесі, шляхом зловживання разом з ОСОБА_8 своїм службовим становищем та повноваженнями ОСОБА_10 як представника органу місцевого самоврядування, всупереч інтересам територіальної громади міста Одеси щодо економного та ефективного розпорядження комунальним майном (коштами місцевого бюджету), забезпечення контролю за виконанням рішень Одеської міської ради та дотримання і правильного застосування міською радою законодавства України під час проведення процедури викупу нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, у зв`язку із суспільною необхідністю, умисно, з корисливих спонукань заволоділи коштами місцевого бюджету м. Одеси в сумі 131 174 020 грн, розмір яких у шістсот і більше разів (а саме у 190 138 разів) перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину та є особливо великим розміром.

1.3.За версією досудового розслідування, вказані особи, окрім ОСОБА_13 і ОСОБА_12, діючи спільно і узгоджено, обґрунтовуючи необхідністю земельної ділянки для розширення кладовища «Західне» у м. Одеса (задоволення суспільних потреб), здійснили викуп у ТОВ Авіакомпанія «Одеса» будівель і споруд за адресою: м. Одеса, вул. Тираспольське шосе, 22-Г. При чому у вартість предмету договору було включено безпідставно визначену оцінювачем ОСОБА_13 вартість права користування земельною ділянкою комунальної власності, на яку ТОВ Авіакомпанія «Одеса» не мало жодних правовстановлюючих документів, у сумі 131 174 020 грн. З метою досягнення мети злочину і уникнення викриття своєї злочинної діяльності, вони забезпечили розробку відповідних проектів рішень Одеської міської ради, включення зазначеного питання до порядку денного сесій та переконання депутатів у тому, що затвердження викупної піни і укладення договору купівлі-продажу будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1, є єдино можливим варіантом вирішення соціального питання, пов`язаного з браком місць для поховання городян.

1.4.Після надходження 29.09.2016 та 30.09.2016 від департаменту комунальної власності Одеської міської ради на розрахунковий рахунок ТОВ Авіакомпанія «Одеса» № НОМЕР_2, відкритий у ПАТ АБ «Південний» (МФО 328209), коштів у загальній сумі 146 850 000 грн, із яких 131 174 020 грн одержані внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_11, діючи від імені та в інтересах ТОВ Авіакомпанія «Одеса», під керівництвом невстановлених осіб, які мали вирішальний вплив на прийняття рішень з питань фінансово-господарської діяльності групи компаній (ТОВ Авіакомпанія «Одеса», код ЄДРПОУ 13896819, ТОВ "Ньюс Йорк Корпорейшин", код ЄДРПОУ 40673824, ТОВ "Аркадія-Сіті, код ЄДРПОУ 37812482, ТОВ «ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ, код ЄДРПОУ 35304198, компанії-нерезидента «Venford Holdings Limited», реєстраційний номер НОМЕР_1 (місце реєстрації - Гонконг, Китайська Народна Республіка), що задіювалися у злочинній діяльності, за попередньою змовою із ОСОБА_12 у період з вересня по листопад 2016 року умисно, з корисливих спонукань вчинили з цими коштами фінансові операції (перерахування на банківські рахунки інших юридичних осіб) з метою їх легалізації (відмивання).

1.5. ОСОБА_12 14.05.2020 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. З ст. 209 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України. ОСОБА_8 10.06.2020 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. З ст. 209 КК України..

1.6.На підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.03.2020 (справа № 991/1765/20) детективами НАБУ 04.03.2020 проведено обшук за адресою: АДРЕСА_2 де проживає ОСОБА_14, під час якого виявлено та вилучено мобільний телефон Iphone НОМЕР_3 (серійний номер: НОМЕР_4, IMEI: НОМЕР_5 ); аркуш формату А-4 із таблицею за назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 » де містяться дані щодо діяльності ТОВ «Югтранс-Термінал» (нраховані та виплачені юорги за 2015-2016 роки); аркуш формату А-4 із таблицею за назвою «НАВИК»; два аркуші формату А-4 із назвою «Соглашение» дата «06 февраля 2019 г.», де міститься проект договору між двома сторонами: «G.V.I.» (сторона 1) та «Т.К.І.» (сторона 2) щодо відчуження на користь Сторони 2 часток у статутних капіталах ТОВ «Югтранс-Термінал» (код 35304198), ПП «Навік» (код 32146197), ТОВ «Аркадія-Сіті» (код 37812482); два аркуші формату А-4 із назвою «Соглашение» дата «06 февраля 2019 г.», де міститься проект договору між двома сторонами: «G.V.I.» (сторона 1) та «Т.К.І.» (сторона 2) щодо відчуження на користь Сторони 2 часток у статутних капіталах ТОВ «Югтранс-Термінал» (код 35304198), ПП «Навік» (код 32146197), ТОВ «Аркадія-Сіті» (код 37812482) із внесеними змінами в п. 2 «Соглашения», які виділені жовтим курсором. За участю спеціаліста та з використанням спеціального програмного забезпечення у період з 10.03.2020 по 13.03.2020 детективами Національного бюро проведено огляд вилученого мобільного телефону. За результатами огляду виявлені дані (наявні та видалені), які при їх вивченні, оцінці щодо взаємозв`язку з іншими матеріалами кримінального провадження свідчать про своє доказове значення. 23.03.2020 додатково проведено огляд вилученого у ОСОБА_14 мобільного телефону, за результатами якого встановлені відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

1.7.Обґрунтовуючи необхідність арешту, детектив вказує, що вилучені телефон та документи визнані речовими доказами у кримінальному провадженні. А їх повернення або передача ОСОБА_14 може призвести до наслідків, передбачених ч. 11 ст. 170 КПК України, оскільки ОСОБА_14, усвідомлюючи, що відомості, які містяться у вилученому телефоні та докуметах можуть свідчити про його причетність до вчинення кримінального правопорушення, і як наслідок суд буде позбавлений можливості безпосереднього їх дослідження під час судового розгляду.

1.8.Метою арешту в клопотанні визначено забезпечення збереження речових доказів.

2.Судове засідання неодноразово відкладалося, зокрема двічі за клопотанням представника власника майна та двічі через подання представниками власника майна заяв про відвід слідчого судді.

В судовому засіданні детектив підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Представник власника майна проти задоволення клопотання заперечував. Зазначив, що статус цього майна на сьогоднішній день не визначений, однак воно не є тимчасово вилученим майном, тому арешту воно не підлягає і має бути повернуто власнику. В постанові детектива про визнання речовим доказом не зазначено, які конкретно обставини доводять відомості, наявні в речах і документах, а отримана із телефона інформація в ньому відсутня і була отримана за допомогою програмного забезпечення. Сторона обвинувачення зловживає своїми процесуальними правами, а власник майна зазнає необґрунтованого процесуального примусу. Крім того, 07.11.2020 досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні завершено, отже, слідчий суддя не має повноважень щодо вирішення питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

3.Крім того, після дослідження матеріалів клопотання представником власника майна заявлені клопотання, які були вирішені під час судового засідання.

3.1.Адвокат заявив клопотання витребувати у сторони обвинувачення і дослідити додатки до Експертизи від 28.05.2020 № СЕ-19-20/11256-КТ на двох оптичних носіях для лазерних систем зчитування, що були додатком до неї, та мобільний телефон марки IPhone, вилучений у ОСОБА_14, а також допитами у якості свідка спеціаліста НАБУ ОСОБА_15 .

Відмовляючи у задоволенні цього клопотання слідчий суддя виходила із того, що наведене представником власника майна обґрунтування не співвідноситься з нормами кримінального процесуального законодавства. Так, порядок розгляду клопотання про арешт майна передбачений ст. 172 КПК України. Частина 4 ст. 172 КПК України визначає, що під час розгляду клопотання про арешт майна слідчий суддя має право за клопотанням учасників розгляду або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 65 свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження. Детектив Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_15 має інший процесуальний статус в кримінальному провадженні спеціаліст. Спеціалістом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками і може надавати консультації та висновки під час досудового розслідування і судового розгляду з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок (ч. 1 ст. 71 КПК України).

Отже спеціаліст не є особою, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, отже в його допиті як свідка в цьому кримінальному провадженні немає потреби.

Крім того, відповідно до ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом. У слідчого судді відсутні повноваження витребувати від сторін матеріали, на яких не ґрунтуються їх правові позиції. Натомість, закріплена у ч. 4 ст. 172 КПК України наділяє слідчого суддю правом заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали. Отже, якщо з огляду на засаду змагальності і диспозитивності відповідні матеріали надаються, слідчий суддя має право їх дослідити.

Разом з тим, стандарт доказування, який застосовується під час розгляду клопотання про арешт майна, відрізняється від стандарту доказування під час судового розгляду кримінального провадження. Зважаючи на те, що під час розгляду клопотання про арешт слідчий суддя не може вирішувати питання, які підлягають з`ясуванню під час судового розгляду, досліджених в судовому засіданні наданих сторонам матеріалів достатньо для повного і об`єктивного з`ясування обставин під час вирішення поставленого перед слідчим суддею питання.

3.2.Представник власника майна заявив клопотання про витребування у детектива відомостей про завершення досудового розслідування; постанову про виділення матеріалів кримінального провадження та витяг з ЄРДР. У задоволенні клопотання також було відмовлено на підставі зазначених вище мотивів, а також з огляду на те, що обставини іншого кримінального провадження, так само як і відкриття матеріалів в порядку ст. 290 КПК України, не співвідносяться з предметом клопотання, що розглядається.

4.Дослідивши матеріали клопотання про арешт майна, заслухавши детектива, представника власника майна, слідчий суддя дійшла таких висновків.

4.1.У відповідності до підпункту 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження. Статтею 132 КПК України встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження - вони не допускаються, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

-існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

-потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

4.2.Як слідує із змісту клопотання та підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 25.09.2020, досудове розслідування у кримінальному провадженні №42016161010000308 від 03.10.2016 здійснюється, в тому числі, за підозрою ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України, а саме проведенні фінансових операцій з коштами, які отримані внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, за попередньою змовою групою осіб та в особливо великому розмірі.

4.2.1.Частиною 3 ст. 209 КК України встановлюється кримінальна відповідальність за дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою або в особливо великому розмірі. Диспозиція ч. 1 ст. 209 КК України передбачає набуття, володіння, використання, розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції,… або вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна, … джерела його походження, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала або повинна була знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом.

4.2.2.В п. 1 примітки до цієї статті КК України зазначається, що суспільно небезпечним протиправним діянням, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, відповідно до цієї статті є, зокрема, діяння, за яке Кримінальним кодексом України передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. А легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, визнається вчиненою в особливо великому розмірі, якщо предметом злочину були кошти або інше майно на суму, що перевищує вісімнадцять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п. 3 примітки).

4.2.3.З матеріалів, доданих до клопотання вбачається, що предметом досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні є обставини легалізації (відмивання) в 2016 році коштів, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, на суму 131174020,00 грн. Санкція ч. 5 ст. 191 КК України передбачає позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років. А розмір предмету легалізації перевищує встановлену в п. 3 примітки до ст. 209 КК України межу особливо великого розміру.

4.2.4.Описана у клопотанні фабула кримінального правопорушення у сукупності з представленими матеріалами кримінального провадження формує у слідчого судді внутрішнє переконання про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України.

4.2.5.За таких умов на даному етапі досудового розслідування наявна обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України, що може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна.

4.2.6.При цьому на етапі досудового розслідування слідчий суддя не може вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі встановлювати наявність в діях особи складу злочину та ступінь вини. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначає, що кримінальне правопорушення, про яке зазначає детектив, могло бути вчинено з достатньою вірогідністю, а особа, про яку йдеться, могла вчинити його, що може бути підставою для застосування в цьому кримінальному провадженні заходів забезпечення, одним із яких є арешт майна.

4.3.Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення… (ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України). У цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).

4.4.У клопотанні детектив метою арешту зазначає забезпечення збереження речових доказів.

4.4.1.В судовому засіданні встановлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.03.2020 надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_14 за адресою: АДРЕСА_2 . Ухвалою надано дозвіл, в тому числі, на відшукання терміналів мобільного зв`язку із сім-картами абонентських номерів, стаціонарних персональних електронно-обчислювальних машин, комп`ютерів, ноутбуків, нетбуків, планшетів, оптичних дисків, USB-флеш накопичувачів, карток пам`яті, флеш-карт, що використовувались та використовуються ОСОБА_14, та містять дані про змову між бенефіціарними власниками (контролерами), керівниками зазначених комерційних товариств та службовими особами Одеської міської ради щодо здійснення операцій з коштами отриманими від департаменту комунальної власності Одеської міської ради на підставі договорів купівлі-продажу № 759 та № 762 від 28.09.2016 будівель та споруд, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, а також надіслані, отримані, збережені або видалені документи, зображення та інші файли, які стосуються діяльності вказаних в ухвалі юридичних осіб та обставин перерахування коштів.

4.4.2.На підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду 04.03.2020 був проведений обшук. Під час проведення обшуку виявлено і вилучені:

- мобільний телефон Iphone НОМЕР_3 (серійний номер: НОМЕР_4, IMEI: НОМЕР_5 );

- аркуш формату А-4 із таблицею за назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 » де містяться дані щодо діяльності ТОВ «Югтранс-Термінал» (нраховані та виплачені юорги за 2015-2016 роки);

- аркуш формату А-4 із таблицею за назвою «НАВИК»;

- два аркуші формату А-4 із назвою «Соглашение» дата «06 февраля 2019 г.», де міститься проект договору між двома сторонами: «G.V.I.» (сторона 1) та « ОСОБА_16 » (сторона 2) щодо відчуження на користь Сторони 2 часток у статутних капіталах ТОВ «Югтранс-Термінал» (код 35304198), ПП «Навік» (код 32146197), ТОВ «Аркадія-Сіті» (код 37812482);

- два аркуші формату А-4 із назвою «Соглашение» дата «06 февраля 2019 г.», де міститься проект договору між двома сторонами: «G.V.I.» (сторона 1) та «Т.К.І.» (сторона 2) щодо відчуження на користь Сторони 2 часток у статутних капіталах ТОВ «Югтранс-Термінал» (код 35304198), ПП «Навік» (код 32146197), ТОВ «Аркадія-Сіті» (код 37812482) із внесеними змінами в п. 2 «Соглашения», які виділені жовтим курсором,

4.5.З огляду на заявлену мету арешту, слідчий суддя має дослідити природу майна - мобільного телефону та документів на предмет відповідності критеріям речового доказу.

4.5.1.Згідно зі ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

4.5.2.Відповідно до протоколу огляду від 23.03.2020 оглянуто телефон, вилучений під час обшуку. В ході огляду телефону виявлено листування, що стосується компаній «Venford Holding Limited Hong», « ІНФОРМАЦІЯ_2 », «Yugtransterminal», «Navik», які можуть мати відношення до вчинення кримінального правопорушення. Отже відомості, які наявні або були видалені з цього мобільного телефону, можуть використовуватися як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Відповідно телефон, як матеріальний носій цих відомостей, також має ознаки речового доказу і може бути використаний сторонами кримінального провадження як таке процесуальне джерело доказів. Цим спростовуються доводи представника власника майна про невідповідність вилучених речей критеріям, встановленим ст. 98 КПК України.

4.5.3.Вилучені під час обшуку документи також містять інформацію щодо ТОВ «Югтранс-Термінал, ПП «Навік», ТОВ «Аркадія-Сіті», які входять в коло обставин, що встановлюються під час досудового розслідування. Постановою від 24.03.2020 вилучені речі і документи, щодо яких ставиться питання про арешт, визнані речовими доказами. Доводи представника, що ця постанова не може враховуватися з огляду на відсутність в ній зазначення конкретних обставин, що підтверджуються, відхиляються, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

4.6.В ч. 1 ст. 173 КПК України зазначено, що слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу. Відповідно до зазначеної норми завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Ризиками, для запобігання яких необхідне накладення арешту, є можливість відчуження та/або приховування цього майна власником ОСОБА_14 чи його уповноваженими представниками. Однак з накладенням арешту втрачається можливість особи відчужити це майно на користь третіх осіб та/або його приховування. Отже, може бути виконане завдання арешту майна, а саме запобігання можливості його відчуження та/або приховування.

4.7.Ч. 2 ст. 170 КПК України передбачена можливість накладення арешту з метою збереження речових доказів. З огляду на положення ст. 170, 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, крім обставин, зазначених у ст. 131 КПК України, повинен врахувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

4) наслідки арешту майна для третіх осіб.

4.7.1.Правовою підставою арешту майна є відповідні положення ст. 170 КПК України.

4.7.2.Досліджені під час судового засідання матеріали дають слідчому судді підстави вважати, що заявлена детективом мета - збереження речових доказів - може бути досягнута через застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження.

4.7.3.Накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав. Хоча власник обмежується у реалізації всіх правомочностей права власності, такий захід є тимчасовим. Отже, відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження.

4.7.4.З урахуванням досліджених обставин в цьому кримінальному провадженні потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи з метою виконання завдань кримінального провадження.

4.7.5.Окремо слід зазначити, що жодних негативних наслідків арешту майна ОСОБА_14 для третіх осіб не вбачається.

4.8.Викладене свідчить про можливість і необхідність накладення арешту на майно ОСОБА_14 в цьому кримінальному провадженні з точки зору наявності передбачених законом підстав. А тому клопотання детектива слід задовольнити.

5.Оскільки захисник стверджував про відсутність необхідності накладення арешту з огляду на відсутність у майна статусу тимчасово вилученого, слідчий суддя вважає за необхідне окремо відреагувати на ці доводи.

5.1.Майно, на яке детектив просить накласти арешт, не є тимчасово вилученим майном, що було встановлено в ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.04.2020 у справі № 991/3383/20. Надання дозволу на його відшукання слідчим суддею у відповідному судовому рішенні при встановленні процесуальним шляхом його безпосереднього стосунку до кримінального правопорушення обумовлює правомірність його вилучення уповноваженим суб`єктом в цілях кримінального провадження. Таким чином, питання про арешт майна не має вирішуватися автоматично.

5.2.Разом з тим, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, наявність якого зумовлює дієвість кримінального провадження. При чому первісне рішення про необхідність арешту приймає слідчий або прокурор, а норми чинного КПК України не встановлюють будь-яких обмежень щодо накладення арешту на майно, яке не має статусу тимчасово вилученого. Відсутність у майна статусу тимчасово вилученого не позбавляє права органу досудового розслідування звертатися з клопотанням про арешт майна в порядку ст. 170 КПК України з метою збереження речових доказів.

5.3.Отже, за наявності підстав для застосування заходу забезпечення у виді арешту майна, слідчий суддя не може відмовити у такому арешті, зважаючи на те, що таке майно відшукане на підставі дозволу слідчого судді.

6.Щодо твердження представника власника майна, що слідчий суддя не має право розглядати клопотання про арешт майна, оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016161010000308 завершено 07.10.2020 та відкрито матеріали стороні захисту у цьому провадженні слідчий суддя зазначає таке.

Відповідно до абзацу другого пункту 2 частини 12 статті 31 КПК України, кримінальне провадження у Вищому антикорупційному суді під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею одноособово. При чому досудове розслідування стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності (п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України).

Відтак, відкриття матеріалів досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України не є закінченням досудового розслідування, отже клопотання про арешт майна на вказаній стадії кримінального провадження відповідно до норм кримінального процесуального законодавства розглядається саме слідчим суддею. До цього слід додати, що клопотання було подано до суду до моменту відкриття матеріалів досудового розслідування, і не було розглянуто у встановлений законом дводенний строк у зв`язку з відкладенням судового засідання на підставі клопотань представника та заявлення відводів слідчому судді.

7.Окремо слід вказати, що напідставі ст. 174 КПК України підозрюваний, його захисник, …які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, (його) захисника …, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 2, 132, 170-173, 309, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИЛА:

1.Клопотання детектива про арешт майна задовольнити.

2.Накласти арешт на речові докази у кримінальному провадженні № 42016161010000308 від 03.10.2016, які 04.03.2020 вилучені під час обшуку за адресою: АДРЕСА_2, а саме:

- мобільний телефон Iphone НОМЕР_3 (серійний номер: НОМЕР_4, IMEI: НОМЕР_5 );

- аркуш формату А-4 із таблицею за назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 » де містяться дані щодо діяльності ТОВ «Югтранс-Термінал» (нараховані та виплачені борги за 2015-2016 роки);

- аркуш формату А-4 із таблицею за назвою «НАВИК»;

шляхом заборони ОСОБА_14 користуватися та розпоряджатися таким майном.

3.На ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

4.Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

5.Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

6.Копію ухвали негайно після її постановлення вручити детективу та надіслати власнику майна.

7.Повний текст ухвали оголошений 13.11.2020.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Search

Document No. 92844120