- Presiding judge (CCC) : Borodii V.M.
- Judge (CCC) : Yeremeichuk S.V., Mazur M.V.
- Secretary : Lysokon I.V.
- Lawyer : Honcharenko T.V.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 991/6607/20
провадження № 51-4627км20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Бородія В. М.,
суддів Єремейчука С. В., Мазура М. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Лисоконь І. В.,
захисника Гончаренко Т. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Сторожук О. С. в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 31 серпня 2020 року про повернення апеляційної скарги у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_1 .
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вищий антикорупційний суд ухвалою від 18 серпня 2020 року відмовив у відкритті провадження за скаргою захисника Сторожук О. С., поданою в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , на бездіяльність органу досудового розслідування, яка полягає у ненаданні відповіді на запитувану інформацію у кримінальному провадженні № 52018000000000697.
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду ухвалою від 31 серпня 2020 року повернула апеляційну скаргу захисника Сторожук О. С. на зазначену ухвалу Вищого антикорупційного суду.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі захисник Сторожук О. С. стверджує про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 31 серпня 2020 року та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. На обґрунтування своїх доводів зазначає, що апеляційний суд, безпідставно посилаючись на п. 2 ч. 3 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), необґрунтовано повернув її скаргу з тих підстав, що до скарги не було долучено документів, які підтверджували її повноваження на здійснення представництва ОСОБА_1 , інтереси якого вона представляла і у Вищому антикорупційному суді. Вважає, що цим було порушено право на справедливий суд та доступ до правосуддя.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник підтримала касаційну скаргу.
Прокурору було належним чином повідомлено про час та місце касаційного розгляду матеріалів кримінального провадження за касаційною скаргою захисника Сторожук О. С., проте в судове засідання він не з`явився, що не перешкоджає розгляду справи. Клопотань про відкладення такого розгляду не надходило.
Мотиви Суду
Статтею 438 КПК передбачено, що підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Відповідно до вимог ст. 412 КПК істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Положеннями ст. 370 КПК встановлено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Проте ухвала апеляційного суду про повернення апеляційної скарги захисника Сторожук О. С. цим вимогам закону не відповідає.
Як убачається з матеріалів провадження, Вищий антикорупційний суд ухвалою
від 18 серпня 2020 року відмовив у відкритті провадження за скаргою захисника Сторожук О. С., поданою в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , на бездіяльність органу досудового розслідування, яка полягає у ненаданні відповіді на запитувану інформацію у кримінальному провадженні № 52018000000000697.
Не погодившись із зазначеною ухвалою, захисник Сторожук О. С. оскаржила її
в апеляційному порядку. Для підтвердження своїх повноважень на здійснення представництва ОСОБА_1 до апеляційної скарги захисник долучила копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та ордеру на надання правової допомоги.
Право особи на апеляційне оскарження спрямоване насамперед на реалізацію гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд. Забезпечення такого права є однією з важливих гарантій ухвалення правосудного рішення у кримінальному провадженні.
За змістом ст.24 КПК кожному гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод, законних інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 396 КПК встановлено, що якщо апеляційну скаргу подає захисник, представник потерпілого, то до неї додаються оформлені належним чином документи, що підтверджують його повноваження відповідно до вимог цього Кодексу.
Як передбачено ч. 1 ст. 50 КПК, повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються: 1) свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю; 2) ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Також згідно з ч. 2 ст. 50 КПК встановлення будь-яких додаткових вимог, крім пред`явлення захисником документа, що посвідчує його особу, або умов для підтвердження повноважень захисника чи для його залучення до участі
в кримінальному провадженні не допускається.
Наведене узгоджується з висновком, викладеним у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 18 листопада 2019 року у справі № 51-9792кмо18 (справа № 648/3629/17).
Повертаючи апеляційну скаргу Сторожук О. С. , апеляційний суд дійшов висновку, що її подано особою, яка не має права її подавати, оскільки до справи не було долучено належно завіреної копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та ордеру через відсутність на них дати їх засвідчення.
Колегія суддів вважає, що апеляційний суд, приймаючи рішення, проявив надмірний формалізм, а відсутність на копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та ордері дати засвідчення не підтверджує, що захисник Сторожук О. С. не мала права на подання апеляційної скарги в інтересах ОСОБА_1 . Крім того, захисник здійснювала повноваження захисника ОСОБА_1 під час розгляду скарги в його інтересах у Вищому антикорупційному суді.
Таким чином, ухвалюючи рішення про повернення апеляційної скарги захисника, апеляційний суд не врахував вимог процесуального закону та дійшов неправильного висновку про наявність підстав для її повернення.
Крім того, за наявної в даному проваджені сукупності документів, які надав захисник, повернення апеляційної скарги, за наявності процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво під час розгляду справи ставить під загрозу дотримання завдань кримінального провадження, закріплених у ст. 2 КПК, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень.
Отже, Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду допущено істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, яке відповідно до приписів
п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК є підставою для скасування судового рішення та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
Враховуючи викладене, касаційна скарга захисника підлягає задоволенню, а ухвала суду апеляційної інстанції - скасуванню із призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
Під час нового розгляду в суді апеляційної інстанції необхідно врахувати наведене, апеляційний розгляд здійснити відповідно до вимог КПК та постановити законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу захисника Сторожук О. С. в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 31 серпня 2020 року про повернення апеляційної скарги у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 31 серпня 2020 року про повернення апеляційної скарги захисника Сторожук О. С. скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною
й оскарженню не підлягає.
Судді:
В. М. Бородій С. В. Єремейчук М. В. Мазур