- Presiding judge (HACC): Nohachevskyi V.V.
- Judge (HACC): Fedorak L.M.
- Secretary : Valko K.I., Savinoi H.A., Yarosha O.M., Chumachenko A.O., Fedorova A.V.
- Lawyer : Lysaka O.M., Poshyvaniuk T.P.
- Prosecutor : Hrechyshkin V.V., Omelchenko O.M.
Справа № 522/10468/19
Провадження № 1-кп/991/119/19
УХВАЛА
18 листопада 2020 рокумісто Київ
Колегія Вищого антикорупційного суду у складі суддів Ногачевського В.В. (головуючий), Галабали М.В., Федорак Л.М.,
за участю:
секретарів судового засідання Валько К.І., Савіної Г.А., Яроша О.М., Чумаченко А.О., Федорової А.В.,
прокурорів Гречишкіна В.В., Омельченка О.М.,
обвинуваченого ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції),
захисників Лисака О.М., Пошиванюка Т.П.,
розглянула кримінальне провадження № 52019000000000324 про обвинувачення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Одеси, що проживає у АДРЕСА_1 , обіймає посаду Одеського міського голови, з вищою освітою, розлученого, раніше не судимого,
обвинувачується за статтею 366-1 Кримінального кодексу України (далі - КК України) - у поданні суб`єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції».
У ході розгляду справи захисник Лисак О.М. подав до суду клопотання про закриття кримінального провадження.
З огляду на ухвалення Конституційним Судом України рішення про неконституційність статті 366-1 Кримінального кодексу України (далі - КК України), з врахуванням таких загальних засад кримінального провадження як верховенство права та законність, захисник просить закрити провадження на підставі п.4 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку із набранням чинності закону, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою. При цьому, оскільки норма, за якою обвинувачується ОСОБА_1 , втратила чинність через визнання її неконституційною, а не внаслідок прийняття закону, пропонує скористатися ч.6 ст.9 КПК України, яка дозволяє застосувати загальні засади кримінального провадження, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження.
Також захист просить скасувати арешт накладений на мобільний телефон, що належить ОСОБА_2 .
Прокурор не заперечив проти закриття провадження з цих підстав.
1. Кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 необхідно закрити зважаючи на таке.
Конституційний Суд України у рішенні від 27.10.2020 № 13-р/2020 визнав такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), статтю 366-1 Кримінального кодексу України, за якою зокрема обвинувачується ОСОБА_1 . Норма втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Закони за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України. Закони або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення (частини 1 та 2 статті 152 Конституції України).
Тобто, на день постановлення судом даної ухвали Кримінальним кодексом України не встановлено кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації. Суд не може розглядати кримінального провадження стосовно обвинувачення ОСОБА_1 за статтею кримінального закону, яка втратила чинність, всупереч завдань кримінального провадження, піддаючи його необґрунтованому процесуальному примусу.
Безпосередньо у КПК немає норми, яка б регламентувала дії суду при визнанні норми неконституційною та втрату нею чинності.
Проте, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу (частина 6 статті 9 КПК України).
Для прикладу, частина 9 ст.10 Цивільного процесуального кодексу України у випадку, коли спірні відносини не врегульовані законом дозволяє суду застосувати закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права). Аналогічні норми містяться у Господарському процесуальному кодексі України та Кодексі адміністративного судочинства України.
Таким чином, у цивільному, господарському та адміністративному судочинстві законодавець розділяє застосування аналогії права та аналогії закону. При цьому, у першому випадку використовуються загальні засади, в другому - норми закону, що регламентують подібні відносини.
В свою чергу, КПК, коли певні відносини не врегульовано у процесуальному законі дає можливість правозастосовачу використати лише загальні засади провадження, тобто аналогію права.
Проте, провадження все одно підлягає закриттю виходячи з такого.
Україна є правовою державою (стаття 1 Конституції України). Відповідно до Основного Закону України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (частина перша статті 3); права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3); права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними (стаття 21); права і свободи людини і громадянина захищаються судом (частина перша статті 55).
В Україні визнається і діє принцип верховенства права (ст.8 Конституції України).
Цей принцип діє і в КПК. Він відображений у переліку загальних засад кримінального провадження(ст.7 КПК України).
Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина 1 ст.8 КПК України).
Визначення поняття верховенства права та його ознаки навів Конституційний Суд України у мотивувальній частині рішення від 02.11.2004 № 15-рп/2004.
Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України. Верховенство права, будучи одним з основних принципів демократичного суспільства, передбачає судовий контроль над втручанням у право кожної людини на свободу.
Законотворцем не втілено у кримінальний процесуальний закон можливості застосування аналогії закону, що передбачені в інших видах судочинства. При цьому, верховенство права не може обмежуватися виключно законодавством, а й включає інші соціальні регулятори. Воно, в тому числі, передбачає судовий контроль над втручанням у права людини.
Отже, з визначення поняття верховенства права та його елементів суд вважає за можливе застосувати аналогію закону та закрити провадження на підставі п.4 ч.1 ст.284 КПК України.
2. У зв`язку з закриттям справи арешт, накладений на майно, підлягає скасуванню. Речові докази необхідно повернути власнику майна.
Згідно з частиною четвертою статті 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації.
Водночас, як встановлює частина дев`ята статті 100 КПК України, під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження, суд вирішує долю речових доказів і документів, які були надані суду. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 17.11.2017 було накладено арешт на мобільний телефон Apple iPhone 7 Plus model A1784 з сім-карткою (номер НОМЕР_1 ), що належить ОСОБА_2 .
Постановою детектива від 14.11.2017 його визнано речовим доказом.
З огляду на те, що кримінальне провадження № 52019000000000324 закривається, а спеціальна конфіскація до обвинуваченого не застосовується, тому арешт вказаного майна необхідно скасувати, мобільний телефон та сім-картку повернути ОСОБА_2 .
На підставі викладеного, суд постановив:
- клопотання захисника Лисака О.М. задовольнити;
- закрити кримінальне провадження № 52019000000000324 про обвинувачення ОСОБА_1 за статтею 366-1 КК України;
- скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 17.11.2017 на мобільний телефон Apple iPhone 7 Plus model A1784 з сім-карткою (номер НОМЕР_1 ) та повернути його власнику - ОСОБА_2 .
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Апеляційна скарга подається протягом семи днів з дня оголошення ухвали через Вищий антикорупційний суд.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Судді:
М.В. Галабала В.В. Ногачевський Л.М. Федорак