Document No. 92945115

Справа № 991/9230/20

Провадження1-кс/991/9459/20

УХВАЛА

13 листопада 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М., за участю секретаря судового засідання Заплатинської К.В., прокурора - Семака І.А., адвоката Портного А.А., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у судовому засіданні в м. Києві клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Портного А.А. про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 42020000000000860 від 14.05.2020,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Портного А.А. про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 42020000000000860 від 14.05.2020. У зазначеному клопотанні адвокат просив змінити підозрюваному ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 5000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 10 135 000 грн, шляхом зменшення розміру застави до 3 210 000 грн, що дорівнює 1 515 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Крім того, у вказаному клопотанні адвокат Портний А.А. просив скасувати обов`язок, передбачений п. 2 ч. 5 ст. 194 КПК України «не відлучатись із міста Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду».

Доводи клопотання.

Клопотання обґрунтовується тим, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.06.2020 щодо підозрюваного ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів, тобто 23.08.2020 та визначено як альтернативну заставу у розмірі 5000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 10 135 000 грн. з одночасним покладанням на підозрюваного, у разі внесення застави, обов`язків, визначених у ч. 5 ст. 194 КПК України.

02.07.2020 за ОСОБА_1 було внесено заставу заставодавцями ОСОБА_2 і ОСОБА_3 . У зв`язку з цим підозрюваного ОСОБА_1 було звільнено з-під варти, а отже щодо нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

10.07.2020 Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду було частково задоволено апеляційну скаргу сторони захисту та додатковий обов`язок, покладений на підозрюваного п. 4 абзацу 7 резолютивної частини ухвали від 27.06.2020, викладено у новій редакції.

17.08.2020 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду на підставі клопотання сторони захисту змінено, покладений на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язок «не відлучатись з міста Кропивницького без дозволу слідчого, прокурора або суду» на обов`язок «не відлучатись із м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду».

В подальшому ухвалою слідчого судді неодноразово було продовжено строк дії додаткових обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 .

У змісті клопотання сторона захисту посилалась на те, що відповідно до ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.10.2020, під час розгляду клопотання про продовження строку дії обов`язків стороною обвинувачення було доведено існування лише одного із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, який з часом проведення досудового розслідування хоча і значно зменшився, але не перестав існувати повністю. Таким чином, за твердженням адвоката, з часу застосування запобіжного заходу, ризики передбачені ст. 177 КПК України суттєво зменшились, а нові - не з`явились. При цьому сам ризик можливого переховування значно зменшився, про що зазначено в ухвалі слідчого судді про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 .

З огляду на суттєве зменшення ризиків з моменту обрання запобіжного заходу, на переконання адвоката, повинен бути зменшений сам запобіжний захід, а саме в частині розміру застави.

Крім цього, як зазначає захисник у змісті клопотання, 02.07.2020 за ОСОБА_1 було внесено заставу заставодавцем ОСОБА_2 - у розмірі 6 925 000 грн, який 02.11.2020 надіслав клопотання, адресоване суду та ОСОБА_1 , в якому просив звернутись до суду з клопотанням про зменшення розміру застави на суму внесених ним коштів. Клопотання заставодавця вмотивоване тим, що на даний час виникли нові обставини, які полягають у необхідності залучення грошових коштів, що були сплачені в рахунок застави, для реалізації раніше досягнутих домовленостей з міжнародними партнерами про організацію виробництва поліетиленової тари.

Посилаючись на ту обставину, що досудове розслідування проводиться вже тривалий час, а ризики, які враховувалися при обранні запобіжного заходу на даний час зменшилися і лишився один ризик, який в своїй мірі теж значно зменшився, але не перестав існувати, з огляд на те, що сума застави в сім з половиною разів більша ніж сума предмета злочину, за твердженням адвоката, є необхідним зменшити розмір застави, який не є співрозмірним тим ризикам, які існують на даний час. Зменшення розміру застави повністю забезпечить наявний ризик і існуючі покладені обов`язки.

Крім цього, як стверджує адвокат, за час застосування запобіжного заходу підозрюваний у повній мірі дотримувався його умов та жодного разу не порушував покладені на нього обов`язки. Також, за твердженням адвоката, необхідно врахувати особу підозрюваного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягався, має родину та міцні соціальні зв`язки, працює заступником директора з юридичних питань в ТОВ «СМ-ЛУБРІКАНС» та за місцем роботи характеризується позитивно. До того ж, у змісті клопотання адвокат стверджує, що на утриманні ОСОБА_1 перебуває його неповнолітній син - ОСОБА_4 . Також підозрюваний ОСОБА_1 має хворих батьків, які перенесли тяжкі хвороби, що також підтверджує відсутність бажання у підозрюваного покидати територію України.

З приводу скасування обов`язку, передбаченого п. 2 ч. 5 ст. 194 КПК України «не відлучатись із міста Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду», захисник зазначає, що у зв`язку із звільненням з посади голови Кіровоградської обладміністрації ОСОБА_1 влаштувався на роботу в ТОВ «СМ-ЛУБРІКАНС»на посаду заступника директора з юридичних питань. Згідно повідомлення адресованому ОСОБА_1 та копії - Вищому антикорупційному суду від 02.11.2020, підписаного директором товариства, ОСОБА_1 за місцем роботи зарекомендував себе працьовитим, старанним працівником. З урахуванням зазначеного, повноваження ОСОБА_1 розширені, а тому виникає необхідність відбувати у відрядження в інші міста України для проведення переговорів з контрагентами ТОВ «СМ-ЛУБРІКАНС». Захисник зазначає, що відсутність вільного пересування Україною для вирішення виробничих питань суттєво впливає на роботу Товариства та навики найманого працівника ОСОБА_1 . Крім того, адвокат звертає увагу на те, що ОСОБА_1 сумлінно виконує обов`язки, покладені на нього ухвалою слідчого судді та обов`язок «не відлучатись із міста Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду», що позбавляє підозрюваного ОСОБА_1 можливості заробляти собі на життя працею, яку він вільно обрав та на яку вільно погодився.

Доводи сторони захисту.

Захисник Портний А.А. у судовому засіданні клопотання підтримав в повному обсязі. Посилався на те, що ризики, як існували на момент застосування запобіжного заходу, припинили своє існування, а той один, який лишився, суттєво зменшився. Зауважив, що підозрюваний ОСОБА_1 жодного разу не порушував своїх процесуальних обов`язків, має родину та міцні соціальні зв`язки. Звернув увагу, на те, що частину грошових коштів, з тих, що були внесені за ОСОБА_5 як застава, потрібно повернути заставодавцю ОСОБА_2 . Посилаючись на вищевикладене у сукупності, захисник зазначив, що застава у розмірі 1 515 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3 210 000 грн, здатна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_6 .

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав доводи свого захисника та просив задовольнити клопотання.

Доводи сторони обвинувачення.

Прокурор Семак І.А. направив до суду письмові заперечення проти клопотання про зміну запобіжного заходу, у змісті яких зауважив, що по-перше, заставодавцем є фізична особа ОСОБА_2 , однак його звернення про повернення застави обґрунтоване документами щодо господарської діяльності іншої особи, а саме, ТОВ «Ре:Борн», яка заставодавцем не є; тобто, за твердженням прокурора, це звернення взагалі не обґрунтоване жодними обставинами, які б стосувалися безпосередньо самого заставодавця; по-друге, у зверненні ОСОБА_2 йде мова не про обставини, які не можна було передбачити на момент, коли ним вносилася застава за ОСОБА_1 , та які б не залежали від волі ОСОБА_2 , а про звичайну господарську діяльність; бажання використати кошти, раніше внесені в якості застави, для підприємницької діяльності не є належною підставою для зменшення розміру застави. Щодо скасування обов`язку не відлучатися з м. Києва та Київської області без відповідного дозволу, прокурор зазначив, що питання щодо доцільності продовження дії цього обов`язку вирішено слідчим суддею менше одного місяця тому, а саме, 19.10.2020, при цьому в ухвалі від 19.10.2020 вказано, зокрема, що таке обмеження не є скільки-небудь надмірним чи невиправданим. Крім цього, як зазначає прокурор, заявник клопотання не стверджує, що сторона обвинувачення створює підозрюваному ОСОБА_1 будь-які невиправдані перешкоди у виїзді за межі Київської області, при цьому в ухвалі від 19.10.2020 зауважено, що такі відомості мали б бути надані для того, щоб вирішувати питання про доцільність скасування цього обов`язку. У судовому засіданні проти задоволення клопотання сторони захисту заперечив. Пояснення надав аналогічні викладеним у його письмових запереченнях. Просив відмовити у задоволенні клопотання сторони захисту.

Оцінка та висновки слідчого судді.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши позицію сторін судового засідання, слідчий суддя керується наступним.

У судовому засіданні встановлено, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування, у кримінальному провадженні № 42020000000000860 від 14.05.2020, в якому ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.06.2020 у справі № 991/5298/20 (провадження № 1-кс/991/5455/20) підозрюваному ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 5000 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 10 135 000 грн. Одночасно з цим, у випадку внесення застави, вищезазначеною ухвалою на підозрюваного ОСОБА_1 покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до платіжних доручень № 1097144 від 02.07.2020 та № 1101552 від 02.07.2020, на виконання ухвали Вищого антикорупційного суду від 27.06.2020 у справі № 991/5298/20 (провадження № 1-кс/991/5455/20) за підозрюваного ОСОБА_1 було внесено заставу у розмірі 10 135 000 грн, а саме: 6 925 000 грн ОСОБА_2 та 3 210 000 грн ОСОБА_3 .

Частиною 1 ст. 201 КПК України передбачено право підозрюваного до якого застосовано запобіжний захід або його захисника звернутися до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

За змістом ст. 201 КПК України підставою для зміни запобіжного заходу є зокрема наявність нових обставин, які не розглядалися слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу: зміна обставин підозри, істотне зменшення встановлених ризиків. Крім цього, при вирішенні питання про зміну запобіжного заходу, як і при вирішенні питання про його застосування слідчий суддя, відповідно до ст. 178 КПК України повинен дослідити й інші обставини, зокрема міцність соціальних зв`язків підозрюваного, в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців.

У змісті клопотання сторона захисту посилалась, зокрема на виконання підозрюваним ОСОБА_1 своїх процесуальних обов`язків та ту обставину, що з часом проведення досудового розслідуванняризики, встановлені слідчим суддею при обранні запобіжного заходу, припинили своє існування, а один, який лишився суттєво зменшився.

Разом з тим, з огляду на те, що застава є запобіжним заходом, тобто заходом процесуального примусу метою якого є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, на переконання слідчого судді, дотримання підозрюваним ОСОБА_1 процесуальних обов`язків та відсутність з його боку будь-яких порушень чи створення перешкод досудовому розслідуванню, не є достатньою підставою для зміни запобіжного заходу, та свідчить про те, що обраний запобіжний захід у достатній мірі забезпечує належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків.

Також слідчий суддя критично ставиться до доводівзахисника, про те, що достатньою підставою для зміни запобіжного заходу є те, що ризики, встановлені слідчим суддею при обранні запобіжного заходу, припинили своє існування, а один, який лишився суттєво зменшився. Зазначене пояснюється тим, що з перебігом часу досудового розслідування встановлені під час застосування запобіжного заходу ризики зменшуються або взагалі припиняють своє існування. З долученої до матеріалів клопотання про зміну запобіжного заходу ухвали від 19.10.2020 у справі № 991/8588/20 (провадження № 1-кс/991/8814/20) вбачається, що при розгляді клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , слідчим суддею дійсно було встановлено, що ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, продовжує існувати. Актуальність інших ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, стороною обвинувачення доведено не було. Разом з тим, слідчим суддею вже надавалась оцінка зазначеним обставинам при продовженні строку дії додаткових обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , а за змістом ст. 201 КПК України, підставою для зміни запобіжного заходу є наявність нових обставин, які не розглядалися слідчим суддею.

Відомості, які характеризують особу підозрюваного, його матеріальний та соціальний стан, враховувалися при застосуванні запобіжного заходу, а тому не є достатніми підставами для зміни запобіжного заходу. Так само, на переконання слідчого судді, не може стати підставою для зміни запобіжного заходу посилання сторони захисту на те, що на утриманні ОСОБА_1 перебуває його неповнолітній син. Позиція слідчого судді обґрунтовується тим, щодо матеріалів клопотання не долучено жодного доказу того, що без повернення частини грошових коштів, що були внесені як заставу, ОСОБА_1 позбавлений можливості утримувати свого сина. Крім цього, на момент розгляду клопотання підозрюваний ОСОБА_1 працевлаштований та обіймає посаду заступника директора з юридичних питань, що підтверджується трудовим договором № 03/08-1 від 03.08.2020 та наказом № 03/08/20-1 від 03.08.2020.

Також слідчий суддя відхиляє доводизахисника, що підставою для зміни запобіжного заходу у вигляді застави може бути та обставина, що грошові кошти, які були внесені ОСОБА_2 , як застава за ОСОБА_1 , необхідні ОСОБА_2 для використання зазначених коштів для реалізації раніше досягнутих домовленостей з міжнародними партнерами про організацію виробництва поліетиленової тари. Зазначене пояснюється тим, що відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України, внесення застави заставодавцем є його правом, а не обов`язком. Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. Внесення застави неможливе без взаємної згоди підозрюваного та заставодавця. Особа не може бути визнана заставодавцем усупереч її бажанню та волі, тобто вона висловлює своє добровільне волевиявлення на внесення застави та згоду нести матеріальну відповідальність за дії особи, за яку вона вносить заставу. Погоджуючись внести заставу та нести відповідні обов`язки як заставодавця, останній, має усвідомлювати існування ризику неповернення застави - звернення її в дохід держави. Таким чином, з огляду на вищезазначені законодавчі положення, у заставодавця відсутні законні підстави вважати, що грошові кошти внесені ним у якості застави за підозрюваного, будуть йому обов`язково повернуті у найкоротший строк до припинення дії цього запобіжного заходу. Це підтверджується і положеннями ст. 203 та 368 КПК України.

З приводу скасування обов`язку, передбаченого п. 2 ч. 5 ст. 194 КПК України «не відлучатись із міста Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду», то слідчий суддя зазначає, що у судовому засіданні захистом не надано жодного доказу на підтвердження того, що на підозрюваного ОСОБА_1 як на заступника директора з юридичних питань в ТОВ «СМ-ЛУБРІКАНС» покладені обов`язки, пов`язані з виїздом за межі міста Києва та Київської області. Згідно повідомлення директора ТОВ «СМ-ЛУБРІКАНС», наданого стороною захисту, відповідно до посадової інструкції на ОСОБА_1 начебто покладений обов`язок - відбувати у відрядження в інші міста України. Водночас, слідчий суддя звертає увагу на те, що стороною захисту не надано належних доказів того, що дійсно посадовою інструкцією на підозрюваного ОСОБА_1 покладено вищезгаданий обов`язок. Більше того, сторона захисту не надала суду жодних відомостей того, що вони звертались до уповноваженого органу досудового розслідування з приводу надання підозрюваному ОСОБА_1 дозволу на виїзд за межі міста Києва та Київської області у зв`язку з виробничою необхідністю, та орган досудового розслідування безпідставно не надав відповідний дозволів. Навпаки, у судовому засіданні прокурор зазначав, що на всі звернення було відреаговано органом досудового розслідування невідкладно і щонайменше за 30 хвилин ОСОБА_1 отримував дозволи. Цю обставину не спростовувала сторона захисту.

У своєму клопотанні захисник посилається на положення ст. 43 Конституції України, відповідно до якого кожен має право на працю, що включає в себе можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. З цих підстав слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що заходи забезпечення кримінального провадження, які застосовуються до особи з відповідним процесуальним статусом підозрюваного чи обвинуваченого, є об`єктивно необхідними на відповідних етапах кримінального провадження. Суть застави полягає в тому, що підозрюваним (заставодавцем) вносяться кошти на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків. Одним з таких обов`язків підозрюваного, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 194 КПК України, є «не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду». З огляду на зазначені обставин слідчий суддя робить висновок, що обмеження конституційного права підозрюваного ОСОБА_1 про які зазначає сторона захисту, було здійснено на підставі закону та відповідного рішення слідчого судді, що відповідає Конституції України.

З урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя зазначає, що під час працевлаштування на роботу в ТОВ «СМ-ЛУБРІКАНС» підозрюваний ОСОБА_1 знав про існування покладеного на нього обов`язку ухвалою слідчого судді, проте останній сам обрав цю працю та вільно погодився на неї. Таким чином, слідчий суддя вважає, що стороною захисту не доведено необхідність скасування згаданого обов`язку, передбаченого п. 2 ч. 5 ст. 194 КПК України, та те, що покладення саме цього обов`язку на підозрюваного є таким, що не відповідає Конституції України та нормам КПК України.

За наведених вище обставин,на переконання слідчого судді, підстави для задоволення клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Портного А.А, відсутні.

З огляду на зазначене, керуючись ст. ст. 201, 309, 372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Портного А.А. про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 42020000000000860 від 14.05.2020 - відмовити.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя С.М. Мойсак