Document No. 92973582

Справа № 991/9371/20

Провадження1-кс/991/9603/20

УХВАЛА

16 листопада 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М., за участю секретаря судового засідання Заплатинської К.В., адвоката Гери Р.Ю., заявника ОСОБА_1 , прокурора Гарванко І.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві клопотання адвоката Гери Р.Ю., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42020000000000860 від 14.05.2020,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання представника власників майна ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Гери Роксоляни Юріївни, в якому адвокат прохає скасувати арешт з майна, вилученого 25.06.2020 під час проведення обшуку автомобіля «УАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 , а саме: грошових коштів у сумі 190 000 гривень, 28 800 доларів США, 100 000 доларів США, 10 000 доларів США та злитку металу жовтого кольору прямокутної форми, вагою 10 г, накладений ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 16.07.2020 у справі 991/5343/20.

В обґрунтування необхідності скасування арешту зазначено, що арештовані грошові кошти не мають жодних збігів по номерам з тими коштами, які були ідентифіковані та вручені ОСОБА_3 для передачі ОСОБА_4 , а тому вони не є грошовими коштами, що були предметом неправомірної вигоди та не є коштами, отриманими внаслідок вчинення кримінально протиправного діяння. Вилучені під час проведення обшуку грошові кошти та злиток металу жовтого кольору не є власністю ні ОСОБА_4 , ні його дружини ОСОБА_5 . Зазначене майно є власністю подружжя ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , які на протязі тривалого часу є фізичними особами-підприємцями, а вилучене під час проведення обшуку майно є їхніми грошовими заощадженнями, отриманими внаслідок законної господарської діяльності. З огляду на викладене, грошові кошти у загальній сумі 138 800 доларів США та 190 000 гривень, а також злиток металу жовтого кольору, вагою 10 г, не підлягають арешту, оскільки не є власністю підозрюваного ОСОБА_4 , а тому арешт накладено необґрунтовано та він підлягає скасуванню.

Представник власника майна - адвокат Гера Р.Ю. у судовому засіданні подане клопотання підтримала, пояснення надала аналогічні тексту клопотання та просила задовольнити з наведених у ньому підстав.

Власник майна ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав вимоги клопотання та зазначив, що він разом з дружиною на протязі тривалого часу здійснює підприємницьку діяльність, що надало їх сім`ї можливість зробити грошові заощадження. Кошти ОСОБА_4 були передані для їх зберігання. Втім, належні йому та його дружині грошові кошти були вилучені співробітниками Національного антикорупційного бюро України під час проведення слідчих дій та в подальшому арештовані. З огляду на те, що усе майно, вилучене під час проведення обшуку автомобіля «УАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 , є саме власністю сім`ї ОСОБА_7 та ніяким чином не відноситься до майна сім`я ОСОБА_8 , прохає клопотання задовольнити та скасувати арешт вищезазначеного майна.

Прокурор Гарванко І.М. у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та зазначив, що вилучене під час проведення обшуку автомобіля «УАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 майно належить саме сім`ї ОСОБА_8 , що підтверджується смс-повідомленням надісланим дружиною підозрюваного ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , на мобільний телефон свого брата, в якому вона прохає останнього сказати, що грошові кошти належать їх батькові. Вказані дії свідчать про спроби приховування майна, отриманого внаслідок вчинення кримінального правопорушення та яке було частково перетворене в інше майно. Даній обставині суди вже надавали оцінку при накладенні арешту на грошові кошти. З огляду на наведене просить відмовити у задоволенні клопотання сторони захисту.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України під час розгляду клопотання слідчим суддею здійснюється фіксація за допомогою технічних засобів.

Розглянувши клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши пояснення учасників судового провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків

У судовому засіданні встановлено, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Офісу Генерального прокурора - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному 14.05.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020000000000860, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Ухвалою колегії судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 16.07.2020, накладено арешт на майно, вилучене 25.06.2020 за результатами проведення обшуку автомобіля «УАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 , а саме: грошові кошти у сумі 190 000 гривень; грошові кошти у сумі 28 800 доларів США, що знаходилися у конверті білого кольору; грошові кошти у сумі 100 000 доларів США; грошові кошти у сумі 10 000 доларів США та злиток металу жовтого кольору прямокутної форми, вагою 10 г.

Скасування вказаного рішення колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду і є предметом розгляду поданого клопотання про скасування арешту.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

В силу вимог ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Частина 1 ст. 170 КПК України зазначає, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України власник або володілець майна, який не був присутній при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею.

Згідно приписів абзацу 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ознайомившись з наявними у суду матеріалами, слідчий суддя не може дослідити обґрунтованості накладення арешту на вищезазначене майно, вилучене 25.06.2020 за результатами проведеного обшуку автомобіля «УАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 , оскільки в матеріалах доданих до клопотання відсутня відповідна ухвала колегії суддів про накладення арешту на грошові кошти та злиток металу, та адвокатом не було додано вказану ухвалу під час судового засідання.

Відповідно до ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність правових підстав, визначених ст. 174 КПК України, для скасування арешту майна, оскільки стороною захисту у своєму клопотанні ставиться питання про необґрунтованість такого арешту, внаслідок належності вилученого майна третім особам, а не підозрюваному, втім суду не надається можливості безпосередньо дослідити оскаржуване рішення щодо обґрунтування підстав арешту та відповідність його вимогам кримінального процесуального законодавства України.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 174, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання адвоката Гери Р.Ю., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42020000000000860 від 14.05.2020 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя С.М. Мойсак